Tag Archives: Павло Грабовський

“Чим би я не був, в мені жив перш за все українець” (пам’яті Павла Грабовського)

12 грудня виповнюється 115 років із дня смерті поета, публіциста, перекладача та громадського діяча П. А. Грабовського, чий пам’ятник височить у Валках на Харківщині. Науково-практична конференція «Другі Грабовські читання», яка пройшла у Валках 12 вересня 2017 року – в день народження Павла Арсеновича, присвячувалась цій даті та 25-річчю з часу заснування Валківського краєзнавчого музею, котрий став ініціатором Читань. Пропонуємо скорочений текст доповіді, з якої почалися Другі Грабовські читання.

 

“Чим би я не був, в мені жив перш за все українець” (пам’яті Павла Грабовського)

Доля відміряла Павлу Грабовському коротке, трагічне, але яскраве життя. Із 38 прожитих років лише 18 пройшли на волі, а решта – під наглядом поліції, в царських тюрмах та сибірському засланні.

Відбуваючи покарання в Якутську, політичний в’язень із гіркотою і тугою зазначав: «Можна б вирватися звідси, написавши прошеніє на тему «Грех юности моей и неведения моего не помяни», але такого прошенія не можу написати і не напишу. Значить, сиди, і «нічогісінько не жди», – закінчував він словами Тараса Шевченка. Поет трагічної долі Павло Грабовський був справжнім мучеником за найкращі, найвеличніші християнські ідеали, несучи непохитно тяжкий хрест мук і страждань за Україну, за свободу рідного народу. Він не встиг здійснити й сотої частки задуманого, але позиція «з ума не йдуть знедолені народи, – їм я віддав усі чуття мої» зробила його у слов’янській духовній культурі постаттю неординарною, незабутньою. Continue reading

Літературні зв’язки Харкова: П. А. Грабовський

12 грудня 2017 – 115-і роковини з дня смерті Павла Грабовського

Дошку на честь П. А. Грабовського відкрито у 1958 році за адресою вулиця Семінарська, 46 на будівлі, в якій в різні часи містилися Духовна семінарія, Школа червоних старшин, Харківське авіаційно-технічне училище. Нині будівля належить Харківському апеляційному адміністративному суду.
«Тут у 1879 – 1882 рр. учився видатний український поет, революційний демократ Павло Грабовський».
[Меморіальна дошка на честь П. А. Грабовського : фото] // Прапор. – 1964. – №8. – С. 86. Continue reading

“Огник серед поля” (Павло Грабовський та інші валківські історії)

12 грудня цього року виповниться 115 літ від дня смерті поета, публіциста, перекладача, громадського діяча Павла Грабовського – нашого земляка, гарячого українського патріота, захисника прав рідного народу.

В Україні ці роковини вже не лишилися непоміченими – у місті Валки на Харківщині, з яким пов’язаний невеличкий період біографії Павла Грабовського, 11 вересня цього року влаштували теплі зворушливі “Другі Грабовські читання“.

Пам’ятник Павлу Грабовському у місті Валки Харківської області

Вшановуючи пам’ять видатного сина нашого краю, творця і захисника рідного слова, пропонуємо репортаж про згадані Валківські “Грабовські читання”. Не може не тішити те, як наші слобожанські сусіди з райцентру Валки з вдячністю бережуть пам’ять про нашого талановитого земляка.

Згадаймо ж і ми незлим, тихим словом Павла Грабовського, якому за його коротке тернисте життя не судилося спізнати ні слави, ні визнання, ні простої людської уваги і співчуття… Найбільшим його щастям і втіхою були думки і сподівання про волю і долю для України та її зневаженого селянства. Continue reading

Краснопільськими стежками Івана Багряного

З давніх-давен наша благодатна земля багата на таланти, які дарують нам свої твори, кличуть переглянути їх книги, помилуватися художніми картинами. Ці роботи – сторінки з історії багатостраждального народу, часів його культурного відродження і довгожданого піднесення. Постійно відкриваємо імена тих, хто загубився з різних причин на стежинах людського буття, розгадуємо таємниці життя письменників, художників, артистів, тих, хто, прагнув самоудосконалюватися, зачарувати словом, ідеєю. Нерідко на заваді цьому були перепони, які складалися через певні історичні обставини.

Складна доля була у нині відомого на увесь світ видатного митця, літератора, письменника-емігранта Івана Багряного (Лозов’ягіна). Він – уродженець Охтирщини, з дитинства відчув потяг до світу прекрасного, школярем почав малювати, виготовляти з глини скульптурки, віршував, писав оповідання.

