Українська біатлоністка – про підготовку до олімпійського сезону
Одна з найтитулованіших біатлоністок в українській історії розповіла Sport.ua, як разом із сестрою збирається пробиватися на свою четверту Олімпіаду і хто її надихає на нові звершення. Continue reading
Нашому земляку, відомому футболісту і тренеру, виповнилося 70 років. Михайло Фоменко розповів про футбол, котів, кар’єру, мрії, перемоги і поразки…
Зірка європейського футболу 70-х років минулого століття. Провідний український тренер початку століття нинішнього. Легенда сумського футболу. Гравцем вигравав чемпіонати і Кубки СРСР, ставав володарем Кубка Кубків і Суперкубка в складі «Динамо» (Київ), грав у збірній СРСР; за оцінками фахівців, був одним з кращих центральних захисників Європи. Як тренер перемагав у чемпіонатах України і Кубку, обігравав в єврокубках знамениту «Барселону», вперше в історії вивів збірну України у фінальну стадію чемпіонату Європи.
Це все про нього – про нашого земляка Михайла Фоменка, якому 19 вересня виповнюється 70 років. Дата для будь-якої людини дуже серйозна – є що підсумовувати, є що згадати і про що розповісти. Continue reading
Менше ніж через три місяці, 28 січня 2018 року, виповнюється 80 років з дня народження видатного спортсмена, найсильнішої людини планети 60-х років, нашого земляка, уродженця Краснопільщини Жаботинського Леоніда Івановича.
Дитинство його пройшло через воєнне лихоліття і повоєнні роки на Успенці. Тут він отримав початкову освіту, пізніше батьки переїхали до Харкова, де закінчив вісім класів і пішов працювати на ХТЗ. Проживаючи у Харкові, почав займатися спортом, досягнувши значних успіхів у важкій атлетиці. Перебуваючи на змаганнях у Запоріжжі, познайомився з майбутньою дружиною Раїсою Миколаївною. І в цьому місті пройшла більша частина його життя, тут народилися два сини – Руслан та Вілен. Не дивно, чому Леонід Іванович називав жителів Сумщини, Харківщини, Запоріжчини своїми земляками, кожний край вніс свою частку у формування цієї видатної людини. Continue reading
Важкоатлет Леонід Жаботинський п’ять років носив титул найсильнішої людини планети
На церемонії закриття Олімпіади 1964 року в Токіо прапор СРСР ніс новий олімпійський чемпіон з важкої атлетики Леонід Жаботинський. Згідно з правилами, проходячи мимо ложі імператора Японії Хірохіто, прапороносець повинен був злегка нахилити прапор на знак пошани. Але радянський богатир, який ніс важкий прапор однією витягнутою рукою, цього не зробив. Таку поведінку розцінили, як виклик, і після повернення додому Леонід не отримав ордена, яким нагородили його товаришів чемпіонів.
З легкої атлетики у важку
Леонід Іванович Жаботинський народився 28 січня 1938 року в селі Успенка Краснопільського району на Сумщині. У 1941 році сім’я Жаботинських перебралася до Харкова, де і почалася кар’єра майбутнього чемпіона.
Любов до спорту Льоні прищепив батько, котрий і сам був завзятим спортсменом-аматором. Він неодноразово говорив Леонідові: «Замість того щоб вештатися без діла та по двору бігати, займався б краще спортом, ходив би на стадіон». Льоня послухався і пішов на легку атлетику – метання диска і штовхання ядра. Після восьмого класу він почав працювати на Харківському тракторному заводі й навчатися токарній справі. Майстер, у якого вчився Жаботинський, був громадським тренером з боксу, і Льоня, не кидаючи легкої атлетики, почав займатися і боксом.
Continue reading
Темна ніч. Спить Успенка. Тільки два хлопчики, схилившись над столом, під керосиновою лампою захоплено читають «Тараса Бульбу».
Такими словами розпочинає свою книгу «На вершині Олімпу» наш земляк, уродженець с. Успенка (тепер північно-східна околиця Краснопілля), Леонід Іванович Жаботинський.
28 січня цього року вся спортивна громадськість України і світу вшанували Леоніда Івановича з ювілеєм – 75-річчям з дня народження. Його спортивні здобутки протягом багатьох років дивували, без перебільшення, всіх людей планети. Неодноразовий переможець внутрішніх чемпіонатів Радянського Союзу, багато разів здобував чемпіонство на змаганнях важкоатлетів у суперважкій вазі Європи і світу. Але основні досягнення Леоніда Івановича – це перемога на Олімпійських іграх 1964 р. в Токіо і 1968 р. в Мехіко. Дві золоті олімпійські медалі – це незгасима пам’ять про молоді роки, славу, спортивне довголіття. Десятки змагань – і майже на кожному встановлення нових світових чи олімпійських рекордів. Овації, оплески, здавалося, піднімали дахи залів, де проходили змагання за участю нашого славетного богатиря.
Continue reading
