Tag Archives: свято

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. СОВІСТЬ

СОВІСТЬ

Совість… Це слово змалечку знайоме кожному з нас, а от що воно означа — до пуття не знає, мабуть, ніхто. Якийсь незбагненний емоційний компас, що веде твою душу вбік добра.

Опанас Сластіон. Ілюстрація до поеми «Наймичка»

Ще в середині XVII століття знаменитий київський філософ і богослов Інокентій Гізель у своєму трактаті «Мир чоловіка з Богом» писав: «Совість — це свідомість себе самого, або розмисл про себе, за допомогою якого людина вирішує, варто їй щось робити чи не варто, добром чи злом є те, що вона робить чи зробила». Якби Гізель почав пояснювати свою думку докладніше, він, як справжній схоласт, мабуть, спершу, вслід за Томою Аквінським і Жаном Жерсоном, розрізнив би совість-синдерезис та совість-консцієнцію, потім зробив би логічний аналіз цих понять… Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (VII)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(закінчення)

***

Шульга:
Товариш генерал. Звернутися. Дозвольте…

Ні, не чує.

Шульга:
Товариш генерал, простіть мене, простіть…

Мовчить Волошко, сивий, нерухомий.
Шульга оглянувсь й пада на коліна. Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (VI)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Величко:
А що хіба?

Сергій:
Не знаєте нічого?

Величко:
Ні. Я ж весь ранок там,
на залізниці. Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (V)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Голос діда:
Убиті всі. І цей ось неживий…

Голос онука:
Дідусю, гляньте,
осьде у солдата в зубах чока,
граната біля губ.

Голос солдата:
Ви хто? Ви хто? Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (IV)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Волошко:
То що ж воно за непорозуміння?

Шурлаков:
Є виступаючий один. Шульга тут проти.

Волошко:
Так, пізнаю Юхима,
тобто Йосиповича…
На все завжди своя у нього думка.
Аж неймовірно принциповий чоловік.
Так що ж він там? Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (III)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Оля:
Не була, а знаю.
Ось ця береза. Вишня. Зацвіла!
Я так хотіла, щоб вона цвіла!
І щоб сьогодні.

Ліда:
І лавочка ось поряд — біля неї.
Давай посидимо.
Давай. Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (II)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Розгублено дивився Одігнало. Поставив ношу, щоб вона не впала.
Довкола оглянувся. І кинувсь до Волошка нестатечно.

Одігнало:
Товариш лейтенант!

Шульга:
Не лейтенант. Товариш генерал!

Одігнало:
Товариш лейтенант! Іван Григорович! Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (I)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

ДІЙОВІ ОСОБИ

Вітчизна-мати
Вічний Солдат
Дід — Величко Тарас Григорович, рядовий, загинув восени 1941 року
Бабуся — Величко Тетяна Захарівна — його дружина, колгоспниця-пенсіонерка
Батько — Величко Володимир Тарасович, їхній син, інженер
Син — Величко Тарас Володимирович, рядовий Радянської Армії, ракетник
Бойовий побратим — Одігнало Іван Максимович, побратим Тараса Григоровича, колгоспний тесля, пенсіонер Continue reading

Краснопільська об’єднана територіальна громада відсвяткувала свій другий день народження

14 вересня 2019 року, у суботу, на стадіоні «Колос» Краснопільська громада відсвяткувала свій другий день народження, на яке зібралися люди різної долі, різних життєвих уподобань, різних професій, але всіх їх об’єднувало одне спільне почуття – любов до малої батьківщини. Для когось – це дуже мало, для когось, дуже багато, а для громади – це випробування на міцність.

День громади – це свято, яке єднає всіх жителів, пов’язує минуле, сьогодення та майбутнє. Історія кожної громади є часточкою історії нашої держави. А її, відомо, творять добрі, щирі, працьовиті люди. Щоденна праця, відданість та любов до рідної землі заслуговують на глибоку повагу.

Саме спільними зусиллями створюється неповторний образ громади, зберігається його історія та закладається майбутнє. Continue reading

У Краснопіллі відбувся 11-й щорічний відкритий конкурс читців поезії Павла Грабовського

Павло Арсенович Грабовський – талановитий поет, публіцист і літературний критик – постать в українській літературі вельми унікальна. І не тільки тому, що його поезії притаманні пошуки шляхів визволення трудящих від гноблення, самовіддане служіння світлим ідеалам свободи, добра, правди, а й тому, що своїм поетичним словом він слугував народу, пристрасно пропагував необхідність поширення освіти, піднесення національної самосвідомості і людської гідності. Ерудит, інтелігент, трудоголік. Він справді переймався несправедливим життям, боровся за вільну Україну, сумував за нею у засланні. І, будучи фізично недужим, боровся як міг – словом.

Кожного року у вересневі дні відбувається велике літературно-мистецьке свято, в рамках якого проходить щорічний відкритий конкурс читців. Так і цього року, 10 вересня, у приміщенні КЗ «Краснопільська музична школа» пройшов 11-й щорічний відкритий конкурс читців поезії Грабовського, присвячений 155-й річниці від дня народження великого митця. Continue reading