Tag Archives: родина

Мужнє й довершене слово Миколи Данька (ч.1)

24 травня виповнюється 95 років від дня народження Миколи Михайловича Данька (1926–1993) – нашого видатного земляка, уродженця Славгорода, самобутнього поета, письменника, журналіста, перекладача, одного з лідерів українського дисидентського руху – шістдесятництва на Сумщині 1960–1980-х років.

З цієї нагоди пропонуємо статтю Володимира Садівничого – передмову до бібліографічного збірника “Творчість Миколи Данька (1926-1993)”, який побачив світ у видавництві Сумського державного університету. Continue reading

Відійшов у вічність літературознавець Леонід Ушкалов, який зумів «оживити» забронзовілих українських класиків

Вітчизняна наука, культура й освіта зазнали гіркої втрати — на 63-му році життя відійшов у вічність Леонід Ушкалов — український літературознавець і письменник, доктор філологічних наук, професор кафедри української і світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

За словами колег, учений щойно завершив роботу над створенням книги про Михайла Драгоманова, якій уже присвоїли статус «неписаної історії української літератури».

Далі у планах була повна енциклопедія символів, образів і метафор, якими повняться твори Григорія Сковороди. Розшифрувавши їх для широкого читача, професор хотів наблизити сучасників до осягнення українського першорозуму. Леонід Ушкалов — один із найвидатніших сковородинознавців сучасності, який присвятив вивченню життя і творчості українського мандрівного філософа більшу частину свого життя. Літературознавцю вдалося підготувати і видати Повну академічну збірку творів митця. Він також написав художню і водночас філософську оповідь «Ловитва невловного птаха» та путівник по творчості Григорія Сковороди «Семінарій», якими націлив майбутніх дослідників на глибоке розуміння постаті видатного письменника. Continue reading

Чудове повернення Павла Грабовського

Письменниця та журналістка з Чернігова Євдокія Тютюнник створила художній роман «Грабовський» про великого українського поета і патріота.

Що ми донедавна знали про Павла Арсеновича Грабовського? Зовсім мало. У радянській літературі його змальовували так, як це було вигідно ідеології того часу. Борець, революціонер, засланець – палкий непримиренний, затятий!.. А що в нього було на душі, окрім думок про боротьбу з ненависним царським режимом?

Проте ніхто не розповідав про те, що шаблонна постать на сірому літературному постаменті – живий, неординарний, яскравий, надзвичайно обдарований добродій, який проникливо мислив, дивовижно мріяв, пристрасно кохав і боровся за вільну Україну. Continue reading

У Чернігові презентували нову книгу про Павла Грабовського і його родину

Днями фонд Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Короленка поповнився унікальним виданням, яке представила чернігівська журналістка Євдокія Тютюнник. Вона розкрила постать непримиренного борця й талановитого письменника Павла Грабовського по-новому, показавши його без всіляких шаблонів та стереотипів.

«Я не співець чудовної природи»

Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її;
З ума не йдуть знедолені народи, –
Їм я віддав усі чуття мої.

Напевно, багатьом з нас відомі ці поетичні рядки Павла Грабовського, в яких порушується проблема митця і суспільства. А також, згадуючи про його творчість, ми неодмінно цитуємо поезію «Швачка»: Continue reading

Діти – справді Божа благодать

160205_Ghaghenko_family
У нинішні скрутні часи стало нормою мати одну дитину, й не кожна сім’я зважується на народження ще одного нащадка, не кажучи вже про троє-четверо. А ось в Осоївці є унікальна і щаслива родина Гагенків – ієрея Андрія та його дружини Тетяни, у якій виховуються у теплі і любові аж семеро діточок. Тут вірять: діти – справді Божа благодать.

Під’їхати до будинку сільського священика нам з настоятелем благочинного округу православних церков району, митрофорним протоієреєм Іоаном Дубляком «непоміченими» не вдалося – велике вікно на кухні виходить на вулицю і його облюбувало трійко поки що не знайомої мені дітвори. Рука відразу потяглася за камерою, аби сфотографувати цю чудову, на мій погляд, картину. На це пішло кілька секунд, але цього вистачило, щоб дітвору на вікні як вітром здуло – наввипередки побігли повідомляти батьків про гостей. А вже за хвилину нас на ганку зустрічав господар отець Андрій.
Continue reading

ВОЛОДАРКА РОДИННОЇ РЕЛІКВІЇ

150914_T_Savytska1
Наша зустріч з цьогорічною випускницею Краснопільської гімназії Тетяною Савицькою відбулася напередодні її від’їзду на навчання до Київського авіаційного університету. Позаду залишились роки в рідному навчальному закладі, які не можна назвати безтурботними, адже дівчина була президентом учнівського самоврядування гімназії, членом Малої академії наук України в Сумській області, членом агітбригади «Стимул», солісткою РПК, членом обласної збірної команди Сумської області з пішохідного та велосипедного туризму. Та всі ці «позаурочні» навантаження, за словами Тетяни, були їй лише в радість, адже любить спілкування, активний відпочинок, туризм, зміну місць, тому зізнається, що хоч і сумуватиме за гімназією, її вчителями та однокласниками, але до Києва їде з гарним настроєм. Останні літні дні принесли їй масу задоволення і незабутніх зустрічей, зокрема участь у фестивалі «Єдина Сумщина – Єдина Країна» за участю студії «Квартал 95», що відбувся нещодавно у с. Підопригори Лебединського району, де Таня Савицька здобула перемогу в конкурсі вишиванок.

– Все почалося із пропозиції заступника директора гімназії Лариси Миколаївни Хомічової взяти участь у цьому дійстві. Звісно, я погодилась. Поїхала у вишиванці, бо люблю носити національний одяг, до того ж то було патріотичне свято.

– Я так розумію, на тобі зараз саме та вишиванка, в якій ти брала участь у конкурсі?

– Так, цій вишиванці більше ста років. Моя прапрабабуся Євгенія зіткала її саморуч із домотканого полотна, сама придумувала візерунки і орнамент, сама вишивала. Потім ця вишиванка передавалася із покоління в покоління і стала нашою сімейною реліквією. Ось тепер дійшла черга мені володіти нею. Одягаю її на свята, патріотичні заходи і просто так, коли захочу.
Continue reading