Tag Archives: Тарас Шевченко

Павло Грабовський. МОСКОВСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ШЕВЧЕНКОВИХ (IIІ)

До 155-річчя від дня народження Павла Грабовського

Павло Грабовський
МОСКОВСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ШЕВЧЕНКОВИХ (IIІ)

Огляд

(закінчення)

ІІІ

Пощастило мені роздобути ще одну книжку московських перекладів із Шевченка, — щастя, правда, неабияке, але так, бач, говориться. Се — переклади Н. Чмирьова, видані 1874 року у Москві, під заголовком «Кобзарь Т. Г. Шевченка». Містить у собі сей дивовижний «Кобзарь» шість великих поем, саме: 1) «Черниця Мар’яна»; 2) «Неофіти»; 3) «Гайдамаки»; 4) «Невольник»; 5) «Москалева криниця»; 6) «Княжна» і дев’ять коротеньких п’єсок: 1) «Доля»; 2) «Муза»; 3) «І широкую долину…»; 4) «Понад полем іде…»; 5) «Росли укупочці…»; 6) «Барвінок цвів і зеленів»; 7) «Огні горять…»; 8) «Чого мені тяжко, чого мені нудно…»; 9) «Заповіт»*. Переклади Чмирьова належать до того сміття літературного, про яке не слід би й згадувати, коли б над ним, на превеликий жаль, не стояло славнозвісне ім’я Тараса та коли б не наш замір переглянути всі московські переклади його творів. Доводиться зупинитись і над сміттям, а як праця се не дуже приємна, то ми й не будемо багацько балакати. Continue reading

Павло Грабовський. МОСКОВСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ШЕВЧЕНКОВИХ (IІ)

До 155-річчя від дня народження Павла Грабовського

Павло Грабовський
МОСКОВСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ШЕВЧЕНКОВИХ (IІ)

Огляд

(продовження)

ІІ

Ми розібрали вже збірник московських перекладів, виданий Гербелем, і казали, чого він стоїть, якої пошани заслугує. Тепер ми роздобули дещо з новіших спробунків перекладарських і будемо довжити огляд.

1892-ого року в Києві коштом Іогансона вийшла невеличка книжечка під таким заголовком: «Маленький Кобзарь» из Т. Г. Шевченко. Переводы И. А. Белоусова». Хто такий Білоусов, — ми не знаємо; знаючи, однак, що він працює понайбільше в дітських виданнях, ми сподівалися від його перекладів чогось путящого, бо той, хто пише і складає книжки для дітей, повинен, по нашій Думці, мати неабияку кебету письменницьку. З такими сподіванками і взялись ми за «Маленького Кобзаря». Складається він з двадцяти п’єс Шевченкових (в тім числі однієї ніби Шевченкової), а саме: 1) Минули літа молодії; 2) Не нарікаю я на бога (уривок); 3) Ой гляну я, подивлюся; 4) Вітер в гаї нагинає; 5) Ой одна я, одна; 6) Три шляхи; 7) Посаджу коло хатини; 8) Полюбилися; 9) Не женися на багатій; 10) Ми вкупочці колись росли; 11) Було роблю що чи гуляю; 12) Чи ми ще зійдемося знову; 13) Не питай ти моїх пісень; 14) Минаючи убогі села; 15) Удовиця; 16) Не тополю високую; 17) У неділеньку та ранесенько; 18) Калина; 19) Неначе праведних дітей; 20) На Великдень на соломі. П’єси, як бачите, все дрібненькі, що переважно вимагають укінченого оброблення та форми художньої. Добродій Білоусов, очевидно, з іншими поглядами брався за свою працю, іншим способом розумів свою задачу. Сподіванки наші на щось путяще не то що не справдились, а навіть вразили своєю безпідставністю. Здивувала нас та надзвичайна сміливість, яку в даному разі проявив д. Білоусов супротив читаючої громади, не згадуючи вже про Шевченка. Так-таки «ничтоже сумняшеся», взяв та й надрукував: ось вам, люди добрі, читайте собі на здоров’я та дякуйте за ласку. Читати, може, й читатимуть, але щоб дякувати… навряд чи знайдеться така добра душа. Коли ми дуже мало одшукали поезії в збірнику, злаштованому Гербелем, то що мусимо сказати про збірник д. Білоусова? Він не видержить жодного порівняння навіть з Гербелевим, робить враження останньої мізерії, книжкового сміття — не більше. Continue reading

Павло Грабовський. МОСКОВСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ШЕВЧЕНКОВИХ (І)

