Tag Archives: Суми

Антон Павлович Чехов і Глибне

Сім’я Чехових в Сумах

Прочитавши назву цієї розвідки, спершу можна заперечити – ну що може єднати відомого російського  письменника і невелике сільце на Україні… Насправді ж, просто саме дослідження історії Глибного пов’язане з деякими труднощами. Так, в роки Другої Світової війни село було майже повністю знищене і в ньому навряд чи знайдеться бодай одна довоєнна будівля або навіть старі побутові речі домашнього вжитку. Друга проблема, яка фактично випливає з першої – у Глибному досить мало корінного населення, особливо – людей старшого віку. І якщо історію сусідньої Самотоївки можна викласти, немов з кубиків, з історій окремих сімей, родовід яких нерідко налічить зо три сотні років, то Глибне – це вінегрет з прізвищ найрізноманітнішого походження, серед яких важко знайти людину, спроможну вказати на місце, де до війни жили предки. На щастя, сучасний технічний рівень оснащення краєзнавця дає можливість знаходити нові, навіть зовсім не відомі раніше джерела та матеріали для дослідження історії рідного краю, що і стало приводом для цієї розповіді…

Достатньо й разу побувати в Глибному, щоб помітити, – воно ніби розділене на дві частини. Справді, одна його частина, – велика, з усіма прийнятими ознаками центру села, – знаходиться на шляху до Миропілля. Друга частина знаходиться на Сумській дорозі та веде вбік від неї в сторону залізничної станції. І це неспроста. В давні часи Глибне почало розбудовуватись саме з того місця, де зараз його центральна частина. А от біля дороги з Сум на Краснопілля, станом на середину XIX-го століття, був тільки постоялий двір. Continue reading

Мандрівки педагога І.М.Сбітнєва Краснопільщиною у 1830-х рр.

Пізньої осені, коли рано темніє, небо вкриває густа сіра пелена, по шибках стукотить дощ, а то і перші снігові ковдри вкривають простори рідного краю, для краєзнавця настає пора творчої діяльності. Зручно примостившись в кріслі за прямокутником монітора з філіжанкою запашного чаю, він впорядковує зібрану раніше інформацію, переглядає матеріали у пошуках згадок на обрану тему, підводить підсумки розвідок у нових нарисах. Нерідко, праця над однією темою зароджує несподівані витоки для опусів, писати котрі не було у планах. Ось і цього разу, – у пошуках додаткових аргументів для чергової розвідки, трапились цікаві згадки про наш край двохсотрічної давнини.

Сбітнєв Іван Матвійович – свого часу досить відомий український педагог, засновник шкіл на Волині і Поділлі, приятель Петра Гулака-Артемовського, автор першої згадки про «Історію Русів». Родом з Новгород-Сіверщини, з 1816 р. навчався у нещодавно заснованому Харківському університеті. Найкоротший шлях до Харкова з півночі Чернігівщини, звичайно, – через Суми й нинішню Краснопільщину. Яку й перетинав бричкою щороку, щонайменше. Через дев’ять років після закінчення університету, вирішив згадати чудові студентські часи, відвідавши Харків. Continue reading

Можливість поділитися теплом серця

Не один рік учнівський та педагогічний колективи Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів займаються благодійністю. Вони збирають гроші на ярмарках на новеньку музичну апаратуру для школи, то зносять продукти харчування, кошти, малюють малюнки, плетуть маскувальні сітки для потреб бійців української армії. А нещодавно відгукнулися на звернення допомогти обласному спеціалізованому будинку дитини у місті Суми, де знаходяться дітки віком від народження до 6 років.

Дізнавшись про те, що необхідно маленьким жителям цього закладу, за тиждень учні школи зібрали чималенький гуманітарний вантаж: багато одежини для малюків, іграшки, гроші, за які придбали соки, цукерки, памперси, соски, пустушки, миючі засоби, зубні пасти та ін.

