Покращені умови для важкохворих: як у Краснопіллі працює хоспісне відділення

Територія Краснопільської лікарні розташувалася між деревами та клумбами. Корпуси тягнуться рівною вервицею: один одного змінюють приміщення для первинної ланки та педіатрії, стоматологія, інфекційка, баклабораторія, поліклініка, стаціонар, адмінкорпус.

Цьогоріч у лікарні запрацювало ще одне відділення. Відділення, яке вже існувало раніше, але було закрите у листопаді 2019 року.

18 лютого 2021 до хоспісу Краснопільської лікарні заїхав перший, за майже півтора року, пацієнт.

Відтворення

Дев’ять років тому тут вперше відкрили хоспісне відділення на Сумщині. Проте, вже згодом закрили на рік і три місяці.

Цьогоріч директорка КНП “Краснопільська лікарня” Валентина Фоменко вирішила відновити хоспіс і почала відбудовувати відділення з покращеними умовами для перебування важкохворих.

Меблі та обладнання було, за кошти громади та спонсорів зробили внутрішній ремонт, відремонтували дах, закупили в палати жалюзі, протипролежневі матраци, підгузки для дорослих, одноразові та багаторазові рушники й посуд для хворих, бойлер, мікрохвильову піч, блендер, електрочайники, постільну білизну.

Валентина Фоменко

— Наші пацієнти — люди, за якими дуже тяжко доглядати в домашніх умовах. Особливо, якщо вони залишаються під опікунством, наприклад, однієї людини, — говорить Валентина.

Зараз тут знаходяться 11 хворих. Їх діагнози різняться: інсульти, важкі переломи та травми у людей старшого віку тощо. Окрім місцевих мешканців, сюди приїжджають люди із Сумського району та Сум. Термін перебування в хоспісному відділенні не встановлений — пацієнти лежать тут стільки, скільки потрібно.

У палаті їх один-два. На кожну кімнату — окремі туалети, раковини, телевізори. У кімнатах — ліжка, тумбочки, приліжкові столики на колесах, стільці.

Валентина Фоменко каже, харчування для хворих покращене. Їдять вони тричі на день, але додатково отримують молочні продукти, котлети, рибу.

Під постійним наглядом персоналу: у день працюють кілька санітарок. На вечір — черговий лікар, санітарка та медична сестра. За потреби консультують всі медики, які є в закладі.

— Окрім цього, ми підписали два пакети послуг із НСЗУ щодо медичної реабілітації та робимо ремонт у колишньому терапевтичному відділенні під ці потреби. Незабаром будуть нові лікарі, які зараз ще навчаються: реабілітолог і психотерапевт.

Загалом, хоспісне відділення фінансується за кошти місцевого бюджету — з нього оплачують комунальні послуги та харчування. Проте, догляд — за гроші пацієнтів. Одна доба перебування — 173,50, у місяць — близько 5 300 гривень.

Коридорами відділення

На другому поверсі, де знаходиться хоспісне відділення, нас зустрічає медсестра Юля. Ми йдемо довгим вузьким коридором, вифарбуваним у світлий колір.

Стіни в малюнках і фотошпалерах, у них — ніші для книг, уздовж — пластикові та живі квіти. Поруч — невеликий простір для відпочинку.

Окрім звичайних палат тут є і спеціалізовані бокси. Через їх скляні стіни видно акуратні ліжка та умивальники.

— Ну як у вас справи? Ви сьогодні гуляли?, — Фоменко заходить до палати, де лежать два чоловіки.

— Ще ні, нас же треба гуляти, — посміхаються.

— Ну нічого, після обіду погуляємо, якраз сонце стишиться.

Територія лікарні здається великою, у холодку поміж деревами й правда можуть прогулятися пацієнти. Там же планують встановити додаткові лавочки та альтанку.

Медична сестра Юля говорить, санітарки та медсестри працюють разом, постійно допомагають одна одній.

Медична сестра Юлія

— Разом і піднімаємо, і перевертаємо хворих. У пацієнтів різна вага та статура, тож інколи треба кілька людей. Загалом, видаємо ліки, говоримо, намагаємося якось їм зарадити.

Якщо пацієнту потрібне знеболення, до нього приходять медсестри з терапевтичного відділення та проводять маніпуляцію. Усі ліцензії та дозволи для цього є.

У коридорі, доки ми спілкуємося, до нас підходить один із пацієнтів.

— А ви мене сфотографували?

— Ні, а ви дозволяєте?

— Так, тільки фотографуйте не самого. Мене з молодою медсестрою. І напишіть, що я — Володимир Лисенко. У мене в Сумах є повний тезка, уявляєте?

Юлія та пацієнт Володимир Лисенко

Трішки далі по коридору — молитовна кімната. Робити такі — звична практика для паліативних і хоспісних відділень. До карантину в ці кімнати при лікарнях приходили представники різних конфесій для відправлення церковних потреб хворих. Проте зараз, враховуючи пандемію, такої можливості немає.

Натомість, пацієнти можуть самостійно тут помолитися, почитати релігійну літературу, просто посидіти перед іконами.

Валентина Фоменко показує молитовну кімнату

— Родичів, які прийшли навідати хворих, ми впускаємо до палат. Проте, в масці та медичному халаті. Вони можуть поспілкуватися на відстані. Але ходити сюди масово не дозволяємо — дуже високі ризики, — говорить Валентина Фоменко.

Молитовна кімната

Загалом хоспісне відділення при Краснопільській лікарні розраховане на 20 ліжок. Окрім цього, при закладі є ще 10 безкоштовних паліативних ліжка та мобільна паліативна бригада.

У планах — розвивати напрямок телемедицини на паліативному рівні, для цього вже подали документи до Асоціації паліативної та хоспісної допомоги при ООН. Очікується, що вдасться закупити техніку та робити телеконсультації між медичними сестрами мобільної паліативної бригади, які виїжджають до важкохворих додому, та лікарями.

Токар Олександра
01 червня 2021

Джерело:
https://tribuna.sumy.ua/news/pokrashheni-umovy-dlya-vazhkohvoryh-yak-u-krasnopilli-pratsyuye-hospisne-viddilennya/
Покращені умови для важкохворих: як у Краснопіллі працює хоспісне відділення
01 червня 2021, 14:36

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.