Біографія Миколи Івановича Куроєдова почалася в мальовничому, закинутому серед лісів і пагорбів селі з поетичною назвою Ясенок. Народився він 14 квітня 1919 року в родині селянина-бідняка. Батьки його працювали на поміщика і куркулів. Змалку хлопець тягнувся до знань: спочатку навчався в місцевій початковій школі, а в 1935 році почав навчатися у восьмому класі Краснопільської середньої школи.

Коли юнакові виповнилося дев’ятнадцять, перед ним відкрилися широкі дороги на землі. Та він, заздрячи птахам, мріяв про польоти в безмежних просторах повітряного океану. Тож, образно висловлюючись, Микола Куроєдов почував себе «на сьомому небі», коли в листопаді 1938 року його було прийнято курсантом Харківського авіаційного училища штурманів. І не помітив, як настав 1940 рік, і навчання закінчилося. Перед ним постала реальна можливість літати в бездонній блакиті неба. Це радісно хвилювало і трохи турбувало: як воно буде? Чи справиться він з отими підхмарними польотами, коли пташині зграї здаються під тобою маленькими пір’їнками, або краплинами дрібно порваного й пущеного за вітром паперу.

З училища він вийшов у військовому званні лейтенанта. Справи його йшли бездоганно. Щоденні вильоти на блакитну «стелю», практичне оволодіння таємницею бойового пілотажу, цікаве спілкування з товаришами – все це захоплювало Миколу, давало справжню насолоду буття.

Але ж тривало це порівняно не довго. Почалася Велика Вітчизняна війна і льотчик Куроєдов пізнав себе з іншого, не казкового, не романтичного боку. Небо вже було не ніжно бузковим , безмірно високим і ласкавим, а суворим, нещадним, безкомпромісним, небо визнавало тільки гранично хоробрих, відважних сміливців, тих, хто вмів поводитись у ньому незалежним господарем, володарем і переможцем, кого друзі без найменшої скидки могли назвати соколом, орлом чи повітряним асом.

Велика Вітчизняна війна застала Куроєдова в Закавказькому військовому окрузі. Військове з’єднання, в якому він перебував, на початку жовтня 1941 року направляється із Закавказзя під Москву й бере участь у розгромі німецько-фашистських полчищ, які рвались до столиці. Він – учасник бойових дій по обороні Москви від фашистського наступу, а згодом, разом із своїми фронтовими побратимами , переживає радість після розгрому ворожих полчищ.

Неодноразово здійснював бойові польоти вдень, і вночі. Перші місяці війни бомбардувальна авіація вимушена була виконувати завдання без супроводу винищувачів. Не дивлячись на це, відважні льотчики наносили бомбові удари по танкових колонах, по крупних мостах на ріках. Часто вильоти Куроєдов здійснював у складі екіпажу в напрямку Калуги, Тули, Калініна. В цих повітряних боях бомбардувальник, штурманом якого був Куроєдов, був двічі пошкоджений. Однак кожного разу екіпаж благополучно повертався до своєї частини – 42-го полку дальньої бомбардувальної авіації.

В травні 1942 року він був направлений на короткострокове навчання до вищої школи штурманів дальньої авіації. Після навчання прибув у 752 полк авіації дальньої дії. Брав участь у складі полку в боях під Сталінградом.

Літає з льотчиком гвардії капітаном Жуганом, стрілком-радистом Осьмачком. Під час битви за місто-твердиню на Волзі цей екіпаж здійснив 80 бойових вильотів. За відмінне виконання бойових завдань Микола Іванович 12 березня 1943 року був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Весною 1943 року Куроєдова відізвали в Москву й зарахували в оперативну групу авіації дальньої дії. В її складі він літав бомбити ворожі об’єкти в Кенігсберзі, Данцизі, Варшаві, Будапешті, Плоєшті. Двічі брав участь у нальотах на Берлін. Бойові заслуги штурмана були відзначені другим орденом Червоного Прапора.

Коли над Ленінградом нависла жахлива загроза, місто оточили фашисти кільцем блокади, в складі своєї частини Куроєдов захищав землю і небо міста, в ніч і негоду скидаючи смертоносний вантаж бомб на ворожі голови.

Екіпаж бомбардувальника, на якому Куроєдов був штурманом, здійснив 212 бойових вильотів, у тому числі 5 на дальні об’єкти військово-промислових центрів Німеччини. Мужній льотчик скидав бомби над Інстербургом, Тільзітом, Кенігсбергом.

