Tag Archives: Тимофіївка

Олександр Козир: від юнкора до редактора

160912_o_kozyr12 вересня відзначив 70-річчя Олександр Васильович Козир, відомий і шанований в районі і за його межами журналіст з понад тридцятирічним стажем, який протягом п’ятнадцяти років очолював районну газету “Перемога”. Без довгих прелюдій і зайвої скромності зазначу, що є одним з тих, хто високо цінує його легке гостре перо, ясний розум, вірність обраному шляху. Скільки людей не знайшли себе у житті, занехаяли своє покликання, талант тільки тому, що десь, на життєвих перехрестях розминулись з тим, хто б вплинув на їх подальшу долю. Так сталося, що мою визначив саме Олександр Васильович, за що завжди буду йому вдячний. Сьогодні у нас є привід згадати, яким був шлях професійного становлення ювіляра. О. В. Козир поділяє його на три етапи, але при підготовці матеріалу у мене їх вийшло чомусь чотири.

ЮНКОР

Коли учень сільської восьмирічки Сашко почав писати перші дописи до районки, він і мріяти не міг про якісь там журналістські відрядження, подорожі. Все було навпаки: хотів бути вдома, висвітлювати життя простих людей, своїх одноліток з Тимофіївки. Його невеличкі оповідання друкувалися в «Перемозі», в газеті «Вперед» тоді Сумського району. Сьогодні Олександр Васильович вже й не згадає про що були ті його перші дописи, але точно знає, що в одному з них з дитячою щирістю захоплювався революціонером і першим прем’єр-міністром Демократичної Республіки Конго Патрісом Лумумбою.

Зрештою перші публікації принесли і першу славу, але не зовсім таку, на яку сподівався юнкор.
Continue reading

130 років тому Іван Франко одружився з нашою землячкою Ольгою Хоружинською

160504_Franko_Olha&Ivan_1886У серпні минає 160-річчя від дня народження українського письменника, поета, публіциста, перекладача, ученого, громадського і політичного діяча Івана Франка. Його життєва, творча діяльність пов’язана і з Краснопільщиною, адже він знався з нашим земляком поетом-революціонером Павлом Грабовським, допомагав йому видавати книги. А ще дружиною Івана Яковича стала Ольга Хоружинська, чиї дитячі роки  минули в с. Тимофіївка, нині с. Осоївка. Цей факт був маловідомий, адже у різних джерелах вказувалося лише те, що майбутня теща І. Франка зі своїми дітьми після смерті чоловіка переїхала з Харківщини, з Красного Кута, як згадувала Ольга, «до бабушки Агафії Семенівни Таманової в село Тимофіївку», що біля Сум.

Однак, на той час неподалік цього міста розташовувалося кілька населених пунктів з такою назвою, тож потрібно було встановити, в якому саме. І ось розгадка знайдена: село Тимофіївка саме нашого району. Про цей пошук детально розповідається у публікації «За той усміх твій…» у газеті «Літературна Україна» за 14 і 21 квітня. Її автор краєзнавець, колишній редактор Краснопільської райгазети «Перемога» Олександр Козир провів дослідження і, використовуючи архівні матеріали, оповів про дитячі роки майбутньої дружини І.Франка. Вони проходили у мальовничому краї, у дівчини залишилися приємні спогади про село, його людей. Continue reading

Федір Турченко: “Новоросію” нафантазувала Катерина ІІ – як “клон” Росії

160503_F_Turchenko1_300Коли навесні 2014 року в медіапросторі з’явилася назва “Новоросія”, відомому запорізькому історикові Федору Турченку не раз телефонували з запитанням: це правда, що ми не Україна? Історику доводилось читати лекції, пояснювати. “Коли стало ясно, що цей термін – важливий елемент “гібридної війни”, виникла необхідність розповісти людям, яка історія проекту “Новоросія”, і чого чекати від спроби його відтворення сьогодні”, – каже Федір Григорович. Тоді ж історик відклав нагальні плани і разом зі співавтором Галиною Турченко взявся за написання книги. Наприкінці 2014 року з’явилось перше з шести видань під назвою “Проект “Новоросія”.

Доктор історичних наук, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Федір Турченко розповів Укрінформу, частиною якого грандіозного плану був проект “Новоросія”, як іще Катерина ІІ чаклувала над назвою, та які історичні помилки у стосунку до України зараз намагаються виправити західні країни.
Continue reading

Федір Турченко: «Щоб досягти успіхів, треба багато працювати»

150918_F_Turchenko1
Обласна академічна газета «Запорізький університет» у лютому 2007 року писала:

Коли мова йде не просто про відомого науковця, блискучого викладача, педагога, а про особистість, котра, досконало працюючи над собою, змогла вплинути на виховання і громадянське становлення мільйонів українців, то важко підібрати слова, які б на повну силу змогли продемонструвати шану та величезну вдячність цій Людині. Людині, котра, пов’язавши своє життя з історією, сама стала її частиною. Людині, котра є взірцем толерантності у житті й категоричним борцем за свої принципи в науці. Людині, ім’я якої відоме як на Батьківщині, так і далеко за її межами. Людині, котра лише кропіткою щоденною працею досягла чималих життєвих висот.

Тож, вітаючи сьогодні з ювілеєм Федора Григоровича Турченка, хочеться підібрати лише найтепліші слова та найщиріші віншування. І, висловивши йому цього дня подяку від імені тисяч його учнів, колег, друзів, побажати творчих висот та життєвої гармонії. З Днем народження Вас, шановний Федоре Григоровичу!

Історія стала знаковою у його житті

Якщо говорити про Федора Турченка як науковця, непересічного вченого, доведеться дуже часто вживати слово “вперше”, адже більшість із його починань, втілених у життя проектів були саме першими ластівками у розвитку української історичної науки. Майже десятиліття тому подібну думку висловив на сторінках регіональної преси колега Федора Григоровича – професор, доктор філологічних наук (а тоді журналіст газети “Индустриальное Запорожье”) Віталій Шевченко, котрий ось що писав про вихід у світ серії підручників з “Історії України”: “Нарешті історично-педагогічна наука у нас в Україні сказала своє вагоме слово для учнів про події, що відбувалися з нашим народом, – говорилося у публікації “Нарешті сказано правду”. – У школярів з’явилася можливість вивчити історію без купюр та фальсифікацій. І з цими знаннями вони підуть у самостійне життя. Мені, наприклад, щоб розібратися в нашій історії, довелося витратити на це ціле життя. А їм потрібно просто уважно слухати вчителя та ретельно опрацьовувати підручник. Дуже добре, що починаємо говорити правду з дітей. Бо їм жити після нас. І чим більше вони будуть знати, тим легше їм буде в майбутньому”.
Continue reading

За підручниками професора історії Федора Григоровича Турченка вчиться нове покоління українців

150917_F_Turchenko1
Турченко Федір Григорович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Відмінник освіти України.

Народився 19 лютого 1947 р. у с. Тимофіївка Краснопільського району Сумської області. У 1970 р. закінчив Харківський державний університет зі спеціальності “Історія”. У 1970–1973 – вчитель історії с. Терни Недригайлівського району Сумської області, Великописарівської середньої школи, Мезенівської школи Краснопільського району Сумської області. У 1973–1976 рр. – навчання в аспірантурі Харківського державного університету.
Continue reading

ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧ ІЗ ЗЕМЛЯКОМ НАУКОВЦЕМ

150213_F_Turchenko
Нинішні події на сході України нікого не можуть залишити байдужими, а особливо науковців. Вони прагнуть своїми працями висловити своїми точку зору на агресію Росії, висвітлити передумови виникнення збройного вторгнення на терени України. Серед них активну, цілеспрямовану позицію посідає наш земляк, доктор історичних наук, професор Запорізького національного університету Ф.Г.Турченко. Він автор багатьох статей, розвідок на теми взаємовідносин сусідніх держав. Останньою його роботою є книга «Проект «Новоросія»: 1764-2014р. Ювілей на крові».

Спільно з доктором історичних наук, професором Г.Ф.Турченко ним розглянуто 250-річний шлях взаємовідносин між Росією і Україною, розкрито історичні передумови виникнення в Російській імперії проекту «Новоросія», а також спроби його реалізувати з XVIII до початку XX століття. На конкретних фактах автори довели, що цього дотримувалися і Тимчасовий уряд в 1917 році, керівники СРСР та сучасної Росії, які, не визнаючи існування України, прагнули взяти її під своє «крило», адже усіх приваблює географічне розташування, кліматичні, природні умови, багатства нашого краю.

З метою глибшого розуміння піднятої теми днями проведено скайп-зустріч з Ф.Г Турченком. Вона проходила в онлайн-режимі за участі Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва та Сумської обласної універсальної бібліотеки. Так, серед сумських учасників зустрічі були відомі вчені обласного центру Г.М. Іванущенко – член вченої Ради Центру досліджень визвольного руху, головний редактор інтернет-проекту «Сумський історичний портал», кандидати історичних наук Г.І.Корогод, М.А.Михайліченко, Н.М.Демиденко, Л.І. Рожкова, Ю.О.Нікітін та інші.
Continue reading

ЗДІЙСНИВ 417 БОЙОВИХ ВИЛЬОТИ

150213_I_Marchenko

Народився Іван Тимофійович Марченко 25 листопада 1917 року в с. Тимофіївка (тепер це частина с. Осоївка) в робітничій сім’ї. Скільки вірних синів вийшло з цього мальовничого старовинного села… Всіх й не перелічити. Та серед мужніх і відважних наших земляків особливо яскравою зіркою сяє ім’я Івана Марченка.

Життя його родини було тяжким, і дитинство не пестило малого Івана. Розповіді батька Тимофія Яковича й матері Варвари Григорівни про гірке минуле викликали у хлопця потяг до знань, любов до книги.

Початкову школу Іван закінчив у Тимофіївці в 1929 році, а потім з родиною переїздить у сусіднє село Угроїди, де його батько працює на цукровому заводі, а він навчається в семирічній школі, яку успішно закінчує в 1932 році. Будучи відмінником навчання, він багато читає, особливо захоплюється літературою про Можайського, його перший літак і перші польоти.

Часто, вийшовши з домівки, Іван захоплюється красою неба, його безкрайністю. Із своїми друзями він виготовляє паперових зміїв, запускає їх у повітря і милується, як вони плавно кружляють високо над селом. Поступово у хлопця визріває мрія вивчитись на льотчика.

Чи мріяв Іван про подвиги? Так. Як і всі його однолітки. Забереться було кудись в безлюдне місце, ляже горілиць і довго спостерігає політ яструба. І вже не птаха, а себе бачив хлопчик на швидкокрилому літаку.
Continue reading

«Проект «Новоросія». 1764-2014. Ювілей на крові»

150212_F_Turchenko
Нову книгу під такою назвою презентував запорізький професор історії, уродженець с. Тимофіївка Краснопільського району Федір Григорович Турченко.

Історію створення так званої “Новоросії” вчений описав у співавторстві з Галиною Турченко. Вони пояснили, з якою метою на території України створюється сепаратистський проект.

За словами історика, нав’язування міфу про приналежність окремих регіонів України до Росії триває вже 250 років. У зазначеній праці наводиться багато фактів, зокрема статистичних та картографічних даних, які характеризують особливості та особливо – спільні ризики політики російських режимів щодо нашої держави.

Передумовою цієї війни, за словами історика, стала тривала інформаційна пропаганда. У Росії вже давно виходять книги, у яких південно-східні регіони України називають не інакше, як “Новоросія”.
Continue reading

Комендант Сергій Павлович: перший земляк – Герой Радянського Союзу

150113_Komendant_SPl
14 січня цього року виповнюється 100 років від дня народження Коменданта Сергія Павловича, Героя Радянського Союзу, уродженця с. Тимофіївка

***

ПО «ЯЗИКА»

Сергій Павлович Комендант народився у 1915 році в с. Тимофіївка (тепер злилася з с. Осоївка). Жвавого, моторного юнака знали в селі старі й малі. Ввічливий, кмітливий, товариський, – він привертав до себе увагу невичерпною енергією, дотепністю, бадьорістю, завжди врівноваженим настроєм. У 1938 році, коли Сергієві виповнилося двадцять три роки, він вступив у комсомол. Через рік його покликали в лави Червоної Армії.

Сергій Павлович мав військове звання молодшого лейтенанта, займав посаду командира взводу. Тоді, весною і влітку Комендант у складі своєї частини бере участь в боях з японськими самураями, що вдерлися на територію Монголії і районі ріки Халхін-Гол.
Continue reading