Tag Archives: Самотоївка

Про справи у нашому краї Олександра Паліцина і Олександра Каразіна (ч.2)

(закінчення)

Так поступово ми переходимо до іншого цікавого персонажу – Василя Назаровича Каразіна, слобожанського просвітителя, науковця, засновника першого на Лівобережній Україні університету у Харкові, ініціатора створення міністерства народної просвіти Російської імперії. Входив до тісного кола спілкування Паліцина, листувався з ним, провідував у Попівці.

Василь Назарович Каразін, портрет початку ХІХ ст.

Слід сказати, що у молодості Каразін був ще тим бешкетником. Під впливом діяльності Григорія Сковороди, він став справжнім «народником», панібратався з кріпаками. Більше того – оженився на 14-річній кріпачці Домні і, разом з нею, вагітною, хотів утекти за кордон, та був спійманий. Після смерті дружини під час пологів «остепенився», почав займатися науками, особливо – хімією та біологією. Скористався зміною влади в імперії (на трон прийшов молодий цар Олександр І), дякуючи вродженій хитрості та язикатості, знайшов короткий шлях до імператора, запропонувавши йому свої ідеї про реформу освіти. Цар назначив Каразіна своїм радником, куратором народних училищ. Така посада примусила Василя задуматись над власним поміщицьким статусом, статками, авторитетом у дворянському суспільстві. «Ліва рука царя» – і майже голодранець (по дворянським поняттям) – неприємне поєднання. Та ще й купа ворогів: котрихось давила заздрість; якісь були набуті нетриманням язика за зубами; хтось і просто відверто насміхався з «вискочки». Треба з цим щось робити… Continue reading

Поселення черняхівської культури на Краснопільщині

Тривають осінні польові роботи. Сьогодні механізатори, керуючи сучасною потужною технікою, рідко зіскакують з підніжки трактора чи комбайна на землю. Коли ж така потреба виникає і грунт стає до очей ближче – в поле зору іноді потрапляють невеликі уламки старовинного посуду сірого кольору – явно дуже старого. Часто ділянка поля просто всіяна такими черепками. Невже тут колись жили люди?

Перші чотири століття після Різдва Христового – найспокійніший час в історії людства. Ні війн, ні великих загарбницьких завоювань, тільки поодинокі походи римлян у провінції на придушення повстань. Велика Скіфія, до складу якої входила вся територія сучасної України, значно ослабла. Цим скористалися готи – східнонімецьке плем’я, котре бурхливо розвивалось. Землероби швидко облюбували під колонізацію безкрайні чорноземні простори сучасних України, Румунії та Молдови. Continue reading

КРАСНОПІЛЬСЬКІ ВЕРИЖИЦІ ще чекають свого відкривача, який прославить їх на весь світ!

В умовах сучасного світу нарівні з персональними й корпоративними брендами колосального значення віднедавна набуло поняття «бренд території». Суперництво міст, регіонів і країн за ресурси перетворює їх із географічних одиниць у повноцінні товари, що мають свою цінність, властивості, вартість. Тому в територій сформувалася потреба мати відмінну ідентичність і вміло про неї розповідати.

Досвід засвідчує, що ті громади й території, які поступово впроваджують взаємопов’язані маркетингові заходи, є більш успішними. Вони значно легше досягають цілей сталого економічного розвитку, зокрема: залучення інвестицій і створення нових підприємств; покращення іміджу на місцевому, національному та міжнародному рівнях, започаткування взаємовигідних партнерств; залучення нових жителів і поліпшення добробуту громади загалом. Continue reading

Самотоївська школа – від церковно-парафіяльної до загальноосвітньої

Історія зародження народної освіти у Самотоївці сягає далеких часів кінця XVII – початку XVIII ст. Українські переселенці з Наддніпрянщини принесли на Слобожанщину свої звичаї, культуру, будували козацькі православні храми, при яких діяли школи. Так, станом на 1732 р., вчителями в Свято-Миколаївському приході Самотоївки працювали дячки Маркін Іван Іванович, Попов Іван Карпович та Прокофьєв Іван Карпович. Метою такої школи було навчити хлопців у мірі, достатній для розуміння храмової служби та використання грамоти у повсякденному житті: читати, писати, рахувати, співати.

Після скасування у 1765 р. Катериною ІІ слобідських козацьких полків, навчання в цих школах було припинено. Перша шкільна реформа (1768 р.) передбачала створення, по можливості, повітових народних училищ з російською мовою навчання, – в Охтирці таку відкрили у 1790 р. 24 січня 1803 р. імператор Олександр І підписує указ “О предварительных правилах народного просвещения”, яким вже наказувалось влаштовувати церковно-парафіяльні школи при місцевих храмах та монастирях. У Самотоївці знову запрацювала школа при Свято-Миколаївській церкві. Continue reading

У Краснопіллі відбувся 11-й щорічний відкритий конкурс читців поезії Павла Грабовського

Павло Арсенович Грабовський – талановитий поет, публіцист і літературний критик – постать в українській літературі вельми унікальна. І не тільки тому, що його поезії притаманні пошуки шляхів визволення трудящих від гноблення, самовіддане служіння світлим ідеалам свободи, добра, правди, а й тому, що своїм поетичним словом він слугував народу, пристрасно пропагував необхідність поширення освіти, піднесення національної самосвідомості і людської гідності. Ерудит, інтелігент, трудоголік. Він справді переймався несправедливим життям, боровся за вільну Україну, сумував за нею у засланні. І, будучи фізично недужим, боровся як міг – словом.

