Tag Archives: письменник

Володимир Єрмоленко, філософ, письменник: “Усі книжки професора завжди були mustread для освіченого українського гуманітарія…”

Ми періодично просимо різних успішних і творчих людей розповідати нам про книжки, які вони читають та рекомендують до прочитання. Представляємо осінню порцію різнопланових «мастрідів».

***

Чарівність енергії. Михайло Драгоманов
Леонід Ушкалов, «Дух і літера»

Володимир Єрмоленко, філософ, письменник:
«Блискуча книжка одного з наших провідних істориків літератури та істориків ідей — Леоніда Ушкалова. Особливо цінна, бо цього року Ушкалова не стало… Усі книжки професора завжди були mustread для освіченого українського гуманітарія, а тепер до їхньої унікальності ще й додається ця сумна деталь: більше не буде…» Continue reading

ІВАН БАГРЯНИЙ: Думки про літературу (II)

ІВАН БАГРЯНИЙ

Думки про літературу

(закінчення)

4.

Велика література потребує великої ідейности, великої любови і зненависти. Великого вогню. Іншими словами — великої рушійної сили.

Без цього її не може бути. Як і не було ніколи. Ця рушійна сила є лише там, де мистець береться за перо, як за зброю, в ім’я великої любови чи зненависти, — в ім’я великої ідеї. Continue reading

Вічність Леоніда Ушкалова…

Від редакції: 25 лютого не стало Леоніда Ушкалова, письменника, дослідника-медієвіста, блискучого літературознавця. Друзі, колеги, колишні студенти згадують професора з невимовним жалем. Пропонуємо кілька таких спогадів – від Володимира Панченка, Оксани Забужко, Ігоря Набитовича, Елеонори Соловей, Олени Рибки – на пошану Леоніда Ушкалова… Continue reading

Відійшов у вічність літературознавець Леонід Ушкалов, який зумів «оживити» забронзовілих українських класиків

Вітчизняна наука, культура й освіта зазнали гіркої втрати — на 63-му році життя відійшов у вічність Леонід Ушкалов — український літературознавець і письменник, доктор філологічних наук, професор кафедри української і світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

За словами колег, учений щойно завершив роботу над створенням книги про Михайла Драгоманова, якій уже присвоїли статус «неписаної історії української літератури».

Далі у планах була повна енциклопедія символів, образів і метафор, якими повняться твори Григорія Сковороди. Розшифрувавши їх для широкого читача, професор хотів наблизити сучасників до осягнення українського першорозуму. Леонід Ушкалов — один із найвидатніших сковородинознавців сучасності, який присвятив вивченню життя і творчості українського мандрівного філософа більшу частину свого життя. Літературознавцю вдалося підготувати і видати Повну академічну збірку творів митця. Він також написав художню і водночас філософську оповідь «Ловитва невловного птаха» та путівник по творчості Григорія Сковороди «Семінарій», якими націлив майбутніх дослідників на глибоке розуміння постаті видатного письменника. Continue reading

Непоправна втрата: пішов з життя професор Леонід Ушкалов

Цими днями не тільки Харків, а й уся Україна прощатиметься із людиною-епохою, науковцем і автором численних академічних, науково-популярних і художніх книжок Леонідом Володимировичем Ушкаловим (5 листопада 1956 — 25 лютого 2019).

Український літературознавець і письменник, доктор філологічних наук, професор кафедри української і світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, один із найвидатніших сковородинознавців і дослідник української літератури (до того ж надзвичайно широкого розмаху — від бароко і до постмодерну), для багатьох українських гуманітаріїв був і залишиться вчителем, другом, взірцем наукової етики. Continue reading

Модернізація української повісті (на прикладі “Історії одного замаху” Гната Михайличенка)

До 125-річчя від дня народження Гната Михайличенка

Продовжуємо знайомитися з окремими розвідками творчості Гната Михайличенка. Пропонуємо дослідження художніх особливостей першої повісті Гната Михайличенка «Історія одного замаху» – одного з перших новаторських творів української літератури початку XX cт.

І.С. Гладка (м. Сімферополь)
Модернізація української повісті (на прикладі “Історії одного замаху” Гната Михайличенка)

Українська література початку XX сторіччя характеризувалася різноманіттям малих епічних форм, до того ж позначених потужним ліричним струменем. «Велика» проза голосно заявила про себе лише у другій половині 20-х років, коли «з’явилися відповідні умови для глибокого аналітичного осмислення свого часу, тодішньої людини, осмислення їх у метафізичному вимірі…» [6, с. 14]. Однак зразки її можемо спостерігати і раніше, зокрема у творчості Гната Михайличенка. Визначальним для письменника було експериментаторство зі змістом і формою. Схильність до експерименту вбачаємо вже в першому великому творі – повісті «Історія одного замаху», дослідження художніх особливостей якої і є метою цієї статті. Continue reading

Леонід Ушкалов: «Шевченко змалечку був людиною, яка хотіла, попри все, зазирнути за горизонт»

Історія арт-буку «Шевченко від А до Я» така. На новий 2016 рік, якраз «під ялинку», у «Видавництві Старого Лева» вийшла моя книжка «Що таке українська література». На початку лютого я презентував її в Харкові, Києві та Львові, а вже невдовзі після львівської презентації Мар’яна Савка запропонувала мені підготувати текстову частину арт-буку «Шевченко від А до Я». Чому саме мені? Не знаю. Можливо, тому що впродовж ювілейного 2014 року я вів у мережі Facebook рубрику, яка так і називалася: «Шевченко від А до Я».

А можливо, тому, що, як казав мені по секрету один із метрів сучасної української літератури Дмитро Чередниченко, він радив пані Мар’яні звернути увагу на чималу за обсягом книжку «Моя Шевченківська енциклопедія», ту саму, що дала привід іншому живому класикові нашої літератури Іванові Драчу з доброю усмішкою змалювати мене в образі завзятого енциклопедиста, який «переенциклопедив» не лише українську Академію наук, але й самих Дідро та д’Аламбера. Мовляв, «Ушкалов випив шкалик, / Постріляв учених галок… / Про Шевченка він все зна, / Новизна  так новизна!». Зайве казати: образ напрочуд реалістичний.
Continue reading

Виразник наших душ (Розмова з шевченкознавцем Леонідом УШКАЛОВИМ)

Перед 203-ми народинами Тараса Шевченка «Видавництво Старого Лева» надрукувало новий арт-бук зі серії абеток-енциклопедій про видатних українців – «Шевченко від А до Я». Український літературознавець і письменник Леонід Ушкалов, котрий «розбирав» Кобзаря буквально на літери (спільна робота з ілюстратором Анастасією Стефурак), каже в розмові з Z, що формат арт-буку, попри очевидну затиснутість у концепції, – прекрасний. «Книжка для сімейного читання – що може бути цікавіше!» – арґументує 60-літній Ушкалов, автор роботи «Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання».

Пан Леонід відповідає нам не лише на «дитячі» запитання, а й на цілком поважні: чи вдається нам «розбронзовіти» Шевченка і чи прочитаний він «до кінця»?

МЕНІ ХОТІЛОСЬ ПОДАТИ «ЖИВОГО» ШЕВЧЕНКА

– Вам до душі те, як тепер в Україні відзначають Шевченківські дні? Чи зазнало у Ваших очах це свято трансформацій, тобто чи вдається українцям «розбронзовіти» Шевченка й сприймати його більш тепло й людяно?
Continue reading

Головний «перець» України

151111_M_Prudnyk1
Михайло Васильович Прудник – відомий український письменник-гуморист, головний редактор журналу «Перець» (2002-2013). Лауреат національних літературних премій ім. Остапа Вишні, ім. Степана Олійника, ім. Олександра Ковіньки, переможець міжнародного гумористичного конкурсу «Алеко» (Болгарія, 2012 рік).

Михайло Прудник народився 19 листопада 1952 року в с. Мозкове Краснопільського району. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1975 році. З того часу працював в українському республіканському журналі «Перець» фейлетоністом, завідувачем відділу культури, відповідальним секретарем. З 2002 року — головний редактор видання. Автор книг сатири і гумору: «Що скаже Люся», «Дорогоцінна ґуля», «Репетитор для генія», «Бестселер», «П’єдестал напрокат», «Лауреат усіх премій». Член Національної спілки письменників України (1987), Спілки журналістів України (1979), член приймальної комісії НСПУ. Член журі Всеукраїнських фестивалів гумору та сатири. Continue reading

Територіальні громади: знайомство зблизька. Великобобрицька сільська рада

151006_V_Bobryk1Великий Бобрик – село, центр сільської ради, розташоване на березі річки Бобрик, лівої притоки Сироватки, за 25 кілометрів на захід від районного центру. До складу сільської ради входять села – Великий Бобрик, Малий Бобрик, Юсупівка, Кам’яне, Івахнівка. Загальна кількість дворів 1055, чисельність населення 2002 чоловіка. Загальна площа сільської ради 8150,92 га.

На території сільської ради здійснюють виробничу діяльність Великобобрицьке лісництво, ТОД “Северо-восток”, ФОП С.В.Швед, СТОВ “Вікторія”. Функціонують Великобобрицькі ЗОШ І-ІІІ ступенів і ДНЗ, Малобобрицький НВК, Великобобрицька АЗПСМ і Малобобрицький ФП, Великобобрицький СБК, Малобобрицький сільський клуб, бібліотеки у Великому і Малому Бобриках, аптека.

Голова сільської ради Степанов Володимир Володимирович, секретар – Панасенко Ольга Леонідівна.

Основні історичні віхи в розвитку села.

Село Великий Бобрик було засновано в 1660 році сотником Сумського полку Григорієм Вдовиченком. Назва села походить від річки Бобрик, яка протікала на ті часи поблизу поселення.
Continue reading