Tag Archives: пам’ять

Пам’ять, що перетворилася на солодку мрію: як родина загиблого захисника заснувала бренд «КуМед»

Leave a reply

Втрата близької людини під час війни — це біль, який важко вгамувати, але пам’ять про полеглих героїв може ставати джерелом світла, сили та натхнення для тих, хто залишився. Через рік після загибелі воїна Романа Лисенка його сестра Лілія започаткувала медове виробництво під назвою «КуМед». Ця назва — ніжне відсилання до військового позивного Романа («Кум»). Для сім’ї створення власної справи стало не лише способом вшанувати пам’ять про захисника, а й можливістю віднайти сенс та наснагу рухатися далі після найважчого року у житті. Continue reading →

Пам’ять, що оживає в доньці: біля озера Чеха з’явився острівець на честь полеглого Героя Богдана Рудики «Бурого»

Leave a reply

У травні 2026 року біля озера Чеха у Сумах з’явився ще один затишний і водночас скорботно-пам’ятний острівець. Здійснилася мрія родини загиблого Героя з Краснопілля Богдана Рудики (позивний «Бурий»). Мужній сержант-штурмовик загинув 28 квітня 2025 року. У той час молоде подружжя саме планувало дізнатися на УЗД стать дитини, на яку так чекало… На жаль, Катерина Рудика цю новину дізналася вже сама. Ще до народження донечці дали ім’я на честь загиблого тата. «Звісно, вона буде Богданою», — в один голос відповіли колись на запитання сестра Руслана та дружина Катя. Continue reading →

Музей, який був частиною життя. Історія Надії Скоропад з Грабовського

Leave a reply

Для Надії Скоропад музей Павла Грабовського у селі Грабовське був не просто місцем роботи. Ще п’ятикласницею вона стала екскурсоводкою, а згодом усе трудове життя присвятила бібліотеці й музею. Тут зустрічали гостей з усієї України та з-за кордону, збирали старовинні рушники, поповнювали експозицію новими знахідками, відкривали для відвідувачів життя поета, який народився саме в цьому селі. Continue reading →

Юрій ЦАРИК. ТАК МИНАЄ ЗЕМНА СЛАВА. Пам’яті Миколи Данька

Leave a reply

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Сумський письменник Юрій Царик (1938–2014). Портрет роботи Ірини Проценко

***

Юрій ЦАРИК
ТАК МИНАЄ ЗЕМНА СЛАВА

Новела

Пам’яті Миколи Данька Continue reading →

Сумська громада вшанувала пам’ять капітана Володимира Кудреватих званням “Почесний громадянин міста Суми”

Leave a reply

У Сумах вшанували пам’ять Героїв: 24 захисники отримали звання «Почесний громадянин міста» посмертно

25 лютого 2026 року депутати Сумської міської ради ухвалили рішення, яке навіки вкарбує імена мужніх воїнів в історію громади. Днями в. о. міського голови Артем Кобзар та його радник Олександр Лук’яненко передали нагрудні знаки та посвідчення «Почесний громадянин міста Суми» рідним 23 захисників та однієї захисниці, які віддали життя за волю України. Continue reading →

НЕ ВИКИНУТИ З ПАМ’ЯТІ (спогади Леоніда Дмитровича Дідоренка)

Leave a reply

До 10 роковин Дідоренка Леоніда Дмитровича – незабутнього земляка, Почесного громадянина селища Краснопілля, краєзнавця, історика, поета, літописця Краснопільщини, щирого патріота рідного краю.

Вшановуючи пам’ять Леоніда Дмитровича, пропонуємо його автобіографічний нарис про лихоліття початку 1930-х років, яке довелося пережити нашому народу. Нинішній час не менш трагічний і руйнівний для нашого краю, знову московські кремлівські злочинці замислили і здійснюють геноцид українців, тому спогади про трагічні сторінки 20 століття актуальні як ніколи.

Спогади-роздуми Леоніда Дмитровича Дідоренка побачили світ в Краснопільській районній газеті “Перемога” 17 лютого 1993 року. Continue reading →

Кохання з першого погляду і вічність у пам’яті: історія прикордонника Сергія Панича

Leave a reply

Сергій Панич наче поспішав жити. Швидко закохався. Швидко зробив пропозицію обраниці Ользі. Швидко став не за віком мудрим. І швидко пішов назавжди як Герой, захищаючи свою Батьківщину…

Історію життя і кохання розповіла дружина загиблого воїна Ольга Панич, прямо над серцем у якої є татуювання «Гуцул». Сергій переконував Ольгу не робити цього: мовляв, у подальшому житті тату може заважати їй у стосунках, якщо його не стане… А жінка була впевнена у своїх діях. Continue reading →

Пам’яті Героя: Павлу Биченку назавжди 20

Leave a reply

Павлу Биченку – старшому солдату Національної гвардії України 6 грудня виповнилося б 24 роки.

Молодий Герой з Краснопілля загинув 3 березня 2022 року на Сумщині, у перший тиждень повномасштабного вторгнення росії. Йому було лише двадцять років.

Паша Биченко навчався у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після 9 класу вступив до одного із Сумських профтехучилищ. Перед тим, як пов’язати своє життя з армією, хлопець влаштувався працювати заправником на АЗС в м. Суми, звідти і пішов на строкову службу, яку проходив у обласному центрі в лавах Національної гвардії України. Continue reading →

Життя для родини і за Батьківщину: Пам’яті Героя Олександра Хаматуліна

Leave a reply

Обірване життя світлої людини

Життєвий шлях Хаматуліна Олександра Олександровича, світлої та доброзичливої людини, обірвався у 26 років. Він назавжди залишиться в пам’яті та в наших серцях – таким, яким був: життєрадісним, надійним і безмежно відданим своїй родині та Батьківщині.

Олександр Хаматулін народився 5 грудня 1998 року у селищі Краснопілля. Закінчив 9 класів Краснопільської ЗОШ у 2014 році, у 2017-му отримав професію будівельника у ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ» та продовжив навчання у Сумському будівельному коледжі. Continue reading →

Коротке, але яскраве життя Василя Івановича Змислі

Leave a reply

Працелюб за натурою, він ніколи не пасував перед труднощами, згуртовував колектив і націлював його на поступ уперед – чи це колектив ТОВ «Хвиля», чи футбольна команда «Оріон». Він був тим керівником, який ніколи не скупився на добре слово, підтримку, не шкодував ні сил, ні часу, ні здоров’я, щоб втілити намічене в життя. Василь Іванович Змисля, якому 6 січня 2022 року виповнилося б 60 років, встиг зробити для Осоївки справді багато, а скільки йому б ще всього вдалося, якби не хвороба…

Василь Іванович був з тих людей, які не лише щось пропонували, ініціювали, а й не цуралися задля втілення мрій в життя, засукати рукава і разом з іншими працювати в поті чола. Наприклад, палкий фанат футболу, місцевої команди «Оріон», гравцем якої і сам був, Василь Іванович був ініціатором будівництва стадіону, сам особисто, будучи вже директором ТОВ, брав активну участь в роботах. Як результат, на місці колишнього пустиря виріс красень-стадіон, на якому проводить свої матчі чи не найтитулованіша команда району, яка також бореться за призові місця на обласних змаганнях, тут проводяться турніри районного рівня. Continue reading →