Носенко Віктор Костянтинович (23.09.1958, с. Миропілля Краснопільського (нині – Сумського) району Сумської обл.) – науковець, винахідник, фахівець з фізики металів. Доктор фізико-математичних наук (2006). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011). Вища освіта: фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1981). 1981-2022 – працює в Інституті металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України (Київ): з 01.03.2011 по 31.10.2020 – завідувач Відділу кристалізації № 26, з 01.11.2020 – Провідний науковий співробітник Відділу металознавства евтектичних і швидкозагартованих сплавів №27. Член Вченої ради Інституту металофізики НАНУ. Наукові інтереси пов’язані з одержанням і вивченням взаємозв’язку між особливостями структурного стану, магнітними та механічними властивостями аморфних і нанокристалічних стопів на основі алюмінію, заліза та кобальту як наукової бази для створення нових магнітно­м’яких і високоміцних економнолегованих композицій.

***

Носенко Віктор Костянтинович народився 23 вересня 1958 року в с. Миропілля Краснопільського (нині – Сумського) району Сумської області. Після закінчення середньої школи у 1976 році вступив на фізичний факультет столичного Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, який закінчив у 1981 році. Відтоді працює в Інституті металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України (м. Київ), де пройшов всі щаблі наукової кар’єри.

Наукові інтереси Віктора Носенка і вся його робота у зазначеному академічному інституті були присвячені фізиці металів, а саме – дослідженню структурного стану, магнітних та механічних властивостей аморфних і нанокристалічних металічних сплавів та матеріалів, прецизійних магнітних матеріалів, винайденню нових композицій з унікальними властивостями, шляхів їх застосування у нових приладах та технологіях.

У грудні 1990 року молодий вчений Віктор Носенко захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук (за спеціальністю «Фізика твердого тіла»). З березня 2003 року Віктор Носенко – старший науковий співробітник Відділу кристалізації № 26 Інституту металофізики НАНУ. На базі отриманих наукових результатів Носенко В.К. у квітні 2006 року захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Фізика металів».

Одночасно з науковими дослідженнями Носенко В.К. разом з колегами по інституту проводили практичні розробки нових матеріалів на невеличкій виробничій дослідній базі при своєму інституті. У грудні 2009 року В.Носенка призначили керівником Центру колективного користування приладом «ДСК-ЦЕНТР» (Інститут металофізики НАНУ).

З 01.03.2011 по 31.10.2020 доктор фізико-математичних наук Носенко В.К. працює завідувачем Відділу кристалізації № 26 (Інститут металофізики НАНУ). В цей період його праця була високо відзначена – Віктор Носенко разом з колективом колег став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (за 2011 рік) за роботу «Багатокомпонентні системи для створення нових матеріалів: структура, термодинаміка, фазові рівноваги».

Носенко В.К. продовжує активну наукову діяльність – з листопада 2020 року працює Провідним науковим співробітником Відділу металознавства евтектичних і швидкозагартованих сплавів №27 рідного інституту. З червня 2019 року він обраний також членом Вченої ради Інституту металофізики НАН України.

Нижче пропонуємо деякі приклади публікацій про наукову та інноваційну діяльність наукового колективу під керівництвом доктора фізико-математичних наук Віктора Носенка.

***

Наші вчені роблять енергетику економною та чистішою

Комфорт вимагає платні. Сучасні гаджети, яскраві приміщення та побутові прилади зробили наше життя значно зручнішими, але всі вони мають велику жагу до енергії. У подорожчанні енергоресурсів ми переконуємося щоразу, як сплачуємо за комунальні послуги, заправляємо авто чи готуємось до зимового періоду. Мало хто не погодиться, що необхідно більш заощадливо витрачати енергію та шукати нові її джерела. Українські вчені шукають рішення цих завдань і знаходять. Найцікавіші рішення вони презентували на вчорашній зустрічі Tech Today Hub. Цього разу вона була присвячена енергетиці та енергоефективності.

Відкрила подію керівник прес-служби Vodafone Україна Вікторія Рубан. Енергетичні питання дуже актуальні для телеком-галузі, розповіла вона. Оператори одними з перших почали працювати над «розумною» енергією – ефективнішим управлінням та споживанням ресурсів за допомогою сучасних технологій. Адже, наприклад, Vodafone по світу має близько 240 тисяч приміщень, а в Україні їх 40. Оператор уже впровадив на них «розумні» рішення із заощадження і може поділитися ними з іншими.

Далі президент NDI Foundation Ольга Крупська коротко розповіла про успіхи платформи Tech Today Hub. Шість проектів уже знаходяться на стадії фінальних переговорів з інвесторами. Окрім цього, у березні почне працювати школа з підготовки інноваційних менеджерів. Подібні фахівці необхідні, щоб розповідати бізнесу про культуру інвестування та перспективні проекти.

Президент NDI Foundation Ольга Крупська спілкується з Віталієм Бевзом, який доповідав першим

Після цього свої напрацювання продемонстрували науковці.

Ефективний обігрів

Учені з Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова розробили рішення, з яким стане тепліше при менших затратах енергії. Окрім цього, воно також позбавляє від проблем традиційних систем опалення: електрообігрівачів, конвекторів, рішень централізованого обігріву. Останні мають високу вартість, споживають багато енергії, сильно нагріваються, через що можуть зашкодити здоров’ю чи навіть спричинити пожежу.

Науковці створили плівкові нагрівачі «Мелта», які працюють за принципом інфрачервоних обігрівачів. Якщо підключити такі прилади до електромережі, вони почнуть випускати інфрачервоне світло. Коли воно потрапляє на предмети, то нагріває їх. При цьому самі плівкові нагрівачі залишаються холодними.

Таке рішення працює на основі матеріалу ХКБРС, який почали розробляти близько 15 років тому для систем пожежогасіння. Цей сплав, за словами науковців, кращий за наявні аналоги. Російські вироби «Плэн» та «Зебра» використовують стальну стрічку, яка займає велику площу і має низьку потужність. Карбонова стрічка вразлива до пошкоджень і придатна лише для створення «теплих підлог». А керамічні нагрівачі коштують дорого, важать 8-12 кг, довго прогріваються. Вони також випромінюють таке світло, яке буквально варить живих істот ізсередини, оскільки проникає до 5 см у тіло. Українська розробка в цьому плані повністю безпечна.

Покращена електроніка

Представник Інституту металофізики Віктор Носенко розповів, як можна зробити електричні прилади надійнішими, потужнішими та компактнішими. Цього вдасться досягнути, якщо замінити у звичних трансформаторах, дроселях та котушках індуктивності стальне чи феритове осердя на нанокристалічні стрічкові магнітопроводи. Адже традиційні матеріали хоча й дешеві, але вироби з ними досить неефективні. Носенко навів приклад Японії. Вона – найбільший у світі виробник трансформаторної сталі. Але ця країна заборонила використання на своїй території трансформаторних підстанцій, що виконані з неї.

Віктор Носенко розповідає, як можна покращити електроніку

Наші науковці вже презентували подібний трансформатор під назвою monoblock. Такі трансформатори дозволяють зменшити габарити аналогів із трансформаторної сталі у 20 разів і для виробів з феритовим осердям – у 3 рази. Тобто на їхній основі можна робити блоки живлення вагою близько 3 грамів. Окрім цього, нанотехнології зроблять трансформатори та інше обладнання стійкими до радіації та інших складних умов роботи.

***

А ще вони трохи ллють

Як працівники Інституту металофізики самі собі допомогли випустити незвичайний обігрівач

Спочатку ця стрічка допомагала гасити вогонь

ХБРС – таку вона отримала назву – зроблена з аморфного металу і має особливі властивості. Головною з них тоді була висока міцність, але коли підвищується температура, матеріал стає дуже крихким. Тому він чудово підходив для автоматичних систем пожежогасіння: при нагріванні мембрана з ХБРС моментально розсипалася, і вогнегасна речовина виривалося назовні. Тим самим можна було обійтися без багатьох додаткових пристроїв, наприклад піропатронів.

Що таке аморфні метали

Якщо метал розплавити до рідкого стану, а потім дуже швидко – в мільйон градусів за хвилину – охолодити, то вийде особлива речовина. Це буде метал, який не встиг сформувати кристалічну решітку, а тому за структурою наближений до скла. Через специфіку отримання аморфні метали виходять у вигляді тонкої стрічки. У таких речовин особливі властивості – аморфні метали міцні та пластичні, дуже стійкі до корозії. Завдяки їхнім специфічним електромагнітним та іншим властивостям аморфні метали використовують в електрообладнанні, мікроелектроніці.

Сплав ХБРС в 1987 році створили співробітники київського Інституту металофізики, за що отримали нагороду на радянській ВДНГ. Винахід вже готувалося до впровадження, вчені підписали ліцензійний договір з латвійським підприємством, яке повинно було зі стрічки робити мембрани, коли Радянський Союз розпався. Замовник зник.

«Мелта». На декілька років про ХБРС забули.

На початку 90-х років минулого століття, коли зарплати не виплачувалися роками, багато вчених зосередилися на виживанні. Хтось пішов з науки, хтось виїхав за кордон, а хтось створював підприємства, що виробляють специфічні продукти.

