/ продовження /
ОСВІТА
Протягом 2021 року освітня галузь зарекомендувала себе на достатньому рівні у питанні надання якісних освітніх послуг. Пріоритетним завданням освіти є задоволення потреб населення громади, їх національно-культурних, освітніх прав і запитів. Ці потреби задовольняються сформованою мережею підпорядкованих закладів освіти. Continue reading
ЗВІТ КРАСНОПІЛЬСЬКОГО СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ ЯРЕМЧУКА ЮРІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА ПРО РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАДИ ЗА 2021 РІК
Дорогі Земляки!
Позаду ще один рік нашої з вами спільної роботи в умовах реформи місцевого самоврядування та впровадження принципів децентралізації. Вже четвертий рік поспіль Краснопільська громада продовжує своє успішне функціонування. Роботу селищної ради можна відзначити як конструктивну й послідовну, оскільки всупереч непростій соціально-економічній ситуації ми намагаємося зберігати стабільність, приймати виважені рішення на користь нашої громади.
Всім здобуткам року, що минає, ми маємо завдячувати, перш за все, праці та наполегливості працівникам, депутатам та членам виконкому селищної ради, платникам податків до бюджету громади, підприємцям та активним громадянам, яким не байдужа доля рідного краю. Селищна рада є колегіальним органом, який представляє спільні інтереси територіальної громади. Тому все, що зроблено за звітний період, є результатом колективної роботи кожного з нас. Continue reading
– Позаду місцеві вибори, вибори селищного голови та остаточне об’єднання громади. Як Вам працюється в новому статусі та нових умовах сьогодення, які перші кроки вже було виконано?
В першу чергу хочу подякувати виборцям, які довірили мені знову очолити селищну раду. Переді мною стоїть одне завдання – виправдати високий кредит довіри та сподівання мешканців громади. Наполегливою працею буду робити все, щоб не підвести жителів Краснопільщини.
Позаду виборча кампанія і після місцевих виборів до Краснопільської громади приєдналися ті сільські ради, які раніше не поспішали до неї входити. Збільшилося не лише населення, а й додалося більше роботи, викликів та обов’язків. І треба зробити все, щоб жителі цих сіл відчули себе комфортно у новій родині. Continue reading
Основні заходи, що були реалізовані Краснопільською селищною радою у 2020 році
– Краснопільська громада ввійшла до списку переможців конкурсу з відбору територіальних громад для надання підтримки у розробці стратегій розвитку, за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”;
– Проведено ремонт доріг комунальної власності в смт Краснопілля, с. Тур’я та с. Чернеччина; Continue reading
14 березня 2017 року делегація Краснопільщини у складі голови Краснопільської районної державної адміністрації Юрія Яремчука, голови Краснопільської районної ради Віталія Савоненка, голови Краснопільської селищної ради Івана Хомічова та начальника центру надання адміністративних послуг Краснопільської районної державної адміністрації Олесі Омельченко відвідала столицю України з приємною місією.
У самому центрі Києва бізнес-центр «Панорама» приймав переможців проекту “U-LEAD component 2” по створенню центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), де відбулося урочисте підписання меморандуму про співпрацю між представниками місцевого самоврядування та компанією SKL International. З-поміж більше ніж 80 претендентів з усієї України проект, розроблений ЦНАПом Краснопільської РДА, отримав довгоочікувану перемогу.
Continue reading
(закінчення, початок див. Федір Турченко: «Общая история»: наука чи політика? ( І ); Федір Турченко: «Общая история»: наука чи політика? ( ІІ ) )
…
Україна у складі Російської імперії – Радянського Союзу
Росія до 1917 р. офіційно і фактично була імперією і без врахування цього факту неможливо описати її дореволюційну історію. Тому у першому, досить об’ємному розділі книги О.А. Данилова, який називається «Между реформой и революцией. Россия 1894-1914 гг.» автори, продовжуючи називати «Росією» весь імперський простір, все ж один раз використовують назву «Російська імперія» і одного разу вказують, що Росія «…была еще и величайшая евразийская империя» [15, с.27].
Але, вказавши на цю обставину, необхідно чітко визначити, що означає на практиці імперський статус Росії. Без відповіді на це питання уявлення про історію цієї країни буде неповним. Адже в Російській імперії (чи пак в Росії) неросіяни становили більше половини від загальної кількості населення. Між росіянами і неросіянами були складні відносини. О.А. Данилов пише про суперечності «между центром и окраинами», «между русскими и инородцами» [15, с.104; 12, с.8], характерні для дореволюційної Росії. Але який характер цих суперечностей? Яким було становище російського «центру» в імперії? Чи були «инородцы» колоніально залежними від центру, чи їх статус відрізнявся від становища населення класичних колоній західних країн? Врешті-решт, якою була ієрархія національностей в Російській імперії? Яким було становище імперської, державоутворючої нації? В Україні ці питання досить активно дискутуються [див.: 26; 27, с.153-154]. О.А. Данилов і його співавтори обходять їх і тим самим залишають незрозумілим зміст, який вкладається в поняття «общая история». Як наслідок, це поняття втрачає будь-який науковий зміст і перетворюється на затерте пропагандистське кліше.
