Tag Archives: село

“Огник серед поля” (Павло Грабовський та інші валківські історії)

12 грудня цього року виповниться 115 літ від дня смерті поета, публіциста, перекладача, громадського діяча Павла Грабовського – нашого земляка, гарячого українського патріота, захисника прав рідного народу.

В Україні ці роковини вже не лишилися непоміченими – у місті Валки на Харківщині, з яким пов’язаний невеличкий період біографії Павла Грабовського, 11 вересня цього року влаштували теплі зворушливі “Другі Грабовські читання“.

Пам’ятник Павлу Грабовському у місті Валки Харківської області

Вшановуючи пам’ять видатного сина нашого краю, творця і захисника рідного слова, пропонуємо репортаж про згадані Валківські “Грабовські читання”. Не може не тішити те, як наші слобожанські сусіди з райцентру Валки з вдячністю бережуть пам’ять про нашого талановитого земляка.

Згадаймо ж і ми незлим, тихим словом Павла Грабовського, якому за його коротке тернисте життя не судилося спізнати ні слави, ні визнання, ні простої людської уваги і співчуття… Найбільшим його щастям і втіхою були думки і сподівання про волю і долю для України та її зневаженого селянства. Continue reading

Тетяна Іванівна Вольвач – з любов’ю до роботи, з душею до людей

Відділення поштового зв’язку с.Михайлівське нагадує затишне приватне подвір’я. Гостинно відчинені двері, поруч з ними поштова скринька з написом “Укрпошта” – в очікуванні листів для відправки в будь яку точку світу. За охайно облаштованим бар’єром керівник і листоноша в одній особі – Тетяна Іванівна Вольвач.

По закінченню у 1983 році Сумського технікуму радянської торгівлі за спеціальністю “Технік-технолог приготування їжі”, дівчина розпочала трудову діяльність технологом Краснопільського комбінату громадського харчування, згодом стала касиром. Після декретної відпустки, для зручності за місцем проживання, влаштувалась диспетчером автопарку на Михайлівський завод вогнетривів. І так склалось, що знову стала касиром, потім бухгалтером, головним бухгалтером вже ТОВ “Демпург”. З посади звільнилась за власним бажанням, так як не мала кваліфікації бухгалтера, а відчувала велику відповідальність. Continue reading

Дорогу здолає тільки той, хто не зупиняється

У Миропіллі впевнені: ярмарок відновиться.

Новостворена територіальна громада з центром у Миропіллі на Сумщині поступово окреслює соціально-економічні контури життєдіяльності

Нещодавно обрану голову Миропільської об’єднаної територіальної громади Олену Ординець у сільраді застати вельми складно. Ось і того дня, коли домовилися про зустріч, на спілкування випало лише десяток хвилин – у районному центрі на неї чекали нагальні справи, пов’язані з оформленням та одержанням освітньої та медичної субвенцій.

Утім, це лише один проблемний штрих, яким переймається сільський голова, хоч до подібного робочого графіка їй не звикати. Але останні два місяці після виборів видалися особливо гарячими.

Як наголосила співрозмовниця, об’єднатися не становило особливої проблеми, бо люди висловили готовність гуртом вирішувати всі питання, яких накопичилося аж занадто. А ось сам процес становлення виявився не просто складним. Continue reading

На краснопільських вулицях світлішає…

Краснопільська селищна рада інформує: Питанням виконання програм «Освітлення населених пунктів Краснопільської селищної ради на 2012-2015 роки та 2016-2017 роки» приділяється велика увага. Основною метою програм є відновлення, реконструкція та побудова установок зовнішнього електричного освітлення, приведення електромереж освітлення до норм та стандартів, забезпечення якісних показників освітлювальних установок та раціональне використання електроенергії.

