Tag Archives: історія

«Еліти – неодмінна ознака життєздатного суспільства»

Леонід Ушкалов — про походження, спадок і актуальність української аристократії

Леонід Ушкалов (5 листопада 1956) — український літературознавець і письменник, доктор філологічних наук, професор. Народився у містечку Краснопілля на Сумщині. З 1977-го по 1982 р. навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету. Після закінчення університетського курсу працював на посадах викладача, доцента й професора на кафедрі української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. У 1989-му в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка НАН України захистив кандидатську дисертацію («Творчість Григорія Сковороди і антична культура»), а в 1996 — докторську («Література українського бароко в її зв’язках із філософією»). Є автором академічних розвідок з історії української літератури, філософії та богослів’я, науково-популярних праць, дитячих книжок. Упорядник, перекладач, автор передмов, приміток і коментарів до численних видань, присвячених Григорію Сковороді, Тарасу Шевченку, Григорію Квітці-Основ’яненку, Павлу Тичині, Максиму Рильському, епохам українського бароко й Розстріляного Відродження.

Тож коли наша газета вирішила дослідити тему аристократичної складової української культури, кращого співрозмовника, аніж Леонід Володимирович, годі було уявити. Continue reading

Конкурс юних екскурсоводів музеїв

25 січня у Сумському обласному центрі позашкільної освіти відбувся очний етап конкурсу юних екскурсоводів музеїв навчальних закладів “Край, у якому я живу“. З вступним словом до учасників звернулася директор центру Тихенко Л.В. Вона наголосила на важливості краєзнавчо-пошукової роботи та відмітила вагомий вплив шкільних музеїв на патріотичне виховання сучасної молоді.

У номінації музеїв “Історія населених пунктів” Краснопільську ЗОШ І-ІІІ ступенів представляла учениця 9-А класу Демченко Марія. Вона познайомила з минулим нашого містечка від найдавніших часів до сьогодення. Під час віртуальної екскурсії, що була проілюстрована фотографіями музейних експонатів, Марія познайомила присутніх з археологічними знахідками скіфської доби та періоду Русі-України. Учениця розповіла про історію заснування Краснопільської фортеці в середині ХVІІ ст. та про найважливіші події, пов’язані з нашим селищем у минулому. Continue reading

«Ми повинні знати, хто ми є…»

Презентація перевидання знакової роботи Миколи Сумцова відбулася в харківській книгарні «Є».

«Слобожане» – це знакова книга, написана українським етнографом, фольклористом та літературознавцем Миколою Сумцовим. Він став першим викладачем Харківського університету, який в 1906 році почав викладати українською мовою. Головною галуззю своєї діяльності він обрав саме етнографію. Його роботи з даної сфери відрізнялися багатим фактичним матеріалом. І найбільш знаковою роботою в його доробку стала книга «Слобожане».

«Це книжка, кращої за яку ще досі немає, – розповів Леонід Ушкалов, доктор філологічних наук ХНУ імені Г.С. Сковороди, – це було таке універсальне видання енциклопедичного плану про те, хто такі слобожани. З’явилося воно в 1918 році. Вже сто років минуло. І мені здається, що ніхто не написав кращого твору. Не змальовував краще звичаї та природу Слобідського краю, починаючи з часів колонізації та закінчуючи ХХ століттям». Continue reading

Ігнатуша Олександр Миколайович – професор, дослідник історії православної церкви та громадських рухів в Україні ХХ століття

161115_o_ignatusha
Ігнатуша Олександр Миколайович

Український історик-дослідник, педагог, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Історичного факультету Запорізького національного університету, заступник декана з наукової роботи.

Олександр Ігнатуша народився 12 жовтня 1962 року в селянській родині в с. Осоївка, що на Краснопільщині на Сумщині. Тут, на українсько-російському прикордонні, на берегах мальовничої річки Рибиці пройшло дитинство та юнь Сашка, тут він навчався і зростав. Юнацькі роки Сашко Ігнатуша провів уже на берегах Дніпра, адже він подався до Запоріжжя, аби продовжити свої науки.

У 1983 році він успішно закінчив Запорізький державний педагогічний інститут і набув фаху – вчителя історії та суспільствознавства. Одразу ж після інституту, Олександр два роки відслужив у Радянській армії (1983-1984). Після повернення з війська, Олександр Ігнатуша подався до школи – викладати. Він влаштувався вчителем історії в середню школу №32 міста Запоріжжя. З того ж часу Олександр працював в Державному архіві Запорізької області  – на посадах провідного архівіста, археографа, завідувача відділу інформації й використання документів.
Continue reading

Професор Леонід Ушкалов: ювілей в активному творчому пошуку

161114_l_ushkalov15 листопада Леонід Володимирович Ушкалов, наш земляк, уродженець Краснопілля, літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, автор численних монографій і публікацій про українську літературу «від бароко до постмодерну», відзначив свій 60-річний ювілей.

