В нього є мудрість серця

Сьогодні моя розповідь про ювіляра Радівілова Юрія Івановича. Йому 50 років, він народився 6 лютого 1967 року в селищі Угроїди, де мешкає і нині. Тут його родина, сім’я, друзі, куми, сусіди. Була у нього не одна можливість переїхати до іншого міста або іншої країни, але чоловік цього робити не планує, бо він патріот свого села, району, своєї країни. Якби у нашому житті більше таких керівників, як Юрій Іванович, які звертають увагу на проблеми простих людей, ми б давно жили зовсім в іншій Україні – заможній, працьовитій, квітучій.

Спочатку дивуєшся, як він зумів зберегти чистоту сердечну, чуйність душевну? Його благородна інтелігентність, шляхетна скромність, органічна доброзичливість, вміння делікатно і не нав’язливо прийти на допомогу, просто зворушують. І що дуже приємно, інтелігентність і добре серце абсолютно не заважають бути йому твердим, впевненим, наполегливим і терплячим.

У районі високо оцінюють професійність Юрія Івановича Радівілова, до цього часу він очолює Наумівський спиртовий завод.

Зрозуміло, що всі хвороби суспільства – соціальні і моральні є і на Наумівському спиртзаводі. Підприємство не працює, безгрошів’я, затримані зарплати. Відчувається постійний тягар психологічного та морально-етичного плану. Все це впливає на долі людей. Це найбільша проблема, яка турбує директора. А ще намагається робити все, аби запрацював завод, щоб була робота для людей, щоб залишалася молодь у селі, щоб був достаток у кожній родині. Щоб Наумівка і Угроїди були не занепадаючими населеними пунктами, а гарними, квітучими, щоб були хороші дороги. Та ці проблеми самотужки директору не вирішити, бо багато факторів залежать від законів і держави.

Колектив заводу поважає Юрія Івановича, адже він професіонал. А повага людей дається не просто. Лише коли ти живеш серед людей, переймаєшся їхніми проблемами, тільки тоді по-справжньому вважатимешся своїм. Юрій Іванович має підхід до людей, уміє переконати, викликати на відверту розмову, словом зробити все, щоб збудувати місток довіри. Тому односельці і робітники заводу йдуть за допомогою до свого депутата і керівника. І він ніколи не відмовить, завжди надасть допомогу.

Розмовляти з людьми, дослухатися до них, порадити, зробити все, аби людина бачила, що проблема, з якою вона прийшла – вже не лише її тягар, що їй щиро намагаються допомогти з нею впоратися. Він ніколи не приймає спішних рішень, адже відповідально і виважено відноситься до кожного. І ще треба відзначити, що Юрій Іванович акуратний і зовнішньо і в словах, відчувається, що ця людина захистить слабшого, але й ніколи не дозволить вдарити себе. Грамотний, розсудливий, завжди підкаже, порадить, допоможе. Юрій Іванович завжди залишається вірним обов’язку, до кінця доводить будь-яку справу, чітко дотримуючись букви Закону. Врешті, таким має бути директор.

Мені на думку приходить вислів великого кобзаря Т.Г.Шевченка: “Діла добрих оновляться, діла злих загинуть“. Вже минуло більше століття, а ми в ці слова віримо, бо без віри – нікуди, тож нам залишається тільки вірити у добрі справи. А добрих справ у нашого ювіляра багато, усі їх не можливо перерахувати. Основа життя – це родина, діти, сім’я. Юрій Іванович не тільки відповідальний керівник, він – добрий батько, гарний сім’янин, найкращий син. Адже у родині Радівілових знають заповіді Господні, особливо четверту – “Шануй батька і матір твоїх, то добре тобі буде і довго проживеш на землі”. Юрій Іванович та Анна Вікторівна зберігають сімейні традиції, центр сім’ї – це їх батьки, якими вони опікуються, допомагають, ставляться до них з особливим теплим трепетом і великою любов’ю. На теперішній час не дуже часто побачиш це в родинах.

Мене завжди дивувало, як нашим матерям, без педінститутів, без часу на виховання, вистачало сил, уміння й мудрості ставити перед собою і дітьми посильні завдання, виховувати і любити. Напевно, відчували своїх дітей материнським серцем. Дякуємо Вам, наша Антоніна Іванівна Радівілова за велике материнське серце і виховання сина.

Юрій Іванович – великий трудівник, він заклав, вирощує і доглядає за унікальним садом. Цінує все неповторне і гарне, коли є у нього вільна хвилинка – бере в руки різець і у нього виходять дивовижні шедеври із простої коряги, гілки, кори, пенька. А про розмаїття квіткової гами із троянд, лілій, ірисів, петуній, чорнобривців, портулаку на їх подвір’ї потрібно написати окрему розповідь. Одним словом, як у казці. У родині Радівілових панує повна гармонія, атмосфера добра, любов до всього живого, а це велика праця. Людям за добрі серця і справи при житті треба говорити “Спасибі”.

Бажаємо від імені громади, сусідів, кумів, друзів нашому ювіляру Юрію Івановичу Радівілову Божої благодаті, здоров’я, щастя, вдачі на життєвому шляху. Успіхів в роботі, і щоб ще не один десяток років працював на Угроїдській землі.

“Не оставляйте в мыслях беспорядок,
Пустоту в душе
и гнев в сердцах …
Главное, уметь
делиться счастьем
Радоваться свету глаз чужих…
И не быть рабом
карьеры, власти,
Главное – добро сердец живых.”

Л.ПРОКОПЕНКО.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/news/uvaga_prjama_linija/2017-02-12-7383
12.02.2017
В нього є мудрість серця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *