Tag Archives: Сироватка

Мандрівки педагога І.М.Сбітнєва Краснопільщиною у 1830-х рр.

Пізньої осені, коли рано темніє, небо вкриває густа сіра пелена, по шибках стукотить дощ, а то і перші снігові ковдри вкривають простори рідного краю, для краєзнавця настає пора творчої діяльності. Зручно примостившись в кріслі за прямокутником монітора з філіжанкою запашного чаю, він впорядковує зібрану раніше інформацію, переглядає матеріали у пошуках згадок на обрану тему, підводить підсумки розвідок у нових нарисах. Нерідко, праця над однією темою зароджує несподівані витоки для опусів, писати котрі не було у планах. Ось і цього разу, – у пошуках додаткових аргументів для чергової розвідки, трапились цікаві згадки про наш край двохсотрічної давнини.

Сбітнєв Іван Матвійович – свого часу досить відомий український педагог, засновник шкіл на Волині і Поділлі, приятель Петра Гулака-Артемовського, автор першої згадки про «Історію Русів». Родом з Новгород-Сіверщини, з 1816 р. навчався у нещодавно заснованому Харківському університеті. Найкоротший шлях до Харкова з півночі Чернігівщини, звичайно, – через Суми й нинішню Краснопільщину. Яку й перетинав бричкою щороку, щонайменше. Через дев’ять років після закінчення університету, вирішив згадати чудові студентські часи, відвідавши Харків. Continue reading

Територіальні громади: знайомство зблизька. Великобобрицька сільська рада

151006_V_Bobryk1Великий Бобрик – село, центр сільської ради, розташоване на березі річки Бобрик, лівої притоки Сироватки, за 25 кілометрів на захід від районного центру. До складу сільської ради входять села – Великий Бобрик, Малий Бобрик, Юсупівка, Кам’яне, Івахнівка. Загальна кількість дворів 1055, чисельність населення 2002 чоловіка. Загальна площа сільської ради 8150,92 га.

На території сільської ради здійснюють виробничу діяльність Великобобрицьке лісництво, ТОД “Северо-восток”, ФОП С.В.Швед, СТОВ “Вікторія”. Функціонують Великобобрицькі ЗОШ І-ІІІ ступенів і ДНЗ, Малобобрицький НВК, Великобобрицька АЗПСМ і Малобобрицький ФП, Великобобрицький СБК, Малобобрицький сільський клуб, бібліотеки у Великому і Малому Бобриках, аптека.

Голова сільської ради Степанов Володимир Володимирович, секретар – Панасенко Ольга Леонідівна.

Основні історичні віхи в розвитку села.

Село Великий Бобрик було засновано в 1660 році сотником Сумського полку Григорієм Вдовиченком. Назва села походить від річки Бобрик, яка протікала на ті часи поблизу поселення.
Continue reading

Перші враження про визволену Україну Олександр Довженко отримав на Краснопільщині

150318_Dovzhenko1
Довженко на фронті, 1943 р.

Книга “Історія Самотоївки від найдавніших часів” була вже майже зверстана до друку, як з села Комиші, що на Охтирщині, прилетіла приголомшуюча звістка. Знайомий краєзнавець з сусіднього району в особистому повідомленні на одному з форумів всесвітньої мережі аргументує, що славетний українець Олександр Довженко бував у Самотоївці. Лист справив враження вибуху бомби. Справді, – Олександр Довженко – людина з великої літери, митець, котрий, в небезпечні для життя “сталінські” часи, не лякався за свою національну свідомість, любов до України, як окремого регіменту, і раптом – має відношення до літопису нашої маленької батьківщини… Та про все по черзі.

1943-й рік. Перший секретар Комуністичної партії України Микита Сергійович Хрущов – один з керівників штабу Воронізького фронту, а Олександр Петрович Довженко, всесвітньо відомий український кінорежисер і кінодраматург, – “приписаний” до цього штабу, як військовий кореспондент. В цей час з майбутнім керівником Радянської держави його поєднують теплі, дружні стосунки; вони обговорюють всі новини та події, діляться планами на майбутнє, Довженко подорожує фронтовими шляхами в одному автомобілі з Хрущовим. 18 статей Довженка побачать світ у газетах, окрім того – він веде свої знамениті “Щоденники“, пише сценарій “України у вогні”, готується до зйомок документального фільму.
150318_Dovzhenko2
Олександр Довженко та Микита Хрущов. Фото 1943-го року.
Continue reading

На місці скіфських поселень

1119_Krasn_archeolog1
Вперше наш розвідковий археологічний загін з’явився у Краснопіллі весною 1986 року. Саме із цього містечка розпочалися наші пошукові роботи уздовж річки Сироватки аж до Псла. Цікавили нас пам’ятки археології різних часів. І можу сказати, що нам пощастило, оскільки в межах Краснопілля і його околиці виявили 5 стародавніх поселень: чотири з них знаходилися в межах Краснопілля і п’яте – в районі глиняного кар’єру ближче до села Самотоївки.

Наступного року розпочали охоронні археологічні розкопки. Так, протягом 1986-1988 років наша експедиція, якщо пам’ятають краснопільчани (а її табір знаходився в посадці біля водонасосної станції) здійснювала археологічні розкопки в основному в чотирьох місцях: це в позаплавній терасі, що розмістилася внизу, поблизу магазину, що по вулиці Пушкіна, неподалік від садиби М.П.Бондаренка, біля нашого табору та в районі кар’єру.

За той час встановили, що перші поселення в Краснопіллі з’явилися десь наприкінці XII ст. до н.е., тобто більше 3000 років тому. Селище те знаходилось на піщаній терасі лівого берега р.Сироватки біля вже згаданого кар’єру. Невеличкі там розкопки виявили порівняно велику кількість фрагментів ліпного з добре вимішеної глини посуду з якісно обпаленою поверхнею, іноді навіть орнаментованою, що взагалі властиво для цієї кераміки, оскільки такі поселення є багаточисельними на території Лівобережної України і певна частина їх навіть добре досліджена.
Continue reading