Tag Archives: Сумщина

Цілюща сила Образу

Розповсюдженою є думка, що вода – а особливо свячена на Водохреще – має цілющу силу. Втім, є пов’язані з водою місця, біля яких буває людно не лише на свята

Серед таких особливих місць – самовиливне джерело в лісовому урочищі Образ, що у Краснопільському районі неподалік Сум. Попри віддаленість, так би мовити, від цивілізації, про чудодійну силу тамтешньої води знають у багатьох куточках України та й за її межами. У будь-яку пору року сюди приїжджають і приходять тисячі людей. Хтось – із надією та вірою на зцілення, а хтось – просто з цікавості. Continue reading

Земляна загата на молочній ріці

Чому запровадження купівлі-продажу сільгоспгектарів не сприятиме розвитку тваринницької галузі

Сьогодні важко знайти двох або кількох свідомих людей, котрі їхали б разом до якогось села та не говорили дорогою про землю. Ось і ми з Володимиром Михайловським (на знімку) не уникли цієї теми: актуальнішої, мабуть, немає. Позаду залишився Сумський район, і досить гладенька автотраса почала перетинати Краснопільський.

Ферми врятували Рясне, Лісне і Земляне

У Краснопільському районі на Сумщині Володимир Михайловський разом із компаньйонами придбав тваринницьке господарство, яке опісля розділили на дві частини. У ТОВ “Краснопільський ММК” відгодовують 10 тисяч свиней, а у ТОВ “М’ясо-молочний комплекс” утримують майже 600 голів ВРХ, з яких 300 – дійні корови. У товариствах мають роботу і цілком пристойну зарплату 120 місцевих жителів. Continue reading

Голодомор 1932–1933 років на Сумщині. Краснопільський район. Спогади

Уривок з книги “Голодомор 1932–1933 років на Сумщині” (Державний архів Сумської області, 2006 рік)

***

Краснопільський район

№172
СПОГАДИ А.Г.КОСАРЕВА, ЖИТЕЛЯ С.ВЕЛИКИЙ БОБРИК КРАСНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30 червня 1989 р.

Косарев Андрій Григорович, 1912 р. народження, освіта вища, член КПРС з 1941 p., інвалід Великої Вітчизняної війни, пенсіонер.

Я в той час навчався на першому курсі Сумського інституту соціального виховання. Кожного вихідного дня їздив у рідне с. Великий Бобрик. Знаю цю страшну трагедію для українського народу з особистих переживань і спостережень. Continue reading

90 років тому народу оголосили “великий перелом”… (II)

ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ

(Зі сторінок історії Сумщини та Краснопільщини у 1920-1930-х роках 20-го століття)

(закінчення)


Навесні 1938 р. Сумською міжрайопергрупою Харківського облуправління НКВС була „викрита” антирадянська організація, яка, начебто, з 1934 року діяла на території Краснопільського району. За цією справою заарештовано 19 педагогічних працівників, серед яких були інспектори райвно, директори шкіл і вчителі. Один з обвинувачених, не витримавши, очевидно, режиму допитів, „признався”, що члени цієї організації свідомо зривали викладання російської мови, затримували на складах райвно та шкіл посібники з російської мови, не видавали їх учням і вчителям, сіяли вороже ставлення учнів до дітей-росіян, всіляко намагалися відірвати учнів від комсомольського та піонерського впливу, дискредитували вчителів-комуністів і т. п. …
Continue reading

90 років тому народу оголосили “великий перелом”… (I)

ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ

(Зі сторінок історії Сумщини та Краснопільщини у 1920-1930-х роках 20-го століття)


Прояви насильства під час колективізації викликали протест серед селянства. В ряді сіл Сумщини він набував таких форм як заклики до припинення колективізації, бойкотування, саботаж колгоспного руху, несанкціоновані мітинги, бунти. Про один з них йшлося у листі мешканця слободи Краснопілля Сумського округу Кукулевського М. В. до газети „Радянське село”: „Після нічних арештів, в ході яких було заарештовано декілька селян, у 4 години ранку [3 березня 1930 р.] гурт селян рушив до міліції з викриками „звільнити заарештованих”. Почались суперечки. Селяни почали бити у дзвони […] На поміч Краснопільському селянству приїхали з інших сіл […] Розпочалася демонстрація, в якій взяли участь до 5000. На вимоги звільнити заарештованих міліція відповіла пострілами. Декількох було вбито і поранено. Демонстрація розігнана.”
Continue reading

Сергій Наумов. Організаційна мережа українського політичного руху на Сумщині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Засновники Революційної української партії – члени Харківської студентської громади. 1900 р.

