«Скільки нерозроблених матеріалів дає Україна художникові – і тому, хто малює сцени життя, і пейзажистові! Всі тягнуться в Італію – добре, звичайно, пожити і повчитися там, але не подобає російському художникові обмежуватися італійськими сценами, коли в нас є свої прекрасні види і сцени…».
(з листа К. Трутовського до свого друга М.Рамазанова)

«Село оточене садами, за садами – ставки, за ставками ліс – все потопає в зелені. Біля самого будинку ростуть дерева, і гілки їх лежать на даху, заглядають у вікна. Усі дні бував я з батьком, який займався садами, – сади були його пристрастю. Дуже любив я ходити до селян у гості, де мене завжди лагідно зустрічали. Добрі господарі пригощали і кислим молоком, і паляницями, і медом. Чиста побілена хата для мене мала велику принадність – мені вона подобалася більше нашого будинку. З раннього віку я полюбив українське село з його добрими жителями, з його садами».

Так писав у своїй «Автобіографії» класик українського малярства Костянтин Трутовський (1826–1893). У зрілі роки, проживаючи в Курській губернії, він із сердечною любов’ю згадував і описував село свого дитинства – Попівку-Семенівку Охтирського повіту Харківської губернії (нині в Краснопільському районі Сумської області, на кордоні з РФ). Звідси десятилітній Костик поїхав учитися у пансіон до Харкова, а після його закінчення – до Петербурга. Тут він навчався у двох закладах: у Військовому інженерному училищі та в Академії мистецтв. І де б не бував згодом – у Москві, Києві, Петербурзі, Берліні, Дрездені, Лейпцігу, Кельні, Дюссельдорфі чи в маєтку своєї матері на Курщині, – в його уяві завжди поставали пейзажі рідної Слобожанщини…

Творчість Костянтина Трутовського припадає на другу половину ХІХ століття – золотий вік українського мистецтва, серцевиною якого був побутовий (або жанровий) живопис. Кращі твори Костянтина Трутовського – це картини чудового краю, де листяні ліси та гаї поступово переходять у неозорий, укритий високими й густими травами духмяний степ. Трутовський надзвичайно любив Слобожанщину і не переставав дивуватися, чому художники їдуть до Італії, обминаючи її, не помічаючи краси природи, людей з їхніми чудовими обрядами, звичаями…

Кость Трутовський брав участь у видаваній Л. Жемчужниковим «Живописній Україні» (1861—1862). Його творчість свого часу користувалася великою популярністю і мала вплив на наступну генерацію митців: С. Васильківського, І. Їжакевича, М. Пимоненка. О. Сластіона та інших.

Картина «В місячну ніч» належить до тих творів К.О.Трутовського, що їх художник присвятив зображенню життя й розваг сільської молоді. Особливо багато таких картин з’явилося з-під пензля митця в 70-х рр. (численні варіанти сюжетів на мотиви «Побачення», «На кладці», «Біля тину» тощо). В основу картини покладено простий, дещо забавний і глибоко поетичний сюжет: двоє святково одягнених дівчат з лукавими посмішками на обличчях відпихають від берега річки чи ставка човен, в якому заснув молодий вродливий хлопець. Зображена сцена відбувається на тлі майстерно написаного художником пейзажу. Яскраве зеленкувато-сріблясте місячне світло вихоплює з темряви частину фронтона типової української хати з двома цятками вікон, відблисками грає на блузках дівчат і сорочці хлопця. В картині все в повному розумінні цього слова живописне: і стрункі постаті дівчат, і хатина з світлими вогниками віконець, і темні силуети дерев на тлі освітленого блідим місяцем небесного простору. Дослідники небезпідставно відзначають спорідненість цього твору К.О.Трутовського з українськими повістями М.В.Гоголя та з пейзажами А.І.Куїнджі, в яких з такою ж художньою силою опоетизовані чарівні українські ночі…

Біографічна довідка

Костянтин Олександрович Трутовський народився 28 січня (9 лютого) 1826 року в м. Курську в будинку свого діда по матері Олексія Івановича Мойсеєва. Дитинство провів в маєтку батька, в с. Попівка (Попівка-Семенівка) Охтирського повіту Харківської губернії.

У 1836 р. навчався в приватному пансіоні Земницького в м. Харкові. Після смерті батька, в 1837 р., переїхав до м. Петербурга, де протягом 1839-1845 рр. пройшов курс навчання в Петербурзькому воєнному інженерному училищі. У роки навчання зблизився з письменником Ф. Достоєвським.

Костянтин Трутовський «Портрет Ф. М. Достоєвського» (1847)

Після завершення інженерної академії К. Трутовського залишили репетитором у класах рисунка та архітектури, що дало можливість йому, як вільному слухачу, відвідувати Академію художеств.

1849 року Костянтин Трутовський повернувся в маєток батька в Україні. У 1850 р. через непорозуміння з братом художник із сестрою переїхав до материного маєтку в с. Яковлівці Обоянського повіту Курської губернії.

