Tag Archives: перемога

Про перспективи розвитку районної газети «Перемога» говорили в районній раді і в колективі

160220_Peremoga1

Про подальшу діяльність та перспективи розвитку районної газети «Перемога» говорили на нараді в районній раді за участю її голови Віталія Савоненка, його заступника Івана Гавенка, голови райдержадміністрації Юрія Яремчука, редактора друкованого видання Олександра Цилюрика та його заступника Олександра Моцного.

Нагальною необхідністю зібрання стало виникнення ряду проблемних питань майнового характеру, які з’явилися ще в 2008 році в процесі створення комунального підприємства «Редакція районної газети «Перемога» Краснопільської районної ради і потребують негайного вирішення. Учасники наради підтримали план заходів з врегулювання цього питання, запропонований виконавчим апаратом районної ради та погоджений з фахівцями-юристами.
Continue reading

Перемагають найрозумніші

160206_M_Pertsev
«Вчитель – це не професія, а велике покликання». Цей вислів є девізом творчого вчителя початкових класів Осоївського навчально-виховного комплексу Трофімович Тетяни Миколаївни.

Ось вже 14–й рік працює вона в цьому навчальному закладі. «Кожного дня з великим задоволенням йду до школи, в свій клас, де мене зустрічають мої допитливі дітлахи», – говорить Тетяна Миколаївна. З-поміж них виділяється вихований, стриманий, уважний та розумний хлопчик – Перцев Максим, 2007 року народження, учень 3 касу. З початку навчання в стінах школи Максим зарекомендував себе як творчий, інтелектуальний, добрий і зосереджений учень. Навчається на високому рівні, бере участь у багатьох конкурсах. Серед них «Колосок», «Геліант», «Соняшник», «Кенгуру», конкурс з української мови ім. П.Яцика та інших.
Continue reading

До Дня Святого Миколая у Краснопіллі пройшов дитячий міні-футбольний турнір

151227_kfb1З 18 по 20 грудня у спортзалі Краснопільської дитячо-юнацької спортивної школи відбувся регіональний турнір з міні-футболу серед юнаків 2006 років народження. Турнір був приурочений до наступаючих Новорічних свят, зокрема, до Дня Святого Миколая.

Учасниками турніру стали дві команди господарів: ДЮСШ та «Явір». За першість приїхали позмагатися також два склади Охтирського «Нафтовика», місто Суми представляв «Фрунзенець».

Змагання проход151227_kfb2или за коловою системою, тож кожна команда мала зустрітися по одному разу із кожним суперником. Юні гравці продемонстрували нестримну жагу до перемоги та порадували своїх тренерів та глядачів чималою кількістю яскравих комбінацій та красивих голів.
Continue reading

Чарівне вікно лялькового театру

151109_Slavhorod1
Як досягти того, щоб кожна дитина, незалежно від її розвитку, характеру, мови, пам’яті, змогла розкритися, самореалізуватися. А це можливо лише тоді, коли вчитель творчо підходить до навчально-виховного процесу, вміє створити всі умови для саморозвитку кожного учня. Такою людиною у Славгородській ЗОШ І-ІІІ ст. є вчитель образотворчого мистецтва Павлюченко Наталія Євгенівна, яка зі своїми організаторськими здібностями, ентузіазмом, творчістю завжди вміє знайти спільну мову з дітьми.

У 2000 році вона створила ляльковий театр «Буратіно». З 2013 року колектив стає гуртком Краснопільського районного Центру дитячої та юнацької творчості, який працює на базі Славгородської ЗОШ І-ІІІ ст. І ось уже 15 років вихованці гуртка дарують радість глядачам своїми виступами.

