У Земляному вперше відзначили День села

151027_Zemliane1
Кожне місто чи село має свою давню історію, традиції та звичаї. Село Земляне є тим населеним пунктом Краснопільщини, де історія села багата й цікава, а традиції та звичаї предків передаються з покоління в покоління, відроджуються та процвітають.

Історія села бере початок із 1851 року, коли перші переселенці Грязнянської цукроварні стали справжніми господарями на своїй землі. З тих пір предки сьогоднішніх жителів села були свідками багатьох великих історичних подій. Про це свідчать хоча б козацькі кургани, де вічним сном спочивають захисники рідної землі. Та досить прикрим є той факт, що за часи свого існування жодного разу урочисто та святково День села тут не відзначали. Місцеві жителі кажуть, що вже давно з нетерпінням чекали того дня, коли в селі повсюди гучно лунатиме музика, радітимуть дорослі й малі, а гуляння не знатиме меж. Мрії жителів збулися і на Покрову Пресвятої Богородиці тут погуляли на славу.

Взагалі цей день увійде в історію села, бо багато чого тут відбулося вперше, наприклад ніколи раніше у Земляному не було своєї церкви і місцеві жителі їздили в духовних справах до Преображенського храму у сусіднє село Рясне, або ж його настоятель, отець Сергій приїздив до Земляного і проводив богослужіння у місцевому Будинку культури.
151027_Zemliane2
Біля трьох років тому селяни неодноразово задавалися питанням, що молитися в клубі не зручно, – розповідає отець Сергій, – Тож вирішили громадою шукати приміщення під храм і зупинились на недобудованому дитячому садку. Вікон і дверей у ньому не було, зате уціліла підлога. Тоді сказали собі, що коли буде Божа благодать, то зайдемо сюди колись вже як у храм. Так і сталося. Буквально за місяць людськими руками, молитвами і милостями створили храм для молитов і спасіння наших душ, який освятили на честь Покрови Божої Матері. Без церкви людина гине, а з церквою вона врятується.
151027_Zemliane3
Дивлячись сьогодні на зовні охайну і впорядковану будівлю новоствореного Храму не віриться, що ще недавно тут не було жодного вікна, а територію колишнього довгобуду оточували суцільні бур’яни. Звичайно, всередині роботи ще багато, але вже сьогодні отець Сергій разом з прихожанами будують плани на майбутнє, мріють про іконостас, який серед інших прикрашатиме ікона, освячена на Кіпрі на мощах Святого Лазаря, яку подарував храму колишній директор ТОВ «Ряснянське» Юрій Цаплієнко. А ще тут буде багато квітів, благо ставити їх буде куди, бо вже нинішній директор товариства Микола Штукін подарував щойно освяченому Храму вази.

Врятована будівля, а тепер благоустроєна територія, ворота, викладена плиткою доріжка – цього б не могло бути без спільної роботи Ряснянської сільської ради, ТОВ «Ряснянське», пожертв громади Земляного, а ще без зусиль і небайдужої вдачі за долю села шанованих тут людей Михайла Степановича Лазнєвого та його сина Віктора – фермера і підприємця.
151027_Zemliane4
Про Михайла Степановича можна, а головне – потрібно писати, бо саме на таких, як він трималося і тримається село. Закарбувались у пам’яті його слова, механізатора, хлібороба від Бога: «Якби можна було, то я б і жив у полі!». І це не просто слова, бо сам був свідком, коли за пару днів до святкування Дня села довелось побувати у Земляному. Десь на тому боці глибоких ярів гуркотів грейдер, перед яким йшов чоловік. На запитання, що відбувається, одна із сільчанок пояснила, мовляв, то дороги чистять, стадіон готують до свята, а слідкує за всім цим Михайло Степанович. І в цьому не було б нічого дивного, якби не вік чоловіка, якому вже вісімдесят п’ять…
151027_Zemliane5
А вже за кілька днів над стадіоном майорітиме синьо-жовтий прапор і тут змагатимуться команди молоді та ветеранів Земляного та сусіднього Лісного, і перемогла, як завжди у таких випадках, дружба.

Чим більше балакати – краще більше робити, – розмірковує Михайло Степанович. – Радує, що всією громадою підготувалися до свята, на яке зібралися багато молоді та гостей. Сподіваюсь, що і надалі всі питання будемо вирішувати усім загалом.
151027_Zemliane6

 
Між тим біля сільського Будинку культури уже багатолюдно, адже відзначення Дня села викликало в Земляному небувалий інтерес, особливо серед молоді, дітвори. Люди жартували між собою: — У нас під час виборів голосувати стільки не приходять.

 

 

151027_Zemliane7
І дійсно, спробуй тут, не прийди, коли до найвіддаленіших хат села дістається аромат шашликів, рибної юшки, тушкованої картоплі і козацького куліша від кухарів Світлани Дяговченко, Лариси Сидоренко та Миколи Лахмієнка. Коли тобі в один момент пропонують скуштувати відразу стільки всього – відчуваєш себе учасником якогось кулінар-шоу. Аж тут ще одна приємність – ніколи б не подумав, що маєш у Земляному стільки знайомих! І чим далі – тим більше!
151027_Zemliane8
А в цей час на сцені сільського Будинку культури розпочалося інше дійство – концертне. Кілька годин без перепочинку розважали присутніх, як місцеві учасники художньої самодіяльності, так і з Рясного та Краснопілля. У програмі були і пісні, і гуморески, і театралізовані номери.

151027_Zemliane10

151027_Zemliane9

 

 

 

 

А ще селян вітали і бажали усім піднесеного настрою, гарного дня та життєвих гараздів перший заступник голови Краснопільської РДА Сергій Хрупа, секретар Ряснянської сільської ради Тетяна Рева, директор ТОВ «Ряснянське» Микола Штукін.

 

151027_Zemliane11
Також цього дня за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток села, активну участь у громадському житті, сумлінну працю та з нагоди Дня села грамотами були нагороджені почесні жителі села Михайло Бойчук, Іван Хільчук, Михайло Лазнєвий, механізатори і тваринники ТОВ «Ряснянське».

 

151027_Zemliane12
Не залишились без подарунків Ганна Павлівна та Павло Іванович Семеренко, які прожили у парі 58 років, найстарша жителька села Ганна Антонівна Гавенко і наймолодша – Таміла Балак, яка народилася у травні цього року.

Земляне – це прекрасне село, в якому живуть хороші й щирі, і гостинні люди. Вкотре пересвідчився в цьому, коли отримав запрошення в гості від знаного і шанованого в селі механізатора Павла Годуненка. На чільному місці у господаря нагороди, якими держава оцінила багаторічну працю на землі Павла Михайловича. Якщо хтось й досі не знає, що має стати для нас, українців, національною ідеєю, приїздіть до Земляного, на щастя дістатись сюди не важко, і такі мешканці цього села, як Гавенки, Балаки, Дерев’янченки, Лазнєві та багато інших дадуть вірну відповідь – що не в балачках і пустих обіцянках політиків сила України, а у працьовитих руках селянина. Скільки ними полів виорано і засіяно, скільки молочних рік надоєно! Своєю працею вони давно перевершили справи колишніх власників цих земель Ямпольського та Вейсе, тож по-праву заслужили право мати своє власне, майже родинне свято. Хто його знає, можливо це подія, значення якої осмислюватимуть наші нащадки. Бо віриться в щасливу будучність Земляного.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/zhittja_kraju/gromada/u_zemljanomu_vpershe_vidznachili_den_sela/6-1-0-620
24.10.2015
У Земляному вперше відзначили День села

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *