Кононенко Микита Никифорович народився 16 квітня 1922 року в селі Самотоївка Краснопільського району Сумської області в родині селянина. У 1937 році закінчив 8 класів. З 1938 року по 1939 рік навчався у школі ФЗУ при машинобудівному заводі імені Фрунзе міста Суми та одночасно в місцевому аероклубі. З 1 лютого 1940 р. у Червоній Армії. У 1940 році закінчив Чугуївське військово-авіаційне училище льотчиків, а в 1943 році – курси штурманів ескадрилій. З 3 лютого 1943 року в діючій армії. Воював на Брянському, Центральному, Воронезькому, Степовому, 2-му Українському фронтах.

По березень 1945 р. служив у 297-му ВАП (згодом став 179-м Гвардійським ВАП), потім – в 177-му Гвардійському ВАП. До лютого 1945 року штурман 179-го Гвардійського винищувального авіаційного полку (14-а Гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 5-а Повітряна армія, 2-й Український фронт) гвардії капітан М. Н. Кононенко здійснив 169 бойових вильотів, у 52 повітряних боях особисто збив 15 і в складі групи 9 літаків противника.

15 травня 1946 р. за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Всього за час участі в бойових діях здійснив 193 бойових вильоти. У 56 повітряних боях збив 19 ворожих літаків особисто і 9 – в групі з товаришами. Після війни продовжував службу у ВПС СРСР. У 1958 році закінчив Військово-командну академію ППО. З 1965 року Гвардії полковник М. Н. Кононенко – в запасі. Жив і працював у Бєлгороді. Помер 11 листопада 2000 року. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора (тричі), Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня (двічі), Червоної Зірки, медалями.

* * *

Основи льотної майстерності Микита Кононенко отримав в аероклубі міста Суми. Закінчивши аероклуб, 1 лютого 1940 р. добровільно вступив до лав Червоної Армії. Закінчив Чугуївське військово-авіаційне училище пілотів, а в 1943 році – курси штурманів ескадрилій. У Радянській Армії пройшов шлях від курсанта до полковника, заступника начальника штабу дивізії. Був пілотом-інструктором, старшим льотчиком, штурманом, командиром ескадрильї. У Великій Вітчизняній війні Микита Никифорович брав участь з 3 лютого 1943 р. по 9 травня 1945 р.

…Літо 1943 року. Німецьке командування готувалося до рішучого удару на Курськом напрямку. Ворожі війська рухалися на схід безперервним потоком. У цей період заступник командира ескадрильї М. Н. Кононенко виконував розвідувальні польоти над Бєлгородом, Сумами, Полтавою, Харковом. У складі полку ескадрилья завдавала удари по аеродромах противника, розташованим в районі Харкова, прикривала наземні війська, супроводжувала польоти бомбардувальної авіації. У дні Курської битви льотчики здійснювали по декілька вильотів на день. Кононенко особисто збив тоді 9 ворожих літаків.

Наприкінці червня наземна радіостанція повідомила, що велика група німецьких бомбардувальників і винищувачів йде у напрямку Бєлгорода. У повітря піднялося 10 винищувачів Ла-5. Недалеко від Бєлгорода зав’язався запеклий бій. М. Н. Кононенко згадує:
«Я тоді був заступником командира ескадрильї. У бою очолив групу прикриття, яка повинна вступити в сутичку з винищувачами ворога. Проте обстановка склалася так, що з’явилася можливість вдарити по бомбардувальникам. Тоді я подав команду своєму відомому Миколі Артамонову атакувати німецький бомбардувальник. Артамонов відокремився від групи. Атаку провів з пікірування на великій швидкості. Першою чергою підпалив ворожий літак. Ми теж мали втрати, але ворогові не вдалося прорватися до Бєлгорода.»

10 серпня 1943 року 10 Ла-5 піднялися на прикриття наших військ. У цій групі був і Кононенко. В районі Лозової на Харківщині вони зустріли 50 ворожих бомбардувальників, яких прикривали до 30 винищувачів. У важкому бою радянські льотчики, діючи сміливо і рішуче, здобули перемогу. Більше 20 ворожих машин було збито. Микита Кононенко 1 літак знищив сам і 8 – у складі групи.