Тепло й заощадливо: першим своїми обігрівачами винахідники оснастили актовий зал Інституту металофізики – так у великому приміщенні можна гріти людей, а не повітря

Інститут металофізики не розгубив всіх співробітників. У 2010 році Україна почала державну цільову програму «Нанотехнології та наноматеріали», в якій вчені вивчали можливості практичного застосування нанотехнологій. Інститут металофізики теж прийняв у ній участь, і співробітники знову взялися за «протипожежний сплав». Вивчаючи властивості ХБРС, вони створили новий, модифікований сплав – ХКБРС. Цього разу вчені більше уваги приділили високому опору, майже як у ніхрома (поширеного сплаву для нагрівальних елементів).

Але якщо той в основному постає у вигляді тонкої нитки розжарювання з малою площею тепловіддачі, то аморфна стрічка набагато більше – товщиною близько 20 мікрон може бути шириною від 3-х міліметрів до трьох сантиметрів. Так вчені Інституту металофізики переконалися, що їх винахід може гріти не гірше, а багато в чому і краще поширених нагрівачів.

На цьому б все і закінчилося, і чергову державну грамоту вчені відправили б припадати пилом до решти почесних паперів. Але співробітники вирішили випробувати свій винахід у вигляді готових виробів, так з’явилися обігрівачі з аморфної стрічки в актовому залі інституту. І в цьому вченим допомогла «Мелта» – компанія, яку в 1993 році заснував колектив зі співробітників Інституту металофізики. Підприємство випускає спеціальні сплави для авіазаводів, а також трансформаторні сердечники, дроселі та інше високотехнологічне обладнання на основі винаходів інституту. «Мелта» ж і виготовила необхідну для обігрівачів кількість аморфної стрічки.

«Компанія розташовується поруч – в будівлі Інституту. У нас багато хто орендує приміщення. Наприклад, є виробник кевларових касок, виробник спецодягу для військових, компанія, яка обробляє автокузови антикорозійним матеріалом, є підприємство, яке обслуговує зношені турбіни. Кожна з них зіштовхується зі своїми специфічними проблемами, і вони звертаються за консультаціями і рішенням виробничих проблем, пов’язаних з матеріалами та фізичними процесами в них. На території Інституту є навіть стоматологічний кабінет, де протезують зуби, і ми можемо отримувати інформацію про специфіку та потреби для створення нових матеріалів або технологій їх обробки для стоматології. Таке сусідство дуже допомагає вченим – так вони краще бачать та розуміють практичні проблеми, які можуть допомогти вирішити», – пояснює заступник директора Інституту металофізики з науково-технічної роботи Віталій Бевз.

Своє тепло за спиною: в білій панелі за Віталієм Бевзом – інфрачервоний обігрівач

Вчені і не могли не звернутися до «Мелти», враховуючи, що в компанії працюють їхні колеги, а технологію виробництва аморфної стрічки освоїли деякі компанії в декількох країнах світу, а в Україні це єдина компанія. Високотехнологічні винаходи вчених не кожна компанія зможе випускати. «Це як борщ: інгредієнти можуть бути однакові, а у різних господинь він все ж виходить різний. Тому що важливо не тільки знати склад сплаву, а й як його лити – навіть в процесі відливання потрібні регулювання, які покращують матеріал. Тому розробник сплаву і той, хто його ллє, – одні й ті ж люди. Співробітники інституту і займаються виробництвом», – говорить Віталій Бевз.

«Коли ми засновували «Мелту», то в цілях та завданнях підприємства так і встановили, що воно впроваджує розробки інститутів Академії наук, вищих навчальних закладів, інших наукових установ», – розповідає співзасновник і науковий керівник «Мелти» доктор фізико-математичних наук Віктор Носенко, який також очолює відділ кристалізації в інституті. За його словами, така організація виробництва і дозволяє вченим випускати в світ те, що вони винаходять.

Тому Інститут металофізики укладає з «Мелтою» ліцензійні угоди і з випущеної продукції отримує роялті. Так і ХБКРС-стрічка, яку виробляє компанія, стала приносити науковій установі прибуток – сотні тисяч гривень щороку. Буде «Мелта» більше її виробляти – інститут буде більше отримувати.

Обігрівачі

Так на спинках крісел актового залу в 2013 році з’явилися плівкові стрічкові обігрівачі – вони гріли не повітря, а людей, які сидять перед ними.

