24 травня 2021 р. до 90-річчя з дня народження видатного вченого генетика-конопляра Миколи Дмитровича Мигаля відкрито меморіальну дошку.
Захід організовано ініціативною групою колишніх аспірантів Миколи Дмитровича, яку очолив кандидат сільськогосподарських наук Рухленко Віктор Миколайович. Continue reading
До 85-річчя від дня народження Миколи Дмитровича Мигаля
Мигаль Микола Дмитрович народився 24 травня 1931 року в с. Успенці Краснопільського району Сумської області. Виріс він у багатодітній сім’ї, де було 12 дітей – 7 синів і 5 – дочок. Мати працювала в колгоспі та займалася вихованням дітей, за що була удостоєна високої державної нагороди «Мати-героїня». Батько забезпечував родину, шиючи односельцям різноманітне взуття. Дитинство Миколи було дуже важке. Довелося пережити і голодомор 1932-1933 рр., Велику вітчизняну війну 1941-1945 рр., голод 1947 р. та післявоєнний період. Доводилось тяжко працювати, виконуючи будь-яку сільську роботу у колгоспі та домашньому господарстві.
Continue reading
Микола Мигаль
провідний науковець Інституту луб’яних культур, доктор сільськогосподарських наук, уродженець Краснопілля
Микола Дмитрович Мигаль народився 24 травня 1931 року у Краснопіллі. Дитинство та юнацькі роки його щасливими не назвеш, адже довелося пережити і голодомор, і воєнне лихоліття. Після закінчення школи навчався на агрономічному факультеті сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. Отримавши диплом вченого-агронома у 1956 році займав різні посади: завагрохімлабораторією Липоводолинського району, агролісомеліоратора племзаводу «Мирний» на Чернігівщині, літпрацівника відділу сільського господарства місцевих газет на Сумщині.
1963 рік став для Миколи Дмитровича дійсно доленосним, він вступає до аспірантури ВНДІ луб’яних культур. Його наукова діяльність розпочалася під керівництвом непересічної особистості – професора Ганни Йосипівни Аринштейн, з досліджень статевого поліморфізму конопель.
Питання генетики конопель, які набули на той момент особливої актуальності, повністю захопили молодого науковця. Генетичні розробки і стали основним вектором наукової діяльності вченого. Він, зокрема, разом з О. Г. Ждановим, взяв активну участь у створенні в стінах Лубінституту 1966 року лабораторії генетики і цитології.
Continue reading
