Після Бахмуту. Історії чотирьох воїнів

Ще рік тому – водій Швидкої, виконроб, автомеханік та актор театру і кіно. Тепер – добровольці, що захищають країну від Бахмуту до Сумщини. Історії та погляди цих різних за віком і професіями чоловіків стали схожими після повномасштабного вторгнення. Всі вони, не маючи військового досвіду, пройшли підготовку «з нуля», та стали тими, хто тримає українські позиції в найгарячіших точках фронту.

Під постійними обстрілами, в промерзлих окопах ці чоловіки воювали за Парасковіївку та Красну Гору, населені пункти, через які окупанти намагались оточити Бахмут.

Після ротації вони боронять кордони Сумщини. Всі четверо впевнені, що на Краснопільщині більше ніколи не повториться 24 лютого 2022 року. Їх впевненість підкріплює не тільки віра в сили та засоби ЗСУ, але й у наше населення Continue reading

Михайло Прудник: «Доки усміхатимемося, доти й будемо людьми. Будемо народом, котрого не збороти!»

19 листопада виповнилося б 70 років відомому письменникові-гумористу і сатирикові, редакторові популярного журналу «Перець», нашому незабутньому земляку Михайлу Васильовичу Пруднику.

Пропонуємо низку спогадів про ювіляра.

*** Continue reading

Раритетний документ авторства Гната Михайличенка у фондах Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в м. Києві

27 вересня виповнилося 130 років від дня народження письменника, політичного діяча Гната Васильовича Михайличенка. Він був одним із лідерів Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), а також одним із редакторів журналу «Мистецтво», біля якого гуртувалось чимало тогочасних митців, включаючи Павла Тичину. Ще з 1911 року Гнат Михайличенко почав писати вірші, а згодом і прозу. Саме в жанрі малої прози досяг найбільших висот. Творчість Г. Михайличенка належала до лівого авангардного мистецтва, недаремно у Києві у 1921-1925 рр. діяв експериментальний театр лівого напряму імені Гната Михайличенка. Вершиною його творчого доробку був «Блакитний роман» – один з найекспериментальніших в тогочасній українській прозі, який став предтечею майже всіх новаторських спроб в українській літературі ХХ століття. Continue reading

Друзі пізнаються в біді, або чому не сидиться полякам-волонтерам у своїй мирній країні

Познайомився з неймовірними людьми: польськими волонтерами, медиками з Катовіце Крісом і Фаустиною, та своїм колегою-журналістом, майбутнім дипломатом Міхалом, які у свій вільний час збирають і везуть допомогу нашим воїнам. Днями вони побували на Краснопільщині.

Для Міхала і Кріса – це вже четвертий візит до наших захисників на Краснопільщину, Фаустина у нас вперше. Привезли воїнам продукти харчування, взуття, аптечки. Дізнавшись, що у Краснопіллі, у зоні бойових дій виходить газета з оптимістичною назвою «Перемога», ці позитивні люди завітали до редакції і запросили скласти їм компанію. Дорогою багато спілкувались, зокрема дізнався про мрію Міхала воювати у ЗСУ, чим його шокували українці у Варшаві, а Кріс, або «вільний волонтер», як він себе називає, поділився, як з друзями організовував благодійні концерти для збору коштів на ці поїздки. А ще побачив, як Фаустина хвацько керує бусиком нашими дорогами. Continue reading

Павло Грабовський: «Я закликаю і буду закликати земляків у тому напрямку до праці на ґрунті українському, коло народу українського, в мові українській»

11 вересня 1864 року на Харківщині народився Павло Грабовський. У майбутньому поет-лірик, публіцист, революціонер, самостійник, поборник національної свободи українців і визволення їх із-під імперського самодержавства.