– Мої маленькі актори дуже полюбили театр. Хочеться, щоб дитячі таланти не загубились, бо ляльковий театр – це чарівне вікно, крізь яке учні бачать, як бореться добро зі злом, як перемагає правда, яку відповідальність несе людина перед світом, – говорить Наталія Євгеніївна.
Continue reading

Свято села в Мезенівці

151027_Mezenivka1
Жителі с. Мезенівка мають хорошу традицію – збиратися цими жовтневими днями на святкування Дня села. Співи, танці, привітання і частування – є традиційними атрибутами відзначення свята. Традиційно отримує запрошення на свято і наша районна газета. Микола Васильович Гавенко – місцевий голова села, людина досвідчена, мудра, завжди допоможе доброю порадою як місцевим жителям, так і кореспонденту районки – раз сказав, що до нього на свято не варто приїздити за кермом, бо тоді репортаж може не вдатися, значить до поради треба обов’язково дослухатись.
151027_Mezenivka2
У центрі села тривають останні приготування до свята, встановлюються батути та інші атракціони, тривають шахові баталії, а у великому казані закипає куліш. Тут же дівчата пропонують бажаючим придбати білети безпрограшної лотереї. Людей ще небагато, але відразу кидається у вічі, що більшість серед них – жінки. Це не дивно, адже вся чоловіча половина у ці хвилини перебуває на сільському стадіоні, де місцева ФК «Мезенівка» в матчі останнього туру районного чемпіонату з футболу приймає команду з Самотоївки. На кону – бронзові медалі. Continue reading

Андрій ЦАПЛІЄНКО: «Головне для мене – максимально точна інформація»

150929_A_Tsapliienko
На початку вересня переглядала телепрограму «Сніданок з «1+1», де гостем у студії був відомий український військовий журналіст, ведучий та сценарист Андрій Цаплієнко. Він розповідав про майбутню презентацію своєї нової книги про війну на Донбасі «Книга змін».

У 2010 році він уже бував на Краснопільщині у Миропіллі та Рясному, тоді представляв загалу роман «Екватор. Чорний колір & Білий колір». Подумалося, добре було б аби він знову завітав на Краснопільщину, познайомив би зі своєю новою книгою жителів нашого району. І вже незабаром до моїх рук потрапляє номер телефону Андрія Юрійовича, також інформація, що він зараз на сході України в АТО, і порада – не запитувати у нього про політику. Сумнівалася чи зможу поговорити з людиною, яка стільки всього побачила, досягла і зараз вражає своїми репортажами з зони бойових дій, та все ж зважилася. Що з цього вийшло, читайте.

– Доброго вечора Андрію. Я працюю в райгазеті «Перемога» знайомого Вам Краснопільського району. Чи можна задати Вам декілька питань?

– Добрий, звісно, запитуйте.

– Андрію, а чому саме військовий журналіст?

– Як такої у мене мети не було, це сталося випадково. Років 15 тому запропонували поїхати у відрядження, я погодився, сподобалося і з того так все і почалося.

– Нещодавно у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшла «Книга змін», автором якої Ви є. Чи не зможете презентувати її на Краснопільщині?
Continue reading

ВОЛОДАРКА РОДИННОЇ РЕЛІКВІЇ

150914_T_Savytska1
Наша зустріч з цьогорічною випускницею Краснопільської гімназії Тетяною Савицькою відбулася напередодні її від’їзду на навчання до Київського авіаційного університету. Позаду залишились роки в рідному навчальному закладі, які не можна назвати безтурботними, адже дівчина була президентом учнівського самоврядування гімназії, членом Малої академії наук України в Сумській області, членом агітбригади «Стимул», солісткою РПК, членом обласної збірної команди Сумської області з пішохідного та велосипедного туризму. Та всі ці «позаурочні» навантаження, за словами Тетяни, були їй лише в радість, адже любить спілкування, активний відпочинок, туризм, зміну місць, тому зізнається, що хоч і сумуватиме за гімназією, її вчителями та однокласниками, але до Києва їде з гарним настроєм. Останні літні дні принесли їй масу задоволення і незабутніх зустрічей, зокрема участь у фестивалі «Єдина Сумщина – Єдина Країна» за участю студії «Квартал 95», що відбувся нещодавно у с. Підопригори Лебединського району, де Таня Савицька здобула перемогу в конкурсі вишиванок.

