Tag Archives: завідувач

Власенко Михайло Антонович – лікар-кардіолог, доктор медичних наук, професор з Миропілля

Власенко Михайло Антонович (11.12.1940, с. Миропілля (нині Сумського району) Сумської області – 31.05.2015, Харків) – лікар-кардіолог, доктор медичних наук (1993), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія ім. М. Стражеска АМН СРСР (1989). Вища освіта: Харківський медичний інститут (1964). Працював: від 1967 – Харківський медичний інститут; у 1977–95 – доцент; від 1995 – у Харківській медичній академії післядипломної освіти: завідувач кафедрою терапії та нефрології. Сфера наукових інтересів: патогенез артеріальної гіпертензії, стан простагландинів, ренін-ангіотензивної та симпато-адреналової систем при серцево-судинній патології; патогенетичні механізми гострого інфаркту міокарда, недостатності кровообігу та кардіогенного шоку; розробив методи тромболітичної терапії, медикаментозного захисту міокарда та корекції гемодинамічних змін у гострому періоді інфаркту міокарда. Continue reading

Капустіна Тетяна Михайлівна – фундатор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Запорізького медичного інституту

Капустіна Тетяна Михайлівна (24.01.1922, слобода Краснопілля Харківської губернії – 13.03.2001, Запоріжжя) – топографоанатом, доктор медичних наук (1969), професор (1972). Вищу освіту отримала у Харківському медичному інституті (1943), в якому закінчила аспірантуру і працювала протягом 10 років. У 1953-1965 рр. – доцент, завідувач курсу оперативної хірургії Українського інституту удосконалення лікарів (Харків); 1965-1988 – завідувач, 1988-1999 – професор-консультант кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Запорізького медичного інституту. Науковий напрям – топографічна анатомія та оперативна хірургія опорно-рухового апарату, пересадка кісток і суглобів. Continue reading

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві” (ч.2)

“Це парадокс, але приводом до написання моїх україноцентричних підручників стала ініціатива “червоних директорів”

– Пане Федоре, як Ви опинилися в Запорізькому університеті після харківської аспірантури?

– Коли я вже дописував свій текст, почалися розмови про те, щоб залишити мене для роботи на кафедрі. Професор Іван Рибалка пробував домовитися “там, нагорі”, але йому відмовили.

“Там” все пам’ятали. Довелося шукати роботу поза Харковом і у січні 1977 р. я став викладачем кафедри історії СРСР і УРСР Запорізького державного педагогічного інституту (з 1985 р. – держуніверситету). Почалася нова сторінка мого життя.

Факультет був молодий, кадрів не вистачало, тому швидко йшов по службовій драбині: викладач, старший викладач, доцент, завідувач кафедрою СРСР і УРСР. На цій кафедрі під моїм керівництвом працювало близько 20 викладачів. Continue reading