Tag Archives: голова

Дорогу здолає тільки той, хто не зупиняється

У Миропіллі впевнені: ярмарок відновиться.

Новостворена територіальна громада з центром у Миропіллі на Сумщині поступово окреслює соціально-економічні контури життєдіяльності

Нещодавно обрану голову Миропільської об’єднаної територіальної громади Олену Ординець у сільраді застати вельми складно. Ось і того дня, коли домовилися про зустріч, на спілкування випало лише десяток хвилин – у районному центрі на неї чекали нагальні справи, пов’язані з оформленням та одержанням освітньої та медичної субвенцій.

Утім, це лише один проблемний штрих, яким переймається сільський голова, хоч до подібного робочого графіка їй не звикати. Але останні два місяці після виборів видалися особливо гарячими.

Як наголосила співрозмовниця, об’єднатися не становило особливої проблеми, бо люди висловили готовність гуртом вирішувати всі питання, яких накопичилося аж занадто. А ось сам процес становлення виявився не просто складним. Continue reading

Моє село – серця рідна пристань

161017_khmelivka1Нарядно вдягнені люди цілими сім’ями поспішали до центру населеного пункту, де вже грала музика і от-от мало вибухнути яскравими емоціями велике свято – день села Хмелівка. Тут воно – традиційно осіннє і відбувається біля сільського Будинку культури. Не оминула увагою святкове дійство молодь села: школярі, студенти, що приїхали на вихідні додому; молоді подружні пари. милували око козачки та україночки – це юні артисти, які ще покажуть свій талант на святі, а хто не брав участі в концерті, мали змогу поплавати на гірках, позмагатись у влучності в тирі, пострибати на батутах – атракціонів вистачало. Усміхалися, дивлячись на них, найстарші, які цього дня відпочивали від повсякденної тяжкої роботи.
161017_khmelivka2
Поки велася підготовка до концертної програми, хмелівчани смакували шашликами і кулішем, іншими делікатесами з виїзних торгових павільйонів.
161017_khmelivka3
Великий інтерес у жителів і гостей села викликали стенди з роботами місцевих майстринь і умільців. Ось коли жалкуєш, що наша газета чорно-сіра і не може передати усіх кольорів, якими переливалися стіни старенького Будинку культури. Це вишивані картини, портрети, рушники, картини, вироби з бісеру, ляльки-мотанки місцевих талантів Л. В. Криворученко, О. О. Якущенко, А. М. Кононенко, Н. І. Зеленської, Р. І. Бакро, П. Ф. Голубцової, Г. І. Зеленської, Г. І. Буднік, О. О. Дяговченко, Г. М. Канунік, Н. В. Пендюх, С. О. Роєвської, А. Ю. Коваленко, вихованців гуртка «Сувенірчик» під керівництвом Ю. О. Завгородньої.
Continue reading

Все починається з жінки

160306_T_Kuznetsova
Напередодні жіночого свята ми вирішили поспілкуватися з жінкою, яка чудово знає свою справу, душею вболіває за членів свого колективу, може поєднувати у собі жіночу чарівність, розум, успішність і риси лідера. Нашим співрозмовником стала інспектор з кадрів Краснопільського лісгоспу, голова профспілки підприємства Тетяна Денисівна Кузнецова.

За освітою Тетяна Денисівна лісівник, вона – технік-лісовод, і роботі у колективі лісгоспу присвятила 36 років – майже все своє трудове життя.

«Прийшла до лісгоспу у 1979 році. Спочатку – секретар-машиністкою, а з 1981-го працюю кадровим інспектором», – ділиться вона.

Голова профспілки – це авторитет для керівництва і приклад для колективу. Саме так характеризує Тетяну Денисівну директор підприємства Віктор Мороз, так відзиваються про неї і у колективі. То ж, з повним розумінням важливості і складності її громадської справи – профспілкового лідера підприємства, – спілкуємось саме про це.
Continue reading

Чудеса трапляються!

160206_Yasenok
Дорога редакція нашої рідної «районки»! Від імені всіх 33-х жителів села Ясенок (так-так, є ще таке село в районі) звертаюся до вас з великим проханням: надрукуйте цього листа!