Кожного року у вересневі дні відбувається велике літературно-мистецьке свято, в рамках якого проходить щорічний відкритий конкурс читців. Так і цього року, 10 вересня, у приміщенні КЗ «Краснопільська музична школа» пройшов 11-й щорічний відкритий конкурс читців поезії Грабовського, присвячений 155-й річниці від дня народження великого митця. Continue reading

Самотоївка і Чернеччина: що нового в освітніх закладах?

Очільник Краснопільської ОТГ Юрій Яремчук відвідав заклади освіти Самотоївського та Чернеччинського старостинських округів.

Спільно з начальником відділу освіти Ларисою Дерев’янченко селищний голова завітав до Самотоївського дошкільного закладу, де його завідувач Тетяна Жиленко розповіла про реалізацію в садочку програми раннього розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», що дає можливість дітям підготуватися до школи та реалізує принцип наступності між закладом дошкільної освіти та Новою українською школою. Continue reading

Самотоївські школярі взяли участь у Всеукраїнському вишколі «Джура-Прикордонник 2018»

З 12 до 18 серпня 2018 року у місті Великі Мости на Львівщині відбувся Всеукраїнський вишкіл «Джура-Прикордонник 2018». Захід проводився за участі Міністерства молоді та спорту, Державної прикордонної служби України, Львівської обласної державної адміністрації, громадських активістів, дитячих та молодіжних організації.

Метою вишколу є підготовка громадських активістів, які залучаються до організації і проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), «Джура-Прикордонник», спрямований на активне залучення молоді до національно-патріотичного та спортивного виховання, формуванню високих моральних цінностей, громадської свідомості, збереженні звичаїв та традицій українського народу. Continue reading

Краснопільський «Зорепад» 2017-го

Вже стало традицією кожного року у грудні місяці проводити районний фестиваль «Зорепад» у концертному залі Краснопільської дитячої музичної школи. Сам фестиваль був започаткований у 2003 році, розширив свою географію і кількість учасників. Так у цьому році участь взяли 31 учень – юні вихованці віком від 5 до 14 років, які завітали на фестиваль із Осоївки, Глибного, Самотоївки, Угроїд, Хмелівки та інших сіл нашого району. Continue reading

Щоб бути сильними, спритними, наполегливими

Нещодавно на території Cумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”), яка вчить молоде покоління бути сильними, спритними, наполегливими.

У змаганнях взяли участь 19 команд загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області (до 200 учасників). Кожна школа була представлена роєм, до якого входять 6 хлопчиків та 2 дівчинки. Краснопільський район представляв рій “Самотой” від Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів під керівництвом вчителя фізичної культури Придатка М.Г. та заступника директора з ВР Дєдової Н.В. До складу рою входили: Богуславський Сергій, Лисенко Олександр, Левак Анатолій, Лопандя Владислав, Гончаров Роман, Комісар Анна та Сахненко Вікторія. Ройовим був випускник школи Голуб Олександр.

Урочисте відкриття обласного етапу відбулось шикуванням та звітом роїв про готовність до початку гри з підняттям Державного прапору під Гімн України. Continue reading

Мандрівки педагога І.М.Сбітнєва Краснопільщиною у 1830-х рр.

Пізньої осені, коли рано темніє, небо вкриває густа сіра пелена, по шибках стукотить дощ, а то і перші снігові ковдри вкривають простори рідного краю, для краєзнавця настає пора творчої діяльності. Зручно примостившись в кріслі за прямокутником монітора з філіжанкою запашного чаю, він впорядковує зібрану раніше інформацію, переглядає матеріали у пошуках згадок на обрану тему, підводить підсумки розвідок у нових нарисах. Нерідко, праця над однією темою зароджує несподівані витоки для опусів, писати котрі не було у планах. Ось і цього разу, – у пошуках додаткових аргументів для чергової розвідки, трапились цікаві згадки про наш край двохсотрічної давнини.

Сбітнєв Іван Матвійович – свого часу досить відомий український педагог, засновник шкіл на Волині і Поділлі, приятель Петра Гулака-Артемовського, автор першої згадки про «Історію Русів». Родом з Новгород-Сіверщини, з 1816 р. навчався у нещодавно заснованому Харківському університеті. Найкоротший шлях до Харкова з півночі Чернігівщини, звичайно, – через Суми й нинішню Краснопільщину. Яку й перетинав бричкою щороку, щонайменше. Через дев’ять років після закінчення університету, вирішив згадати чудові студентські часи, відвідавши Харків. Continue reading