Наші захисники – гордість нації. Воїни, чиї імена вписані у новітню історію України разом із високими державними нагородами. Кожен із них – це не просто історія окремої людини, а частинка великого літопису боротьби нашого народу за свободу й незалежність. Завдяки ініціативі начальника Сумської ОВА Олега Григорова розпочинаємо серію публікацій про історії наших мужніх захисників, аби зберегти пам’ять про їхній подвиг. Ці історії водночас болять та надихають, мотивують та нагадують, якою ціною ми тримаємо небо над головою. Історії Героїв залишаються символом мужності, незламності та любові до України. Бо саме з таких життів і подвигів складається книга нашої Перемоги.
Коріння та поклик рідної землі
Сергій Скороход народився у 1983 році в мальовничому селі Чернеччина, що на Краснопільщині. Це місце, де він провів свої дитячі та юнацькі роки, де навчався у місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Чернеччина для нього більше, ніж просто мала батьківщина – це село є найріднішим куточком України, тим незримим магнітом, що живить його силу. Сергій після 11 класу вступив до технікуму, але навчання було перерване – він пішов служити в армію. Після строкової служби Сергій вирішив не повертатися до навчання.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну його життя було пов’язане з підприємництвом – він займався прийманням металобрухту. Утім, у цивільному житті Сергій також знайшов спосіб служити громаді: він активно підтримував краснопільські юнацькі футбольні команди – «Явір» та «РОСТ», допомагаючи молоді реалізовувати свій потенціал. Ці тихі, але важливі справи свідчать про його небайдужість і відповідальність.
Нестримне прагнення на фронт
Коли країна опинилася перед загрозою повномасштабної агресії, Сергій не став чекати чи шукати виправдань. З червня 2022 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Його рішення було продиктоване внутрішнім бажанням захищати свою землю, власні цінності.
Спочатку майбутнього воїна направили до 27-ї артилерійської бригади. Але вже незабаром виникла потреба змінити фах артилериста. Тоді проявився його непохитний характер. Коли стало відомо, що артилеристи не є пріоритетом і потрібні піхотинці, командири запитали добровольців, хто бажає поповнити лави піхоти.
«На той час мені було однаково куди потраплю», – згадує Сергій. «Запитали, хто має бажання піти в піхоту – підніміть руку. Нас тоді 8 чоловік зголосилося в піхоту, і я в тому числі, бо дуже хотів якнайскоріше потрапити на фронт».
Проте, перш ніж потрапити на першу лінію вогню, його чекало несподіване випробування. У Київському розподільчому центрі, де формувалися підрозділи, дала про себе знати давня проблема зі здоров’ям – виразка шлунку. Це вибило військового зі строю на місяць.
«Тому швидко опинитися на фронті не вдалося, бо потрапивши у Київ, місяць провів у шпиталі…», – розповідає захисник.
Це був період очікування, який лише посилив його рішучість.
«Мене прооперували, а потім у жовтні я доєднався до 53-ї окремої механізованої бригади».
Позивний довго не вигадував, він у нього такий, як і прізвище «Скороход». А найбільш близьким і перевіреним часом людям дозволяє називати себе «Rey».
Молодший сержант Сергій Скороход брав участь у битвах за Бахмут, Авдіївку, інші населені пункти Донбасу. Він і зараз у лавах захисників-оборонців. Відважний воїн нагороджений знаком народної пошани «За службу державі», почесною відзнакою командира військової частини «За оборону Авдіївки», відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою «Незламним героям російсько-української війни».
Мотивація: любов і безкомпромісна правда
Його мотивація не потребує гучних слів, бо вона дуже проста й глибока.
«Моя мотивація – це моя донечка і люди, котрі завжди поруч зі мною серцем. Імена не називатиму». Саме любов до доньки та невидима підтримка найближчих людей є його незламним щитом і рушійною силою на війні.
Сергій Скороход має чітку та безкомпромісну громадянську позицію щодо національного спротиву.
«Якби всі стали на захист України у 2022-23 роках, то війна вже б закінчилася». Сергій не приймає половинчастих рішень і відкидає будь-яку спробу уникнути відповідальності.
«Відмазки типу “немає зброї, хай йдуть депутати, ТЦК чи хтось інший” я не підтримую».
Для нього захист рідної землі – це не політичне гасло чи чиясь окрема справа, а обов’язок кожного громадянина. Його історія – це історія свідомого вибору, мужності та незламної волі.
Ольга Кисленко
газета “Перемога”
Фото з архіву Сергія Скорохода
Джерело:
https://krasnews.com.ua/bolovi-tochky/zahysnyk-iz-chernechchy-ny-shlyah-voyina-sergiya-skorohoda/
06.11.2025
БОЛЬОВІ ТОЧКИ
ЛЮДИ
Захисник із Чернеччини: Шлях воїна Сергія Скорохода