Станом на 28.05.2012 по Краснопільській селищній раді було освітлено лише 38% вулиць, що становило 23,2 км із загальної потреби в освітленні 72 км. За період з травня 2012 року по грудень 2016 року проведено реконструкцію вуличного освітлення по 18 об’єктах (25 вулиць). Це вулиці: Мезенівська, Сумська, Соснова, Новоселівка, Матросова, Осіння, Лєрмонтова, Ломоносова, Покровська, Підлісна, Маяковського, Л. Жаботинського, Гоголя, Семеренків, Слов’янська, Чкалова, О. Шкурка, Калініна, Козацька, Петропавлівська (І частина), Петропавлівська (ІІ частина), Пушкіна, Перемоги (біля ЦРЛ), Горького в смт Краснопілля та вул. Бочанівка і Новостроївка в с. Новодмитрівка – загальною довжиною 26,75 км. Тобто на сьогодні протяжність вуличного освітлення складає 49,95 км (69,4% від загальної потреби), проводиться оперативно-технічне обслуговування 654 ліхтарів вуличного освітлення та 34 шаф обліку.
Continue reading

Моє село – серця рідна пристань

161017_khmelivka1Нарядно вдягнені люди цілими сім’ями поспішали до центру населеного пункту, де вже грала музика і от-от мало вибухнути яскравими емоціями велике свято – день села Хмелівка. Тут воно – традиційно осіннє і відбувається біля сільського Будинку культури. Не оминула увагою святкове дійство молодь села: школярі, студенти, що приїхали на вихідні додому; молоді подружні пари. милували око козачки та україночки – це юні артисти, які ще покажуть свій талант на святі, а хто не брав участі в концерті, мали змогу поплавати на гірках, позмагатись у влучності в тирі, пострибати на батутах – атракціонів вистачало. Усміхалися, дивлячись на них, найстарші, які цього дня відпочивали від повсякденної тяжкої роботи.
161017_khmelivka2
Поки велася підготовка до концертної програми, хмелівчани смакували шашликами і кулішем, іншими делікатесами з виїзних торгових павільйонів.
161017_khmelivka3
Великий інтерес у жителів і гостей села викликали стенди з роботами місцевих майстринь і умільців. Ось коли жалкуєш, що наша газета чорно-сіра і не може передати усіх кольорів, якими переливалися стіни старенького Будинку культури. Це вишивані картини, портрети, рушники, картини, вироби з бісеру, ляльки-мотанки місцевих талантів Л. В. Криворученко, О. О. Якущенко, А. М. Кононенко, Н. І. Зеленської, Р. І. Бакро, П. Ф. Голубцової, Г. І. Зеленської, Г. І. Буднік, О. О. Дяговченко, Г. М. Канунік, Н. В. Пендюх, С. О. Роєвської, А. Ю. Коваленко, вихованців гуртка «Сувенірчик» під керівництвом Ю. О. Завгородньої.
Continue reading

Вторая Весна!

160608_Brantsivka1Краснополье! Бранцовка! Много слов нужно сказать теплых, светлых, слов благодарности, которые идут с твоих сердца и сознания, что бы выразить людям, которые не остаются в стороне: простым сельским труженикам, которые отнеслись с пониманием и сочувствием к нашей семье – переселенцев с Луганщины.

В первую очередь хочется низко поклониться, выразить благодарность за предоставленное жилье Карпенко Ивану Николаевичу и Катерине Ивановне, за возможность пользования огородом, мебелью, посудой, постелью, в подсказке ведения домашнего хозяйства. Благодаря этому мы были обеспечены на целый год овощами, обзавелись птицей, которая выращена без потерь. А вторая весна пришла уже, есть приобретённый опыт.
Continue reading

Чудеса трапляються!

160206_Yasenok
Дорога редакція нашої рідної «районки»! Від імені всіх 33-х жителів села Ясенок (так-так, є ще таке село в районі) звертаюся до вас з великим проханням: надрукуйте цього листа!

