Дмитро ГОНЧАРЕНКО: “ПОСМІХАЙТЕСЬ, І ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!”

Про те, що Краснопільщина – батьківщина багатьох талановитих людей, не буде зайвим повторювати знову й знову, адже це не банальність, а чиста правда. Переконуєшся в цьому щоразу, при підготовці матеріалів до цієї рубрики, коли знайомишся із земляками, що живуть за межами області, а то й України.

НЕОЧІКУВАНА ПОСИЛКА

Нещодавно на адресу редакції надійшла посилка, а в ній дві книги, автором яких є наш земляк, Заслужений діяч науки і техніки України Дмитро Федорович Гончаренко.

З великим задоволенням висилаю Вам і Вашим колегам дві мої книги, які вважаю найбільш вдалими. Одна з них “Строительство и реконструкция стадионов“, присвячена підготовці стадіонів України і Польщі до Євро-2012. У книзі детально розглянуто світові досягнення у галузі будівництва та реконструкції стадіонів. Викладений у книзі матеріал підкріплено чисельними ілюстраціями. Друга книга, це збірка “Посміхайтесь, і все буде добре“, до якої увійшли веселі історії, анекдоти та афоризми, які я збирав із різних джерел протягом багатьох років. Маю надію, що книги принесуть Вам задоволення“.

Звичайно, принесли, і не лише нашому колективу, адже з книгами вже встигли ознайомитись багато друзів газети. Більше того, як виявилось, між редакцією і Дмитром Федоровичем існує давня, заочна дружба.

Я народився в Селі Студенок Миропільського району, яке пізніше стало селом Миропілля Краснопільського району. Найкращі роки мого дитинства і юності пов’язані з цими прекрасними місцями. Відвідуючи, на жаль не часто, місця свого дитинства, із задоволенням читаю Вашу газету. Завжди маю велику повагу до людей, які несуть до читачів важливу і необхідну для них інформацію“, – розповідає Дмитро Федорович.

ЖИТИ – ЗНАЧИТЬ ПРАЦЮВАТИ

Отже, давайте познайомимось із трудовою біографією Дмитра Федоровича. Вона насичена, не випадково їй присвятили окремий розділ цього матеріалу. Тож народився він 07.10.1947 р. у с. Студенок Миропільского району Сумської області.

В 1965 році закінчив одинадцять класів Миропільської середньої школи. Свій трудовий шлях розпочав слюсарем-сантехніком БУ-507 тресту Сантехмонтаж-60 в м.Суми в 1965 році, на ступного року вступив на вечірнє відділення Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту. В 1969 році перевівся на денне відділення будівельного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту, який закінчив з відзнакою в 1973 році. З 1973 року по 1980 рік працював виконробом, старшим виконробом БУ-Пластмасбуд, тресту Промбуд-2, комбінату Харківпромбуд, Мінпромбуду УРСР.

У 1979 році вступив до аспірантури названого інституту, де у 1982 році ним була успішно захищена кандидатська дисертація. Починаючи з 1982 року працював асистентом, доцентом кафедри технології будівельного виробництва, поєднуючи цю роботу з посадою заступника декана по роботі з іноземними студентами.

З березня 1988 року по жовтень 1989 року переведений на посаду старшого наукового співробітника для закінчення роботи над докторською дисертацією. У жовтні 1989 року був призначений на посаду проректора з наукової роботи Харківського інженерно-будівельного інституту, який у 2011 році перейменований у Харківський національний університет будівництва та архітектури.

В 2010 році Гончаренко Д.Ф. був переведений на посаду проректора з науково-педагогічної роботи, яку займає на цей час. У 1993 році Гончаренку Д.Ф. присвоєне вчене звання професора. У 1996 році захистив докторську дисертацію.

У 1998 році Указом Президента України йому присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України. У 2004 році за створення та впровадження ефективних технологій, що підвищують експлуатаційний ресурс інженерних систем життєзабезпечення, Гончаренку Д.Ф. присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. За цим напрямом в університеті створена наукова школа, що представлена в Україні та за її межами, яку він очолює.

Під його керівництвом та безпосередньою участю розробляються та впроваджуються науково-технічні рішення, що забезпечують надійну експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення.

Гончаренко Д.Ф. є автором 370 наукових публікацій, в тому числі 21 монографій та навчальних посібників, 12 авторських свідоцтв і патентів. Під його науковим керівництвом захищено 38 кандидатських та 5 докторських дисертацій.

За багаторічну сумлінну працю та особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність у 2005 році нагороджений знаком Міністерства освіти і науки України “За наукові досягнення”. У 2008 році нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня.