З благословення батьків 14-літнім хлопцем приїхав у 1920 році до Краснопілля, де відкрилася художньо-керамічна школа, щоб набути досвіду роботи з глиною, побачити життя. У всьому йому сприяв рідний дядько, що проживав у тодішньому нашому селі. Воно справило на нього невтішне враження, бо значно поступалось перед Охтиркою. Тут була лише залізнична лінія, якою перевозили в основному сільськогосподарську сировину, окремі виробничі підрозділи, діяв Ростаків млин, побудований у 1914 році неподалік від залізничної станції. Через дорогу від нього зведений був і постоялий двір, де мешкали прибульці з села, щоб змолоти борошна. Continue reading

Районний конкурс читців поезії Павла Арсеновича Грабовського

Кожен житель Краснопільщини не може не пишатися своїм рідним краєм, багатим на історичні події, пов`язані з боротьбою нашого народу з поневолювачами за свободу і незалежність. Край благодатної землі та прекрасної природи. Та, мабуть, чи не найбагатший наш край на чудових людей – митців, поетів, письменників, спортсменів, вчених, артистів, відомих воєначальників, героїв. Серед них наш земляк Павло Арсенович Грабовський.

Кожного року у вересневі дні проходить щорічний районний конкурс читців поезії П. А. Грабовського. Так, 8 вересня, у малому залі районного Палацу культури пройшов конкурс читців поезії Грабовського, присвячений 153-й річниці від дня народження великого митця. Ведуча конкурсу, бібліотекар читального залу Краснопільської районної бібліотеки Дейнека Наталія, надала слово голові Краснопільської районної ради Віталію Олексійовичу Савоненку. Continue reading

Відбувся конкурс читців поезії Грабовського

160912_poet_konkurs1Павло Арсенович Грабовський – талановитий поет, публіцист і літературний критик – постать в українській літературі вельми унікальна. І не тільки тому, що його поезії притаманні пошуки шляхів визволення трудящих від гноблення, самовіддане служіння світлим ідеалам свободи, добра, правди, а й тому, що своїм поетичним словом він слугував народу, пристрасно пропагував необхідність поширення освіти, піднесення національної самосвідомості і людської гідності. Народився майбутній поет, класик української літератури у селі Пушкарне Охтирського повіту на Харківщині (нині с. Грабовське Краснопільського району), в сім`ї паламаря 11 вересня 1864 року.

Кожного року у вересневі дні відбувається велике літературно-мистецьке свято, в рамках якого проходить щорічний районний конкурс читців. Так і цього року, 9 вересня, у малому залі Районного Палацу Культури пройшов конкурс читців поезії Грабовського, присвячений 152-й річниці від дня народження цього великого митця. Відкрила конкурс начальник відділу культури і туризму Краснопільської РДА Назаренко А. М.
Continue reading

Як НКВС вкрав ідею телебачення в українського фізика Грабовського

160523_B_HrabovskyiДо 115-річчя від дня народження Бориса Грабовського – винахідника електронного телебачення

26 травня 1901 року в місті Тобольськ Тюменської області народився український фізик і радіоелектронщик Борис Грабовський. В Україні про життя та винаходи Бориса Грабовського майже нічого не було відомо. У свої 22 роки він винайшов катодний комутатор, на основі якого створив електронний телепередавач. Взимку 1928 року вдома Грабовському вперше вдалося передати й отримати на екрані телезображення в русі. Це була рука його дружини. Серед багатьох цікавих його винаходів був літальний апарат з маханням крил, рушниця, куля якої мала швидкість 4 тисячі метрів за секунду, і окуляри для незрячих. Але його заслуги були навмисне забуті, «завдячуючи» спецслужбам.

Continue reading

«Високе світло імені і слова»

150914_konkurs1
Вже стало доброю традицією в переддень дня народження славного земляка П.А. Грабовського проводити районний конкурс на кращого читця поезій. В цьому році він відбувся у малому залі районного Палацу культури і у ньому взяло участь 28 чоловік з усього району.

Конкурс проводився у чотирьох категоріях: читці від 7 до 12 років – 10 чоловік; від 13 до 15 років – 10 чоловік; від 16 до 21 року – 6 чоловік; від 25 років – 2 чол.

