Павло Грабовський. Автобіографія

Автобіоґрафія Павла Грабовського*

Родив ся я 1864 року в Охтирському повітї, Харківської губернїї. Батько мій був паламарем у слободї, занедужав на сухоти і помер у молодому віцї, лишивши пятеро дїтий ; так жили вбого, а тепер стало іще гірше. Менї було всього віcїм лїт і я ходив до школи; вчив дякон і вчив погано. По десятому роцї мати віддала мене до охтирської бурси, де я перебув пять лїт і з початку не мав великого нахилу до науки, бо вчитель-піп відбивав усяку охоту вчитись: він приїхав з якоїсь великоруської ґубернїї, нї слова не розумів по нашому, сьміяв ся з нас, як Українцїв, і всїх подїлив на два табори — коханців, з котрими поводив ся ласкаво, і нелюбих, до котрих був суворий і несправедливий ; я належав до останнїх і був певний, що після еґзамену мене виженуть. Одначе якимсь чудом мене не вигнали; я почав учитись і в 1879 р. перейшов до харківської семінарії. Continue reading

П’ятикоп Олександр Іванович – військовий льотчик, ветеран війни, доктор медичних наук, професор з Миропілля

До 100-річчя професора П’ятикопа Олександра Івановича

П’ятикоп Олександр Іванович (1921 – 1983) – військовий льотчик, ветеран Другої світової війни, доктор медичних наук, професор, Голова Українського наукового товариства дерматовенерологів (1965 – 1980).

П’ятикоп Олександр Іванович народився 11 (за іншими даними – 15) вересня 1921 року в місті Миропілля Суджанського повіту Курської губернії (нині Сумського району Сумської області). Влітку 1940 року 18-річний Олександр був призваний до лав Червоної армії. А невдовзі почалася німецько-радянська війна… Continue reading

Василь Іванович Ткаченко – полковник, кандидат військових наук, начальник кафедри славнозвісного КВІРТУ

Ткаченко Василь Іванович народився 14 січня 1929 року в с. Миропілля Сумської області. 1949 року закінчив Харківський технікум промислового транспорту, і в тому ж році був призваний на військову службу. З 1949 по 1952 роки навчався в Гомельському радіотехнічному училищі ППО країни.

Після закінчення училища проходив службу в Білоруському військовому окрузі на посадах командира взводу, начальника радіолокаційного комплексу П-20, командира радіолокаційної роти.

У 1956 році вступив до Харківської артилерійської радіотехнічної академії на командний факультет, з 1958 року – продовжив навчання у Військовій командній академії ППО (м. Калінін), яку у 1960 році закінчив із золотою медаллю. Continue reading

Кудінов Дмитро. Дослідження Д. Я. Самоквасовим курганів на території Миропільської волості в 1872 році

Вельми цікавою сторінкою вітчизняної археології є проведення розкопок на території Миропільської волості (нині – в межах Миропільської ОТГ Сумського району України та Суджанського району РФ) відомим дослідником слов’янських старожитностей Дмитром Яковичем Самоквасовим (1843–1911). Мета даної публікації – розкрити подробиці указаної наукової розвідки та узагальнити її результати.

У 1872 р. приват-доцент Санкт-Петербурзького університету Д. Я. Самоквасов подав на ім’я курського губернатора О. М. Жедринського прохання про надання йому допомоги в організації археологічних досліджень на території краю. Останній розпорядився Курському губернського статистичному комітету зібрати свідчення про об’єкти старовини. Комітет, у свою чергу, із відповідним запитом звернувся до волосних правлінь [3, с. 150]. Continue reading

Грабовське

Українці, браття милі,
Відгукніться, де ви є;
Чи живі ще, чи в могилі
Давня слава зогниє?

Чи покраща доля наша,
Мине сором, що вкрива;
Чи до краю спита чаша, —
Рабства чаша вікова?

Гей, докупи, певні діти!
Всіх веде мета одна:
Шлях любові та освіти
Нас навіки поєдна!

Так писав у 1894 році, будучи у засланні, відомий український поет, публіцист, справжній патріот України Павло Арсенович Грабовський. Continue reading

У селі Сінне на Сумщині відкрили меморіальну дошку полковнику ЗСУ Євгену Коростельову

1 вересня 2021 року в селі Сінне урочисто відкрили меморіальну дошку Коростельову Євгену Володимировичу, полковнику Збройних сил України, командиру 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, який загинув 19 листопада 2019 року, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України під час виконання службового обов’язку під смт Новотроїцьке на Донбасі. Меморіальну дошку встановили на будівлі Сіннівської філії Миропільського навчально-виховного комплексу, в якій навчався майбутній військовий командир. Continue reading

Археологія Миропілля

Село Миропілля – розташоване на лівому березі річки Псел, за 30 кілометрів від обласного центру, і за 25 кілометрів від міста Суджа.

Археологічні знахідки свідчать, що люди селилися тут протягом багатьох століть. При розкопках, які велися далеко не фахівцями, були виявлені залишки городища (мал. 1) і курганні могильники сіверян VІІІ – Х століття, скарб із 295 арабських монет. Ця остання знахідка свідчить, що мешканці прадавнього поселення спілкувалися з торговими людьми, які везли товари з країн Сходу і Заходу відомим колись торговим шляхом, який пролягав тут, з’єднуючи літописне місто Куяву (Київ) з Булгаром (столицею булгар на Волзі) (мал. 2). Шлях цей проходив вздовж правого берега Псла і одна з постійних зупинок купців була неподалік Миропілля (на околиці нинішнього Запсілля). Continue reading

У Миропіллі відзначили День села

Кожне село має свою давню історію. Не виключенням є і Миропілля. Історія його багата й цікава. Тут традиції та звичаї предків передаються з покоління в покоління. Святкування Дня села – це гарна традиція, своєрідний підсумок усього зробленого за певний проміжок часу.

Усі здобутки громади були б неможливими без щирих, гостинних, щедрих і талановитих жителів, які своєю самовідданою працею й теплом сердець примножують його славу, зберігають традиції та передають у спадок прийдешнім поколінням. Continue reading

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ШКОЛЯР

ШКОЛЯР

Однією з найважливіших прикмет моєї доброї старої України була повага до школи. І таку любу Шевченкові Гетьманщину, і мій рідний Слобідський край вкривала свого часу густа мережа шкіл.

Принаймні на початку XVIII століття їх тут було куди більше, ніж на початку ХХ. Школи мали і полкові міста, і сотенні містечка, і козацькі слободи, і села. У них дяки-«бакаляри» вчили дітей граматики, Псалтиря й Часослова, письма, «осьмогласного співу» та навіть мистецтва складати вірші. І кожен хазяїн вважав святим обов’язком віддати своїх дітей до школи. Continue reading

Селищна рада затвердила Стратегію розвитку Краснопільської ОТГ до 2030 року

Стратегія містить комплекс оперативних цілей і заходів, спрямованих на реалізацію стратегічних завдань соціально-економічного розвитку Громади, з урахуванням планів соціально-економічного розвитку Сумської області.

Мета стратегії розвитку Краснопільської селищної ради полягає у вирішенні спільних проблем і реалізації спільних завдань щодо ефективного розвитку продуктивних сил громади, раціонального використання ресурсного потенціалу, створення комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Continue reading