Tag Archives: музей

Мощенко Кость Васильович. Життєвий подвиг оборонця української культурної спадщини (ч.2)

До 145-річчя від дня народження

***
/ закінчення /

Віддавши близько двадцяти років свого життя роботі в Полтавському музеї, К.В.Мощенко болісно переживав розлуку з ним. І хоч без роботи не залишився – читав лекції з архітектури в Полтавському індустріальному технікумі – відчутного задоволення вона не приносила [29]. Добре, що на допомогу прийшли друзі – М.Я.Рудинський, який з 1925 р. став вченим секретарем Всеукраїнського археологічного комітету при ВУАН, відомий мистецтвознавець, співробітник Всеукраїнського історичного музею імені Т.Г.Шевченка в Києві Д.М.Щербаківський, з яким Костянтин Васильович познайомився ще в 1905 р. За їх пропозицією К.В.Мощенко в травні 1925 р. переїхав до Києва, де отримав змогу продовжити роботу в музейних закладах [30]. Continue reading

Мощенко Кость Васильович. Життєвий подвиг оборонця української культурної спадщини (ч.1)

МОЩЕНКО
Костянтин Васильович
1876 – 1963

До 145-річчя від дня народження

Кость Васильович Мощенко (19.05.1876, м. Миропілля Суджанського повіту Курської губернії — 16.09.1963, м. Дорнштадт, земля Баден-Вюртемберґ, Німеччина) — український громадський діяч, музейник, етнограф, художник, архітектор, краєзнавець, дослідник українського народного мистецтва. Діяч доби Української Центральної Ради, дійсний член Центрального комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва в Україні, яке було створено в Києві 12 травня 1917 р., голова Комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва на Полтавщині, створеного в Полтаві у червні того ж року.

*** Continue reading

КРАСНОПІЛЬСЬКІ ВЕРИЖИЦІ ще чекають свого відкривача, який прославить їх на весь світ!

В умовах сучасного світу нарівні з персональними й корпоративними брендами колосального значення віднедавна набуло поняття «бренд території». Суперництво міст, регіонів і країн за ресурси перетворює їх із географічних одиниць у повноцінні товари, що мають свою цінність, властивості, вартість. Тому в територій сформувалася потреба мати відмінну ідентичність і вміло про неї розповідати.

Досвід засвідчує, що ті громади й території, які поступово впроваджують взаємопов’язані маркетингові заходи, є більш успішними. Вони значно легше досягають цілей сталого економічного розвитку, зокрема: залучення інвестицій і створення нових підприємств; покращення іміджу на місцевому, національному та міжнародному рівнях, започаткування взаємовигідних партнерств; залучення нових жителів і поліпшення добробуту громади загалом. Continue reading

Пожнянський скарб та інші древності рідного краю

Перша розповідь – про «Пожнянський скарб» з цьогорічного репортажу кореспондента агентства Укрінформ Сергія Ханіна до Дня музейного селфі «Селфі в музеї. Срібло магнатів, «жлукто» й брежнєвський Шевроле».

Сергій Ханін

ПОЖНЯНСЬКИЙ СКАРБ

Щороку зібрання Сумського обласного краєзнавчого музею поповнюється новими артефактами. Минулоріч, наприклад, відвідувачам закладу на огляд були представлені унікальні археологічні старожитності, передані до музею мешканцем Краснопілля Андрієм Верещагою. Continue reading

У Харківській області відзначили 155-річчя від дня народження Павла Грабовського

Початок життєвого шляху Павла Грабовського тісно пов’язаний з рідною Слобожанщиною. Особливо багато пам’ятних і визначальних подій сталося в житті поета-борця на нинішній Харківщині. Тому й сусіди-харків’яни шанують пам’ять про нашого великого земляка теж по-особливому…

11 вересня 2019 року у приміщенні Державного архіву Харківської області, що на просп. Московському, 7, відкрили виставку архівних документів, присвячену 155-річчю від дня народження видатного українського поета, публіциста Павла Грабовського. На виставці представлені документи про харківський період його життя. Continue reading

Зібрання Сумського обласного краєзнавчого музею поповнилось безцінними артефактами

12 грудня 2018 року до фондів обласного краєзнавчого музею було урочисто передано унікальні археологічні старожитності, виявлені на території Сумщини. Привітати працівників музею та ініціаторів акції – Сергії Гуцана й Андрія Верещагу – з цією значущою подією прийшли усі небайдужі до долі культурної спадщини представники сумської громадськості та музейники міста.

У вітальному слові директор обласного краєзнавчого музею Владислав Терентьєв підкреслив, що передані скарби мають виняткове наукове значення та наголосив, що це не перша благодійна акція з поповнення музейного зібрання за участі Сергія Гуцана, який уже вчетверте передає унікальні предмети старовини до державної частини Музейного фонду України. Continue reading

Обласному краєзнавчому музею подарували археологічні старожитності, знайдені на Краснопільщині

Сумському обласному краєзнавчому музею подарували знахідки 5-11 століття. Андрій працює водієм. Ці речі знайшов на Краснопільщині біля села Пожня. “Комплекс Пеньківської культури 5 століття. Бо красиво, вирішив хай тут залишиться. Рік вже займаюся. Знайшов 3 місяці тому і здав до музею буквально через 2 дні”, – говорить Андрій Верещага.

Частиною колекції власного музею поділився і підприємець та краєзнавець Сергій Гуцан. В експозиції – прикраси та монети.

Continue reading

Світле ім’я її – Світлана

Чи ж є ніжніший, веселіший, радісніший і дорожчий звук для вчительського серця, ніж оцей малиновий дзвін звичайного шкільного дзвіночка? В ньому все моє життя, радість праці, любов до дітей, особисте щастя. Школо моя! Радість моя! Ти живеш в моїй пам’яті такою, якою я побачила тебе в перші роки навчання і коли вже свідомо ступила на твій поріг молодою та зеленою вчителькою. Ти залишаєшся в моїй пам’яті назавжди, як свідок моєї неповторної юності.

Світлана Снісаренко

Народилась Світланка у листопаді 1943 року. Родина вчителів вже мала двох синочків. Так склалась доля, що з шестимісячного віку дівчинку та її братів виховувала молода дружина батька, яку вони звали мамою. На той час подружжя Покидченків Юрія Лавроновича – хіміка-біолога за фахом, та Марії Іванівни – вчительки початкових класів, проживало у селі Парне Сумського району. Continue reading

Конкурс юних екскурсоводів музеїв

25 січня у Сумському обласному центрі позашкільної освіти відбувся очний етап конкурсу юних екскурсоводів музеїв навчальних закладів “Край, у якому я живу“. З вступним словом до учасників звернулася директор центру Тихенко Л.В. Вона наголосила на важливості краєзнавчо-пошукової роботи та відмітила вагомий вплив шкільних музеїв на патріотичне виховання сучасної молоді.

У номінації музеїв “Історія населених пунктів” Краснопільську ЗОШ І-ІІІ ступенів представляла учениця 9-А класу Демченко Марія. Вона познайомила з минулим нашого містечка від найдавніших часів до сьогодення. Під час віртуальної екскурсії, що була проілюстрована фотографіями музейних експонатів, Марія познайомила присутніх з археологічними знахідками скіфської доби та періоду Русі-України. Учениця розповіла про історію заснування Краснопільської фортеці в середині ХVІІ ст. та про найважливіші події, пов’язані з нашим селищем у минулому. Continue reading

“Чим би я не був, в мені жив перш за все українець” (пам’яті Павла Грабовського)

12 грудня виповнюється 115 років із дня смерті поета, публіциста, перекладача та громадського діяча П. А. Грабовського, чий пам’ятник височить у Валках на Харківщині. Науково-практична конференція «Другі Грабовські читання», яка пройшла у Валках 12 вересня 2017 року – в день народження Павла Арсеновича, присвячувалась цій даті та 25-річчю з часу заснування Валківського краєзнавчого музею, котрий став ініціатором Читань. Пропонуємо скорочений текст доповіді, з якої почалися Другі Грабовські читання.

 

“Чим би я не був, в мені жив перш за все українець” (пам’яті Павла Грабовського)

Доля відміряла Павлу Грабовському коротке, трагічне, але яскраве життя. Із 38 прожитих років лише 18 пройшли на волі, а решта – під наглядом поліції, в царських тюрмах та сибірському засланні.

Відбуваючи покарання в Якутську, політичний в’язень із гіркотою і тугою зазначав: «Можна б вирватися звідси, написавши прошеніє на тему «Грех юности моей и неведения моего не помяни», але такого прошенія не можу написати і не напишу. Значить, сиди, і «нічогісінько не жди», – закінчував він словами Тараса Шевченка. Поет трагічної долі Павло Грабовський був справжнім мучеником за найкращі, найвеличніші християнські ідеали, несучи непохитно тяжкий хрест мук і страждань за Україну, за свободу рідного народу. Він не встиг здійснити й сотої частки задуманого, але позиція «з ума не йдуть знедолені народи, – їм я віддав усі чуття мої» зробила його у слов’янській духовній культурі постаттю неординарною, незабутньою. Continue reading