Харківські письменники просять Терехова перейменувати вулиці на честь Ушкалова та Йогансена
Вулицю Ахсарова у Харкові необхідно перейменувати на честь письменника Леоніда Ушкалова, вулицю Лермонтівську — на честь Майка Йогансена. З такою пропозицією до мера Ігоря Терехова звернулася обласна Спілка письменників.
Звернення опублікувала громадська діячка Ірина Гончарова. Continue reading
…Ще дві книжки з серії «Постаті культури» являють собою спогади про активних і важливих діячів, які померли нещодавно або відносно нещодавно. Перший із них — блискучий дослідник і знавець літератури Леонід Ушкалов. Пам’яті професора Ушкалова присвячено книжку «Запах дощу… Спогади про Леоніда Ушкалова». Її написали дружина й син науковця — Олександра й Олександр Ушкалови. Звісно, це робить текст «Запаху дощу…» (до речі, назву взято з віршів Леоніда Ушкалова, не надто широко знаних, але цікавих) щемким і болісним. А втім, у ньому є чимало і світлого, і пізнавального. …
*** Continue reading
На один день осередком духової музики стало Краснопілля, де 3 липня відбувся обласний фестиваль духової музики «Чарівна мідь оркестрів». Срібним дзвоном духових оркестрів наповнився Краснопільський Палац культури, доносячи красу кожної мелодії до сердець глядачів.
З нагоди відкриття фестивалю учасників та гостей вітали головний спеціаліст відділу культурно-мистецької діяльності і навчальних закладів управління культури Сумської обласної державної адміністрації Тетяна Коршак, секретар Краснопільської селищної ради Ірина Юхта, які відзначили велику роль фестивалю в популяризації духової музики та побажали оркестрантам вдалих виступів. Continue reading
Дню знань присвячується
***
У другій половині ХІХ століття юні українці вчилися не лише в дяків. І за невивчені уроки їх не обов’язково карали різками. Як відбувалося навчання в житті і як письменники згадували про нього в літературі – розповідаємо в нашому матеріалі. Continue reading
Початок життєвого шляху Павла Грабовського тісно пов’язаний з рідною Слобожанщиною. Особливо багато пам’ятних і визначальних подій сталося в житті поета-борця на нинішній Харківщині. Тому й сусіди-харків’яни шанують пам’ять про нашого великого земляка теж по-особливому…
11 вересня 2019 року у приміщенні Державного архіву Харківської області, що на просп. Московському, 7, відкрили виставку архівних документів, присвячену 155-річчю від дня народження видатного українського поета, публіциста Павла Грабовського. На виставці представлені документи про харківський період його життя. Continue reading
Павло Арсенович Грабовський – талановитий поет, публіцист і літературний критик – постать в українській літературі вельми унікальна. І не тільки тому, що його поезії притаманні пошуки шляхів визволення трудящих від гноблення, самовіддане служіння світлим ідеалам свободи, добра, правди, а й тому, що своїм поетичним словом він слугував народу, пристрасно пропагував необхідність поширення освіти, піднесення національної самосвідомості і людської гідності. Ерудит, інтелігент, трудоголік. Він справді переймався несправедливим життям, боровся за вільну Україну, сумував за нею у засланні. І, будучи фізично недужим, боровся як міг – словом.
Кожного року у вересневі дні відбувається велике літературно-мистецьке свято, в рамках якого проходить щорічний відкритий конкурс читців. Так і цього року, 10 вересня, у приміщенні КЗ «Краснопільська музична школа» пройшов 11-й щорічний відкритий конкурс читців поезії Грабовського, присвячений 155-й річниці від дня народження великого митця. Continue reading
Літньої пори, коли розпочато сезон відпусток, завжди хочеться чогось незвичного, тож екзотичні теми, яким присвячено книжки цього огляду, – найбільш для цього підходять. Тематика сюжетів більш ніж розмаїта: від часу бароко до колоніальної Африки, не минаючи демонології в Україні та пияцтва в Єгипті – ось те, що пропонують автори, і читач, звісно, не пошкодує.
Леонід Ушкалов. Література і філософія: доба українського бароко. Х: Видавець Олександр Савчук, 2019 Continue reading
Поняття слобідської, чи харківської, літератури існує досить давно: ще наприкінці 1820-х років Петро Кеппен пробував був укласти словник харківських письменників[1], а Дмитро Багалій та Дмитро Міллер у своїй грубезній спільній книжці 1905 року «История города Харькова», здається, вперше зробили начерк харківської літератури, починаючи з доби колонізації краю[2].
Між іншим, тоді, на початку ХХ століття, не дивиною було навіть поняття “харківська культура”. Так, 1906 року у відгукові «Харьковских губернских ведомостей» на смерть знаного російського публіциста Юрія Говорухи-Отрока зазначалося, що “в історії харківської культури цей оригінальний письменник та глибокий мислитель посідає таке ж важливе місце, як Сковорода й Квітка-Основ’яненко”[3]. Continue reading
4 березня цього року у Краснопільській ЗОШ І – ІІІ ступенів Краснопільської селищної ради Сумської області стартувала триденна шкільна Шевченкіана, присвячена двохсотп’ятій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Перший день змістовного плану роботи минув цікаво й захоплююче. На відкритті Шевченкіани переможці та лауреати як районних, так і обласних мистецьких конкурсів (Катриченко Валерія, учениця 9 Б класу, Корх Катерина, учениця 6 А класу, Загорулько Альона, учениця 6 Б класу, Забара Софія, учениця 3 В класу) продекламували улюблені твори Кобзаря. Учні школи прослухали музичні композиції за творчістю поета, переглянули альбом «Живописна Україна». Continue reading
Письменниця та журналістка з Чернігова Євдокія Тютюнник створила художній роман «Грабовський» про великого українського поета і патріота.
Що ми донедавна знали про Павла Арсеновича Грабовського? Зовсім мало. У радянській літературі його змальовували так, як це було вигідно ідеології того часу. Борець, революціонер, засланець – палкий непримиренний, затятий!.. А що в нього було на душі, окрім думок про боротьбу з ненависним царським режимом?
Проте ніхто не розповідав про те, що шаблонна постать на сірому літературному постаменті – живий, неординарний, яскравий, надзвичайно обдарований добродій, який проникливо мислив, дивовижно мріяв, пристрасно кохав і боровся за вільну Україну. Continue reading
