Ганна Гідора – український художник-живописець, майстер ленд-арту, педагог, організатор міжнародних пленерів

161103_h_gidoraГідора Ганна Володимирівна – український художник-живописець, майстер ленд-арту, педагог, організатор міжнародних пленерів.

Член Спілки художників України (з 2006). Учасник виставок з 1985. Живе (з 2001) і працює в Києві.

Народилася 9 грудня 1959 року в с. Студенок (тепер Миропілля) Краснопільського району Сумської області. Навчалася (1978-1983) в Сумській художній студії Бориса Борисовича Данченка, якого вважає своїм наставником у мистецтві, продовжила освіту на художньо-графічному факультеті Курського педагогічного інституту (1981-1986).
161103_h_gidora_ex1
Учасник і куратор проектів міжнародних пленерів і симпозіумів (“Раку-кераміка”, 1993-1996, Охтирка Сумської області; “Land-Art-симпозіумів”, з 1997 року по наш час, Могриця Сумської області), у 1990-1991 роках була експонентом виставок об’єднання київських художників-монументалістів «Погляд». 1993 – організатор відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у Вищому училищі мистецтв і культури (м.Суми), де викладає і веде майстер-класи.
161103_h_gidora_2006_1
Ганна Гідора належить до тієї категорії художників, які перебувають у постійному пошуку і вдосконалюються, зі складним світобаченням і витонченими асоціаціями, що захоплюють її до шукань одвічних основ людського буття, життя природи, взаємозв’язку людини і його довкілля. Перші десять років самостійної творчості (1986-1996) художниця захоплено експериментує з керамікою, стилізуючи давні форми і створюючи поліхромні кераміко-пластичні композиції, навіяні історичним минулим (“Курганне поле”, 1990, шамот, глазурі, солі).
161103_h_gidora_2004
Але основним полем її діяльності стає живопис. Рано склавшись як живописець певних тем, вже на перших порах обравши як техніку олію і полотно, вона з самого початку стала прагнути до досягнення узагальнених звучань своїх композицій, побудованих на неяскравих, але насичених поєднаннях охряно-зелених, сіро-блакитних, або золотаво-червоних тонів, з часом, все більше заглиблюючись в колірні контрасти (лілово-брунатні, синьо-краплакові) або гармонійні перетікання біло-рожевих і бірюзово-жовтих сонячних кольорів. Колірна гамма в поєднанні з яскраво вираженою лінійно-силуетною ритмікою композицій стає головним виразним засобом робіт художниці. (Важливе значення Гідора надає і назвам своїх робіт, часто звертаючись до літератури, до метафоричних зворотів, використовуючи українсько-російські варіанти).
161103_h_gidora_2004_1161103_h_gidora_2006

 

 

 

 
Різко відрізняючись від традиційної картини, її зображення, інспіровані переживаннями вражень від подій, своєрідним сприйняттям певних місцевостей, ландшафтів, а також захоплення археологією та історією свого краю, мають свою внутрішню образну логіку та гостро-індивідуальну пластичну систему.

161103_h_gidora_pict1У них відсутня звична реальна просторовість і сюжетність, а ритмікою кольорових площин, порівняннями лінійно-силуетних планів, і, нарешті, самої манерою виконання, то експресивно-пастозною, з фактурними мазками (“Чорний ангел з червоними Птаха”, 1989, тут і далі – полотно, олія), то килимно-згладженою, ніби сплощеною (“Мандрівка до Мерсе-Метрух-1”, 2001), ці зображення створюють всередині самої композиції особливе ритміко-кольорове силове поле, що сприймається як глибинний простір людських почуттів і настроїв (“Отчет о подлунном пиршестве “, 2002). Найчастіше значну роль в психологічному поштовху до створення живописних полотен грають рефлексії художниці з приводу особистих почуттів і стосунків з близькими людьми (серія “В конвертах, в листах, знайдено… випадково”, 2002). Тема міста, насиченого міського середовища, перебування в ньому і співвіднесення з ним людських почуттів, емоцій і пам’яті (“Вечеря у Венеції”, 2000; “Mісто. Сутінки”, 2003; “Міські стіни”, 1999) тривалий час володіла (і володіє) уявою художниці. Звертаючись до цієї теми, вона від створення архітектурно-пейзажних, впізнавано-конкретних мотивів (“Південне місто”, 1999) поступово переходить до глибшого осмислення образу міста – людської домівки, створеної століттями (серія “Mеcтo-Дом”, 2005).
161103_h_gidora_pict2161103_h_gidora_pict4161103_h_gidora_pict6161103_h_gidora_pict7

