Category Archives: Цікаві факти

Антон Павлович Чехов і Глибне

Сім’я Чехових в Сумах

Прочитавши назву цієї розвідки, спершу можна заперечити – ну що може єднати відомого російського  письменника і невелике сільце на Україні… Насправді ж, просто саме дослідження історії Глибного пов’язане з деякими труднощами. Так, в роки Другої Світової війни село було майже повністю знищене і в ньому навряд чи знайдеться бодай одна довоєнна будівля або навіть старі побутові речі домашнього вжитку. Друга проблема, яка фактично випливає з першої – у Глибному досить мало корінного населення, особливо – людей старшого віку. І якщо історію сусідньої Самотоївки можна викласти, немов з кубиків, з історій окремих сімей, родовід яких нерідко налічить зо три сотні років, то Глибне – це вінегрет з прізвищ найрізноманітнішого походження, серед яких важко знайти людину, спроможну вказати на місце, де до війни жили предки. На щастя, сучасний технічний рівень оснащення краєзнавця дає можливість знаходити нові, навіть зовсім не відомі раніше джерела та матеріали для дослідження історії рідного краю, що і стало приводом для цієї розповіді…

Достатньо й разу побувати в Глибному, щоб помітити, – воно ніби розділене на дві частини. Справді, одна його частина, – велика, з усіма прийнятими ознаками центру села, – знаходиться на шляху до Миропілля. Друга частина знаходиться на Сумській дорозі та веде вбік від неї в сторону залізничної станції. І це неспроста. В давні часи Глибне почало розбудовуватись саме з того місця, де зараз його центральна частина. А от біля дороги з Сум на Краснопілля, станом на середину XIX-го століття, був тільки постоялий двір. Continue reading

Мандрівки педагога І.М.Сбітнєва Краснопільщиною у 1830-х рр.

Пізньої осені, коли рано темніє, небо вкриває густа сіра пелена, по шибках стукотить дощ, а то і перші снігові ковдри вкривають простори рідного краю, для краєзнавця настає пора творчої діяльності. Зручно примостившись в кріслі за прямокутником монітора з філіжанкою запашного чаю, він впорядковує зібрану раніше інформацію, переглядає матеріали у пошуках згадок на обрану тему, підводить підсумки розвідок у нових нарисах. Нерідко, праця над однією темою зароджує несподівані витоки для опусів, писати котрі не було у планах. Ось і цього разу, – у пошуках додаткових аргументів для чергової розвідки, трапились цікаві згадки про наш край двохсотрічної давнини.

Сбітнєв Іван Матвійович – свого часу досить відомий український педагог, засновник шкіл на Волині і Поділлі, приятель Петра Гулака-Артемовського, автор першої згадки про «Історію Русів». Родом з Новгород-Сіверщини, з 1816 р. навчався у нещодавно заснованому Харківському університеті. Найкоротший шлях до Харкова з півночі Чернігівщини, звичайно, – через Суми й нинішню Краснопільщину. Яку й перетинав бричкою щороку, щонайменше. Через дев’ять років після закінчення університету, вирішив згадати чудові студентські часи, відвідавши Харків. Continue reading

До чого прилаштувати меморіальну дошку? (Федір Достоєвський в Малому Приколі)

17 липня 1877 року з Петербурга була надіслана телеграма: “В город Суджу с нарочным в Малый Прикол Сниткину”. Відправив її Федір Михайлович Достоєвський… У той же день і за тією ж адресою він надіслав листа, де були такі рядки: “…Сегодня выезжаю… поскорее к вам, ибо смертельно хочется обнять детей…”. Лист прийшов 23 липня, на другий день після приїзду відправника.