Гончаренко Д.Ф. є членом наукової ради Міністерства освіти і науки України і головою секції за фаховим напрямком “Технологія будівництва, дизайн, архітектура” наукової ради МОН України. Протягом багатьох років був членом Атестаційної колегії МОН України, заступником голови експертної ради ВАК України з будівництва, архітектури та геодезії. Є головою спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій, членом редакцій декількох наукових журналів, в тому числі за кордоном.

Вільно володіючи німецькою мовою Гончаренко Д.Ф., двічі був стипендіатом ДААД (німецької служби академічних обмінів). Успішно читав лекції в університетах Німеччини, Польщі та Китаю. Він є дійсним членом Академії будівництва України і дійсним членом Люблінського відділення Польської Академії Наук.

ЧИМ СЕРЙОЗНІШЕ ОБЛИЧЧЯ, ТИМ ПРЕКРАСНІША ПОСМІШКА.

Попри посади і численні звання, Дмитру Федоровичу притаманне почуття гумору. Він любить дотепні жарти, анекдоти і навіть попри свою колосальну зайнятість між науковими працями завжди знаходив хвильку для збирання анекдотів, жартів, гуморесок, а у 2015 році опублікував збірник анекдотів “Посміхайтесь і все буде добре”

Я виріс у сім’ї, де гумор завжди був поряд із такими цінностями, як честь, порядність, совість. Ось і зараз найближчі для мене люди – дружина, син і невістка завжди із задоволенням слухають мої нові знахідки. – розповідає Дмитро Федорович. – Збирати анекдоти я почав ще в роки моєї юності. Деякі з них я пам’ятаю навіть зараз. У шкільні роки мені доводилося бути конферансьє у шкільній художній самодіяльності. Я озвучував їх зі сцени. У студентські роки читав зі сцени мого рідного інженерно-будівельного інституту “Аристократку” Михайла Зощенка, гуморески українського поета Павла Глазового.

Незабутні дні моєї студентської юності пов’язані з командою КВК інженерно-будівного інституту. Кожна репетиція команди і кожен виступ були сповнені морем сміху і гумору. У студентські роки я брав активну участь у студентському науковому товаристві. Інститут закінчив з відзнакою. І ось такий, дотепний і розумний, здавалося би, цілком підготовлений до життя, в аспірантуру не потрапив. І як тут не згадати веселу студентську пісню:
А если не попал в аспирантуру, сдуру,
Собирай твой тощий чемодан,
Обними папашу, поцелуй мамашу
И бери билет на Магадан.

Пощастило: замість Магадана – промислове будівництво м Харкова. Слід сказати, що будівельники – люди суворі. Здавання об’єктів під Новий рік або до з’їду партії вимагало великого напруження, завзятості й терпіння. Жарти, дотепи, гумор на планерках і в процесі роботи допомагали долати усі перешкоди і здавати об’єкти у встановлені терміни”.

У ДЖАЗІ – ТІЛЬКИ ПРОФЕСУРА

Вислів “Талановита людина – талановита в усьому” якраз про Дмитра Федоровича, адже є в нього ще одне захоплення не лише пов’язане, а й прямо залежне від гарного настрою. Це захоплення музикою. Граючи на трубі, в 1962-65 роках входив до складу джазового секстету при Миропільському палаці культури, а вже в інституті – в оркестрі такого ж складу.

“Аспірантура, захист кандидатської дисертації, робота на кафедрі, докторантура, захист докторської дисертації… І ось через багато років знову музика – джазовий оркестр “7+1″ університету будівництва й архітектури, – згадує Дмитро Гончаренко. – Кожна наша репетиція найчастіше розпочиналась з обміну новими анекдотами. Репетиції ми починали, зазвичай, досхочу насміявшись”.

З гумором і любов’ю протягом 14 років Дмитро Федорович грав на трубі в джазовому оркестрі “7+1” професорів і викладачів Харківського національного університету будівництва та архітектури, якому пощастило в 2009 році відкривати джазовий фестиваль у Коктебелі.

Ось такий він, наш земляк Дмитро Федорович Гончаренко – талановитий, титулований доктор технічних наук, професор з почуттям гумору і відчуттям прекрасного.

О. МОЦНИЙ.
Газета “Перемога”

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/dmitro_goncharenko_posmikhajtes_i_vse_bude_dobre/2-1-0-742
30.07.2017
Дмитро ГОНЧАРЕНКО: “ПОСМІХАЙТЕСЬ, І ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *