Tag Archives: Олексій Дяченко

Моє село – серця рідна пристань

161017_khmelivka1Нарядно вдягнені люди цілими сім’ями поспішали до центру населеного пункту, де вже грала музика і от-от мало вибухнути яскравими емоціями велике свято – день села Хмелівка. Тут воно – традиційно осіннє і відбувається біля сільського Будинку культури. Не оминула увагою святкове дійство молодь села: школярі, студенти, що приїхали на вихідні додому; молоді подружні пари. милували око козачки та україночки – це юні артисти, які ще покажуть свій талант на святі, а хто не брав участі в концерті, мали змогу поплавати на гірках, позмагатись у влучності в тирі, пострибати на батутах – атракціонів вистачало. Усміхалися, дивлячись на них, найстарші, які цього дня відпочивали від повсякденної тяжкої роботи.
161017_khmelivka2
Поки велася підготовка до концертної програми, хмелівчани смакували шашликами і кулішем, іншими делікатесами з виїзних торгових павільйонів.
161017_khmelivka3
Великий інтерес у жителів і гостей села викликали стенди з роботами місцевих майстринь і умільців. Ось коли жалкуєш, що наша газета чорно-сіра і не може передати усіх кольорів, якими переливалися стіни старенького Будинку культури. Це вишивані картини, портрети, рушники, картини, вироби з бісеру, ляльки-мотанки місцевих талантів Л. В. Криворученко, О. О. Якущенко, А. М. Кононенко, Н. І. Зеленської, Р. І. Бакро, П. Ф. Голубцової, Г. І. Зеленської, Г. І. Буднік, О. О. Дяговченко, Г. М. Канунік, Н. В. Пендюх, С. О. Роєвської, А. Ю. Коваленко, вихованців гуртка «Сувенірчик» під керівництвом Ю. О. Завгородньої.
Continue reading

«Пускаємо собак перед собою, вони доріжку натопчуть, а ми вже по їх сліду йдемо…»

160124_VydnivkaПо хрустящему морозу поспешим на край земли, и среди сугробов дымных затеряемся вдали…Саме ця крилата фраза спадає на думку в контексті боротьби зі снігом, який – підлий – взяв, та й випав серед зими. Навіть зведення із зони АТО відійшли на другий план – вся увага громади прикута до боротьби із стихією. «Зими вже не ті, а от раніше…», – плакались деякі. Хтось скаржився, а розгрібай тепер всім, навіть голова Сумської ОДА з рятувальниками Краснопільщину відвідав.

«Керівники вже не ті, от раніше від одного погляду першого секретаря біля ніг відповідальних осіб сніг так і тане, так і тане…» – знову хтось порине у спогади. Не треба, візит обласного начальства теж поставив декого у тупик, наприклад жителів Бранцівки, які завдяки обласним ЗМІ раптом дізналися, що відтепер у їх селі розташований психоневрологічний диспансер і туди вже без проблем доставляються продукти. А жителів Новодмитрівки від цього повідомлення кинуло у холодний піт, адже їх надія на те, що до них, а отже і до підопічних інтернату, через намети проб’ється цивілізація, почала танути, як сніг навколо колишніх зляканих чиновників… От і почали надходити до нас тривожні дзвінки щодо цієї ситуації, а ще пропозиції самим, без начальства, спробувати дізнатись, як живуть-виживають найменші села, відрізані від цивілізації.
Continue reading