Category Archives: Красне слово земляків

Три кохання, син-винахідник і заслання до Сибіру. Розповідаємо про поета із Сумщини Павла Грабовського

Павло Грабовський із Сумщини був поетом, публіцистом і перекладачем. У пам’ять про нього назвали село, у якому народився, — Грабовським. Коли поету було трохи більш як 20 років, його заарештували, а згодом відправили на заслання. Жити до України він більше не повернувся. Розповідаємо, як поет друкувався у Львові — за тисячі кілометрів від поселень, у яких жив, мав три кохання, а його син став фізиком — і долучився до створення сучасного телебачення. Continue reading →

Павло МУРАШКО. Поезія МИКОЛИ ДАНЬКА

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Увазі читачів пропонується нарис-презентація поетичної збірки Миколи Данька “Червоне соло”, надрукований 1967 року у числі 4 літературного журналу словацьких українців “Дукля” (м. Пряшів, ЧССР)*. Автор нарису – редактор згаданого журналу Павло Мурашко**, чехословацький літературознавець, українець за походженням, дисидент, який у 1972 році був заарештований і ув’язнений за участь у передачі з УРСР (“контрабанді”) та публікації українського самвидаву і опозиційної літератури. У цьому ж числі журналу, на с.39, було вміщено невеличку добірку поезій Миколи Данька. Continue reading →

Микола Данько. «На невидимому хресті». В лабетах охоронки

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Пропонуємо фрагмент із автобіографічної повісті Миколи Данька «На невидимому хресті», в якому він розповідає про свої поневіряння, спричинені переслідуванням з боку компартійної влади та «компетентних органів». Фрагмент повісті вперше опублікований у збірнику «Інакодумство на Сумщині. Збірник документів та матеріалів (1955–1990 роки). Том 1» (Упорядники: Артюх В.О., Іванущенко Г.М., Садівничий В.О. Суми: ТОВ ВВП «Мрія-1», 2012).

*** Continue reading →

Микола Данько. ВЕЧОРНИЦІ У СЕЛІ ПОГРЕБАХ

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Продовжуємо цикл дописів, присвячених постаті і творчості нашого видатного земляка Миколи Данька. Цього разу пропонуємо поетичний нарис-репортаж, що побачив світ навесні 1963 року. Це був час, коли ще зберігалися острівці традицій справжньої, «старої» України… Мине ще кілька років, і настануть «модерні» часи… З усіма їхніми здобутками і втратами… Continue reading →

Микола Данько. ПЕРЕВЕРТЕНЬ І ЙОГО ДІТИ

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Продовжуємо цикл дописів, присвячених постаті і творчості нашого видатного земляка Миколи Данька. Сатиричне оповідання Миколи Данька «Перевертень і його діти» за життя письменника не друкувалося. Вперше опубліковане у збірнику «Творчість Миколи Данька (1926–1993): Навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності «Журналістика» (укладач В. О. Садівничий. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007). Continue reading →

НА СХРЕЩЕНИХ МЕЧАХ (До 100-річчя Миколи Данька)

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Продовжуємо цикл дописів, присвячених постаті і творчості нашого видатного земляка Миколи Данька. Увазі читачів сайту пропонується літературознавчий нарис про українського поета трагічної долі, колегу Миколи Данька по журналістському цеху, одного із найяскравіших представників шістдесятництва Василя Симоненка, життя якого обірвалося 13 грудня 1963 року. Цей нарис побачив світ у Сумській обласній газеті, в якій працював тоді Микола Данько, в одному з номерів січня 1965 року, коли Василь Симоненко міг би зустріти лише своє тридцятиліття… Continue reading →

ПРИХИЛЯЄ ДО СЕРЦЯ БАНДУРУ… (До 100-річчя Миколи Данька)

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

24 травня цього року виповниться 100 років від дня народження нашого земляка, видатного славгородця, щирого українського патріота, чесного і вільнолюбного поета-шістдесятника Миколи Михайловича Данька.

На нашому сайті вже зібрано чималий масив статей про талановитого і самобутнього поета-земляка ( див., зокрема, https://krasnopillia.info/category/slovo/mykola-danko/ ). Зараз ми започатковуємо цикл дописів, що дадуть змогу читачам повніше ознайомитися з різноманітною творчістю Миколи Данька: від його журналістських нарисів і публіцистики – до поезії і літературно-критичних статей.

Цей нарис 1966 року з Сумської обласної газети – про відомого роменського кобзаря Євгена Олександровича Адамцевича. Continue reading →

Леонід Ушкалов. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»: що таке свобода для українця? (ч.3)

(закінчення, перші дві частини див. тут і тут )

***

VII. СВОБОДА В ІДЕЙНИХ КООРДИНАТАХ ХХ–ХХІ СТОЛІТЬ

Переважна більшість українських політичних партій початку ХХ ст., а надто – опозиційних до режимів, проголошувала ідею свободи в різних її трактуваннях. Ось, для прикладу, відозва Української партії соціалістів-революціонерів (есерів) від серпня 1911 р. Вона звучить як панегірик революції 1905–1907 рр. і свободі: «Товариші! Недавно ми були свідками одного з найбільш величних і прекрасних явищ в історії революції народів. Під ярмом кривавого царату віками стогнали народи, схилившись над тяжкою працею, не маючи змоги дати одсіч лютим катам. Та нараз перед нашими очима, почувши в собі силу, той споконвічний раб розправив свій стан, гордо підняв до гори голову і з усмішкою на устах та з окликом – “Свобода!”, завзято кинувся в бій з тиранами» [Українська думка І, с. 165]. Continue reading →

Леонід Ушкалов. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»: що таке свобода для українця? (ч.2)

(Продовження. Початок див. тут )

***

«КУЛЬТ СВОБОДИ» В УКРАЇНІ КОЗАЦЬКИХ ЧАСІВ

Саме в XVI ст. починає формуватися той «культ свободи», про який писав Санте Ґрачотті в статті «Українська культура XVII століття і Європа» (1994): «<…>культ свободи-незалежності та громадянських прав в українців виявляється вже з XVII ст., і тому саме це століття становить непомильну ознаку приналежності України до Європи» [Ґрачотті, с. 4]. «Культ свободи» є також непомильною ознакою панування в цей час ідеалів козацько-шляхетського, тобто лицарського, стану. Гійом Левассер де Боплан у книзі «Description d’Ukranie» (1660) свідчив, що козаки «надзвичайно цінують свою свободу [liberté], без якої вони не могли б жити» [Боплан, с. 156–157]. Continue reading →

Леонід Ушкалов. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»: що таке свобода для українця? (ч.1)

І. СТРЕМЛІННЯ ДО СВОБОДИ ЯК ХАРАКТЕРНА РИСА УКРАЇНЦЯ

Першим з істориків про свободу як про характерну рису світогляду й способу життя українців писав Микола Костомаров у статті «Две русские народности» (1861). Порівнюючи українців та росіян, він відзначив, що «український етнос [племя южно-русское] має своєю характерною рисою перевагу особистої свободи, тимчасом як великоруський – перевагу общинності» [Костомаров, с. 63]. Мовляв, «потяг до щільного злиття частин, занепад особистих спонук під владою спільних, непорушна законність спільної волі<…> збігається у великоруському народі з єдністю сімейного побуту та з поглинанням особистої свободи ідеєю мира й утілилося в народному побуті у вигляді неподільності родин, общинної власності<…>» [Костомаров, с. 72]. Натомість в українців родини поділяються й роздрібнюються, а форми господарювання, схожі на російську «общину», збереглися лише в найглухіших закутках українського світу [див.: Франко]. Continue reading →

Погода

Краснопілля

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua