Tag Archives: свято

«ВПО — весела, позитивна та оптимістична». Історія Оксани Дрозд, яка вивезла своє життя з Краснопілля

Гул безпілотників чути у небі над центром Сум. Люди тримаються стін будинків, які зустрічаються їм Соборною вулицею. Деякі містяни забігають до під’їздів, шукають очима укриття та поглядають у небо, наче хочуть впевнитися, що російські дрони пролітають повз. Через 20 хвилин настає тиша, і місто знову відновлює рух.

Ми зустрічаємо Оксану Дрозд. Час нашої зустрічі припав на російську атаку, тож довелося трохи затриматися в укритті. Жінка згадує, що перший тиждень після переїзду до Сум давався їй важко. Місто зазнає масових атак армії РФ, тож Оксані було нелегко адаптуватися попри досвід життя у селищі, значно ближчому до кордону з агресором. Continue reading

Микола Данько. ВЕЧОРНИЦІ У СЕЛІ ПОГРЕБАХ

До 100-річчя поета-шістдесятника Миколи Данька

Продовжуємо цикл дописів, присвячених постаті і творчості нашого видатного земляка Миколи Данька. Цього разу пропонуємо поетичний нарис-репортаж, що побачив світ навесні 1963 року. Це був час, коли ще зберігалися острівці традицій справжньої, «старої» України… Мине ще кілька років, і настануть «модерні» часи… З усіма їхніми здобутками і втратами… Continue reading

«Чарівна мідь оркестрів» – справжнє свято духової музики в Краснопіллі

На один день осередком духової музики стало Краснопілля, де 3 липня відбувся обласний фестиваль духової музики «Чарівна мідь оркестрів». Срібним дзвоном духових оркестрів наповнився Краснопільський Палац культури, доносячи красу кожної мелодії до сердець глядачів.

З нагоди відкриття фестивалю учасників та гостей вітали головний спеціаліст відділу культурно-мистецької діяльності і навчальних закладів управління культури Сумської обласної державної адміністрації Тетяна Коршак, секретар Краснопільської селищної ради Ірина Юхта, які відзначили велику роль фестивалю в популяризації духової музики та побажали оркестрантам вдалих виступів. Continue reading

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. СОВІСТЬ

СОВІСТЬ

Совість… Це слово змалечку знайоме кожному з нас, а от що воно означа — до пуття не знає, мабуть, ніхто. Якийсь незбагненний емоційний компас, що веде твою душу вбік добра.

Опанас Сластіон. Ілюстрація до поеми «Наймичка»

Ще в середині XVII століття знаменитий київський філософ і богослов Інокентій Гізель у своєму трактаті «Мир чоловіка з Богом» писав: «Совість — це свідомість себе самого, або розмисл про себе, за допомогою якого людина вирішує, варто їй щось робити чи не варто, добром чи злом є те, що вона робить чи зробила». Якби Гізель почав пояснювати свою думку докладніше, він, як справжній схоласт, мабуть, спершу, вслід за Томою Аквінським і Жаном Жерсоном, розрізнив би совість-синдерезис та совість-консцієнцію, потім зробив би логічний аналіз цих понять… Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (VII)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(закінчення)

***

Шульга:
Товариш генерал. Звернутися. Дозвольте…

Ні, не чує.

Шульга:
Товариш генерал, простіть мене, простіть…

Мовчить Волошко, сивий, нерухомий.
Шульга оглянувсь й пада на коліна. Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (VI)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Величко:
А що хіба?

Сергій:
Не знаєте нічого?

Величко:
Ні. Я ж весь ранок там,
на залізниці. Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (V)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Голос діда:
Убиті всі. І цей ось неживий…

Голос онука:
Дідусю, гляньте,
осьде у солдата в зубах чока,
граната біля губ.

Голос солдата:
Ви хто? Ви хто? Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (IV)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Волошко:
То що ж воно за непорозуміння?

Шурлаков:
Є виступаючий один. Шульга тут проти.

Волошко:
Так, пізнаю Юхима,
тобто Йосиповича…
На все завжди своя у нього думка.
Аж неймовірно принциповий чоловік.
Так що ж він там? Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (III)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Оля:
Не була, а знаю.
Ось ця береза. Вишня. Зацвіла!
Я так хотіла, щоб вона цвіла!
І щоб сьогодні.

Ліда:
І лавочка ось поряд — біля неї.
Давай посидимо.
Давай. Continue reading

Анатолій Таран: Військовий ритуал (II)

Анатолій Таран
Військовий ритуал
Героїчна балада

(продовження)

***

Розгублено дивився Одігнало. Поставив ношу, щоб вона не впала.
Довкола оглянувся. І кинувсь до Волошка нестатечно.

Одігнало:
Товариш лейтенант!

Шульга:
Не лейтенант. Товариш генерал!

Одігнало:
Товариш лейтенант! Іван Григорович! Continue reading