До благодійної акції школярів доєдналися і приватні підприємці, які працюють на Краснопільському ринку. Вони через школярів передали новенькі речі для мешканців Дитячого будинку. Завантаживши весь крам до автобуса, представники шкільного благодійного десанту у супроводі вчителів, вирушили до місця призначення. Про те, що до будинку дитини прибудуть юні волонтери, керівники закладу знали, адже про їх приїзд домовились заздалегідь.
Continue reading

Ганна Гідора – український художник-живописець, майстер ленд-арту, педагог, організатор міжнародних пленерів

161103_h_gidoraГідора Ганна Володимирівна – український художник-живописець, майстер ленд-арту, педагог, організатор міжнародних пленерів.

Член Спілки художників України (з 2006). Учасник виставок з 1985. Живе (з 2001) і працює в Києві.

Народилася 9 грудня 1959 року в с. Студенок (тепер Миропілля) Краснопільського району Сумської області. Навчалася (1978-1983) в Сумській художній студії Бориса Борисовича Данченка, якого вважає своїм наставником у мистецтві, продовжила освіту на художньо-графічному факультеті Курського педагогічного інституту (1981-1986).
Continue reading

Про сумських буржуазних націоналістів періоду побудови світлого майбутнього

160521_M_DankoДо 90-річчя від дня народження Миколи Михайловича Данька

Їх називали буржуазними націоналістами, дисидентами, шестидесятниками, ворогами радянської влади. І лише за те, що вони любили свій край, свою мову, шанували історію і не забували про її чорні плями. Вони не могли мовчати, коли навкруги коїлось безглуздя. Микола ДАНЬКО, Геннадій ПЕТРОВ, Михайло ОСАДЧИЙ, Юрій ЦАРИК, Анатолій СЕМЕНЮТА… Цих людей більшість із сумської творчої інтелігенції пам’ятає, шанує, вклоняється. А були часи, коли їх викреслювали з буття, таврували, зводили з розуму.

Народжені патріотами

Між Миколою Даньком і Геннадієм Петровим незначна десятирічна різниця у віці. Вони навчались в одному вузі, на факультеті журналістики Львівського державного університету. Жили в гуртожитку, працювали в Сумах, обидва зазнали утисків (один більше, другий менше). Та й померли вони майже водночас: Микола в 1993 р., Геннадій — у 1996 р. Continue reading

Віта СЕМЕРЕНКО: Я живу біатлоном і без нього не уявляю своїх буднів

160421_Vita_Semerenko1У програмі про біатлон «150 штрафних» на «Радіо Спорт» 19 квітня Віта Семеренко розповіла про те, як боролася з травмою спини, про свою залежність від лиж, про свої нинішні тренування і про те, як критикує Валю після невдалих гонок.

– Віто, чим зараз займаєшся, як себе почуваєш? Почнемо із загального, а далі з тобою поспілкуємось більш детально.

– Чим я займаюсь? Звичайно, в першу чергу підтримую свою фізичну форму, катаюсь на лижоролерах, адже, на жаль, зима закінчилась. Зараз знаходжусь вдома в м. Суми, тренуюсь на базі «Динамо» в Токарях.

– Віто, ти з якимось сумом сказала, що зима закінчилась?

– Так, адже я скучила за своїм улюбленим видом спорту, за лижами. На жаль, я стала на сніг лише в кінці грудня і не встигла насолодитись цим ковзанням, яке відчуваєш на лижні.
Continue reading

КЛБ «Явір» провів змагання «Годинний біг в манежі»

160304_manezh126 лютого в перерві чемпіонату України з легкої атлетики, який проходив в Легкоатлетичному манежі УАБС ім. В. Голубничого КЛБ «Явір» провів змагання «Годинний біг в манежі».

І якщо в минулому році взяло участь 30 осіб, то в цьому році вже під 50, серед яких краснопільчани Сергій і Юрій Чепериси, Олександр Акименко, Юлія Лебединська, Віталій Лазня, Богдан Воронов. А більше і не можна – це ж не шосе і навіть не стадіон. Доріжок всього шість і половина має дуже крутий віраж.
Continue reading

Михайло Фоменко став Почесним громадянином Сум

160224_M_FomenkoСьогодні, 24 лютого, Сумська міськрада прийняла рішення про присвоєння головному тренеру збірної України з футболу Михайлу ФОМЕНКУ звання Почесний громадянин міста.

