Tag Archives: культура

Барокова інструкція із самопізнання

Видавництво «Дух і Літера» представило нову книжку Леоніда Ушкалова — про Григорія Сковороду

Видавництво «Дух і Літера» продовжує тішити читачів інтелектуальними біографіями українських письменників. Новий привід для розмови — книжка Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха» про життя і творчість Григорія Сковороди.

Попри те, що у світі — біографії дуже популярний жанр, який легко здобувається на аудиторію, Україна поки що не може похвалитися великою кількістю ґрунтовних життєписів відомих  письменників. Найбільша складність тут — знайти такого дослідника, який міг би на належному рівні розповісти про масштаб обраної постаті, при цьому не знудити пересічного читача і здивувати фахового. Науковий почерк Леоніда Ушкалова більш ніж придатний до такої складної мети, адже дослідник давно успішно пише й для філологів, і для ширшої аудиторії.
Continue reading

Стежками Слобожанської культури

160222_vitalnia1
Найбагатшим скарбом для кожного народу є його культура, яка починається з першовитоків любові до рідного слова. За допомогою нього виховують покоління, збагачують культуру, розвивають науку й техніку. Тому головним завданням на сьогодні залишається примноження словесної культури, її передача іншим поколінням.

19 лютого 2016 року на базі Краснопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів відбулася літературно-музична вітальня з участю заслуженого артиста Україна В. І. Будянського та поета-краєзнавця, перекладача Г. І. Бондаря.

Continue reading

СПІВОГРАЙ

160222_Spivohray1
17 лютого 2016 року відбувся районний етап Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси». 130 учасників 12 навчальних закладів району, в актовій залі Краснопільського районного ЦДЮТ змагалися у номінації «Художнє виконавство» конкурсу вокальних колективів «Співограй».

Співоче свято у кращих традиціях української, сучасної пісні розкрило творчий потенціал юних вокалістів Краснопільщини.

Continue reading

Зорепад над Краснопільщиною

160220_Zorepad1Традиція проводити районний фестиваль «Зорепад» започаткована вже не перший рік. Знову на небосхилі Краснопільщини загорілись нові маленькі зірочки, які показали своє вміння на фестивалі дитячої творчості «Зорепад – 2016». Програма була різноманітною: вокал, хореографія, фортепіано, баян, скрипка. Фестиваль розширив свої горизонти – майстерність показали діти не тільки з Краснопілля, а із сіл: Глибне, Самотоївка, Порозок, Угроїди, Хмелівка, які навчаються у музичній школі.

В номінації фортепіано звучали твори українських та зарубіжних композиторів у виконанні: Давиденко Маргарити (дипломантки міжрегіонального конкурсу «Пролісок»), Придатко Діани, Дужнікової Діани, Патютько Владислави, Колотої Марії, Горецької Лілії, Калініної Марини, Шимоні Дмитра, Платонової Даші, Бесараб Даші.

Грою на баяні та скрипці порадували присутніх випускник школи Рябуха Валерій та учень 5-го класу Смольняков Іван.
Continue reading

Починається новий *СХІД СОНЦЯ*!

151009_SunRise1
Краснопільська музична сцена має багато яскравих доказів, що талановита молодь не застигла в провінційному болоті, і свідченням цьому є гурт *Схід Сонця*, створений 5 квітня 2012 року. Майже три роки творчої діяльності для музикантів – це багато чи мало? Питання відносне, але за цей час краснопільські рокери вже встигли «пофестивалити» як на районній сцені, так і на сценах, майданчиках великих і не дуже міст, навіть стали призерами ХІV Всеукраїнського фестивалю “Червона Рута” (2014-2015). Та найбільш рясним на події і пригоди став для «сонячних» саме цей рік. Чому? Про це ми намагатимемось дізнатися у вокаліста, одного з авторів текстів і музики гурту Володимира Курмачова.

– Володю, давай повернемось на два роки з «хвостиком» назад і трішки дізнаємось про хай не довгу, але вже історію *Сходу Сонця*? З чого чи з кого все почалося?