Ãàííà óäîðà. Øëÿõ 1, 2010, ïîëîòíî, îë³ÿ, 75x215. Àííà Ãèäîðà. Ïóòü 1, 2010, õîëñò, ìàñëî, 75x215. Ànna Gidora. Way 1, 2010, oil on canvas, 75x215
В останні роки художниця все більш зосереджується на мотивах одвічного існування природи, тяжіючи до відтворення тривалого, як би позачасового стану земної тверді. Її пустельно-оголені і безлюдні ландшафти, що втілюють потужні ритми абрисів пологих пагорбів і широкі простори древніх степів, плавні, ніби уповільнені, вигини річок, викликають в пам’яті доісторичні епохи (“Небокрай”, 2003-2004). До філософських зіставлень вічного і швидкоплинного в земному бутті звертається Ганна Гідора і в своїх ленд-артівських концепціях. В її індивідуальному вираженні сучасний напрям візуальної творчості “мистецтво землі” (land-art), який отримав різні назви (art in the environment, art of environment, forms in nature), набуває особливої гостроти та актуальності звучання в сьогоднішньому контексті. Художниця обходиться виключно природними об’єктами і засобами, маючи на меті органічне виявлення тісного взаємозв’язку людини, природного довкілля і мінливості миттєвого в цьому оточенні («Пастка для вітру», 2001, стебла болотної трави). А показуючи контрасти древніх, сліпуче-білих могутніх крейдяних скель і гнучких зелених стебел високих болотних трав, що швидко в’януть на їх фоні, художниця акцентує “тінь миттєвості” на вічності буття, підкреслює драматичну швидкоплинність і незахищеність всього живого у древній системі існування нашої планети (“Тіні білих стін”, 2002, крейдяна скеля, річковий мул, стебла болотної трави).

У творчому активі художниці – поетичні жіночі портрети (“Срібло ночі”, 2003; “Шелест вiтру”, 2005, обидва – полотно, олія), камерні натюрморти (“Келихи на столі”, 2004; серія “Підвіконня. Квіти”, 2005-2006, полотно, олія), а також цикли графічних творів (серія ілюстрацій-вражень “Цикл таблиць до Вавілонської поезії”, 1989, папір, олівець; серія малюнків-рельєфів “Ольвія”, 1998, папір, графітний олівець, тканина; “Давнє”, 2005, папір, олівець, акварель).

ОСНОВНІ ТВОРИ (всі – полотно, олія): Триптих “Притча”, 1989; “Хрест”, 1990; “Володар Cмepтi i правда ночі”, 1991; “Лист, який був написаний у піст”, 1991; “Розмова з ідолом” (“Conversazione con idolo”), 1992; “Адам i Єва”, 1993; “Вечірні птахи”, “Самотнє дерево”, “Вечеря на трьох”, “Берега столь близки, что текущее время причиняет им боль”, “Кораблик”, всі – 1998; “Захід сонця”, “Зелений вечір”, “Обрій”, “Полудень”, “Помах крила”, “Спогад”, всі – 1999; “Дорога”, “Побачення”, “Візок”, “Подвір’я”, “Південне”, всі – 2001; “Знаю таким, як є, залишаєшся таким, як був”, 2002; “Река, текущая вопреки соединившимся в одну землю берегами”, “…на какой-то ветренной, ветренной, ветренной, дальней планете”, “Радость главной жизни, проступившая выдумкой и серебром…”, “Отчет о подлунном пиршестве-2”, “…и вспомнил другими глазами немногое виденное”, “…то нарушающее размеры спокойствие, то вместе с ночью, теряющей свой смысл”, “Ночь, снящаяся среди ночи”, “…путь, смысл которого неясен”, “…звук касания прекрасен”, “Пока еще небо темно-синее, и горит дворовой фонарь”, “…а я только что вернулся с белыми крыльями за плечами”, “Вспоминая смысл путешествия”, всі – 2002 ; серія ‘Візантійські сни”, 2002-2003; “Мелодія”, 2003; “Поділ”, 2003; “Вранішнє”, “Вечірнє”, диптих “Ледь чутна мeлoдiя”, серія “Шляхи”, “Чекання сну”, “Заблудившийся остров”, “Запах мандрівки”, всі – 2004; “Сутінки”, “Місце присутності І-ІІІ”, “Місце розмови І-ІІ”, “Місце дощу”, “Місце чекання I-II”, всі – 2004-2005; “Місце снів”, “Місце прогулянок”, всі – 2005.
161103_h_gidora_land2016
LAND-ART.
МОГРИЦЯ-99: “Човен”, 1999, лоза, концентричні крейдяні кола на лузі.

161103_h_gidora_land1

161103_h_gidora_land6161103_h_gidora_land7МОГРИЦЯ-01: “Polemic with silence”, 2001, луг, збір в заокруглені композиції, болотна трава, дерева на тлі неба; село Могриця Сумської області (каталог).

МОГРИЦЯ-02: “Природній об’єкт”, 2002, стебла болотної трави, зібрані в вертикальні групи на тлі луки і неба; “Тінь вітру”, 2002, крейдяна скеля, річковий мул, у певному ритмі і плямах нанесений на її поверхню; село Могриця Сумської області (каталог).