– Все почалося із пропозиції заступника директора гімназії Лариси Миколаївни Хомічової взяти участь у цьому дійстві. Звісно, я погодилась. Поїхала у вишиванці, бо люблю носити національний одяг, до того ж то було патріотичне свято.

– Я так розумію, на тобі зараз саме та вишиванка, в якій ти брала участь у конкурсі?

– Так, цій вишиванці більше ста років. Моя прапрабабуся Євгенія зіткала її саморуч із домотканого полотна, сама придумувала візерунки і орнамент, сама вишивала. Потім ця вишиванка передавалася із покоління в покоління і стала нашою сімейною реліквією. Ось тепер дійшла черга мені володіти нею. Одягаю її на свята, патріотичні заходи і просто так, коли захочу.
Continue reading

ПЕРЕМОЖЕЦЬ ЕПІДЕМІЇ

150612_I_Ladnyi_1Змінюється життя і ми змінюємося разом з ним. В кращий чи гірший бік – покаже історія, адже кожен з нас є її частинкою. Про когось згадуватимуть мільйони, про когось тисячі, сотні, про когось одиниці, з тією лише різницею, яка це буде пам’ять: хороша, гідна чи така, що обмежуватиметься зневажливою посмішкою. «Все вокруг чужое – у тебя только имя свое. Единственное, настоящее, подлинное, истинное имя твое», – сказав поет і музикант Єгор Лєтов. Справді, як же важко його не втратити, не зганьбити, не зрадити це єдине справжнє власне ім’я, коли навколо скільки брехні, зневіри. На щастя не треба сьогодні підніматися в атаку, кидатися під танки з гранатами, щоб його обезсмертити. Змінюється життя і ми змінюємося разом з ним.

Та що вартує сьогодні це життя, коли реклама одного з телеканалів пропонує нам з вами прислати відео з якоїсь автокатастрофи, і якщо це відео виявиться видовищним, можна отримати подарунок – цілу каністру бензину. Міняється життя, з’являються нові герої. «Вылазят боги из заветного дупла. Растут герои, как лавина, как ботва», і нам ця «ботва» подобається, на неї ми рівняємося, бо інших нам і не пропонують. Між тим були і є справжні взірці для наслідування, вірю, що будуть вони і надалі.

Приклад цьому – Іван Данилович Ладний – людина, про яку можна зняти захоплюючий фільм, в якому будуть сотні тисяч врятованих життів без жодного пострілу. Збирати інформацію про цю людину було напрочуд цікаво і пізнавально, адже цьому передувала не одна зустріч з його друзями і колегами, теж непересічними особистостями.
Continue reading

ДОРОГА НА ПІВДЕННИЙ СХІД

150518_Sumy_volonter1
Цього разу поїздка видалася, чесно кажучи, по не запланованому сценарію. Планували їхати двома мікроавтобусами, але через поломку одного з них наш графік відразу і зруйнувався. От і вирішили волонтери замість двох автомобілів взяти один, з більшою вантажопідйомністю і вирішити всі проблеми. Був виділений пасажирський автобус Мерседес Спринт, на якому ми вже неодноразово їздили в будь-яку погоду в АТО до наших бійців.

В автомобіль акуратно упакували овочі і фрукти, мед, олію, крупи, сало в банках і тушонку, речі гігієни і звичайно ж сумки і передачі від рідних і близьких, все це буде передано особисто в руки адресатам – військовослужбовцям Сумщини, які зараз знаходяться на передових рубежах і захищають нашу Вітчизну від російсько-терористичних військ.

Також хлопці попросили дістати військове обмундирування, так звану «горку», окуляри, десантні фляги, ремені, ложки та інші речі, необхідні для сумських розвідників з 79-ї аеромобільної бригади. І найголовніше, це дитячі малюнки, які цінуються у наших хлопців, як обереги, а кому і як своєрідні ікони, оберігають їх від лиха. І чи то трапеза або захисники йдуть на несення бойової служби, їх постійно супроводжують всі ці дитячі малюнки. Не дарма багато говорять, що деякі малюнки діють сильніше ікони і будь-якого наказу командирів.
Continue reading