Звання присвоєно за видатні особисті досягнення в спорті і плідну тренерську діяльність. За це рішення проголосували 34 з 40 депутатів.
Continue reading

Iз Малої Рибиці — у великий футбол

150925_M_Fomenko1
Михайло Іванович Фоменко (*19 вересня 1948 року, с. Мала Рибиця Краснопільського району Сумської області) — український футболіст, захисник і півзахисник, головний тренер національної збірної України. Відомий за виступами за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Гравець збірної СРСР (1972–1977). Майстер спорту міжнародного класу (1975). Заслужений майстер спорту СРСР (1975).

Вихованець сумської футбольної школи «Спартак» (з 1962). Виступав за команди «Спартак» Суми (1965–1969), «Зоря» Ворошиловград (1970–1971). У київське «Динамо» прийшов перед початком сезону 1972 року, в якому «Зоря» стала чемпіоном СРСР, випередивши «Динамо» — срібного призера.
150925_M_Fomenko2
У 1972 році Фоменко дебютував і у збірній СРСР. Це сталося 16 липня на стадіоні фінського міста Вааса. У головній команді країни Михайло брав участь у відбіркових іграх чемпіонатів світу і Європи, Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі. На матчі чемпіонату Європи з національними командами Швейцарії, Чехословаччини, товариську зустріч із збірною Угорщини в Будапешті Михайло Фоменко виводив збірну СРСР в якості капітана. У 1975 році був капітаном і в «Динамо». Всього за збірну СРСР зіграв 24 матчі (в тому числі 5 матчів за олімпійську збірну СРСР).

Після завершення ігрової кар’єри — футбольний тренер. Заслужений тренер України. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
150925_M_Fomenko3
З грудня 2012 року Михайло Фоменко – головний тренер національної збірної України з футболу.

 
***
Iз Малої Рибиці — у великий футбол

«День» побував на батьківщині Михайла Фоменка, якому ми цього року вручили символічну корону

У нещодавно опублікованому (стаття побачила світ у грудні-2013 – Краснопілля Інфо) рейтингу FIFA національна збірна України з футбол  у зайняла 18-те місце. Таким чином, за 12 місяців нашій команді вдалося додати 312 очок і піднятися на 29 позицій! За це досягнення збірна України отримала від FIFA звання «Прогрес року». Наступного ж дня стало відомо, що ФФУ вирішила продовжити до 2015 року контракт з головним тренером збірної України Михайлом ФОМЕНКОМ. Навряд чи це рішення когось здивувало, адже навіть без офіційного визнання з боку Міжнародної федерації футболу усім було зрозуміло, що саме з цим тренером національній команді вдалося досягнути небувалого прогресу й подарувати нарешті надію вболівальникам.

Тим не менше, якщо про спортивні досягнення Михайла Фоменка можна прочитати в офіційній статистиці, то дізнатися бодай якісь деталі з його нефутбольної біографії досі було вкрай важко: Михайло Іванович —  людина небагатослівна, та й преса до минулорічного призначення на посаду головного тренера збірної не надто цікавилася його особою. З надією трохи підняти цю завісу таємничості й поспілкуватися з людьми, які знають Михайла Фоменка змалку, «День» вирушив на малу батьківщину наставника національної збірної — в село Мала Рибиця Краснопільського району Сумської області.
Continue reading

Краснопільчанки отримали почесні звання

150915_Semerenko_honour
5 вересня на святкуванні Дня міста уродженці Краснопілля Валентина і Віта Семеренко отримали нагороди «Почесний громадянин міста Суми».

З нагоди Дня народження міста, сумчан привітали його Почесні громадяни Анатолій Єпіфанов, Олександр Шапаренко та Олександр Андронов. У цей день до числа Почесних громадян приєдналися сестри Віта і Валя Семеренко та Олена Петрова, яким міський голова, виконуючи рішення сесії Сумської міської ради від 13 серпня, вручив відповідні посвідчення та колари.
Continue reading