Що таке інфрачервоні обігрівачі

На відміну від традиційних конвекційних обігрівачів інфрачервоні випромінюють хвилі, що не нагрівають повітря – вони гріють поверхні. Саме так Землю нагріває Сонце. Оскільки гріти повітря не потрібно, а людині під інфрачервоними променями тепло, можна істотно заощадити енергію.

Співробітники інституту вирішили на цьому не зупинятися і подивитися, чи можна використовувати такі ж пристрої в побуті. Вони зібрали та взяли в кредит невелику суму і за 200 тис. грн придбали старий ламінаційний верстат і трохи обладнання, за допомогою якого почали робити обігрівачі: для інституту, будинку, друзів, знайомих. Виходила гнучка панель з заламінованою ХБКРС-стрічкою.

Обігрівачі розходилися на ура

Багато, хто бачив їх роботу, хотіли такі ж. В інститут все частіше телефонували та питали, де можна купити стрічкові батареї. Вчені побачили попит і вирішили налагодити виробництво «інфрачервоних грілок». Для цього в 2014 році створили окрему компанію – «Мелта-Терм», орендували приміщення, сертифікували обігрівачі і зробили їх на продаж.

Віктора Носенка теж обігріває ХКБРС-стрічка

Вчені запевняють – у продукції його компанії багато переваг над іншими. Якщо поширені UFO також обігрівають інфрачервоними променями, то їх вплив Носенко порівнює з променями жорсткого травневого сонця, яких лікарі рекомендують уникати. А обігрівачі «Мелта-Терм» працюють в іншому діапазоні хвиль, та їх вплив схожий на ніжне сонце серпня, коли можна засмагати цілий день, каже вчений.

Стосовно панельних обігрівачів, то інші виробники як нагрівальний елемент в основному використовують карбонову нитку або ніхром з високими температурами нагріву на самому елементі. Аморфна стрічка від «Мелт-Терм» працює при «низьких» – до 100 градусів – температурах, не перегрівається, у неї більше нагрівальна площа, а значить – вона ефективніше. До того ж встановлювати обігрівачі з неї легко і просто, додає співзасновник компанії Бевз.

Першу комерційну партію обігрівачів «Мелта-Терм» зробила одному з інститутів післядипломної освіти. Той розташовується в «сталінці» з чотириметровими стелями, де обігріти людей звичайними батареями було складно та дорого. Потім «стрічкові батареї» почали з’являтися в кафе, салонах краси, фотостудії. Підприємство у просування продукції багато коштів не вкладає, а тому обігрівачі «просувають самі себе»: користувачі рекомендують їх іншим.

«В КРАЇНІ, ДЕ У ЛЮДЕЙ НЕВИСОКІ ЗАРОБІТКИ, СТАВИТИ ВИСОКУ МАРЖУ НЕ МОЖНА»

Поки що компанія випускає небагато обігрівачів – близько 500 панелей на місяць

І маржу вчені закладають невисоку: 500-ватний пристрій за 1250 грн приносить трохи більше 100 грн. «Вважаємо, що в країні, де у людей невисокі заробітки, ставити високу маржу не можна. Ми не женемося за прибутком, скоріше – за самореалізацією», – пояснює Бевз.

Щоб знизити собівартість обігрівачів, потрібно наростити обсяги виробництва. А для цього винахідники шукають інвестора. Правда, потенційному партнеру висувають вимоги. «Якщо він просто дає гроші, то нам це мало чим допоможе. Ми – фізики. Нехай логістикою, маркетингом займаються фахівці, інакше ми застопоримся, – пояснює Віктор Носенко. – Нам найбільше підійде такий інвестор, який хоче спочатку ефективно обігріти себе, а потім заробити на обігріві інших. Фактично, зробить велике замовлення».

Очікування інвесторів та опалювального сезону не заважає фізикам винаходити нові продукти. «До осені плануємо випустити скло з обігрівом на основі аморфної стрічки. Адже у нас найбільші тепловтрати – через скло», – анонсує Віталій Бевз.

***

Для «Краснопілля Інфо» біографічну довідку та добірку матеріалів підготував С.Онопрієнко

Використані джерела:

https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73991
Носенко Віктор Костянтинович

https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000009542
Носенко Віктор Костянтинович
Доктор фізико-математичних наук (Фізика металів)

https://techtoday.in.ua/nashi-vcheni-roblyat-energetiku-ekonomnoyu-ta-chistishoyu-57151.html
Наші вчені роблять енергетику економною та чистішою
5 Лютого 2016

https://innovationhouse.org.ua/statti/eshhe-ony-nemnogo-lyut/
30.08.2017
А ще вони трохи ллють
Як працівники Інституту металофізики самі собі допомогли випустити незвичайний обігрівач