Брати Федір і Григорій Помаленькі – розбудовники української аграрної науки та жертви тоталітарного режиму

Leave a reply

13 квітня 2026 року виповнилося 130 років від дня народження уродженця Миропілля, професора Григорія Григоровича Помаленького.

Наш сайт продовжує знайомити земляків з біографіями відомих діячів української аграрної освіти і науки братів Федора і Григорія Помаленьких. Брати були активними учасниками Української революції 1917-1921 років та подальших подій в житті України, зокрема розбудови і становлення сільськогосподарської освіти і науки. На жаль, жорна репресій і політичних переслідувань 1920-х – 1940-х років перемололи і їх долі.

*** Continue reading →

«Можна одночасно вчити дітей математики, писати еротичні книги й бити татухи». Історія вчительки, яка пише фентезі про Суми

Leave a reply

Темне волосся, окуляри й сіре пальто. На одній руці довгі нігті, пофарбовані в чорний, на іншій — у білий. На них — металеві мухи. Вдень вона викладає математику п’ятикласникам у школі, а ввечері пише фентезі про Суми, де у двориках на Воскресенській відкриваються портали в інші світи. Знайомтеся — це Світлана Василівна, або ж Елана Чунту. Про магічне місто, уроки в ігровій формі, руйнування гендерних стереотипів, а ще чому математика допомагає писати книги — читайте в інтерв’ю Цукру із сум’янкою Світланою Чунту. Continue reading →

Одна родина — дві розбиті долі: Не стало захисника Олександра Корха, серце якого не витримало болю втрати брата

Leave a reply

Війна не завжди вбиває лише кулями чи снарядами. Іноді вона виснажує душу, підриває здоров’я та забирає життя через надлюдські випробування. Сумщина знову у жалобі: у ніч з 19 на 20 квітня 2026 року зупинилося серце Олександра Корха — воїна, який пройшов пекло Донецького аеропорту та повернувся з-за кордону в перші дні повномасштабного вторгнення, щоб захистити свій дім.

Шлях воїна: Від ДАПу до територіальної оборони

Військовий шлях Олександра розпочався ще у 2015 році. У складі славетної 81-ї окремої аеромобільної бригади він боронив околиці Донецького аеропорту. Жартівливо згадував, як дев’ять місяців був «біля кухні» за 150 метрів від «нуля». Після демобілізації чоловік працював далекобійником у Європі, але 24 лютого 2022 року все змінилося. Continue reading →

Замість футбольного м’яча — пульт БПЛА: історія 19-річного Кирила, який обрав фронт замість закордону

Leave a reply

У тексті однієї з популярних пісень лунає фраза: «Війна — це справа молодих». Слова звучать красиво, майже романтично, але насправді в цій формулі прихована велика трагедія. Війна — це за своєю суттю явище, що суперечить природі людського буття, адже юність має асоціюватися з навчанням, коханням та мріями про майбутнє, а не з окопами та вибухами. Проте саме на плечах таких відчайдушних юнаків сьогодні тримається незалежність України.

Один із них — Кирило Сергійович Карпенко — солдат, номер обслуги гармати у 27-й окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Йому лише 19. 3 травня він відсвяткує свій двадцятий день народження. Але за плечима у цього хлопця досвід, який не кожен дорослий зможе осягнути. Continue reading →

Жити тут і зараз: історія студентки-медикині з Осоївки, яка мріє під звуки війни

Leave a reply

Яна Бондар — студентка Сумського медичного інституту СумДУ. Навчається на п’ятому курсі медичного факультету на держбюджеті. Вона поєднує навчання з роботою, яка вже зараз дотична до майбутньої професії. Яна багато усміхається, жартує, але водночас говорить виважено і впевнено — так, як говорять люди, які вже звикли до відповідальності. Continue reading →

Десять років у ритмі залпів: старший технік Олександр відзначає ювілейний рік у рідній «двадцятьсімці»

Leave a reply

Коли Олександр згадує свою юність, на його обличчі з’являється хитра усмішка. Хто б міг подумати, що диплом машиніста-тракториста з Краснопільського ПТУ стане фундаментом для кар’єри одного з кращих техніків 27-ї артилерійської бригади?

Але шлях до «Ураганів» пролягав через… підрив російської економіки зсередини. Continue reading →

Позивний — Бог природи, робота — вогонь війни

Leave a reply

У районі очікування було тихо, якщо тишею можна назвати коротку паузу між бойовими виходами. До позицій часто виходили лісові звірі — голодні й налякані канонадою. Максим ділив із ними свій пайок, і дикі тварини, які зазвичай цуралися людей, спокійно їли з його рук. Побратими спостерігали за цим із доброю усмішкою, аж поки один не підсумував: «Ти прямо як бог Велес». Відтоді це ім’я приклеїлося до Максима міцніше за статутне звертання. Сьогодні молодший сержант Максим Василенко, командир відділення охорони, повністю виправдовує свій позивний: він опікується тими, хто тримає фронт, і технікою, що несе смерть ворогу. Continue reading →

Сергій Миронов: «Ми все одно повернемося»

Leave a reply

Коли почалася повномасштабна війна, у прикордонних селах Краснопільщини люди найбільше боялися одного: що залишаться без хліба. Але навіть у найважчі дні він там був.

Як працював хлібозавод під обстрілами, як водії їхали через російські блокпости і чому сьогодні підприємство змушене зупинити роботу, розповідає голова правління Краснопільської районної спілки споживчих товариств, депутат селищної ради, і з кінця минулого року Почесний громадянин Сумського району Сергій Миронов. Continue reading →

Сумська громада вшанувала пам’ять капітана Володимира Кудреватих званням “Почесний громадянин міста Суми”

Leave a reply

У Сумах вшанували пам’ять Героїв: 24 захисники отримали звання «Почесний громадянин міста» посмертно

25 лютого 2026 року депутати Сумської міської ради ухвалили рішення, яке навіки вкарбує імена мужніх воїнів в історію громади. Днями в. о. міського голови Артем Кобзар та його радник Олександр Лук’яненко передали нагрудні знаки та посвідчення «Почесний громадянин міста Суми» рідним 23 захисників та однієї захисниці, які віддали життя за волю України. Continue reading →

“Скитатися дуже важко”. Історія переселенців із Миропілля на Сумщині

Leave a reply

Жителька прикордонного Миропілля Тамара Гром восени 2022 року виїхала з рідного села через посилення обстрілів. Разом із нею тоді поїхав онук. Згодом, після оголошення обов’язкової евакуації, Миропілля залишили також її чоловік і донька. Відтоді родина змінила кілька орендованих помешкань. Нині родина, в якій двоє людей з інвалідністю, знайшла тимчасовий прихисток у зведених Товариством Червоного Хреста модульних будинках. Свою історію Тамара Гром розповіла Суспільному. Continue reading →