Пам’ятник Павлу Грабовському у місті Валки Харківської області

Сім’я була бідною, батько служив паламарем у місцевій церкві. Початкову освіту здобув в Охтирській бурсі, після – у Харківській духовній семінарії. Саме тут Павло зацікавився суспільними проблемами, таємно перечитував політичну літературу, завів знайомства із представниками народницької організації “Чорний переділ” (таємна революційна організація “народників”-терористів, що виникла в серпні 1879 року внаслідок розколу “Землі і Волі”. Керівним центром був Виконавчий комітет у Петербурзі, до складу якого входили Андрій Желябов, О. Михайлов, Микола Морозов, Софія Перовська, В. Фігнер, М. Фроленко та інші. В Україні місцеві групи діяли в Одесі, Києві, Харкові, Миколаєві, Ніжині тощо. Загальна кількість членів організації налічувала в 1881 близько 500 осіб). Continue reading

Історик Федір Турченко: «Коли починають спалювати книжки, то буде час, коли спалюватимуть і людей»

Професор історії Федір Григорович Турченко, уродженець села Тимофіївка нашого району, якому у лютому цього року виповнилося 75 років, продовжує активну наукову і громадську діяльність.

Нещодавно професор в ефірі «Суспільне Запоріжжя» розповів про болючі і ганебні події, що відбуваються в окупованих районах Запорізької області. Зокрема про вилучення з бібліотек і знищення українських книжок, які є свідченням і втіленням нашої національної ідентичності.

*** Continue reading

Командир взводу Олександр Леунов загинув 16 березня на Харківщині, рятуючи поранених бійців ціною власного життя

ПЛАКАЛО НАВІТЬ НЕБО. У КОРЦІ ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ЗАГИБЛИМ ЗАХИСНИКОМ ОЛЕКСАНДРОМ ЛЕУНОВИМ

31 грудня Олександру ЛЕУНОВУ мало б виповнитися 35 років. Але він назавжди залишився 34-річним для своїх двох діток – сина і донечки, молодої дружини та батьків.

Старший сержант і командир взводу Олександр Володимирович Леунов загинув 16 березня у селі Кам’янка Харківської області, рятуючи поранених бійців ціною власного життя. Continue reading

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ЧОРНЕ

ЧОРНЕ

Чорний колір у Шевченка — не рідкість. Наприклад, він досить часто зринає в пейзажних замальовках. Уже на початку балади «Причинна» є ось такий образок: «В таку добу під горою, / Біля того гаю, / Що чорніє над водою, / Щось біле блукає».

Рембрандт ван Рейн. Кухня. Малюнок (перо, пензель). Близько 1650.

Біла постать дівчини на тлі нічного чорного гаю — це улюблена поетова світлотінь à la Рембрандт, коли хочете, барокова поетика контрастів. Можливо, то навіть не просто світловий ефект, а щось значно більше, щось таке, що віддзеркалює метафізичну розчахнутість світу. Крім того, не варто забувати, що чорно-білий контраст символізує в мистецьких візіях внутрішню напругу автора. Continue reading

У Харкові можуть з’явитися вулиці імені наших видатних земляків – Павла Грабовського і Леоніда Ушкалова

Харківські письменники просять Терехова перейменувати вулиці на честь Ушкалова та Йогансена

Вулицю Ахсарова у Харкові необхідно перейменувати на честь письменника Леоніда Ушкалова, вулицю Лермонтівську — на честь Майка Йогансена. З такою пропозицією до мера Ігоря Терехова звернулася обласна Спілка письменників.

Звернення опублікувала громадська діячка Ірина Гончарова. Continue reading

У харківському видавництві «Фоліо» вийде книжка Леоніда Ушкалова про Григорія Сковороду

Чудова новина! Невдовзі зможемо тримати в руках нову книжку нашого земляка, світлої пам’яті професора Леоніда Ушкалова.

У харківському видавництві “Фоліо” скоро вийде книга “Філософія свободи Григорія Сковороди”.

У харківському видавництві вийде книжка про Григорія Сковороду

Книжка літературознавця Леоніда Ушкалова про “Філософія свободи Григорія Сковороди” вийде у харківському видавництві “Фоліо”.

Про це 12 липня повідомив засновник видавництва Олександр Красовицький. Continue reading