Continue reading
(продовження, початок див. Федір Турченко: «Общая история»: наука чи політика? ( І ) )
…
Росія: територія і населення
Почнемо з найзагальнішого питання: які географічні, етнонаціональні і політичні параметри визначають ключове слово концепції О.А. Данилова – О.В. Філіпова «Росія»?
Загальновідомо, що до 1917 р. Росія була поліетнічною імперією. Її офіційною назвою – Російська імперія, послуговувалися громадяни, державні діячі, російські і іноземні дипломати. Цю назву можна знайти в офіційних документах, на політичних картах.
Слід було очікувати, що образ Росії як багатонаціональної імперії знайде належне відображення в концепції історії Росії 1900-1921 рр. О.А. Данилова. Однак, у Вступі до Книги для вчителя цього автора (а це і є його концепція) читач жодного разу не знайде словосполучення «Російська імперія». Зате десятки разів використовується етнонім «Росія». Проаналізувавши його зміст, виявляємо, що О.А. Даниловим слово «Росія» використовується як синонім «Російська держава», «Російська імперія». Географічно Росією у книзі О.А. Данилова охоплюється євразійський простір від кордонів з Німеччиною і Австро-Угорщиною на Заході і до Тихого океану на Сході.
Continue reading
У статті розглядається ідея узгодження змісту українських і російських підручників з історії для середньої школи. Вивчається концептуальний і змістовний бік сучасного підручникотворення з історії Росії в Російській Федерації, а також оцінка російськими експертами сучасних підручників з історії України. Автор демонструє глибокі суперечності у поглядах українських і російських авторів на фундаментальні питання минулого. Співвідносяться наукові та політичні аспекти підручникотворення.
Ключові слова: підручникотворення, історична наука, освіта, “спільна історія”.
Контекст
В останні роки президентства Л.Д. Кучми в Україні розгорнулися дискусії про доцільність «узгодження» українських і російських підручників з історії для загальноосвітньої школи. Підставою була оголошена «спільна історія» України і Росії. Таким терміном російські експерти характеризують період перебування України та інших пострадянських країн у складі Московського царства – Російської імперії – Радянського Союзу. Тоді ідея «узгодження» не одержала підтримки професійних істориків України і вчительського загалу, а у політиків – прихильників «узгодження» не вистачило владних та й інтелектуальних ресурсів для реалізації цього проекту. Після обрання Президентом України В.А. Ющенка про цю ідею забули, хоча з боку певних політичних сил постійно звучали заклики «не переписувати історію», «виправити» підручники. Після останніх президентських виборів (2010 року – krasnopillia.info) ідея «виправлення», «узгодження» і навіть «спільного підручника» відродилася. У неї з’явилися могутні прихильники по обидва боки українсько-російського кордону, у тому числі в українських владних кабінетах. Вже зроблені перші кроки. У квітні 2010 р. на першому з моменту утворення СНД з’їзді вчителів і освітянських чиновників колишніх союзних республік, який відбувся у столиці Казахстану м. Астані, заступник міністра освіти Білорусії Казимир Фарино запропонував створити єдині для усіх країн співдружності підручники з історії. Мова йшла лише про один з багатьох предметів, які вивчаються в школі – історію. Звідси можна зробити висновок, що вивченню цього предмета приділяється особливе, по-суті політичне значення.
Continue reading
На Краснопільщині є сільські громади, які постійно беруть участь у різних конкурсах та проектах. Завдяки цьому роблять ремонти у комунальних закладах, проводять вуличне освітлення, водогони та інше. Свідком таких робіт став у Чернеччині, а голова місцевої сільської ради Іван Федорович Рагулін розповів про те, що вони вже зробили на ґрантові гроші, і що планують облаштувати в майбутньому.
– У 2009 році будівництво водогону у селі розпочали за програмою ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, – розповідає Іван Федорович. – А із січня 2014 року розпочали процедуру участі, а згодом виграли конкурс у Швейцарсько-Українському проекті DESPRO. Згідно з угодою DESPRO брав на себе 40 відсотків витрат, ще 40 мало внести населення, решта – бюджетні кошти. Але, коли у квітні цього року укладали угоду, умови дещо змінилися. Внесок DESPRO залишився без змін, а ось відсоток бюджетних коштів збільшився до сорока відсотків, тоді як людський внесок зменшився до 20%. Якщо говорити мовою цифр, то 420 тисяч гривень – DESPRO, бюджетних коштів – 460 тисяч і кошти людей становить близько трьохсот тисяч.
Continue reading
