Tag Archives: розвідка

Олександр Козир: від юнкора до редактора

160912_o_kozyr12 вересня відзначив 70-річчя Олександр Васильович Козир, відомий і шанований в районі і за його межами журналіст з понад тридцятирічним стажем, який протягом п’ятнадцяти років очолював районну газету “Перемога”. Без довгих прелюдій і зайвої скромності зазначу, що є одним з тих, хто високо цінує його легке гостре перо, ясний розум, вірність обраному шляху. Скільки людей не знайшли себе у житті, занехаяли своє покликання, талант тільки тому, що десь, на життєвих перехрестях розминулись з тим, хто б вплинув на їх подальшу долю. Так сталося, що мою визначив саме Олександр Васильович, за що завжди буду йому вдячний. Сьогодні у нас є привід згадати, яким був шлях професійного становлення ювіляра. О. В. Козир поділяє його на три етапи, але при підготовці матеріалу у мене їх вийшло чомусь чотири.

ЮНКОР

Коли учень сільської восьмирічки Сашко почав писати перші дописи до районки, він і мріяти не міг про якісь там журналістські відрядження, подорожі. Все було навпаки: хотів бути вдома, висвітлювати життя простих людей, своїх одноліток з Тимофіївки. Його невеличкі оповідання друкувалися в «Перемозі», в газеті «Вперед» тоді Сумського району. Сьогодні Олександр Васильович вже й не згадає про що були ті його перші дописи, але точно знає, що в одному з них з дитячою щирістю захоплювався революціонером і першим прем’єр-міністром Демократичної Республіки Конго Патрісом Лумумбою.

Зрештою перші публікації принесли і першу славу, але не зовсім таку, на яку сподівався юнкор.
Continue reading

130 років тому Іван Франко одружився з нашою землячкою Ольгою Хоружинською

160504_Franko_Olha&Ivan_1886У серпні минає 160-річчя від дня народження українського письменника, поета, публіциста, перекладача, ученого, громадського і політичного діяча Івана Франка. Його життєва, творча діяльність пов’язана і з Краснопільщиною, адже він знався з нашим земляком поетом-революціонером Павлом Грабовським, допомагав йому видавати книги. А ще дружиною Івана Яковича стала Ольга Хоружинська, чиї дитячі роки  минули в с. Тимофіївка, нині с. Осоївка. Цей факт був маловідомий, адже у різних джерелах вказувалося лише те, що майбутня теща І. Франка зі своїми дітьми після смерті чоловіка переїхала з Харківщини, з Красного Кута, як згадувала Ольга, «до бабушки Агафії Семенівни Таманової в село Тимофіївку», що біля Сум.

Однак, на той час неподалік цього міста розташовувалося кілька населених пунктів з такою назвою, тож потрібно було встановити, в якому саме. І ось розгадка знайдена: село Тимофіївка саме нашого району. Про цей пошук детально розповідається у публікації «За той усміх твій…» у газеті «Літературна Україна» за 14 і 21 квітня. Її автор краєзнавець, колишній редактор Краснопільської райгазети «Перемога» Олександр Козир провів дослідження і, використовуючи архівні матеріали, оповів про дитячі роки майбутньої дружини І.Франка. Вони проходили у мальовничому краї, у дівчини залишилися приємні спогади про село, його людей. Continue reading

В ІМ’Я БАТЬКІВЩИНИ

150409_P_Miroshnychenko
Народився Петро Панасович Мірошниченко 10 жовтня 1922 року в селі Запсілля. Закінчивши шість класів, у 1937 році пішов працювати на Сумський машинобудівний завод ім. Фрунзе.

В той буремний сорок перший рік Петро зустрів свою дев’ятнадцяту весну. Скільки світлих мрій, скільки планів народжувалось в його уяві на майбутнє. Але жодному з них не судилося здійснитися. Фашистські полчища, мов зграя хижих круків, налетіли на нашу землю, сіючи смерть і спустошення.

Як і всі патріоти тих часів, він пішов боронити рідну Вітчизну від фашистської навали. Молодим, веселим юнаком прямо від заводського верстата, не встигши, як слід пізнати всієї краси життя.

Воєнний вир підхопив Петра Мірошниченка і поніс по всіх фронтах. Виніс на своїх плечах і гіркоту відступу перших місяців, і радість перших перемог над ненависним ворогом. Осколки мін і снарядів решетили його тіло. Та молодий організм не здавався, рани загоювалися і знову Петро Мірошниченко ставав у ряди захисників рідної землі.
Continue reading