БОГАТИР ТИМОФІЙ КИРИЛОВИЧ
(1905 – 1977)

КЕРІВНИК ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ c 1939 по 1973 рр., постійний представник України у Всесвітній Метеорологічній Організації (ВМО)
Тимофій Кирилович Богатир народився 15 травня 1905 р. в с. Пушкарному (нині с. Грабовське) Краснопільського району Сумської області в сім’ї селянина-бідняка Богатиря Кирила Архиповича (1874 – 1941).

 

 

Сестра Анастасія Кирилівна із сином Павлом біля хати, в якій народився Тимофій Богатир

 

Мати, Марфа Ісидорівна, (1874 – 1921), уродженка с. Пушкарне (нині Грабовське). Сестра, Ткаченко Анастасія Кирилівна, 1900 р. народження, проживала в с. Пушкарному. Померла в 1976р.

Батько і син. Фото 1935р.

З дитячих років (1916-1920) Тимофій Кирилович пізнав тяжку працю, працюючи наймитом.

Початкову освіту здобув у школі села Рясне.

З 1920 по 1922 рік працював у Сумському повітовому виконавчому комітеті, секретарем Комітету незаможних селян в с. Пушкарне Славгородського району, секретарем комсомольської організації, брав активну участь у боротьбі з бандитизмом.

У центрі голова сільради, перший голова комнезаму с. Пушкарне Городничий Ілля Гаврилович, праворуч – Тимофій Богатир
З 1923 по 1925 рік, після загибелі голови сільради, першого голови комнезаму с. Пушкарне Городничого Іллі Гавриловича, Тимофій Богатир обирається головою комуни ім. Воровського, на базі якої був створений колгосп.

У 1925 році Т.К.Богатиря направляють вчитися на робітфак Харківського інституту народної освіти з правом отримання стипендії (3-х річний курс навчання пройшов за два роки). Після закінчення робітфаку вступає до Харківського фізико-хімічно-математичного інституту на фізичний факультет. Після закінчення інституту у 1932 р. був рекомендований до аспірантури. Науковий напрямок – фізика твердого тіла (науково-дослідна лабораторія, в якій працював Ландау Л.Д., майбутній лауреат Нобелівської премії).

Навчання в аспірантурі Т.К. Богатир поєднував з роботою викладача Харківського Інженерного гідрометеорологічного інституту (нині Одеський Державний екологічний університет ОДЕКУ). У 1932 році його призначають директором ХІГМІ.

Т.К. Богатир – непересічна особистість, залізної волі керівник; дуже багато зробив для організації та становлення ХІГМІ. Незабаром під його керівництвом повністю закінчилося формування структури інституту, створено кафедри, укомплектування їх професорсько-викладацьким складом та ін.

Керівництво Харківського Інженерного гідрометеорологічного інституту.
Верхній ряд: у центрі Голова Гідрометеорологічного Комітету України Касьяненко І.І., праворуч від нього – директор інституту Т.К.Богатир

 

4-й курс ХІГМІ, 1936 р. У верхньому ряду справа Богатир Лідія (дружина Т.К.Богатиря).

Тоді ж до інституту на роботу були запрошені провідні фахівці та вчені гідрометеорологічного профілю.

Директор Харківського гідрометеорологічного інституту Т.К. Богатир і професор П.М. Дармостук серед студентів.

У грудні 1934 р. Богатир Т.К. був відкликаний у розпорядження Головного управління єдиної гідрометеорологічної служби України з подальшим призначенням на посаду начальником сектора аерології (1934 – 1937 рр.).

Зліва направо: директор Бориспільської аерофізичної обсерваторії Богатир Т.К., начальник Гідрометслужби СРСР Федоров Є.К., Лічікакі В.Н., Слєпов І.В., Голубов Р. (1940 р.)

У 1935 р. Тимофій Кирилович очолив роботу зі створення Бориспільської аерофізичної обсерваторії, директором якої він був згодом призначений з одночасним виконанням обов’язків заступника головного редактора журналу «Вісник метеорології і гідрології». За досягнуті успіхи в роботі був неодноразово премійований. Потім працював завідуючим відділом, заступником начальника Управління Гідрометслужби УРСР.

З 1939 р. Тимофій Кирилович Богатир – начальник Управління гідрометслужби Української РСР.

У роки Великої Вітчизняної війни Гідрометслужба Української РСР була передана до складу Збройних сил. Т.К.Богатир очолював Управління гідрометслужби Харківського (липень – листопад 1941р.), Сталінградського (грудень 1941 – серпень 1942), Південно-Уральського (січень-березень 1943р.), Київського (з грудня 1943р. до січня 1944р.) військових округів, займаючись гідрометеорологічним забезпеченням бойових дій Червоної Армії і Флоту.

Богатир Т.К. (1943 р.)

У 1943 р. призначений начальником Центрального інституту прогнозів (ЦІП) Головного управління гідрометслужби Червоної Армії і Флоту. ЦІП в той час виконував роботи із забезпечення Генерального штабу Червоної Армії гідрометеорологічними прогнозами. При складанні прогнозів використовувалися метеорологічні дані, одержувані з окупованих територій від партизанських загонів.

У 1944 р. після визволення України від фашистських загарбників Тимофій Кирилович звертається з рапортом до начальника Головного управління гідрометслужби СРСР з проханням дозволити повернутися на роботу в Україні.

Берлін, 1945, Т.К. Богатир (крайній праворуч)

У червні 1945 року за дорученням Українського уряду група офіцерів на чолі з Богатирем Т.К. була відряджена до Німеччини.

Після реорганізації в 1946 році Управління гідрометслужби було передано в систему Ради Міністрів УРСР, яке Т.К. Богатир очолював до виходу на пенсію у 1973 р. Під його керівництвом була виконана величезна робота з відновлення зруйнованої німецько-фашистськими окупантами мережі станцій, з організації гідрометеорологічного обслуговування народного господарства республіки, яке відбудовувалося.

…

(закінчення буде)

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/timofej_bogatyr_chelovek_i_teplokhod/2-1-0-420
24.03.2013
Тимофей Богатырь: человек и теплоход.

(переклад – «Краснопілля Інфо»)