У 1852 р. одружився з Софією Самбурзькою, племінницею С. Аксакова. В цей час художник робить численні натурні зарисовки із зображення картин із життя і побуту народу. Близьке знайомство з Ф. Достоєвським і С. Аксаковим вплинуло на світогляд К. Трутовського. Він захоплюється творчістю М. Гоголя, спадщина якого впливає на творчу манеру художника. Робить два ескізи до «Сорочинской ярмарки», а також ескіз до «Майской ночи», ілюструє різні його твори. У цей період зробив рисунок на тему улюбленої пісні «Через річеньку».

Час від часу К. Трутовський навідувався в м. Москву. У 1854 р. художник працює над першою картиною «Іменинник», сюжет якої пов’язаний зі спостереженням поміщицького побуту: гувернантка і гувернер примушують дітей готувати подарунок батькові на іменини, а діти не виявляють захоплення від волі старших.

На початку 1856 р. К. Трутовський надіслав А. Мокрицькому в м. Москву акварелі й три закінчені картини олією. А. Мокрицький представив їх в Раду Петербурзької Академії художеств, яка ухвалила рішення надати автору звання позакласного художника. Це були картини «Уездная лавочка», «Коробочка» і «Слепой музыкант малоросс, обучающий мальчика игре на скрипке».

Влітку 1856 р. К. Трутовський багато подорожував містами України. Завітав і до полтавського Гадяча, що надихнуло його до створення картини «Український бандурист у хаті». У цьому ж році на виставці Московського художнього товариства було вперше представлено картини К. Трутовського.

Влітку наступного року художник вирушає у подорож за кордон: через Петербург до міст Штеттін, Берлін, Дрезден, Лейпциг, Кьольн, Дюссельдорф.

1860 року К. Трутовський написав картину «Хоровод у Курській губернії», яка є виявом інтересу митця до народного життя. За цю картину в 1861 р. художник отримав звання академіка.

У 1861 р. він написав картину «Гра в карти», в якій показав ницість існування, заповненого пияцтвом, фліртом, грою в карти.

Цього ж року К. Трутовський одружився вдруге (перша дружина померла) на внучатій племінниці Грибоєдова Ользі Лисициній. Його запросили до Московського училища живопису, скульптури та архітектури на посаду інспектора.

1862 року з’являється картина художника на українську тематику – «Вечір в українському селі». Картина експонувалася на виставці Московського товариства любителів художеств. Інша картина про український побут, написана в цьому ж році – «Ярмарок в Україні» – багатопланова композиція. У 1863 р. художник створив картину «Побачення». У 1864 р. К. Трутовський написав картини «Поміщики-політики», «Колядки в Україні». Як майстер живописних пейзажів художник виявив себе у картинах «Роздум» (1877), «На кладці» (1875), «Біля плоту» (1879) та ін.

Влітку 1878 року Костянтин Трутовський відвідав Київ.

Серед інших жанрових картин К. Трутовського: «Білять полотно» (1874), «Повернення з бахчі» (1874), «Масниця на Україні» (1875), «Шевченко з кобзою над Дніпром» (1875), «Підголи мене трошки» (1876), «Одягають вінок» (1877), «Школярі» (1877), «Повернення зі свята» (1877), «Базар в повітовому місті» (1878), «Відпочинок. У повітці» (1879), «Кухар» (1879), «Зелені свята в Україні» (1879), «В місячну ніч» (1881), «Відмова жениху» («Гарбуза дає», 1882), «Хворий» (1883), «Ніч під Івана Купала» (1883), «Сільська вчителька» (1883), «Зелені свята в Україні» (1884), «Приїзд сільської вчительки» (1885), «Збір недоїмок на селі» (1886), «Розлучниця» (1886), «Святкова бесіда» (1888), «Пропивають наречену» (1890) та ін.

Окрім живопису, К. Трутовський залишив і чималу спадщину зі станкової графіки: «Жіноча голівка» (1844), «Портрет Ф. М. Достоєвського» (1847), «Авраам і троє прочан» (1848), «Будочник» (1849), «Танок кріпачок перед поміщиками» (1859), «Рекрутське присутствіє» (1891) та багато ін.

Великий спадок К. Трутовського і в галузі книжкової графіки. Він ілюстрував Марка Вовчка, І. Крилова, Т. Шевченка, М. Гоголя, І. Гончарова, М. Лермонтова, О. Грибоєдова та ін.

Помер Костянтин Трутовський 17 (29) березня 1893-го року на рідній землі – в маєтку своєї матері в селі Яковлівці, Обоянського повіту Курської губернії (тепер Пристенський район Курської області), на Східній Слобожанщині. Поховали його в Обоянському Богородицько-Знаменському чоловічому монастирі. 1924-го року більшовики зруйнували цей монастир, разом із цвинтарем. Тепер могили Костянтина Трутовського немає.

Джерела:
http://www.ex.ua/16658192
Український Живопис – Костянтин Трутовський

http://www.dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=969
Кость Трутовський: «Скільки нерозроблених сюжетів у Малоросії для художника»: до 190-річчя від дня народження

Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік / Сумська обл. універс. наук. б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74 с.

http://artmuseum.kh.ua/news/eksponat-tizhnya5.html

http://kobza.com.ua/doslidzhennja/4217-ukrainskyi-khudozhnyk-kostiantyn-trutovskyi.html