– Розпочинали у такому складі: соло гітара: Андрій Остріщенко, бас-гітара: Михайло Патлань – кращий басист Краснопільщини, ударні – Микола Кононенко, і я – вокал і ритм гітара. Перший рік намагалися відточувати майстерність на невеличких фестивалях, здебільшого місцевих, які організовували з іншими знайомими музикантами. Запрошували й друзів із Сум, зокрема декілька разів до Краснопілля приїздили наші добрі знайомі – гурт «State-Road». На другий рік практика участі у рок-фестах набула більшого поширення. Та найбільш вдалим на музичні події для нашого гурту став рік нинішній, коли на запрошення більш досвідчених команд, таких як «State-Road», «Дебош» отримали можливість відіграти на масштабних заходах, як то «Общага-фест» та триденний «Байк-фест» у Сумах. Щиро вдячні харківському гурту «Ярило», який виступив організатором «Сколот-фесту» у Харкові і запросив нас взяти у ньому участь. Для нас, молодих виконавців, спілкування із більш досвідченими музикантами, їх поради, допомога, а ще нові враження – багато чого вартують.

Та найбільший прорив для нас – участь у Всеукраїнському фестивалі «Червона Рута». Минулого року спробували себе в обласному відбірковому турі, а в цьому вже отримали запрошення для участі у фіналі, що відбувся у Маріуполі.
Continue reading

«Тобі, єдина Україно, натхнення, творчість і любов!»

151008_festival1Днями у районному Палаці культури відбувся творчий звіт аматорських колективів Краснопільського району, заключний концерт обласного культурно-мистецького фестивалю «Тобі, єдина Україно, натхнення, творчість і любов!», присвячений 25-й річниці Незалежності України. Мета його проведення – пропаганда та розвиток національної культури, виховання почуття любові до рідної землі, подальший розвиток народної творчості, збереження та розвиток традиційного народного мистецтва, залучення широкої громадськості до діяльності творчих аматорських колективів.
151008_festival2
У фойє на І поверсі була розміщена фотовиставка «Пісенний віночок Краснопільщини» та грав народний аматорський духовий оркестр РПК, а на другому поверсі поціновувачі декоративно-ужиткового мистецтва мали змогу ознайомитися з виставкою народних умільців Краснопільщини та полюбуватися виставкою короваїв. Continue reading

«Високе світло імені і слова»

150914_konkurs1
Вже стало доброю традицією в переддень дня народження славного земляка П.А. Грабовського проводити районний конкурс на кращого читця поезій. В цьому році він відбувся у малому залі районного Палацу культури і у ньому взяло участь 28 чоловік з усього району.

Конкурс проводився у чотирьох категоріях: читці від 7 до 12 років – 10 чоловік; від 13 до 15 років – 10 чоловік; від 16 до 21 року – 6 чоловік; від 25 років – 2 чол.

Майстерність виконання поезії, вміння втілитися в образ оцінювало журі. Потрібно відзначити, що з кожним роком читці конкурсу удосконалюють свою майстерність у декламуванні поезій П.А. Грабовського. Журі було дуже складно визначити переможців.
150914_konkurs2
Конкурс відкрив наймолодший учасник – 5-річний Забаренко Володя з Миропілля. У віковій категорії від 7 до 12 років перемогу здобули Юля Лазаренко з с. Осоївки, Богдана Орєхова з с. Хмелівки, Яна Чала з с. Самотоївки.

У категорії від 13 до 15 років перше місце виборола Римма Аршакян (с. Осоївка), другі – Олена Гонтар (с. Рясне), Крістіна Соляник (с. Покровка), треті – Світлана Мага, Марина Лупка (смт. Краснопілля), Ольга Небилиця (с. В-Пожня).