Свою «круглу дату» ювіляр відзначає активною творчою працею. Обсяг зробленого Леонідом Ушкаловим вражає. Його студенти (і не тільки студенти) чи то жартома, чи то всерйоз говорять, що Леонід Ушкалов написав стільки, що не кожен за життя зможе стільки прочитати… Постійним читачам нашого сайту немає особливої потреби представляти насичену та багатогранну діяльність професора Леоніда Ушкалова (див. http://krasnopillia.info/category/slovo/leonid-ushkalov/).
Continue reading

Сергій Наумов: Антиімперські ідеї і настрої в українському суспільстві в роки Першої світової війни

161031_s_naumov(Пропонуємо статтю дослідника українського національно-визвольного руху початку ХХ століття Сергія Наумова – доктора історичних наук, професора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, уродженця с.Грабовського. Просимо звернути увагу на час написання і виходу статті – 2011 рік. Це був час, коли після приходу до влади в Україні прокремлівського президента Януковича В.Ф. активізувалися проросійські ревізіоністські сили, що намагалися спрямувати Україну в русло неоімперської політики Російської Федерації. Фактично, ця стаття є частиною тогочасної дискусії серед істориків-науковців.)

***

Сергій Наумов

З ПОЗИЦІЙ ВОРОЖОСТІ: АНТИІМПЕРСЬКІ ІДЕЇ І НАСТРОЇ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У статті стосунки між імперською владою і суспільством розглядаються крізь призму ворожості, “антиімперськості”, яка викристалізувалася в українському русі в роки Першої світової війни. Аналізуються причини і прояви протиімперських настроїв, їх поширення насамперед у молодіжному середовищі.
Continue reading

Леонід ДІДОРЕНКО: воїн, правоохоронець, поет, краєзнавець, особистість

161101_l_didorenko-90_1З нагоди 90-річчя з дня народження історика, поета, краєзнавця, земляка Леоніда Дідоренка в читальному залі Краснопільської центральної районної бібліотеки відбулася краєзнавча година “Поет, краєзнавець, особистість…”, ініціатором якої виступив голова первинної ветеранської організації Краснопільського ВП С.Д. Крамаренко. У краєзнавчій годині взяли участь рідні і знайомі Л.Д. Дідоренка, його колишні колеги по службі, бібліотекарі, а також голова Краснопільської райдержадміністрації Ю.А. Яремчук та заступник голови Краснопільської районної ради І.В. Гавенко.

Ведучі заходу, бібліотекарі читального залу Т.О. Брахно і Н.І. Дейнека розповіли присутнім про біографію Леоніда Дмитровича, як мужнього воїна, безстрашного правоохоронця, талановитого поета, місцевого краєзнавця, непересічну особистість.
Continue reading

Наумов Сергій Олександрович – професор, дослідник історії українського національного руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

161031_s_naumovНаумов Сергій Олександрович – український історик, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. В 1973 р. закінчив Грабовську 8-річну школу Краснопільського району Сумської області. В 1973-1977 рр. навчався в Лебединському педагогічному училищі Сумської області, яке закінчив з відзнакою. В 1977-1982 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету (диплом з відзнакою).
Continue reading

Як козаки канат тягали або коротко про те, які розваги в сучасних українців

161026_slav_school1Кожна пора року дарує нам різноманітні свята, що в своїй більшості так чи інакше є практично частиною нашого національного генетичного коду. Одним із чи не найбільш шанованих із них є Покрова, що відзначається 14 жовтня. Звісно, більшість традицій вже давно втрачено, почасти цьому послугувало осучаснення української мови, культури і навіть історії, що, на жаль, стирає зі свідомості юних українців дуже важливі й часто болючі сторінки того, що передувало їх народженню, що передувало навіть народженню незалежної України (і йдеться не про минуле століття).

Бо наша історія вміщує величезну кількість сторінок. І, знову на жаль, більшість з них або ще не описані, або описані під чийсь наказ і погляд, або настільки заплямовані кров’ю, що ще не скоро ми зможемо усвідомити, що саме тоді було написано і як вплинуло на наше майбутнє.
Continue reading

Федір Турченко: “Новоросію” нафантазувала Катерина ІІ – як “клон” Росії

160503_F_Turchenko1_300Коли навесні 2014 року в медіапросторі з’явилася назва “Новоросія”, відомому запорізькому історикові Федору Турченку не раз телефонували з запитанням: це правда, що ми не Україна? Історику доводилось читати лекції, пояснювати. “Коли стало ясно, що цей термін – важливий елемент “гібридної війни”, виникла необхідність розповісти людям, яка історія проекту “Новоросія”, і чого чекати від спроби його відтворення сьогодні”, – каже Федір Григорович. Тоді ж історик відклав нагальні плани і разом зі співавтором Галиною Турченко взявся за написання книги. Наприкінці 2014 року з’явилось перше з шести видань під назвою “Проект “Новоросія”.

Доктор історичних наук, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Федір Турченко розповів Укрінформу, частиною якого грандіозного плану був проект “Новоросія”, як іще Катерина ІІ чаклувала над назвою, та які історичні помилки у стосунку до України зараз намагаються виправити західні країни.
Continue reading