Був колись на мапі Сумської області населений пункт, що називався Малий Прикіл. Але на початку 1970-х років, як і багато інших, потрапив в розряд “неперспективних” і в 1977 році, коли мені, волею випадку, довелося побувати там, був уже практично безлюдний. Пам’ятаю гарний рельєф місцевості, струмочок з кришталево чистою водою, безліч плодових дерев зі стиглими яблуками і грушами (була середина серпня) і… вулиця мертвих будинків, по якій – похилені електричні стовпи з обрізаними проводами. Будинки і паркани стояли ще міцно, але у дворах – зарості кропиви вище голови; і тиша, яка буває тільки на покинутих цвинтарях, від яких стає моторошно і страшно. Continue reading

Ці дні в історії району. 29 лютого – 6 березня

150921_Krasn_hist_day1
У післявоєнному районі одні допомагають дітям фронтовиків, інших НКВС ловить на крадіжці хліба, Сталін наказав знизити ціни, модернізується маслозавод, а у Мезенівці мисливці взяли під охорону ондатр. Такими подіями, і не лише, запам’яталися дні в історії району в різні роки.

1945. У клубі райцентру відбулися загальні профспілкові збори працівників місцевої промисловості Краснопільського райпромкомбінату. На цих зборах райпромкомбінатівці вирішили на відзнаку Восьмого березня внести в фонд допомоги дітям фронтовиків, які живуть у Гребениківському дитячому будинку, свій одноденний заробіток. Було відраховано 2400 карбованців. На цю суму райпромкомбінат відпускає дитбудинкові своїх виробів.

А у школі Михайлівського керамічного заводу організовано для учнів – дітей фронтовиків і дітей інвалідів Вітчизняної війни гарячі сніданки. Дирекція заводу знайшла потрібні харчові ресурси і діти з 6 березня регулярно снідають у заводській їдальні.

Тим часом працівники Краснопільського районного відділу НКВС виявили чотирьох розкрадачів колгоспного хліба в артілі ім. Фрунзе (с. Успенка). При обшуку у чотирьох злодіїв виявлено і повернуто колгоспу півтонни пшениці і 29 кілограмів гречки.
Continue reading

Ці дні в історії району. 18-24 січня

160121_daysЦі дні в історії району. 18-24 січня

Відбулись зміни у керівництві відділу внутрішніх справ РДА, Леонід Жаботинський увійшов до десятки найкращих вітчизняних атлетів століття, у Краснопіллі запалюють зірок естради, вирішено збудувати в Краснопіллі цегельний завод потужністю більше трьох мільйонів штук цегли на рік, продовжується реалізація товарів за талонами. Такими подіями, і не лише, запам’яталися дні в історії району в різні роки.
160121_V_Trofimov
1944. 19 січня рядовий 1255 стрілецького полку 379 стрілецької дивізії 6 гвардійської армії 2-го Прибалтійського фронту Трофімов Володимир Васильович (уродженець смт Угроїди) в бою за с. Батово Псковської області першим увірвався в траншеї ворога, знищив 11 фашистів, загинув у цьому бою, закривши своїм тілом командира роти. Указом від 4 червня 1944 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

1959. Багато учнів Покровської семирічної школи живе на віддалених хуторах. Тому при школі організовується гуртожиток. Вже придбано 25 комплектів постільних речей, ліжка тощо. Для майстерень Краснопільських середніх шкіл №1 і №2 надійшли вдосконалені рейсмусові верстати. Учні Прохідської, Думівської, Виднівської, Ступівської і Гниличанської початкових шкіл одержали класні дошки.
Continue reading

Цей день в історії району. 20-28 вересня

150921_Krasn_hist_day1
На Угроїдському цукрозаводі хочуть семигодинного робочого дня, в Миропіллі громада бере до рук рушниці і полює на невідомого піромана, який за одну ніч влаштував три підпали. Такими подіями, і не лише, запам’яталися дні в історії району в різні роки.

***
150921_Krasn_hist_day2
1781. 21 вересня затверджено Герб Миропілля, створений герольд-майстром, дійсним статським радником Волковим. Цей герб являв собою щит, на якому згідно опису «…в верхней части – герб Харьковский, в нижней – засеянное рожью поле и на серебряном поле две ветки маслины (ветви мира), обозначающее имя сего города».

 

Continue reading