До 100-річчя Української національної революції

Розглядається історія пропагандистських політичних утворень на Сумщині в період кінця XIX – початку XX ст. Подається значення їх діяльності для регіону та країни в цілому. Визначаються характерні риси українського політичного руху міжреволюційного десятиліття.

Розвиток українського політичного руху кінця XIX – початку XX ст. мав істотні відмінності у різних регіонах Наддніпрянщини. Тим часом з цього питання у сучасній монографічній літературі, яка присвячена переважно характеристиці окремих партій та ідеологічним проблемам руху в цілому, регіональний вимір, по суті, ігнорується[1]. Особливо занедбаними є периферійні території, невиграшні з точки зору демонстрації потужності партійних структур. Continue reading

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві” (ч.2)

“Це парадокс, але приводом до написання моїх україноцентричних підручників стала ініціатива “червоних директорів”

– Пане Федоре, як Ви опинилися в Запорізькому університеті після харківської аспірантури?

– Коли я вже дописував свій текст, почалися розмови про те, щоб залишити мене для роботи на кафедрі. Професор Іван Рибалка пробував домовитися “там, нагорі”, але йому відмовили.

“Там” все пам’ятали. Довелося шукати роботу поза Харковом і у січні 1977 р. я став викладачем кафедри історії СРСР і УРСР Запорізького державного педагогічного інституту (з 1985 р. – держуніверситету). Почалася нова сторінка мого життя.

Факультет був молодий, кадрів не вистачало, тому швидко йшов по службовій драбині: викладач, старший викладач, доцент, завідувач кафедрою СРСР і УРСР. На цій кафедрі під моїм керівництвом працювало близько 20 викладачів. Continue reading

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві” (ч.1)

– Пане Федоре, чи пригадуєте Ви конкретний момент або період у житті, коли Ви відчули, що хочете бути саме істориком і Вас це цікавить глибше, ніж інші галузі?

– Мій шлях в історичну науку у чомусь типовий, а багато у чому – унікальний. Почну з того, що з першого класу я багато читав. Село Тимофіївка на Сумщині, недалеко від кордону з Росією, де я народився в 1947 р. і закінчив 8 класів, мало три невеликі бібліотеки – сільрадівську, колгоспну і шкільну. Здається, я прочитав там усі книги. Звичайно, ніякої системи не було, але найбільше захоплювали воєнно-історичні твори і наукова фантастика. Вони формували стандартний радянський світогляд: я був переконаний, що у нас все добре, але жити заважають “окремі недоліки”. Коли Хрущов оголосив намір “догнати і перегнати США”, я – восьмикласник – був здивований: а коли ж ті американці встигли нас “обійти”? Continue reading

Краснопільські учні успішно виступили на обласній конференції «У світі краєзнавчих відкриттів»

22 листопада 2018 року в Сумському обласному центрі позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю відбулася обласна краєзнавча конференція учнівської молоді «У світі краєзнавчих відкриттів».

У конференції взяли участь 50 юних краєзнавців Сумщини. Вони презентували результати пошуково-дослідницької роботи за напрямами Всеукраїнської експедиції учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край» та екскурсійно-краєзнавчі стартапи в межах обласного соціально-освітнього проекту «Кожна дитина має право» за напрямом «Архітектурні перлини Сумщини». Continue reading

На Сумщині юні патріоти протягом двох тижнів відпочивали в наметовому таборі

З 1 по 14 липня, на мальовничому березі річки Псел, діяв юнацько-патріотичний наметовий табір “Коловрат імені Романа Атаманюка“.

Завдяки фізичній, розумовій та творчій активності, учасники табору ставали самостійнішими, сильнішими, витривалішими та вчилися працювати як частинка команди. Continue reading