Село Ясенок є одним з найвіддаленіших в районі, а останнім часом забуте і Богом і районним керівництвом. А тут ще до всіх економічних негараздів на фоні напруженої обстановки на сході і матінка-природа пред’явила випробування на міцність. Чарівниця-зима завітала до нас не лише із Новорічними святами, колядками та щедрівками, а ще й із сильними снігопадами, заметілями та морозами. Навіть старожили дивуються такому снігопаду! І що вже чекати такому селу як Ясенок, якщо три дні (17, 18 і 19 січня) із снігом не могли впоратися навіть обласний та райцентри. Снігова завіса закрила сім областей України! Та порятунок прийшов до нас зовсім неочікувано.
Continue reading

Є ферма — є робота, є й морока

151116_Zemliane01…Земляне – звичайне українське село. Розташоване на пагорбах, воно гарне у будь-яку пору року. Охайні будиночки, подвір’я, доладовані сумлінними господарями, що виганяють в череду корів, а ще кидається в очі багато дітвори, а внизу, в долині біліє ферма.

Гуляючи вулицями села і спілкуючись із місцевими жителями, не полишає відчуття, ніби повернувся в ті часи, коли всі села переживали найкращі свої часи. Вислуховуючи захоплення, сельчани погоджуються, що Земляному й справді в чомусь поталанило, хоч повністю уникнути пострадянської кризи не вдалося, про що свідчать руїни колишньої тракторної бригади. Зате ферма уціліла.
Continue reading

У Земляному вперше відзначили День села

151027_Zemliane1
Кожне місто чи село має свою давню історію, традиції та звичаї. Село Земляне є тим населеним пунктом Краснопільщини, де історія села багата й цікава, а традиції та звичаї предків передаються з покоління в покоління, відроджуються та процвітають.

Історія села бере початок із 1851 року, коли перші переселенці Грязнянської цукроварні стали справжніми господарями на своїй землі. З тих пір предки сьогоднішніх жителів села були свідками багатьох великих історичних подій. Про це свідчать хоча б козацькі кургани, де вічним сном спочивають захисники рідної землі. Та досить прикрим є той факт, що за часи свого існування жодного разу урочисто та святково День села тут не відзначали. Місцеві жителі кажуть, що вже давно з нетерпінням чекали того дня, коли в селі повсюди гучно лунатиме музика, радітимуть дорослі й малі, а гуляння не знатиме меж. Мрії жителів збулися і на Покрову Пресвятої Богородиці тут погуляли на славу.
Continue reading

Територіальні громади: знайомство зблизька. Ряснянська сільська рада

151027_Riasne1
Рясне – село, центр сільської ради. Розташоване на річці Корова та її притоці Тельонок за 18 кілометрів на південний схід від районного центру і залізничної станції Краснопілля. Засноване у 1670 році. Дворів 224, населення 735 чоловік. До Ряснянської сільської ради входять села: Рясне, Лісне, Земляне. Голова сільської ради – Кащенко Володимир Іванович, секретар – Рева Тетяна Іванівна. На території сільської ради функціонують – Ряснянський НВК, сільська лікарська амбулаторія, сільський будинок культури, 2 дозвіллєвих об’єкти, бібліотека, відділення поштового зв’язку, аптека, сільське споживче товариство. Економічну діяльність здійснюють ТОВ «Ряснянське», ФГ «П’ятипілля». Усі населені пункти газифіковані, є централізований газопровід.

Історія села

Серед мальовничої природи на «старозаїмочні» землі Сумського полковника Герасима Кондратьєва, що на річці Корова та її притоці Тельонок, його сином Андрієм у 1670 році були поселені його піддані. Це поселення було назване господарем Рясним. Назва була дана не випадково. Місцевість вся рясніла великими природніми дарами. Поселення знаходилось на пагорбі з трьох сторін оточене водою, лісом. Це було одне з кращих, багатих природою сіл Слобідської України. Переселенці обживали нові землі, будували будинки, розорювали цілинний степ, розводили худобу, займались бджільництвом, риболовлею, мисливством, різними промислами і торгівлею.
Continue reading