Ткаченко Василь Іванович народився 14 січня 1929 року в с. Миропілля Сумської області. 1949 року закінчив Харківський технікум промислового транспорту, і в тому ж році був призваний на військову службу. З 1949 по 1952 роки навчався в Гомельському радіотехнічному училищі ППО країни.
Після закінчення училища проходив службу в Білоруському військовому окрузі на посадах командира взводу, начальника радіолокаційного комплексу П-20, командира радіолокаційної роти.
У 1956 році вступив до Харківської артилерійської радіотехнічної академії на командний факультет, з 1958 року – продовжив навчання у Військовій командній академії ППО (м. Калінін), яку у 1960 році закінчив із золотою медаллю.
Після завершення навчання продовжив службу на посаді заступника командира радіотехнічного полку.
1962 року вступив на навчання до ад’юнктури ВКА, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата військових наук і був залишений в академії на посаді викладача. Пізніше, йому було присвоєно вчене звання доцента.
У вересні 1973 року Ткаченко В.І. був призначений начальником кафедри тактики радіотехнічних військ (РТВ) в провідному навчальному закладі військової освіти ППО – Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі (КВІРТУ), прослуживши на цій посаді більше 11 років.
Слід відзначити, що кафедра, яку очолив В. І. Ткаченко, мала значні здобутки і науково-педагогічний потенціал, накопичений за роки своєї роботи. З самого початку діяльності КВІРТУ, у загальній системі навчання курсантів велика роль належала військовим кафедрам: загальної тактики, військового мистецтва і бойового застосування РТВ. Вони давали слухачам знання із загальновійськової підготовки, історії військового мистецтва, тактики родів військ ППО і бойового застосування РТВ. Для більш цілеспрямованої і комплексної підготовки слухачів, у 1962 р. ці кафедри були об’єднані в одну – кафедру “Тактики радіотехнічних військ ППО країни”, яку очолив кандидат військових наук, доцент, інженер-полковник Єрмаков А.І.
Особливу увагу в училищі надавали вдосконаленню матеріальної бази навчального процесу. На польовому навчальному центрі в Лютежі під Києвом викладачі з особовим складом БОУП обладнали бойові позиції радіолокаційної роти і радіотехнічного батальйону з підземним пунктом управління і КП для набуття практичних навичок роботи на РЛС і АСУ. На кафедрі під керівництвом інженер-майора Шевелінди І.С. був створений автоматизований КП радіотехнічної бригади. Колектив проводив активну науково-дослідну роботу.
Колектив кафедри мав заслужений авторитет у ВНЗ, за вклад у розвиток кафедри її начальник Єрмаков А.І. був нагороджений орденом “Червоної Зірки”. У вересні 1973 року його замінив кандидат військових наук, доцент, полковник Ткаченко В.І., який прибув з Калінінської академії ППО. За роки керівництва полковника Ткаченка В.І. авторитет колективу кафедри піднявся ще вище. Полковник В. І. Ткаченко став одним з провідних фахівців у військах ППО з бойового застосування РТВ. При цьому особливу увагу він приділяв військово-професійній спрямованості навчання курсантів і слухачів училища, вдосконалення їх польової виучки, вироблення навичок комплексного вирішення питань бойової підготовки.
На кафедрі отримала подальше вдосконалення методика виконання навчально-бойових завдань на командних пунктах, проведення практик і стажувань в училищі і у військах. З цією метою кафедрою був розроблений і практично реалізований проект польового навчального та науково – випробувального центру КВІРТУ ППО, створені і обладнані сучасною проекційною апаратурою спеціалізовані класи і кабінети, навчальні командні пункти. На кафедрі ефективно працювали ВНК, секції ЗНО, була впроваджена система військово-патріотичного виховання.
За заслуги у справі підготовки висококваліфікованих військових інженерів для Військ ППО країни і вміле керівництво кафедрою Ткаченко В.І. був нагороджений орденом “За службу Родине в Вооруженных Силах СССР” III ступеня, орденом “Червона Зірка”, орденом НДР і двадцятьма медалями. Слід відзначити, що полковник Ткаченко В.І. був єдиним педагогом в КВІРТУ, праця якого відзначена двома орденами СРСР.
У 1984 році полковник Ткаченко В.І. вийшов у відставку і ще кілька років продовжував трудову діяльність – на ВО “Реле і автоматики», згодом у Міністерстві промислової політики. На всіх посадах, місцях служби, в колі колег і друзів Василь Іванович Ткаченко завжди користувався глибокою повагою і заслуженим авторитетом.
Земний шлях полковника Ткаченка Василя Івановича завершився 29 червня 2009 року. Похований в Києві.
За матеріалами веб-сторінок:
http://www.kvirtu-pvo.kiev.ua/op_tkachenko.php