Continue reading

З вогником в очах, з баяном у руках…

SANYO DIGITAL CAMERA
Це було давно… Сорок років тому, навесні, до нашого села приїхала молода, симпатична , з вогником в очах дівчина. Стоїть біля сільської ради. Підійшли люди й цікавляться: “А хто ти? Звідкіля?”. “Та я приїхала з Чернігівської області. Буду робити у вас завідуючою сільським Будинком культури, а звати мене Надія”. Тоді ще вона не знала, що залишиться тут надовго. Йдеться про Надію Миколаївну Гасай.

Народилась вона 5 серпня 1950 року в селі Обмачів Бахмацького району Чернігівської області в родині колгоспників Коваленків Миколи Григоровича та Марії Олексіївни. Як і всі діти підростала і пішла до школи. Вчилася, допомагала мамі на фермі біля телят, а в школі працювала в городній бригаді.

В селі часто були різні свята – концерти в клубі, весілля, проводи в армію та інші. Надію дуже приваблювало звучання гармошки. Тим більш, що її рідний дядько, мамин брат, Іван Олексійович на ній дуже гарно грав. З одинадцяти років дядько Іван почав вчити її гри на гармошці і вибивати в бубон. Це їй вдавалося з легкістю і, з часом, Надію вже запрошували як професіонала грати на всіляких святах. Це захоплення зіграло велику роль у виборі професії.
Continue reading

Поклик рідної землі

150717_A_Yaroshenko1s
Життєві дороги покликали його свого часу до Сибіру – романтика, молодечий запал зіграли тоді вирішальну роль у становленні нашого земляка, випускника Краснопільської середньої школи Анатолія Ярошенка. Коли закінчував Охтирське училище зв’язку, їх групу запросили радіофікувати і телефонізувати сільську місцевість Красноярського краю. Працював нарівні з усіма, а згодом рідні дізналися, що він уже студент сільськогосподарського інституту.

Отримавши фах інженера-механіка, залишився у Канському районі на все життя. Довірили роботу за фахом, потім керував виробничим підрозділом – до виконання службових обов’язків ставився з душею, отож молодого спеціаліста помітили, відзначили творчий підхід і вже невдовзі Анатолія Івановича призначають директором новоствореного радгоспу у с. Велика Уря. Саме на цій посаді (а директором А.Ярошенко трудився більше 20 років) зарекомендував себе сучасним керівником, умілим господарником, таким, що для нього не було перепон для вирішення тієї чи іншої проблеми.
150717_A_Yaroshenko_pict
Радгосп за короткий строк вийшов на рівень передових у Сибіру, а це завдяки тому, що рослинницька і тваринницька галузі розвивалися інтенсивними методами, велика увага приділялася створенню для робітників належних соціально-побутових умов. За роки роботи нашого земляка тут побудовано сто двоквартирних будинків, Палац культури, музична школа, дитсадок, картинна галерея, торговельний центр, майстерні та інші об’єкти. Про А.Ярошенка схвально відгукувалися місцева і центральна преса. Керівника нагородили орденами Знак Пошани, Трудового Червоного Прапора, медалями, йому пропонували нові посади, але він не полишив радгоспу. Це було його дітище, він до нього прикипів, зійшовся з сільчанами.
150717_A_Yaroshenko_sing
А ще Анатолій Іванович причарував людей своїм співом. Він майстерно виконував пісні різного плану, його голосом заслуховувалися на концертах, які відбувалися на сценах різного рівня.

Розкрилася тут і ще одна грань таланту А.Ярошенка – він у селі організував самодіяльний хор, який згодом став народним, а Анатолій солістом, першою скрипкою. Його помітили не лише у регіоні, а й у Москві, розпочали запрошувати виступати перед вишуканою аудиторією. Та хіба ж не замилуєшся, коли він виконував на високому рівні “Когда я на почте служил ямщиком”, “Вот мчится тройка почтовая” та чи не найвіртуозніше співав ті, що супроводжували його з дитинства – українські народні пісні “Дивлюсь я на небо”, “Казав мені батько”, “Їхав козак за Дунай”.
Continue reading