Бібіков Павло Никонович (27.12.1903 – 18.03.1985) – радянський воєначальник, генерал-майор (з 20.04.1945), українець, член ВКП(б) з 1922 року.
Народився в селі Криничне Суджанського повіту Курської губернії (зараз – Краснопільський район Сумської області).
В РСЧА з вересня 1920 року – червоноармієць 4-й Туркестанської бригади на Туркестанському фронті. У листопаді 1921 був направлений на навчання на піхотні командні курси в м. Ашхабад. З червня 1923, після закінчення курсів, проходив службу в 11-му стрілецькому полку 4-ї стрілецької дивізії: командир відділення, взводу, тво командира роти. У травні – липні 1925 брав участь у боротьбі проти басмачів у Східній Бухарі. З серпня 1925 – слухач Київської об’єднаної військової школи. З серпня 1927 після закінчення військової школи командував взводом, потім ротою в 241-му стрілецькому полку 81-ї стрілецької дивізії.
З червня 1930 по травень 1933 проходив навчання у Військовій академії РСЧА ім. М.В. Фрунзе, після чого служить на посаді помічника начальника 1-го відділення штабу 24-ї стрілецької дивізії УрВО. З квітня 1934 – начальник 1-го відділення штабу 70-ї стрілецької дивізії 19-го стрілецького корпусу ЛВО, з жовтня 1937 – начальник 1-го відділення штабу цього корпусу. З квітня 1938 – секретар заступника наркома оборони СРСР. З січня 1939 – заступник начальника і начальник 1-го відділу Керуючого справами при НКО СРСР; на цій посаді був і на початку Великої Вітчизняної війни.
З жовтня 1941 – начальник штабу 53-ї стрілецької дивізії 43-ї армії Західного фронту. Брав участь в оборонних боях на північний захід від міста Серпухов, у контрнаступі під Москвою, після цього – в загальному наступі радянських військ взимку 1941-42 рр. на Малоярославецькому та Юхновському напрямках.
З квітня 1942 Павло Никонович Бібіков – начальник штабу 5-го гвардійського стрілецького корпусу. У складі 16, 39, 3-ї ударної армій Західного і Калінінського фронтів корпус брав участь в оборонних і наступальних боях в районі міст Сухиничі, Великі Луки, Духовщина, Вітебськ.
З 7 по 18 серпня 1943 року – тво командира 5-го гвардійського стрілецького корпусу (але в цій посаді не був затверджений). З 31 серпня – знову начальник штабу 5-го гвардійського стрілецького корпусу. У березні 1944 року (з метою реалізації виведення атестації про необхідність набуття досвіду в командуванні дивізією) Бібіков був призначений командиром 19-ї гвардійської стрілецької дивізії 39-ї армії Західного (з 24 квітня – 3-й Білоруський) фронту, яка брала участь у Вітебсько-Оршанській, Каунаській, Мемельській, Інстербурзько-Кенігсберзькій і Кенігсберзькій наступальних операціях. В ході цих операцій Павло Никонович Бібіков показав високу військову майстерність, мужність, відвагу і героїзм.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни дивізія у складі корпусу і армії була передислокована на Далекий Схід. В ході радянсько-японської війни 1945 в складі цих же корпусу і армії Забайкальського фронту дивізія брала участь в Хінгано-Мукденській наступальній операції.
У вересні 1945 р., після закінчення війни, генерал-майор Бібіков був звільнений від займаної посади для зарахування слухачем у Вищу військову академію ім. К.Є. Ворошилова. До лютого 1946 перебував у розпорядженні ГУК НКО, після чого навчався в цій академії. Після закінчення академії, з лютого 1948, знаходився в розпорядженні Управління зовнішніх зносин Генштабу ЗС СРСР, був військовим радником в БНА.
З квітня 1951 – командир 10-го гвардійського стрілецького корпусу в Одеському ВО. З липня 1953 проходив службу у Вищому військово-педагогічному інституті ім. М.І. Калініна, начальник кафедри загальної тактики і родів військ та кафедри військових дисциплін. З серпня 1958 – начальник кафедри військових дисциплін Військово-медичної академії ім. С.М. Кірова. З червня 1966 Павло Никонович Бібіков в запасі.
Помер Павло Никонович Бібіков 18 березня 1985 в Ленінграді, похований на Богословському кладовищі.
Нагороджений орденами Леніна, п’ятьма Червоного Прапора, Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Джерела:
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2,_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:618162
Довідка від «Краснопілля Інфо»:
У зв’язку з тим, що у більшості доступних джерел зазначені різні (а в деяких – навіть неіснуючі населені пункти) місця народження генерал-майора Бібікова П.Н., виникла необхідність уточнити і з’ясувати цю обставину.
Російська Вікіпедія (та деякі інші сайти, що некритично скористалися її даними) місцем народження генерал-майора Бібікова П.Н. зазначають «Украина, Донецкая область, Тростянецкий район, с. Криничное». Населеного пункту з такими даними не існує в природі. У Донецькій області дійсно є село Криничне, але там немає Тростянецького району. Натомість «село Криничне Тростянецького району» є лише в Сумській області. Але й ця інформація потребує додаткового аналізу та перевірки.
З джерел, у яких є відомості про генерал-майора Бібікова П.Н. і які заслуговують на довіру, є перш за все сайт http://podvignaroda.mil.ru/ (ЭЛЕКТРОННЫЙ БАНК ДОКУМЕНТОВ «ПОДВИГ НАРОДА В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 ГГ.», офіційний інформаційний ресурс Міністерства оборони РФ) та видання «Історія міст і сіл УРСР», яке побачило світ близько 40 років тому.
Згідно з «Історією міст і сіл УРСР» (див. http://ukrssr.ru/Sumskaja.obl/Krasnopolxskij.rajon/Malaja_Rybica.html) генерал-майор Бібіков П.Н. народився у селі Великий Прикіл Краснопільського району Сумської області.
В той же час, сайт http://podvignaroda.mil.ru/ надає таку інформацію з облікової картки Бібікова П.Н.:
Бибиков Павел Никонович
Год рождения: __.__.1903
генерал-майор
в РККА с __.__.1920 года
место рождения: Украинская ССР, Сумская обл., с. Криничное
Отже, коло пошуків значно звузилось. Станом на сьогодні село Криничне є лише на території Тростянецького району Сумської області, але такого села немає у складі Краснопільського району. Здавалось би знову якась «географічна шарада»…
Втім, таке село у нашому районі було, більше того – століття тому село Криничне спочатку було центром Криничанської волості Суджанського повіту, а у 20-х роках ХХ ст. – центральною садибою Криничанської сільради!
Згідно з (http://www.pslava.info/MalaRybycjaS_KrynychneS,143323.html) в період 1967…1971 рр. село Криничне приєднане до села Мала Рибиця [Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1973 р. – К.: Політвидав, 1973 р.].
Отже, можемо зробити достатньо обгрунтований висновок, що Павло Бібіков народився в селі Криничному (чи принаймні на території Криничанської волості), на території нинішнього Краснопільського району Сумської області. Інформацію про те, що сім’я Бібікових на початку ХХ ст. мешкала в селі Криничному, також підтверджує джерело http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:618143 (…До революции село сгорело, и все жители перебрались в Украину в село Криничное Миропольского района Сумской области.).
Джерела:
http://ukrssr.ru/Sumskaja.obl/Krasnopolxskij.rajon/Malaja_Rybica.html
http://podvignaroda.mil.ru/
http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:618143
http://memorialholodomors.org.ua/PDF/Sumy/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD.pdf
http://www.pslava.info/MalaRybycjaS_KrynychneS,143323.html