 

 

 

ВИСТАВКИ.
161103_h_gidora_ex2015
ПЕРСОНАЛЬНІ:
1993 – галерея “Триптих”, Київ;
1995 – галерея “Дах”, Київ;
1996, 1997, 1998 – “АВ OVO”, Суми;
1998 – галерея “Акварель”, Київ;
1999 – галерея “Триптих”, Київ, галерея “APT’C-UMS”, Суми;
2000 – “Знаки, потерянные временем”, Центральний будинок художника, Москва;
2001, 2002, 2004 (каталог), 2005 – галерея “Триптих” , Київ;
2006 – “Живопись А. Гидоры”, Центральний будинок художника, галерея “Новый квадрат”, Москва.

РЕСПУБЛІКАНСЬКІ-ГРУПОВІ
1990 – “Седнів-90”, Республіканська виставка молодих художників, Київ;
1991 – Республіканська художня весняна виставка, Київ;
1991 – виставка “Сто українських творців миру”, Київ;
1991 – виставка “Мінітріптіх”, Київ;
1992 – “Геометрія духу”, Суми, Київ;
1992 – “От плейстоцена до голоцена”, Музей палеонтології, Москва;
1993 – “Ярмарок художніх галерей міста Києва”;
1994 – “Перший Київський художній ярмарок”;
1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 – “Раку-кераміка” (Г. Гідора – співкуратор проекту), Охтирка, Суми, Київ;
1994 -1996, “Двоєдність”, Суми, Канів;
1997 – “Чорне – Червоне”, Київ;
1998 – “Ничто, Символ и Что-то. Посвящение В. М. Вернадскому”, Суми;
1998 – “Виставка акварелі”, Суми;
1999 – “Чаювання в альтанці. Гідора, Блудов, Журавель, Шкарупа”, Сумський художній музей;
1999 – “Символіка течії”, Центр сучасного мистецтва, Київ;
2000 – всеукраїнська виставка “Світло віри через світ образів”, Київ;
2002, 2003, 2004, 2005 – групові виставки живопису, графіки і скульптури в галереї «Триптих», Київ (каталоги).

МІЖНАРОДНІ
1990 – Виставка групи “АРТ’С”, Суми, Київ, Люблін, Польща;
1991 – Міжнародна виставка мистецтва малих форм, Торонто, Канада; Виставка сучасного українського мистецтва, Будапешт, Угорщина; Виставка сучасного українського мистецтва “Нові імена”, Відень, Австрія;
1992 – “ARTE-92. PADOVA”; 1994 – “ARTE-94. PADOVA”, обидві – Падуя, Італія (каталоги);
1994 – Українсько-американська виставка сучасного мистецтва, Київ;
1995 – Сучасна українська графіка, Калінінград, Росія, Гданськ, Польща;
1996, 1998 – Міжнародний “АРТ-фестиваль”, Київ;
2000 – “Городской пейзаж”, “Выставка живописи”, обидві – в Центральному будинку художника, Москва;
2001 – “Весеннее”, галерея “Даймонт-АРТ”, Москва,
2002 – “Выставка живописи”, галерея “Даймонт-АРТ”, Москва.

161103_h_gidora_land4ЛЕНД-APT ПРОЕКТИ:
2001 – “Land-art. Могриця – 01”, село Могриця Сумської області (каталог);
2002 – VI Міжнародний Ленд-арт симпозіум “Простір покордоння”, Україна, Сумська область, Могриця (каталог);
2005 – виставка “Жіночий живопис”, м. Атланта, США;
2006 – групо161103_h_gidora_land3ва виставка “Сучасний живопис”, м. Атланта, галерея “MASON MURER”, США;
2006 – групова виставка (українських художників), галерея “Impressium”, м. Мюнстер, Німеччина.

МУЗЕЇ:
Сумський художній музей; Національний музей-заповідник Тараса Григоровича Шевченка у Каневі.

ЛІТЕРАТУРА:
М. Велігоцька, О. Сердюк. Сучасне українське мистецтво. Нові імена. Київ, 1990, с. 28-29;
П. Бевза. Довкілля – концепція, що надає Міри речам // Крейдяний період. Київ, 2002, с. 4, 11-12;
К. Донин. Аня Гидора – человек без гипса // Профиль. Украина, 2004, № 24, с. 64-65;
М. Лапаева. Живопись Анны Гидоры // Афиша, 2005, № 27, с. 90-91;
С. Мамаев. Место присутствия Анны Гидоры // Новый понедельник, 18.07.2005;
Г. Скляренко. Сучасне мистецтво в умовах постколоніальної культури. Українська версія // Мистецтвознавство України, 2005, випуск 5, с. 30-31.

02.06.2006.
В.Рубан. Стаття для німецької енциклопедії мистецтв до розділу «Мистецтво України»

Джерела:
http://www.agidora.com/rus/about.php

http://www.agidora.com/rus/about.pdf

Сторінка Ганни Гідори в мережі facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *