Толя та Оля

160816_A_Horbenko1Варіантів заголовка до цього коротенького матеріалу було декілька, хоча б «Для сильних духом немає меж», але погляньте на цю світлину, і зрозумієте, що кращого варіанту годі шукати. Це Анатолій Горбенко «Бугор» – герой, боєць АТО! А поряд його дружина Оля. Для людей не знаючих може здатися, що цю ідилію фотограф зафіксував в готелі на узбережжі моря. Але ми знаємо, що це фото зроблено в Київському центральному клінічному військовому шпиталі, і що кілька тижнів тому медики боролися за життя Анатолія.

Анатолій народився у селі Велика Рибиця, останні роки із сім’єю мешкав у Маріуполі. Навесні 2014 року, коли почалася російська агресія і коли росіяни вже попрямували на Маріуполь, він зібрав речі і пішов в батальйон “Донбас”. У складі мінометного взводу Бугор брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська, Первомайська, Мар’їнки. Власне, найбільший подвиг він здійснив уже в оточенні, тому що виявив нелюдську витримку, нелюдську хоробрість, не здавався, і головне – коли вони потрапили в оточення в селі Червоносільське – пройшов через “коридор смерті”. Довгий час перебував у полоні бойовиків, де вкотре продемонстрував дива незламності духу воїна. Подвиги були майже неймовірними. За них Анатолій Горбенко отримав Орден “За мужність” і кілька медалей.
160816_A_Horbenko2
За іронією долі Бугор підірвався на міні біля Мар’їнки, яку раніше звільняв. Вибухом бійцю відірвало ноги, більше 20 осколків застрягли в тілі. Він стікав кров’ю… Пораненого встиг витягти з-під обстрілу військовий медик. Але лікарі спочатку давали лише 10%, що буде жити… 10 проти 90… Міна бойовиків залишила 36-річного Анатолія без ніг, але не зламала його зразкової волі до життя. А тепер ще раз подивіться на ці усміхнені обличчя – це найкраща відповідь тим, хто сумнівається в незламності духу українців! А найголовніше, ці усмішки – це подяка усім вам, хто повірив і вірить у нього!
160816_A_Horbenko3
Анатолій та Оля просять передати вітання і слова вдячності тим жителям Краснопільщини, всієї України, хто всі ці важкі для них дні молився за одужання, хто підтримав родину морально й матеріально.

Жодного дня Толя та Оля не залишалися сам-на-сам із своєю бідою, щодня їх відвідували і відвідують друзі, бойові побратими, волонтери.
160816_A_Horbenko4
Сотні незнайомих людей передавали вітання герою в соціальних мережах, перераховували кошти – хто кілька гривень, хто кілька тисяч. Анатолій і Оля щиро вдячні за фінансову підтримку Запсільській сільській громаді, директору ТОВ «Псьол» М. П. Калініченку, всім безіменним благодійникам Краснопільщини та України.

 

160816_A_Horbenko5Приємно бачити радісні, усміхнені обличчя Анатолія та Олі. Ці посмішки дорогого варті. Молодці, що не здаєтесь. Попереду у Бугра тривале лікування і реабілітація, але чоловік не занепадає духом і бажає усім землякам того ж, а ще віри в перемогу, та дякує небайдужим людям, які допомагають українським воїнам на передовій і не забувають про поранених.

Така реальність. Така війна. Підтримуйте свою армію. Анатолій, і такі як він, там не заради себе отримують такі поранення і виживають.

Карта дружини Приватбанк 4149 4978 1468 5568 Горбенко Ольга Павлівна.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/news/tolja_ta_olja/2016-07-23-6638
23.07.2016
Толя та Оля

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *