Робота на землі допомагає відволіктися від пережитого — так говорить переселенка з прикордонного Краснопілля Людмила Дашутіна.
Переселенці Ніна та Людмила. Суспільне Суми
Рік тому вона разом із мамою евакуювалася до Бишкіні, рятуючись від російських обстрілів. На новому місці жінки винаймають житло та облаштовують город. Свою історію вони розповіли кореспондентам Суспільного. Continue reading
Мешканка с. Рясне Юлія Михалко розповіла про те, як три тижні ховала дітей від окупантів, які хотіли їх розстріляти як родину воїна, а також — як живуть зараз в евакуації.
РОЗСТРІЛЬНІ СПИСКИ
Село Рясне Краснопільської громади знаходиться в безпосередній близькості до кордону з країною-агресоркою, усього лише за 3 км від нього.
В цьому населеному пункті і проживала родина Михалко: Юля та двоє її діточок. Донечці Іринці на той момент було 14 років, синочку Ілюші — 11, а чоловік Артем перебував у лавах української армії, адже з самих перших днів АТО пішов воювати на схід України. Continue reading
Уже традиційно в другу неділю травня в Україні відзначають День матері. Це свято — ще один привід подякувати найріднішим за турботу та підтримку. Однак не всі родини мають канонічні історії материнства. Часом це біль втрати, самотність, переїзд та відчуття незахищеності. Continue reading
Мешканці гуртожитку ГО «Плурітон» у Сумах — переселенці з прикордонних громад Сумщини — вирощують квіти та овочеву розсаду, облаштовують клумби і разом доглядають за територією. Для людей, які втратили домівки через війну, спільна праця на землі стала не лише щоденною справою, а й психологічною опорою.
Наталія Михалко евакуювалася з Рясного Краснопільської громади у грудні минулого року — тоді російські військові зайшли в сусіднє село Грабовське. Нині вона живе в гуртожитку «Плурітону». Continue reading
18 квітня 2026 року виповнилося 110 років від дня народження уродженця Миропілля, професора, видатного педагога Івана Гавриловича Єременка (1916 – 2002). Все його життя було присвячене служінню дітям, які потребують особливої уваги й підтримки. Без його наукового внеску неможливо уявити становлення цілої галузі педагогічної науки.
Народився Іван Єременко у місті Миропілля на Сумщині в селянській родині. У 1938 році закінчив Полтавський педагогічний інститут. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор педагогічних наук (1968), професор (1969). Понад чверть століття (1959–86) його діяльність була пов’язана з Науково-дослідним інститутом педагогіки (нині Інститут педагогіки НАПН України): від завідувача відділу дефектології до керівника лабораторії олігофренопедагогіки. Саме тут формувалися наукові засади, які визначили розвиток української корекційної педагогіки.
Педагогічний досвід професора Івана Гавриловича Єременка пам’ятають і розвивають колеги-педагоги. Пропонуємо одну із недавніх статей, присвячених науковій спадщині видатного вченого. Continue reading
У тексті однієї з популярних пісень лунає фраза: «Війна — це справа молодих». Слова звучать красиво, майже романтично, але насправді в цій формулі прихована велика трагедія. Війна — це за своєю суттю явище, що суперечить природі людського буття, адже юність має асоціюватися з навчанням, коханням та мріями про майбутнє, а не з окопами та вибухами. Проте саме на плечах таких відчайдушних юнаків сьогодні тримається незалежність України.
Один із них — Кирило Сергійович Карпенко — солдат, номер обслуги гармати у 27-й окремій артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського. Йому лише 19. 3 травня він відсвяткує свій двадцятий день народження. Але за плечима у цього хлопця досвід, який не кожен дорослий зможе осягнути. Continue reading
Яна Бондар — студентка Сумського медичного інституту СумДУ. Навчається на п’ятому курсі медичного факультету на держбюджеті. Вона поєднує навчання з роботою, яка вже зараз дотична до майбутньої професії. Яна багато усміхається, жартує, але водночас говорить виважено і впевнено — так, як говорять люди, які вже звикли до відповідальності. Continue reading
Коли Олександр згадує свою юність, на його обличчі з’являється хитра усмішка. Хто б міг подумати, що диплом машиніста-тракториста з Краснопільського ПТУ стане фундаментом для кар’єри одного з кращих техніків 27-ї артилерійської бригади?
Але шлях до «Ураганів» пролягав через… підрив російської економіки зсередини. Continue reading
У районі очікування було тихо, якщо тишею можна назвати коротку паузу між бойовими виходами. До позицій часто виходили лісові звірі — голодні й налякані канонадою. Максим ділив із ними свій пайок, і дикі тварини, які зазвичай цуралися людей, спокійно їли з його рук. Побратими спостерігали за цим із доброю усмішкою, аж поки один не підсумував: «Ти прямо як бог Велес». Відтоді це ім’я приклеїлося до Максима міцніше за статутне звертання. Сьогодні молодший сержант Максим Василенко, командир відділення охорони, повністю виправдовує свій позивний: він опікується тими, хто тримає фронт, і технікою, що несе смерть ворогу. Continue reading
Коли почалася повномасштабна війна, у прикордонних селах Краснопільщини люди найбільше боялися одного: що залишаться без хліба. Але навіть у найважчі дні він там був.
Як працював хлібозавод під обстрілами, як водії їхали через російські блокпости і чому сьогодні підприємство змушене зупинити роботу, розповідає голова правління Краснопільської районної спілки споживчих товариств, депутат селищної ради, і з кінця минулого року Почесний громадянин Сумського району Сергій Миронов. Continue reading
