Tag Archives: дитячий

Леонід Ушкалов: «Так хочеться зробити розкішну книжечку для малят із байками Сковороди»

У харківському видавництві “Віват” побачило світ чудове ілюстроване видання для дітей – “Байки” Григорія Сковороди, упорядковані та адаптовані для дітей нашим видатним земляком Леонідом Ушкаловим.

Ось як пише про історію появи цієї книжечки учениця Леоніда Ушкалова, українська письменниця Олена Рибка:

https://www.facebook.com/olena.rybka/posts/3483449341689247
Rybka Olena
26.08.2020

Зовсім-зовсім скоро з друку вийде книжка (отам трохи нижче посилання на передзамовлення), яка для мене особисто стане книжкою року, адже виникла вона як результат багатьох років. Колись давно, років десять тому, професор Ушкалов сказав: “Так хочеться зробити розкішну книжечку для малят із байками Сковороди” Continue reading

Січ власноруч

Поки на кордоні з Росією досі не збудовано надійного укріплення, на Слобожанщині, за 10 кілометрів від кордону постає Грунівська Січ – аналог козацької Січі та садиба сільського зеленого туризму. Засновник Володимир Вакула створив простір, де відтворює культуру і побут українського козацтва. Його садиба стала також центром неформальної освіти, адже поряд з будиночками для туристів тут цілий рік працює козацька лицарська школа.

Неформальна освіта, спрямована на різносторонній розвиток молоді в Україні набирає популярності. Існує вже чимало організацій, що займаються патріотичним вихованням молоді та розкривають лідерські якості. Серед них — організації «Пласт» та Українська Академія Лідерства, табір «Козацька фортеця» та інші. З’являються навіть окремі активності для виховання молоді на основі традицій українського козацтва. Наприклад, всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Сокіл» («Джура»), а також низка козацьких лицарських шкіл в різних регіонах країни. Та Грунівська Січ унікальна тим, що це поки що єдине місце, де козацько-лицарська школа діє круглий рік на базі садиби зеленого туризму, де можна і відпочивати і вчитися водночас. Continue reading

Краснопільський «Зорепад» 2017-го

Вже стало традицією кожного року у грудні місяці проводити районний фестиваль «Зорепад» у концертному залі Краснопільської дитячої музичної школи. Сам фестиваль був започаткований у 2003 році, розширив свою географію і кількість учасників. Так у цьому році участь взяли 31 учень – юні вихованці віком від 5 до 14 років, які завітали на фестиваль із Осоївки, Глибного, Самотоївки, Угроїд, Хмелівки та інших сіл нашого району. Continue reading

Дитячий хореографічний гурт “Доміно” став дипломантом Міжнародного фестивалю-конкурсу “Самоцвіти”, що відбувся у Львові

Мешканці району, принаймні, із числа тих, хто цікавиться подіями у культурному просторі Краснопільщини, знають хореографічний гурт «Доміно», який вже досить тривалий час функціонує у Краснопільському районному центрі дитячої та юнацької творчості під незмінним керівництвом ентузіаста та фахівця своєї справи С. Гриценко. Нинішньої осені юним самодіяльним митцям пощастило – вони стали дипломантами Міжнародного фестивалю-конкурсу хореографічних та вокально-хореографічних колективів «Самоцвіти», котрий цього року відбувся у м. Львові.

Рішення взяти участь у цьому масштабному заході приймалося колегіально і, як мовиться, відкритим голосуванням одноголосно. Чому це рішення сприймалося як відповідальне? Бо, навіть проект, підготовлений оргкомітетом, промовисто засвідчував суворість і високу планку при вимогах до хореографічної майстерності учасників, їх кількості, уміння володіти собою і діяти як одна команда. Необхідними були навички поведінки «на публіці». Саме місце, де планувався виступ, – сцена Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки, автоматично викликало збентеження: чи не головна працююча у культурній столиці України. Continue reading

Щоб бути сильними, спритними, наполегливими

Нещодавно на території Cумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”), яка вчить молоде покоління бути сильними, спритними, наполегливими.

У змаганнях взяли участь 19 команд загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області (до 200 учасників). Кожна школа була представлена роєм, до якого входять 6 хлопчиків та 2 дівчинки. Краснопільський район представляв рій “Самотой” від Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів під керівництвом вчителя фізичної культури Придатка М.Г. та заступника директора з ВР Дєдової Н.В. До складу рою входили: Богуславський Сергій, Лисенко Олександр, Левак Анатолій, Лопандя Владислав, Гончаров Роман, Комісар Анна та Сахненко Вікторія. Ройовим був випускник школи Голуб Олександр.

Урочисте відкриття обласного етапу відбулось шикуванням та звітом роїв про готовність до початку гри з підняттям Державного прапору під Гімн України. Continue reading

Леонід Ушкалов: «Шевченко змалечку був людиною, яка хотіла, попри все, зазирнути за горизонт»

Історія арт-буку «Шевченко від А до Я» така. На новий 2016 рік, якраз «під ялинку», у «Видавництві Старого Лева» вийшла моя книжка «Що таке українська література». На початку лютого я презентував її в Харкові, Києві та Львові, а вже невдовзі після львівської презентації Мар’яна Савка запропонувала мені підготувати текстову частину арт-буку «Шевченко від А до Я». Чому саме мені? Не знаю. Можливо, тому що впродовж ювілейного 2014 року я вів у мережі Facebook рубрику, яка так і називалася: «Шевченко від А до Я».

А можливо, тому, що, як казав мені по секрету один із метрів сучасної української літератури Дмитро Чередниченко, він радив пані Мар’яні звернути увагу на чималу за обсягом книжку «Моя Шевченківська енциклопедія», ту саму, що дала привід іншому живому класикові нашої літератури Іванові Драчу з доброю усмішкою змалювати мене в образі завзятого енциклопедиста, який «переенциклопедив» не лише українську Академію наук, але й самих Дідро та д’Аламбера. Мовляв, «Ушкалов випив шкалик, / Постріляв учених галок… / Про Шевченка він все зна, / Новизна  так новизна!». Зайве казати: образ напрочуд реалістичний.
Continue reading

Виразник наших душ (Розмова з шевченкознавцем Леонідом УШКАЛОВИМ)

Перед 203-ми народинами Тараса Шевченка «Видавництво Старого Лева» надрукувало новий арт-бук зі серії абеток-енциклопедій про видатних українців – «Шевченко від А до Я». Український літературознавець і письменник Леонід Ушкалов, котрий «розбирав» Кобзаря буквально на літери (спільна робота з ілюстратором Анастасією Стефурак), каже в розмові з Z, що формат арт-буку, попри очевидну затиснутість у концепції, – прекрасний. «Книжка для сімейного читання – що може бути цікавіше!» – арґументує 60-літній Ушкалов, автор роботи «Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання».

Пан Леонід відповідає нам не лише на «дитячі» запитання, а й на цілком поважні: чи вдається нам «розбронзовіти» Шевченка і чи прочитаний він «до кінця»?

МЕНІ ХОТІЛОСЬ ПОДАТИ «ЖИВОГО» ШЕВЧЕНКА

– Вам до душі те, як тепер в Україні відзначають Шевченківські дні? Чи зазнало у Ваших очах це свято трансформацій, тобто чи вдається українцям «розбронзовіти» Шевченка й сприймати його більш тепло й людяно?
Continue reading

Світлий бік життя Шевченка («Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова)

«Шевченко від А до Я» – довгоочікувана новинка дитячої пізнавальної літератури до шевченківських днів. Переосмислення образу найвидатнішого класика нашої літератури, оновлення способу, яким ми розповідаємо про нього дітям, уже давно були на часі. Дуже важливо, що автором нової книжки про Шевченка став знаний літературознавець (і зокрема – шевченкознавець), професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Леонід Ушкалов. У розмові з БараБукою він розповів про свого Шевченка, світлого і глибокого, якого книжка «Шевченко від А до Я» дарує юним читачам.

– Пане Леоніде, давайте відразу почнемо з головної проблеми: для багатьох дітей (теперішніх і колишніх) Шевченко асоціюється з уроками, вивченням віршів напам’ять, патетичними шкільними декламаціями, вишитими хрестиком портретами над дошкою й подібними речами, які вбивають інтерес до заглиблення в його творчість. Чи може написана Вами книжка наблизити читача до розуміння, що Шевченко – це справді неймовірно цікаво?

– Хотів би сподіватися, що так. Але річ не лише в Шевченкові. Шевченко буде глибокий і цікавий, тобто такий, який він є насправді, тільки тоді, коли глибокою і цікавою буде на уроках у школі загальна візія української літератури. Про це я пробував писати у книжці «Що таке українська література».
Continue reading

Професор Надія Руденко: «…просто так до кардіолога не ходять»

161028_n_rudenko1Руденко Надія Миколаївна, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України,  заступник директора державної установи “Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України” (м.Київ).

Народилася 8 серпня 1956 року в селищі Краснопілля Сумської області. Навчалася в Лебединському медичному училищі (1971-1974 р.р.), яке закінчила з відзнакою. Вищу освіту здобула у Київському медичному інституті (1974-1980 р.р., факультет педіатрії, диплом з відзнакою). Під час навчання в інституті була нагороджена іменним стипендіатом. Фахову спеціалізацію та набуття кваліфікації проходила у 1980-1981 р.р. в інтернатурі з педіатрії на базі дитячої спеціалізованої клінічної лікарні ОХМАТДИТ. У 1981-82 працювала дільничним педіатром дитячої поліклініки № 2 Мінського району м. Києва, а у 1982-86 р.р. – завідувачем цього відділення.
Continue reading

Гурткам – бути!

160912_hurtkam-butyПозашкільна робота дозволяє дітям не вештатись вулицями, маючи купу невитраченої енергії та часу – саме в гуртках дитина має можливість розвивати свої здібності у прикладній роботі, яка може дуже знадобитись у майбутньому дорослому житті. А ще дитина має цінний досвід спілкування не лише у класному колективі, де «усі місця розподілені та зайняті», де досить мало шансів проявити себе в іншій іпостасі й майже нема шансів на те, щоб змінити стереотип сприйняття дитини колективом однокласників у іншій ролі й на іншому ієрархічному місці.

Діти, які відвідують гуртки, більше здатні до саморозвитку та самовдосконалення, ніж їхні однолітки, які «відпочивають» на дивані з чіпсами під «ящиком» або на вулиці з друзями, які теж нічим додатковим не обтяжені й так само легко дивляться в майбутнє, упевнені в тому, що їхні батьки-гаманці вічно живі.
Continue reading