Коли в 1943 році розгорнулися бої на Курській дузі, частина, у якій служив Микола Іванович, бомбила ворожі танкові колони й залізничні вузли в районах Бєлгорода, Понирів, Томарівки, переправи на Дніпрі. За майстерність, мужність і відвагу, виявлені в боях на Курській дузі, льотчик був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Зростала військова майстерність Миколи Івановича, щоразу влучнішими і більш потужними ставали його удари по ворогу. Після останнього нагородження штурман зробив 42 вильоти вночі, в тому числі 5 на бомбардування ворожого військово-промислового центру за межами нашої Батьківщини. На 20 квітня 1944 року Куроєдов здійснив 220 бойових вильотів.

Командир гвардійського Червонопрапорного Сталінградського полку авіації далекої дії гвардії підполковник Кічін охарактеризував штурмана М. І. Куроєдова як дисциплінованого, безмежно відданого Вітчизні воїна, що відмінно оволодів технікою зброї, вміє бездоганно користуватися нею в бою.

27 квітня 1944 року Микола Іванович був представлений до нагородження орденом Леніна командиром гвардійського авіаційного корпусу авіації дальньої дії гвардії генерал-майором авіації Волковим.

Влітку того ж року Куроєдов у складі гвардійського Сталінградського Червонопрапорного бомбардувального полку авіації далекої дії громить ворога у Білорусії. Ніч з 28 на 29 червня того ж року не мала якихось особливих прикмет. Але вона запам’яталась Куроєдову назавжди. Перед екіпажем бомбардувальника було поставлено бойове завдання – блокувати аеродром винищувальної авіації ворога і одночасно зробити необхідну розвідку в районі великого залізничного вузла Барановичі, який щільно охоронявся зенітною артилерією і винищувальною авіацією німців. Літак точно вийшов на ціль – запалали німецькі машини, військові склади.

Передавши необхідні дані, екіпаж радянського літака, знаючи сигнал ворожої авіації «Я – свій», на низькому польоті розвідав розташування аеродрому й несподіваним, точним бомбовим ударом блокував скупченням німецьких винищувачів, багато їх вивів з ладу.

Про успішне виконання бойового завдання було передано командуванню. Екіпаж розраховував зробити ще один бойовий зальот по аеродрому, але в цю мить в літак влучив осколок зенітного снаряда. Довелось змінити курс. Під шквальним зенітним вогнем, що вщухав ні на мить, соколи-сміливці прийняли рішення: викликати на себе вогонь артилерії та прожекторів ворога й скинути решту бомб на скупчення ворога. Екіпаж завдав останнього удару по залізничній станції Барановичі. Спалахнула сильна пожежа. Вона дуже добре освітлювала район цілі. Це дало можливість нашим бомбардувальникам першої черги несподівано вдарити по ворогу й успішно виконати бойове завдання командування.

Не встиг бомбардувальник відлетіти від станції, як його атакували. Охоплений полум’ям літак почав падати на землю. Командир екіпажу і штурман Куроєдов приземлились недалеко від лісу. Стрілок-радист загинув. Територія була зайнята окупантами. Баритися було неможливо. Льотчики рушили на пошуки партизанів. Незабаром вони за допомогою місцевих жителів приєдналися до партизанського загону під командуванням Олександра Марковича Рябцева. Комісаром загону був німецький комуніст Карл Карлович Лінке (згодом генерал армії Німецької Демократичної Республіки).

Через два тижні командування партизанського загону переправило льотчиків до наших військ і Куроєдову знову до кінця війни довелось брати участь в боях. Всього за роки війни відважний штурман зробив 361 бойовий виліт, а його загальний «бойовий стаж» на всіх типах літаків дорівнює 1124 годинам, з них – 835 уночі.

За мужність і відвагу, проявлені в боях проти фашистських загарбників, 19 серпня 1944 року штурману ланки 10-го гвардійського Червонопрапорного авіаційного полку дальньої авіації Миколі Івановичу Куроєдову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В 1959 році за станом здоров’я майора М. І. Куроєдова було звільнено в запас. Жив у Кіровограді та Сумах. Брав активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

Помер 4 квітня 1992 року. Похований у Сумах на Центральному цвинтарі.

У місті Суми, на вулиці імені Героїв Сталінграда, створена алея Слави, де представлені портрети 39 Героїв Радянського Союзу, чия доля пов’язана з обласним центром, Серед них і портрет Героя Радянського Союзу М. І. Куроєдова.

Уривки з робочого варіанту книги Л. ДІДОРЕНКА, О. МОЦНОГО та О. КОЗИРЯ “ЗОЛОТЕ СУЗІР’Я НАШОГО КРАЮ”.

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/geroji_nashogo_kraju/i_znovu_buli_boji/16-1-0-78
23.04.2010
І ЗНОВУ БУЛИ БОЇ…

Розповідь про Миколу Куроєдова на сайті «Герои страны»:
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2914
Куроедов Николай Иванович
14.04.1919 – 04.04.1992
Герой Советского Союза