Село Ясенок є одним з найвіддаленіших в районі, а останнім часом забуте і Богом і районним керівництвом. А тут ще до всіх економічних негараздів на фоні напруженої обстановки на сході і матінка-природа пред’явила випробування на міцність. Чарівниця-зима завітала до нас не лише із Новорічними святами, колядками та щедрівками, а ще й із сильними снігопадами, заметілями та морозами. Навіть старожили дивуються такому снігопаду! І що вже чекати такому селу як Ясенок, якщо три дні (17, 18 і 19 січня) із снігом не могли впоратися навіть обласний та райцентри. Снігова завіса закрила сім областей України! Та порятунок прийшов до нас зовсім неочікувано.
Continue reading

Територіальні громади: знайомство зблизька. Ряснянська сільська рада

151027_Riasne1
Рясне – село, центр сільської ради. Розташоване на річці Корова та її притоці Тельонок за 18 кілометрів на південний схід від районного центру і залізничної станції Краснопілля. Засноване у 1670 році. Дворів 224, населення 735 чоловік. До Ряснянської сільської ради входять села: Рясне, Лісне, Земляне. Голова сільської ради – Кащенко Володимир Іванович, секретар – Рева Тетяна Іванівна. На території сільської ради функціонують – Ряснянський НВК, сільська лікарська амбулаторія, сільський будинок культури, 2 дозвіллєвих об’єкти, бібліотека, відділення поштового зв’язку, аптека, сільське споживче товариство. Економічну діяльність здійснюють ТОВ «Ряснянське», ФГ «П’ятипілля». Усі населені пункти газифіковані, є централізований газопровід.

Історія села

Серед мальовничої природи на «старозаїмочні» землі Сумського полковника Герасима Кондратьєва, що на річці Корова та її притоці Тельонок, його сином Андрієм у 1670 році були поселені його піддані. Це поселення було назване господарем Рясним. Назва була дана не випадково. Місцевість вся рясніла великими природніми дарами. Поселення знаходилось на пагорбі з трьох сторін оточене водою, лісом. Це було одне з кращих, багатих природою сіл Слобідської України. Переселенці обживали нові землі, будували будинки, розорювали цілинний степ, розводили худобу, займались бджільництвом, риболовлею, мисливством, різними промислами і торгівлею.
Continue reading

Територіальні громади: знайомство зблизька. Самотоївська сільська рада

151024_Samotoivka1
Скоро нові вибори до місцевих рад, у зв’язку з чим закінчується каденція і Самотоївського сільського голови Перерви Івана Миколайовича. Саме час, щоб озирнутись на пройдений шлях, окинути поглядом все, що було втілено в життя, підвести підсумки роботи на цій посаді. Не зайвим буде нагадати, що й до обрання головою Перерва І.М. активно брав участь у житті громади, втілював свої ініціативи та підтримував громадські, активно співпрацював з районною владою на благо села.

Для довідки. Самотоївська сільська рада розташована на заході району, “за вхідними дверима” до нього, відповідно – перші враження про Краснопільщину залежать від вигляду населених пунктів, що входять до складу громади. А це села Самотоївка, Глибне, Думівка та хутори Хвойне й Воропай. Площа сільської ради – майже 10 000 га, населення – 1850 осіб. На території сільської ради працюють три фермерських господарства, ТОВ “Краснопільське ХПП”, нижній склад Краснопільського держлісгоспу, рибне господарство “Сироватка”, залізнична станція “Корчаківка”, 14 магазинів (майже всі – приватні), зеленіють ліси Краснопільського, Верхньосироватського та Великобобрицького лісництв.
Continue reading

Антикризовий менеджер свого часу

150518_F_Iskrych
На високих пагорбах над річкою Прикіл мальовничо розгорнулося село Великий Прикіл. Колись це було гомінке село з своєю школою, переповненою галасливою дітворою, правлінням колгоспу. Ось у цьому селі 6 червня 1924 року народився Іскрич Федір Маркович, котрий залишив помітний слід у розвитку сільського господарства нашого району.

Рано, 14-річним хлопцем, розпочав він свій трудовий шлях у колгоспне виробництво. У 1938 році став рахівником колгоспу у своєму селі. А з жовтня 1939 до вересня 1941 року працював у Миропільському райкомі комсомолу на посаді технічного секретаря, а згодом – завідуючим обліком. Далі життя закинуло його на Тамбовщину.

Як і для всіх юнаків, у ті часи Велика Вітчизняна війна відбилася на його подальшій долі. В серпні 1942 року Ф. М. Іскрич став курсантом військово-технічного училища, а вже у березні 1943 року – він у діючій Армії – командир взводу. Не минали молодого воїна кулі і осколки. Був двічі поранений. На все життя на його обличчі глибоким шрамом закарбувалася печать війни.

За мужність і відвагу, проявлену в боях з фашистами, відзначений орденами Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, медаллю «За відвагу» та багатьма іншими медалями.
Continue reading