Наприкінці серпня 1943 року радянські війська вели наступальні бої за визволення Лівобережної України та наближались до Дніпра. Виконуючи завдання затримати противника, наша авіація завдавала ударів по мостах через річки. Ескадрилья старшого лейтенанта М. М. Кононенка отримала наказ супроводжувати бомбардувальники, які повинні були знищити переправу в районі Кременчука. Успішно виконавши завдання, вони почали йти на свою базу. В цей час їх атакувала велика група Ме-109. Але всі атаки ворога були відбиті. Наші льотчики без втрат повернулися на свої аеродроми. У цьому бою ескадрилья Кононенка збила 3 німецьких винищувачів. Відвагу, високу майстерність старший лейтенант виявив і в гарячі дні боїв за Правобережну Україну. Противник всіма силами прагнув затримати просування радянських військ, завдаючи ударів по з’єднанням, що переправлялися через Дніпро.

В утриманні плацдарму на Дніпрі і розвитку успіху наступу на Правобережній Україні важливу роль зіграла наша авіація. На початку жовтня в районі Бородаївка – Домоткань розгорнулися запеклі повітряні бої. Радянські льотчики по кілька разів на день здійснювали вильоти. Ось що говориться в нагородному листі на М. Н. Кононенка:

«1.10.1943 року дев’ятка Ла-5 вилетіла на прикриття наземних військ в районі Бородаївка – Домоткань. Її вів Гвардії капітан Кононенко. Назустріч нашим винищувачам йшли, прямуючи до передової лінії, 40 німецьких бомбардувальників під захистом 10 «месершмітів». Набравши висоту, наші винищувачі накинулися на ворога. Як завжди, першим атакував ворога Кононенко. Він атакував провідного групи бомбардувальників і збив його. У цьому бою група Кононенко збила 9 ворожих літаків.»

Під час Ясько-Кишинівської операції льотчики під командуванням заступника 177-го Гвардійського винищувального авіаційного полку М. Н. Кононенка за один день збили 15 літаків противника, 2 з них знищив Микита Никифорович, знову продемонструвавши високу льотну майстерність, сміливість, рішучість і волю до перемоги. 25 вересня 1944 року шістка винищувачів, яку вів капітан М. Н. Кононенко, атакувала групу з 18 ворожих бомбардувальників, які прикривалися 8 винищувачами. Умілими діями наші льотчики порушили бойовий порядок противника і примусили бомбардувальників скинути вантаж на своїй же території. У цьому бою відважна шістка збила 6 літаків ворога, 2 з яких знову записав у свій актив Микита Кононенко.

22 січня 1945 року шістка Ла-7, яку вів гвардії капітан М. Н. Кононенко, вилетіла на прикриття наземних військ. У районі Будапешта радянські льотчики вступили в бій з чотирма Ме-109. У цьому повітряному двобої Кононенко гарматною чергою убив одного «Мессера».

Очолювана ним ескадрилья збила 80 літаків противника. За 2 роки боїв штурман 179-го Гвардійського Трансільванського винищувального авіаційного полку 14-ї Гвардійської Червонопрапорної винищувальної авіаційної дивізії 5-ї Повітряної армії 2-го Українського фронту гвардії капітан М. Н. Кононенко здійснив 169 бойових вильотів, взяв участь більш ніж у 50 повітряних боях, знищив 15 літаків супротивника особисто і 9 – у складі групи.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті, боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії майору Микиті Никифоровичу Кононенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 5450). Останній свій бойовий виліт Н. М. Кононенко провів 9 травня 1945 року у складі 177-го Гвардійського винищувального авіаполку. Це було під Прагою, де винищувачі супроводжували бомбардувальники, які завдавали ударів по ворожих військах, оточених на північ від столиці Чехословаччини.

Після війни відважний штурман продовжував службу у ВПС СРСР. У 1958 році закінчив Військову командну академію ППО. У 1965 році звільнений в запас. Жив і працював у Бєлгороді. Помер 11 листопада 2000 року. Розпорядженням Адміністрації міста Бєлгорода від 25 квітня 2005 року на житловому будинку № 1, по вулиці Гостенська, встановлено меморіальну дошку в пам’ять про Героя Радянського Союзу Микиту Никифоровича Кононенка.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/geroji_nashogo_kraju/as_iz_samotojivki/16-1-0-34
24.09.2009
АС ІЗ САМОТОЇВКИ

За матеріалами:
http://airaces.narod.ru/all14/kononenk.htm

Розповідь про Микиту Кононенка на сайті «Герои страны»:
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2901
Кононенко Микита Никифорович
16.04.1922 – 11.11.2000
Герой Радянського Союзу