Майстерність виконання поезії, вміння втілитися в образ оцінювало журі. Потрібно відзначити, що з кожним роком читці конкурсу удосконалюють свою майстерність у декламуванні поезій П.А. Грабовського. Журі було дуже складно визначити переможців.
150914_konkurs2
Конкурс відкрив наймолодший учасник – 5-річний Забаренко Володя з Миропілля. У віковій категорії від 7 до 12 років перемогу здобули Юля Лазаренко з с. Осоївки, Богдана Орєхова з с. Хмелівки, Яна Чала з с. Самотоївки.

У категорії від 13 до 15 років перше місце виборола Римма Аршакян (с. Осоївка), другі – Олена Гонтар (с. Рясне), Крістіна Соляник (с. Покровка), треті – Світлана Мага, Марина Лупка (смт. Краснопілля), Ольга Небилиця (с. В-Пожня).

Continue reading

Телефот Бориса Грабовського

1212_B_Hrabovsky3_1
Біографія винахідника електронного телебачення, як захоплюючий роман

Тривалий час вважалося, що батьківщина неодмінного атрибута сучасної цивілізації — «голубого екрана» — США. Пріоритет цього винаходу приписували російському емігранту Володимиру Зворикіну, який у 1929 році виготовив кінескоп, а ще через два роки — електронно-променеву передавальну трубку, завдяки яким у 1933 році вдалося передати телезображення. Та створена з ініціативи ЮНЕСКО спеціальна міжнародна комісія дійшла висновку, що «перша у світі телевізійна передача за допомогою електронних телевізійних пристроїв відбулася 28 липня 1928 року». Місцем цієї епохальної події став Ташкент, а творцем винаходусин видатного українського поета Павла Грабовського Борис, якому 8 червня — 110 років з дня народження.

Як «запал» — чотири лінії

Двадцять із 38-ми років свого короткого життя батько майбутнього винахідника телебачення провів у тюрмах і на засланні. Причому, парадоксально, але завести сім’ю і нащадка політкаторжанину допомогли… царські сатрапи. У Тобольськ, де Павло Грабовський відбував заслання, направили на поселення молоду революціонерку Анастасію Гутовську. До неї став недвозначно залицятися одружений жандармський чин, погрожуючи у випадку відмови відправити непокірну туди, де «козам роги правлять». Фіктивне одруження з уже немолодим поетом-українцем мало лише захистити дівчину від хтивих домагань, а натомість… принесло сімейне щастя і сина Бориса.

На жаль, ідилія виявилася недовгою і вже за рік після народження малюка його батько помер. З п’ятирічного віку хлопчик жив у бабусі в Харкові, а після її смерті 14-річний підліток переїжджає до киргизького міста Токмак, в якому мешкали мати з вітчимом. Як виявиться згодом, Схід стане для нащадка українського поета новою батьківщиною. Та поки що юнак закінчує партшколу, добровольцем вступає до Червоної армії.
Continue reading

Маля, котре осідлало іграшкову конячку, – винахідник електронного телебачення

1212_B_Hrabovsky1_2До 110-річчя від дня народження Бориса Павловича Грабовського

26 травня виповнилося 110 років від дня народження Бориса Павловича Грабовського (1901–1966), піонера у галузі електронного телебачення, винахідника, людини дивовижної долі (в деяких інтернет-джерелах дата народження вказана – 8 червня 1901 року, що може бути пов’язане з неправильним застосуванням «старого» та «нового» стилю календаря). Пропонуємо фрагменти статті про Бориса Грабовського, яка вперше побачила світ десять років тому на сторінках газети «Дзеркало тижня».

ТВОРЕЦЬ «ЕЛЕКТРОННОЇ МУЗИ»

Легкий доторк до клавіші — спалахує екран, і у ваш дім входять відеообрази з усіх континентів Землі, а то й картинки зоряних просторів Всесвіту. Чудо? Так. Але ми звично називаємо його телебаченням.

Тим, кому сьогодні тридцять-сорок, здається, що воно було завжди. Люди ж старшого покоління пам’ятають часи, коли вечорами лише в небагатьох квартирах спалахували екранчики перших «КВНів», і «на телевізор» ходили до сусідів, як у гості.

Дійсно, «домашній екран» наймолодший у колі муз масових комунікацій — кіно та радіо. Реалізація ідеї дальнобачення — спільне колективне дітище багатьох вчених і радіоентузіастів різних країн світу. Але створити повністю електронну систему передачі на відстань і здійснити сім десятиліть тому практичну трансляцію за цією схемою рухомого зображення вперше у світі пощастило лише Борису Павловичу Грабовському — сину видатного українського поета-демократа Павла Арсенійовича Грабовського.
Continue reading