Мистецтво при дорозі

151117_Samotoivka1Іноді перше враження від міста чи села можна отримати, зійшовши на автобусній зупинці. На жаль, сьогодні приємним воно буває далеко не завжди. Зупинки являють собою прикре видовище: давно не фарбовані, обклеєні оголошеннями та рекламою (часто багаторічної давнини), засмічені, без урн чи смітників… Найгірше ж те, що у них наче немає господаря, тому зачасти зупинками ніхто не переймається. Але там, де є небайдужі до свого села люди, керівники, при дорозі з’являються зупинки-картинки.

Таке мистецтво при дорозі з літа можна побачити у Глибному та Самотоївці, де на стінах старих автобусних зупинок зацвіли волошки, ромашки, мальви, соняшники… Гроші на це знайшли у бюджеті Самотоївської сільської ради, а творчу роботу взяли на себе сільські таланти – у Глибному – ентузіастка Олена Веєвник, а Самотоївці – місцева художниця Світлана Комісар.
151117_Samotoivka3
Будучи у Самотоївці, завітав до місцевого ДНЗ (ясла-сад) «Колосок», де працює Світлана Олексіївна. Допоки її вихованці уплітали кашу, встиг задати кілька питань авторці сільської краси.

– Після закінчення 9 класів Самотоївської школи вступила до вищого Сумського училища культури ім. Бортнянського, працювала в Сумах, згодом вийшла заміж і повернулася до Самотоївки, – розповідає про себе сільська художниця. – Трудилася листоношею, паралельно вступивши до Сумського педуніверситету і після закінчення прийшла працювати до дитсадка.

На запитання, звідки у жінки хист до малювання, відповідає, що її прадідусь «товаришував» з пензлями і фарбою, тож мабуть, від нього й передалося. Аби удосконалити свої творчі здібності, відвідувала школу мистецтв, яка колись діяла у Самотоївці. Як показав час, дитяче захоплення не промайнуло даремно, і хоч сьогодні писати картини вдома не виходить через брак вільного часу, адже вистачає чимало клопіт по господарству, біля дітей, зате стіни дитсадка прикрашають ілюстрації до казки «Рукавичка», пейзажі «Пори року».

– Десь щось побачу, підмічу, щось уявлю, а згодом втілюю це за допомогою фарб і пензлів, – розповідає Світлана Олексіївна. – Дітям подобається, викликає у них позитивні емоції, розширює їх уяву, а це головне. У мене дві доньки, одна першокласниця, старша ходить до восьмого класу. Ніби теж щось малюють. Коли отримала пропозицію прикрасити автозупинку, саме перебувала у відпустці, та часу не вистачало, то старша донька мені допомагала. Мабуть, в цьому і є головне покликання творчих людей – дарувати людям позитивні емоції навіть там, де ніхто не очікує і мені приємно бачити, як милують око мандрівників і місцевих жителів волошки, соняшники, мальовничі пейзажі…
151117_Samotoivka2
Між тим поруч із зупинками у Глибному і Самотоївці зупиняються машини, і їхні пасажири фотографуються на фоні зупинок, наче поруч із якоюсь пам’яткою, а згодом поширюють свої світлини у соціальних мережах і отримують схвальні відгуки. Ось вам і безкоштовна реклама сіл і району.

А скільки ще уздовж доріг районного значення ці бетонні споруди свою пряму функцію вже не виконують, поступово руйнуються, перетворюються у смітники, а при чиємусь бажанні могли б стати справжньою окрасою місцевості і радувати подорожуючих своєю оригінальністю.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/news/mistectvo_pri_dorozi/2015-11-17-5700
17.11.2015
МИСТЕЦТВО ПРИ ДОРОЗІ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *