Tag Archives: Миропілля

Згадуючи Євгена Моголенця. Який слід Він зумів залишити у серцях близьких за такий недовгий життєвий шлях?

Leave a reply

17 грудня минуло важких десять місяців, як загинув прикордонник Євген Моголенець з Краснопілля. Жені назавжди 24. Який слід Він зумів залишити у серцях близьких за такий недовгий життєвий шлях?

– Я була класним керівником Жені з п’ятого по восьмий клас, – згадує учня Людмила Омельченко. – У моїй пам’яті Він залишився завжди усміхненим, доброзичливим і щирим хлопчиком. Не пам’ятаю, щоб Женя колись гнівався на когось, сердився, ображався. Саме тому користувався авторитетом як у хлопців, так і у дівчат. Вчився добре, підтримував завжди всі добрі починання в класі. Був душею компанії. Я не уявляю його без посмішки… Не можу й досі змиритися з тим, що він загинув, не вкладається просто в голові! Про таких як Женя говорять – «золота дитина». Continue reading →

“Близько 60% населення виїхало” — як живе прикордонне Миропілля на Сумщині

Leave a reply

Від центру селища Миропілля Сумської області до кордону з РФ менш як п’ять кілометрів, тут близькість до кордону відчувається майже одразу по характерному звукам пострілів. У селищі пошкоджено 15 інфраструктурних об’єктів. Яка наразі ситуація у Миропільській громаді та із якими проблемами зіштовхуються селяни щодня дізнавалися кореспонденти Суспільного.

На початку червня 2023 року по Миропільській громаді поцілив російський безпілотник типу “Shahed”, він влучив у продуктовий магазин. Будівлю повністю зруйнованою. Тоді внаслідок ворожої атаки були також зруйновані патріотичний табір “Грунівська Січ” та один із корпусів Сіннівської школи. Continue reading →

Діяльність товариства «Просвіта» на Краснопільщині

Leave a reply

Нещодавно у сумському видавництві «Триторія» побачив світ збірник документів «Товариство Просвіта на Сумщині» (упорядники – В. Артюх та Г. Іванущенко), дякуючи чому з’явилась можливість відновити скупі факти діяльності цього товариства 100 років тому і на території нашого краю.

«Просвіта» – українська громадська організація, мета діяльності котрої – піднесення національної свідомості українського народу, консолідація народної спільноти для виведення суспільства з-під колоніального впливу в освіті та культурі. Початок діяльності – середина ХІХ ст., Західна Україна, котра перебувала під довготривалим впливом Польщі, Австрії, Румунії. З часом діяльність розповсюдилась на центральну та східну частину України, що перебували під ярмом нищівної русифікації. Для меншої уваги з боку каральних органів, заявлялась, як надпартійна, позаполітична організація. З цією ж метою, у нашому краї осередки «Просвіти» маскувались під літературно-драматичні гуртки, котрі проводили літературні читання творів Гоголя, влаштовували для населення постановки п’єс типу «Наталка-Полтавка» чи «Сватання на Гончарівці». Continue reading →

Раритетний документ авторства Гната Михайличенка у фондах Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в м. Києві

Leave a reply

27 вересня виповнилося 130 років від дня народження письменника, політичного діяча Гната Васильовича Михайличенка. Він був одним із лідерів Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), а також одним із редакторів журналу «Мистецтво», біля якого гуртувалось чимало тогочасних митців, включаючи Павла Тичину. Ще з 1911 року Гнат Михайличенко почав писати вірші, а згодом і прозу. Саме в жанрі малої прози досяг найбільших висот. Творчість Г. Михайличенка належала до лівого авангардного мистецтва, недаремно у Києві у 1921-1925 рр. діяв експериментальний театр лівого напряму імені Гната Михайличенка. Вершиною його творчого доробку був «Блакитний роман» – один з найекспериментальніших в тогочасній українській прозі, який став предтечею майже всіх новаторських спроб в українській літературі ХХ століття. Continue reading →

Історик літератури Агапій Шамрай: текст, твір та оточення (ч.3)

Leave a reply

ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ АГАПІЙ ШАМРАЙ: ТЕКСТ, ТВІР ТА ОТОЧЕННЯ

(закінчення)

***

Подальше вивчення доробку Квітки пов’язане з підготовкою двотомника Вибраних творів письменника у видавництві «Книгоспілка». Історію цієї співпраці може пояснити лист ученого до М. Зерова від 27 червня 1926 р.: «Що ж до Вашої ласкавої пропозиції — дуже дякую, з охотою працюватиму. Я міг би взяти на себе твори Квітки і Стороженка* (коли передбачається його видавати)» [56, арк. 8 зв.]. Імовірно, на пропозицію адресата А. Шамрай готував тексти Квітки до публікації з літа 1926 р. по кінець 1927 р. (про це свідчать примітки до видання). Як відомо, 1928 р. святкували 150 років від дня народження письменника; можливо, «Книгоспілка» планувала випуск цього видання як ювілейного, у будь-якому разі для самого вченого двотомник став підсумком багаторічної роботи. Continue reading →

Історик літератури Агапій Шамрай: текст, твір та оточення (ч.2)

Leave a reply

ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ АГАПІЙ ШАМРАЙ: ТЕКСТ, ТВІР ТА ОТОЧЕННЯ

(продовження)

***
Розглядаючи бурхливий розвиток української літератури 1920-х, на якому відобразились різновекторні культурні орієнтири, порушує Шамрай і питання літературної дискусії та низького рівня творів, «заштампованості» текстів (можливо, таку концепцію «штампів» у літературному процесі варто порівнювати з теорією «автоматизації прийому» В. Шкловського) та феномену масової літератури, письменника-аматора, який узявся за перо (за О. Білецьким): Continue reading →

Історик літератури Агапій Шамрай: текст, твір та оточення (ч.1)

Leave a reply

70 років тому, 7 квітня 1952 року, у Києві внаслідок лікарської помилки помер Агапій Шамрай – провідний український літературознавець, історик літератури, доктор філологічних наук, уродженець міста Миропілля (зараз – Сумської області).

У цьому році виповнюється також 100 років з початку наукової діяльності Агапія Шамрая. «Краснопілля Інфо» пропонує ґрунтовну статтю сучасної дослідниці Оксани Пашко про творчість і науковий внесок нашого земляка.

Оксана ПАШКО, кандидат філологічних наук
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ АГАПІЙ ШАМРАЙ: ТЕКСТ, ТВІР ТА ОТОЧЕННЯ

У статті реконструйовано наукову діяльність українського літературознавця А. Шамрая (1896—1952) з 1922-го по 1929-й роки: період навчання в аспірантурі літературно-етнографічної секції науково-дослідної кафедри історії України (1922—1924), підготовка та публікація підручника «Українська література. Стислий огляд» (1927, 1928), вивчення творчості Г. Квітки. Окремо розглядаються сторінки наукового діалогу з М. Зеровим та полеміки з І. Айзенштоком і журналом «Нова генерація». Continue reading →

Власенко Михайло Антонович – лікар-кардіолог, доктор медичних наук, професор з Миропілля

Leave a reply

Власенко Михайло Антонович (11.12.1940, с. Миропілля (нині Сумського району) Сумської області – 31.05.2015, Харків) – лікар-кардіолог, доктор медичних наук (1993), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія ім. М. Стражеска АМН СРСР (1989). Вища освіта: Харківський медичний інститут (1964). Працював: від 1967 – Харківський медичний інститут; у 1977–95 – доцент; від 1995 – у Харківській медичній академії післядипломної освіти: завідувач кафедрою терапії та нефрології. Сфера наукових інтересів: патогенез артеріальної гіпертензії, стан простагландинів, ренін-ангіотензивної та симпато-адреналової систем при серцево-судинній патології; патогенетичні механізми гострого інфаркту міокарда, недостатності кровообігу та кардіогенного шоку; розробив методи тромболітичної терапії, медикаментозного захисту міокарда та корекції гемодинамічних змін у гострому періоді інфаркту міокарда. Continue reading →

Круть Олександр Анатолійович – доктор технічних наук, фахівець у галузях вугільної промисловості, енергозбереження

Leave a reply

Круть Олександр Анатолійович (02.08.1951, с. Запсілля Миропільського (зараз – Сумського) району Сумської обл.) – фахівець у галузі вугільної промисловості, доктор технічних наук. Вища освіта: Донецький політехнічний інститут (1973). Працював в Інституті гірничої механіки та технічної кібернетики (Донецьк, 1973–77); Міністерстві вугільної промисловості УРСР (Донецьк, 1977–85); Управлінні справами Ради Міністрів УРСР (1986–91); на керівних посадах в органах державної влади України (1992–2012); Головний науковий співробітник Відділу енерготехнологічного використання твердого палива Інституту вугільних енерготехнологій НАН України (Київ, 2012–2016); професор кафедри логістичного управління та безпеки руху на транспорті Східноукраїнського Національного Університету ім. Володимира Даля (Сєвєродонецьк, з 2016 р.). Основний напрям наукових досліджень – розроблення технологій підготовки твердого палива, зокрема кам’яного вугілля з високим вмістом натрію та хлору, для спалювання в енергетичних та теплофікаційних котлах. Встановив залежність гранично можливої масової концентрації водовугільної суспензії від густини фаз, пористості й виходу легких речовин з вугілля. Continue reading →

Носенко Віктор Костянтинович – доктор фізико-математичних наук, фахівець з нанотехнологій з Миропілля

Leave a reply

Носенко Віктор Костянтинович (23.09.1958, с. Миропілля Краснопільського (нині – Сумського) району Сумської обл.) – науковець, винахідник, фахівець з фізики металів. Доктор фізико-математичних наук (2006). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011). Вища освіта: фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1981). 1981-2022 – працює в Інституті металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України (Київ): з 01.03.2011 по 31.10.2020 – завідувач Відділу кристалізації № 26, з 01.11.2020 – Провідний науковий співробітник Відділу металознавства евтектичних і швидкозагартованих сплавів №27. Член Вченої ради Інституту металофізики НАНУ. Наукові інтереси пов’язані з одержанням і вивченням взаємозв’язку між особливостями структурного стану, магнітними та механічними властивостями аморфних і нанокристалічних стопів на основі алюмінію, заліза та кобальту як наукової бази для створення нових магнітно­м’яких і високоміцних економнолегованих композицій. Continue reading →