До 155-річчя від дня народження Павла Грабовського

Павло Грабовський
МОСКОВСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ШЕВЧЕНКОВИХ (І)

Огляд

І

Ніколи ще не доводилось мені читати прихильних відзивів критики московської про українські переклади з чужих мов; противно: погорда та глузування завжди були нагородою наших перекладачів. Святий знає, на якій такій підставі виробився серед москалів погляд, що наша мова придатна лишень до уличної лайки, п’яного базікання чи пташиного ворковання закоханих, але цілком вбога та недотепна, щоб висловити ті високі думки та почуття, які подибуємо у Шекспіра, Байрона, Шіллера тощо. Хто з нас не чув такого сміливого суду, кому він не натуркав ушей? Незграбний вираз, ця або інша хиба одного чи другого письменника ставилися в провину всьому письменству та мові, давали привід галасувати про нашу загальну недотепність та вбожество. Незважаючи на ту лиху долю, в якій довелося розвиватись українському слову, незважаючи на ті штучні безперестанні перешкоди, що ставила на шляху органічного розвитку ворожа рука наших добродіїв, ми, однак, не вмираємо й не бажаємо вмирати, маємо літературу, правда, не дуже ще багату, та нехай і вороги наші не пишаються… Кому багацько дається, з того більш і спитають; хто гарбав власними жменями до кишені й відси й відти, хто мав хоч яке-будь право господарювати у себе дома по-своєму, той мусить і другим більш дати, і відповісти докладніше. «А проте — що ж ми добачаємо? Цілком навпаки!» — скажемо словами Щедріна… Continue reading

Шевченко і мистецтво: від А до Я

Сторінками книги Леоніда Ушкалова «Шевченко від А до Я»

Цього дня народився Тарас Григорович Шевченко. Всі ми найперше знаємо його як геніального поета. Але володів він багатьма талантами. Видатний ґравер, живописець, прозаїк, драматург, співак, актор, режисер, скульптор, фотограф… І до дня народження видатного Кобзаря розкажемо вам трішки про ці вміння.

А допоможе у цьому абетка-енциклопедія «Шевченко від А до Я», яку написав шевченкознавець Леонід Ушкалов і намалювала Анастасія Стефурак. Continue reading

Шевченкіана у Краснопільській ЗОШ І–ІІІ ступенів

4 березня цього року у Краснопільській ЗОШ І – ІІІ ступенів Краснопільської селищної ради Сумської області стартувала триденна шкільна Шевченкіана, присвячена двохсотп’ятій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Перший день змістовного плану роботи минув цікаво й захоплююче. На відкритті Шевченкіани переможці та лауреати як районних, так і обласних мистецьких конкурсів (Катриченко Валерія, учениця 9 Б класу, Корх Катерина, учениця 6 А класу, Загорулько Альона, учениця 6 Б класу, Забара Софія, учениця 3 В класу) продекламували улюблені твори Кобзаря. Учні школи прослухали музичні композиції за творчістю поета, переглянули альбом «Живописна Україна». Continue reading

Шевченко любив котів, кинув кар’єру фотографа і мріяв побувати у Римі

Яких жінок любив, яким напоям надавав перевагу і з яких елементів метафізики складався його світ? Далеко не все, що варто знати про Шевченка, можемо прочитати в книжках і дізнатись зі шкільної програми. Нам вдалось поспілкуватися з відомим літературознавцем, дослідником творчості Кобзаря – професором Леонідом Ушкаловим, який відкрив кілька таємниць душі та долі народного генія.

Шевченка ми розуміємо настільки, наскільки розуміємо самих себе. Ми дивимось на нього, як у дзеркало. Задля чого? Щоб розуміти Україну, любити її. Шевченківська картина України була барвистою і грандіозною. Він покинув її у чотирнадцять років, тому запам’ятав і описував рідний край таким, яким той здавався в дитинстві. Саме тому найкраще і дуже особливо сприймають сюжети Шевченка діти – з тією серйозністю, на яку не здатні дорослі. Їм легко пояснити його світ – світ не предметний, а світ ідей, які перегукуються між собою. Це прекрасна природа, величні могили, які постають декораціями до історичних сцен, і народні пісні, яких митець знав тисячі. Саме такий шевченків обрій легко подружить малечу з генієм, а дорослим допоможе заново побачити Тараса Григоровича, як реальну живу людину. Continue reading

Леонід Ушкалов: «Шевченко дивився на світ оком художника. Без цього неможливо збагнути його поезію»

Яка була улюблена пора року у Шевченка? У які очі він полюбляв заглядатися? Про що думав, дивлячись на зорі? Про все це та багато іншого говорили під час презентації книги «Шевченко від А до Я» у Львові головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка та автор абетки-енциклопедії, професор Леонід Ушкалов.

«За дивним збігом, наша третя абетка-енциклопедія з серії «Від А до Я» вийшла з друку до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. І стала чудесним подарунком для Кобзаря. Книга розпочинається з цитати Івана Франка – «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа» – і це дуже символічно, беручи до уваги, що попередня книга була присвячена саме Каменяреві», – розповіла Мар’яна Савка.
Continue reading

Леонід Ушкалов: «Шевченко змалечку був людиною, яка хотіла, попри все, зазирнути за горизонт»

Історія арт-буку «Шевченко від А до Я» така. На новий 2016 рік, якраз «під ялинку», у «Видавництві Старого Лева» вийшла моя книжка «Що таке українська література». На початку лютого я презентував її в Харкові, Києві та Львові, а вже невдовзі після львівської презентації Мар’яна Савка запропонувала мені підготувати текстову частину арт-буку «Шевченко від А до Я». Чому саме мені? Не знаю. Можливо, тому що впродовж ювілейного 2014 року я вів у мережі Facebook рубрику, яка так і називалася: «Шевченко від А до Я».

А можливо, тому, що, як казав мені по секрету один із метрів сучасної української літератури Дмитро Чередниченко, він радив пані Мар’яні звернути увагу на чималу за обсягом книжку «Моя Шевченківська енциклопедія», ту саму, що дала привід іншому живому класикові нашої літератури Іванові Драчу з доброю усмішкою змалювати мене в образі завзятого енциклопедиста, який «переенциклопедив» не лише українську Академію наук, але й самих Дідро та д’Аламбера. Мовляв, «Ушкалов випив шкалик, / Постріляв учених галок… / Про Шевченка він все зна, / Новизна  так новизна!». Зайве казати: образ напрочуд реалістичний.
Continue reading

Виразник наших душ (Розмова з шевченкознавцем Леонідом УШКАЛОВИМ)

Перед 203-ми народинами Тараса Шевченка «Видавництво Старого Лева» надрукувало новий арт-бук зі серії абеток-енциклопедій про видатних українців – «Шевченко від А до Я». Український літературознавець і письменник Леонід Ушкалов, котрий «розбирав» Кобзаря буквально на літери (спільна робота з ілюстратором Анастасією Стефурак), каже в розмові з Z, що формат арт-буку, попри очевидну затиснутість у концепції, – прекрасний. «Книжка для сімейного читання – що може бути цікавіше!» – арґументує 60-літній Ушкалов, автор роботи «Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання».

Пан Леонід відповідає нам не лише на «дитячі» запитання, а й на цілком поважні: чи вдається нам «розбронзовіти» Шевченка і чи прочитаний він «до кінця»?

МЕНІ ХОТІЛОСЬ ПОДАТИ «ЖИВОГО» ШЕВЧЕНКА

– Вам до душі те, як тепер в Україні відзначають Шевченківські дні? Чи зазнало у Ваших очах це свято трансформацій, тобто чи вдається українцям «розбронзовіти» Шевченка й сприймати його більш тепло й людяно?
Continue reading

Світлий бік життя Шевченка («Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова)

«Шевченко від А до Я» – довгоочікувана новинка дитячої пізнавальної літератури до шевченківських днів. Переосмислення образу найвидатнішого класика нашої літератури, оновлення способу, яким ми розповідаємо про нього дітям, уже давно були на часі. Дуже важливо, що автором нової книжки про Шевченка став знаний літературознавець (і зокрема – шевченкознавець), професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Леонід Ушкалов. У розмові з БараБукою він розповів про свого Шевченка, світлого і глибокого, якого книжка «Шевченко від А до Я» дарує юним читачам.

– Пане Леоніде, давайте відразу почнемо з головної проблеми: для багатьох дітей (теперішніх і колишніх) Шевченко асоціюється з уроками, вивченням віршів напам’ять, патетичними шкільними декламаціями, вишитими хрестиком портретами над дошкою й подібними речами, які вбивають інтерес до заглиблення в його творчість. Чи може написана Вами книжка наблизити читача до розуміння, що Шевченко – це справді неймовірно цікаво?

– Хотів би сподіватися, що так. Але річ не лише в Шевченкові. Шевченко буде глибокий і цікавий, тобто такий, який він є насправді, тільки тоді, коли глибокою і цікавою буде на уроках у школі загальна візія української літератури. Про це я пробував писати у книжці «Що таке українська література».
Continue reading