Подвиг Героя Радянського Союзу Івана Вдовитченка

150505_I_Vdovytchenko1
Вдовитченко Іван Григорович

Народився Іван Григорович Вдовитченко 24 квітня 1924 року в с. Красна Яруга Ракитянського району Бєлгородської області в сім’ї робітника. Закінчив 7 класів. Працював електриком місцевого цукрового заводу. В лютому 1943 року був призваний до лав Червоної Армії. Воював на Воронезькому фронті.

Бої йшли на території Сумської області. Підрозділи 764-го стрілецького полку, долаючи впертий опір противника, вийшли до населеного пункту Думівка. Дальшому просуванню наших військ заважала висота 199,7 між Великим Бобриком і Верхньою Сироваткою. Ця висота була перетворена німцями в опорний пункт.

На світанку 13 серпня 1943 року фашистська піхота при підтримці трьох важких танків і вогневих засобів, розташованих на висоті, розпочали атаку підрозділів 3-го батальйону стрілецького полку. В жорстокому бою артилеристи із протитанкових гармат підбили дві ворожі машини. Але третьому танку вдалося прорватися до окопів, де оборонялися бійці 8-ї стрілецької роти цього батальйону.

Дії піхотинців підстраховувала кулеметна рота, в якій навідником станкового кулемета був Іван Вдовитченко. Ворог наступав з переважаючими силами.

Рідшали солдатські ряди. Замовкли гармати. Закінчувалися й патрони. Міцна, згуртована жменька бійців вирішила не відступати ні на крок. Їх залишилося вісім. Настали хвилини, вагу яких можна виміряти хіба що ціною життя. Війна часом забирала все, та не в силі була подолати мужність і волю солдатську.

Вісім бійців стали для ворога нездоланною фортецею.

Вдовитченко із своїми товаришами пробував гранатами зупинити машину ворога. Але танк, не припиняючи вогню з кулеметів і гармати, продовжував просуватися до бойових позицій наших воїнів. Тоді мужній солдат звернувся до командира:
Дозвольте?
Командир зрозумів його з півслова. Схвильованим поглядом окинув бійця, по-братському обійняв його і тихо промовив:
Іди!

Не гаючи жодної миті, Вдовитченко, завчасно обв’язавшись гранатами, кинувся під ворожий танк. Повітря струсонув вибух. Сталева потвора здригнулася, заскреготали гусениці. Третій танк гітлерівців застиг на місці.
150505_I_Vdovytchenko_grave1

 
Цього фашисти не чекали. В їхньому стані виникла паніка. Скориставшись цим, наші солдати відкрили вогонь з усієї наявної зброї. Несучи великі втрати, ворог в паніці побіг.

 

150505_I_Vdovytchenko_grave2

 

 
Ціною свого життя радянський воїн Іван Вдовитченко дав можливість підрозділам захопити пануючу висоту і визволити село Думівку.

 

150505_I_Vdovytchenko_grave3
Він похований у братській могилі в селі Самотоївка.

В листівці, виданій Політичним управлінням Воронезького фронту, говорилось:
«Батьківщина-мати ніколи не забуде подвигу комсомольця Вдовитченка. Його ім’я віднині стоїть в ряду таких імен, як Олександр Матросов. Вічна слава герою! Слава про нього буде передаватись в віках! В бій, товариші! За визволення Правобережної України від німецьких загарбників!».

Герою-комсомольцю в цій листівці були присвячені вірші поета Олександра Безименського:

Есть имена, чья слава так крепка
Что не сотрут ее бесчисленные годы,
Она останется на долгие века
Святынею страны, святынею народа.

Фашистов разгромят. Закончится война,
И, подвиги бойцов советских прославляя,
Любимые для всех, родные имена
Потомкам передаст Отчизна дорогая.

И скажет командир, что нас к победе вел:
– Вот имя. Пусть его запомнят хорошенько!
Пусть всем своим сынам расскажет комсомол
Про подвиг боевой Ивана Вдовитченко.

Он бросился под танк, спасая честь свою,
И он взорвал его, пожертвовав собою.
Врага не пропустив, товарищ пал в бою,
Но в смерти он обрел бессмертие героя.

Родимая страна! Пускай бойцы твои
Запомнят имя славного героя
И гордою рукой в грядущие бои
Несут его вперед, как знамя боевое!

За відвагу, безприкладну мужність, самопожертву в бою проти фашистських загарбників Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року навіднику кулемета стрілецького батальйону 764-го стрілецького полку 323-ї Сумської стрілецької дивізії Івану Григоровичу Вдовитченку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/geroji_nashogo_kraju/voni_zdijsnili_podvig_na_krasnopilskij_zemli/16-1-0-339
03.08.2012
ВОНИ ЗДІЙСНИЛИ ПОДВИГ НА КРАСНОПІЛЬСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Розповідь про Івана Вдовитченка на сайті «Герои страны»:
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4787
Вдовытченко Иван Григорьевич
24.04.1924 – 13.08.1943
Герой Советского Союза

(детальну краєзнавчу розвідку про життєвий шлях та подвиг Івана Вдовитченка читайте у наступному матеріалі)

Про вшанування пам’яті Героя читайте тут:
http://krasnews.at.ua/news/pokhod_trivae_teper_krasnopilshhinoju/2011-07-30-1119
30.07.2011
Похід триває. Тепер Краснопільщиною

http://desalex.ru.gg/_-%26%231042%3B%26%231080%3B%26%231089%3B%26%231086%3B%26%231090%3B%26%231072%3B.htm

http://krasnews.at.ua/news/kviti_rozpovidi_spogadi/2013-08-15-3070
15.08.2013
Квіти, розповіді, спогади…

http://desalex.ru.gg/_-90-%26%231088%3B%26%231086%3B%26%231082%3B%26%231110%3B%26%231074%3B.htm

http://krasnews.at.ua/news/politichni_negarazdi_ne_nazavzhdi_pam_jat_na_viki/2014-04-25-3996
25.04.2014
Політичні негаразди – не назавжди. Пам’ять – на віки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *