Tag Archives: перемога

З війни — у війну: як у Сумах працює релокована з Краснопілля газета «Перемога»

Leave a reply

Через постійні російські атаки на Сумщині вже релокувалися три прикордонних газети: у 2024 році газета «Ворскла» із Великої Писарівки евакуювалася до Охтирки, у 2025 році – газети «Білопільщина» із Білопілля та «Перемога» із Краснопілля переїхали до Сум. Усі ці редакції знаходилися у 10-кілометровій зоні від кордону з Росією.

Ми поговорили із заступницею редактора газети «Перемога» Ольгою Кисленко про те, як редакція продовжує видавати та розповсюджувати газету серед передплатників попри небезпеку та евакуацію більшості жителів громади. Continue reading →

Міст між Куземином та Краснопіллям: історія евакуації, віри та вірності рідній газеті

Leave a reply

Два перших місяці весни 2025 року для нашого краю стали часом найбільшої катастрофи за весь час війни з рашистським агресором. Пік бомбардувань КАБами почався 18 березня і тривав понад місяць – до останньої декади квітня. За цей час (березень-квітень 2025-го) ворожа авіація “висипала” на Краснопільську громаду понад 1500(!!!) КАБів, а на сусідню Миропільську – понад 300 (яка ще більше потерпала від авіаударів та артобстрілів всю осінь 2024-го і зиму 2024/2025 років).

Саме тому масова евакуація з Краснопілля і сіл громади почалася 19 березня 2025 року. Наш край практично обезлюднів…

Цей нарис присвячений першим роковинам Краснопільської катастрофи. У ньому йдеться про одну з тисяч поламаних доль наших земляків…

*** Continue reading →

Леонід Жаботинський. Велетень, який надихає

Leave a reply

Проєкт «Калиновий к@тяг» продовжуємо розповіддю про знаного українського спортсмена, багаторазового світового рекордсмена з важкої атлетики

У 1965 р. під час турніру з важкої атлетики у Відні до українського велетня боязко підступився місцевий 17-річний юнак, який четвертий рік займався культуризмом у тренажерному залі “Liebenauer” провінційного містечка Грац, і якось сором’язливо попросив автограф. Ним виявився – у майбутньому – багаторазовий чемпіон з культуризму, неодноразовий “Містер Олімпія”. Ким для нього був цей українець (193 см), який другий рік ходив у кумирах юного Арні? Ні, ви не помилилися: свого часу саме Леонід Жаботинський був людиною-натхненням для молодшого на десять років Арнольда Шварценеггера (Arnold Alois Schwarzenegger; 1947). Continue reading →

Жаботинський: На Олімпіаді Шварценеггер уболівав за мене

Leave a reply

Грудень – особливий місяць у житті великого українського богатиря. Саме в цьому місяці далекого вже 1953 року Леонід Жаботинський виступив на своїх перших змаганнях з важкої атлетики – чемпіонаті Харківської обласної ради. Тоді п’ятнадцятирічний підліток, який важив 82,6 кг, підняв у жимі 50 кг, вирвав стільки ж і штовхнув 70 кг, набравши в сумі 170 кг. А вже через десять років Жаботинський встановив свій перший світовий рекорд – подужав у ривку 165 кг. Ну а його рекорд у триборстві, який свого часу вражав уяву, становив 590 кг. Continue reading →

Валя та Віта Семеренки: мрії збуваються, мрії не збуваються…

Leave a reply

Легендарні українські біатлоністки Віта та Валентина Семеренки сьогодні, 18 січня, відзначають подвійний ювілей.

“Не важливо, як ви рухаєтесь, головне, що ви не зупиняєтесь…”

Сестрам, які з’явилися на світ з різницею у хвилини – сьогодні 40. “Уже” сорок – скажуть ті, хто в біатлон прийшов нещодавно та й пішли туди, натхненні успіхами сестер Семеренко. “Лише” 40 – скажуть ті, хто залишився в біатлоні тренером чи функціонером, та де намагається себе проявити одна з сестер. Continue reading →

Життя у прикордонному Краснопіллі: турбота про чотирилапих та любов до свого селища

Leave a reply

На вихідних вкотре побувала у рідному Краснопіллі. Метою поїздки була доставка свіжого номера газети «Перемога» нашим відданим передплатникам. Доводилося діяти по-різному: декому передавала видання через знайомих і сусідів, а тим, хто мешкає за залізничним переїздом – у Кленках та Михнівці – залишила у магазині «Слов’янка» для того, щоб люди змогли забрати черговий номер «районки».

Коли потрапляю в цей дорогий серцю куточок малої батьківщини, відчуваю цілу палітру емоцій. Тут гарно і затишно, але водночас моторошно та сумно. Прифронтове селище живе під постійною загрозою. Continue reading →

Півстоліття між фото

Leave a reply

Знову з неймовірним захопленням та цікавістю гортаю історичні підшивки «Перемоги». Про що писала районка п’ятдесят років тому? Звісно все цікаво. Сільські весілля, передовики сільського господарства, культурна нива, просто милі фото дітлахів. А ось молода жінка з щирою посмішкою та добрими очима, схожа на акторку…

Це свинарка з відгодівельного комплексу хмелівського колгоспу імені Гагаріна Ніна Іванівна Зеленська. Тож повертається Ніна Іванівна на сторінки «Перемоги» через півстоліття.

Народилась Ніна 19 лютого 1941 року у родині простих робітників на Донбасі. Мама мала інвалідність. Згодом родина переїхала до села Мезенівка. У 1947-му у родині з’явилась ще одна дівчинка, яку назвали Надійкою. Скрутне становище родини змусило влаштувати старшу донечку на виховання до інтернату. Там дев’ятирічна Ніна і розпочала свою освіту. Continue reading →

Інформаційна стійкість у прикордонних громадах: що можуть зробити місцеві ЗМІ

Leave a reply

Відсутність українського сигналу теле- і радіомовлення, недостатнє інформування з боку органів влади, спекуляції навколо теми розподілу гуманітарки… Алгоритми протидії цим та іншим інформаційним загрозам випробували на практиці учасники проєкту Сумського прес-клубу «Інформаційні загрози у прикордонних громадах Сумщини: підвищуємо стійкість за участі місцевих ЗМІ».

«Прикордонні громади Сумщини, що межують із Росією, є особливо вразливими до ворожої дезінформації та пропаганди. За свідченнями місцевих журналістів, частина мешканців цих районів навіть після деокупації продовжує споживати інформацію з російських і проросійських медіа, яким довіряють більше, ніж офіційній українській позиції. Найактивнішими осередками протидії ворожому інформаційному впливу на цих територіях є редакції місцевих медіа», – зазначає координатор проєкту, виконавчий директор Сумського прес-клубу Олексій Гвоздик. Continue reading →

Тур’я. Життя за два кілометри від ворога

Leave a reply

З півгодини знайомої тривожної дороги і зустріч з мальовничою Тур’єю. Вранішні спустошені вулиці. О пів на сьому ранку у селі, що за два кілометри від ворожого кордону, співбесідника знайти нелегко… Приємна, але зрадлива тиша…Мандри центральною вулицею, і ось вдалині на вигоні чималі стада гусей та пара корівок.

«ДОВОДИЛОСЬ ПЕРЕХОВУВАТИСЬ У ПІДБИТОМУ ТАНКУ, ЩО ТАК І ЗАЛИШИВСЯ НА ТРАСІ»

Зустрічаємо першу місцеву мешканку – 85-річну Катерину Санжар. «Так мені «пощастило» – у Другу світову була дуже маленькою, бо народилася 8-го березня 1938-го. А ця, з москалями, застала мене вже у поважному віці, каже. – Як не моторошно іноді буває від постійних вибухів і нестерпних переховувань у погребі, та не залишимо свою домівку. Бо ж власними руками її будували». Але ж лихо прийшло, звідки не чекали, каже старенька. Щоденні свисти снарядів та вибухи. Continue reading →

Для медіа, які працюють у прикордонних регіонах, потрібна окрема державна програма підтримки

Leave a reply

«Говорить і показує Україна»

Галузь мовлення і телебачення українського прикордоння потребує максимального наповнення національним змістом

У Сумській області одна з найдовших протяжність кордону з російською федерацією — понад 560 кілометрів. А наявність в агресорів великої кількості потужних ретрансляторів дає їм змогу здійснювати багаторічну інформаційну експансію на прикордонні території. І ця експансія тільки посилилася з початком повномасштабної війни. Крім суто оборонних завдань, пріоритетною для області залишається інформаційна безпека, бо 24 лютого підтвердило, що за російським словом ідуть російські танки. Continue reading →