Син постійно питає Маргариту, коли вони поїдуть додому. Вона відповідає — скоро. Подумки ж додає: скоро — це, мабуть, вже ніколи.
***
На зміні 23 березня 2025 року парамедикиня Маргарита Ночовка та її колеги збирали речі й перевозили їх до Сум. Саме тоді розпочалися масовані атаки на Краснопілля. У лікарню, поруч із якою базувалася підстанція екстреної медичної допомоги, влучили кілька шахедів, саме ж приміщення, де знаходилися парамедики, зруйнували КАБи. Continue reading
З дитинства він мріяв про спортивну кар’єру, але здобув спеціальність муляра. Одинадцять років присвятив залізниці. Фінансові потреби родини змусили працювати за кордоном. Після років перебування у Чехії Руслан приймає рішення залишитись там на постійне місце проживання. Але війна в Україні кардинально змінила життєві плани краснопільчанина.
П’ятнадцятого квітня 1978 року народився Руслан. Він став первістком у подружжя Раїси та Анатолія Борщ. Згодом родина поповнилась ще двома донечками. У любові та турботі зростали діти. Руслан захоплювався спортом і мріяв стати професіоналом саме у спорті. Але по закінченню Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів обрав робітничу професію муляра і вступив до Сумського професійно-технічного училища. Continue reading
Павлу Биченку – старшому солдату Національної гвардії України 6 грудня виповнилося б 24 роки.
Молодий Герой з Краснопілля загинув 3 березня 2022 року на Сумщині, у перший тиждень повномасштабного вторгнення росії. Йому було лише двадцять років.
Паша Биченко навчався у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після 9 класу вступив до одного із Сумських профтехучилищ. Перед тим, як пов’язати своє життя з армією, хлопець влаштувався працювати заправником на АЗС в м. Суми, звідти і пішов на строкову службу, яку проходив у обласному центрі в лавах Національної гвардії України. Continue reading
Краснопільська громада на Сумщині переживає трагічну втрату своїх ключових соціально-культурних об’єктів — Палацу культури, лікарні, Центру дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ), Краснопільського ліцею №1. Ці заклади, які роками слугували осередками освіти, культури, медичної допомоги та розвитку талантів, були цілеспрямовано знищені внаслідок багаторазових атак російської федерації у 2022-2025 роках. Continue reading
Понад пів року тому вони пройшли важку дорогу, рятуючи власні життя. 75 переселенців із прифронтових територій знайшли прихисток у гуртожитку Лебединської громади. Більшість із них — люди літнього віку, малорухомі, самотні, але з великою жагою до життя, розповідає керівниця місця тимчасового проживання Любов Білокобильська. Як переселенці облаштувались на новому місці та як змінилася їхня доля — дізнавалися кореспонденти Суспільного. Continue reading
20 листопада — Всесвітній день дитини, також із 2025 року в Україні — це День захисту дітей. За період повномасштабної війни у Сумській області російські військові вбили 27 дітей, повідомили в обласній прокуратурі.
Фото: Суспільне Суми
Найменшій було півтора року. Ще понад 120 дітей поранені через російські обстріли. Згадуємо імена загиблих. Continue reading
Наші захисники – гордість нації. Воїни, чиї імена вписані у новітню історію України разом із високими державними нагородами. Кожен із них – це не просто історія окремої людини, а частинка великого літопису боротьби нашого народу за свободу й незалежність.
Завдяки ініціативі начальника Сумської ОВА Олега Григорова розпочинаємо серію публікацій про історії наших мужніх захисників, аби зберегти пам’ять про їхній подвиг. Ці історії водночас болять та надихають, мотивують та нагадують, якою ціною ми тримаємо небо над головою. Історії Героїв залишаються символом мужності, незламності та любові до України. Бо саме з таких життів і подвигів складається книга нашої Перемоги. Continue reading
Стукаю в кімнати гуртожитку до переселенців у пошуках охочих поговорити з журналістами. На контакт ідуть не всі. Хтось прямо відмовляється спілкуватися чи вигадує більш оригінальний спосіб – ховається за дверима в кімнаті. А одна жінка похилого віку радо погоджується на розмову. Ще й запрошує поїсти щойно зварених вареників з вишнями. Це 77-річна Надія, ВПО з Краснопілля. Вона розказує, що має два імені. У паспорті – Анастасія, а в житті всі називають Надією. Запитую, як мені написати в тексті, й зупиняємося на другому варіанті, більш відомому серед друзів і родини. Continue reading
На вихідних вкотре побувала у рідному Краснопіллі. Метою поїздки була доставка свіжого номера газети «Перемога» нашим відданим передплатникам. Доводилося діяти по-різному: декому передавала видання через знайомих і сусідів, а тим, хто мешкає за залізничним переїздом – у Кленках та Михнівці – залишила у магазині «Слов’янка» для того, щоб люди змогли забрати черговий номер «районки».
Коли потрапляю в цей дорогий серцю куточок малої батьківщини, відчуваю цілу палітру емоцій. Тут гарно і затишно, але водночас моторошно та сумно. Прифронтове селище живе під постійною загрозою. Continue reading
Обірване життя світлої людини
Життєвий шлях Хаматуліна Олександра Олександровича, світлої та доброзичливої людини, обірвався у 26 років. Він назавжди залишиться в пам’яті та в наших серцях – таким, яким був: життєрадісним, надійним і безмежно відданим своїй родині та Батьківщині.
Олександр Хаматулін народився 5 грудня 1998 року у селищі Краснопілля. Закінчив 9 класів Краснопільської ЗОШ у 2014 році, у 2017-му отримав професію будівельника у ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ» та продовжив навчання у Сумському будівельному коледжі. Continue reading
