Tag Archives: професор

Професор Іван Гаврилович Єременко про роботу з учнями з інтелектуальними порушеннями

18 квітня 2026 року виповнилося 110 років від дня народження уродженця Миропілля, професора, видатного педагога Івана Гавриловича Єременка (1916 – 2002). Все його життя було присвячене служінню дітям, які потребують особливої уваги й підтримки. Без його наукового внеску неможливо уявити становлення цілої галузі педагогічної науки.

Народився Іван Єременко у місті Миропілля на Сумщині в селянській родині. У 1938 році закінчив Полтавський педагогічний інститут. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор педагогічних наук (1968), професор (1969). Понад чверть століття (1959–86) його діяльність була пов’язана з Науково-дослідним інститутом педагогіки (нині Інститут педагогіки НАПН України): від завідувача відділу дефектології до керівника лабораторії олігофренопедагогіки. Саме тут формувалися наукові засади, які визначили розвиток української корекційної педагогіки.

Педагогічний досвід професора Івана Гавриловича Єременка пам’ятають і розвивають колеги-педагоги. Пропонуємо одну із недавніх статей, присвячених науковій спадщині видатного вченого. Continue reading

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ГАРМОНІЯ

ГАРМОНІЯ

«О як гармонію, гармонію ми любим», — вигукнув колись Тичина. Шевченко теж її любив. А що для нього гармонія? Найперше — інструментальна музика. Так-так, музика для Шевченка — «чутна гармонія». 24 березня 1858 року поет пише про музикальну вечірку в мецената, почесного громадянина Москви Миколи Варенцова: «Тут я зустрівся з деякими московськими художниками й музикантами і, послухавши Моцарта, Бетговена й інших великих представників чутної гармонії, об 11 годині вернувсь назад…»

Пройнята неймовірною чуттєвістю, гармонія музики — «людська, надто людська». Та водночас це космічна стихія, котра гойдає людину на своїх хвилях. Ось герой повісті «Музикант» слухає концертну увертюру Фелікса Мендельсона-Бартольді до комедії Шекспіра «Сон літньої ночі». Виконавців двоє: чоловік — за віолончеллю, жінка — за фортепіано. «Віолончель з фортепіано, — каже він, — це така божественна гармонія, що вічно слухав би її й не наслухався, а особливо коли вони вдвох виконують цю чарівну серенаду. Я, зрештою, гадаю, і не без підстав, що, крім гармонії звуків, між ними існує найвища гармонія найніжніших почуттів». Гармонія звуків непомітно перебігає тут у гармонію почуттів, а гармонія почуттів — у гармонію звуків. Continue reading

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ПОКЛИКАННЯ

ПОКЛИКАННЯ

Мабуть, кожній людині хоча б раз у житті доводилось ставити собі питання: навіщо я живу? що я роблю на цьому світі? чого я хочу від нього? Сам я, здається, вперше по-справжньому відчув це років у дев’ятнадцять, коли в пошуках адреналіну опинивсь у війську. Якось, тримаючи в руках карабін, я стояв сам-один серед білої снігової пустелі, яка десь далеко-далеко за горизонтом танула у свинцевому небі. Аж раптом ні з сього ні з того все моє єство здригнулось від якогось незнаного досі холоду: «Матінко моя, що я тут роблю?»… Continue reading

Красиловець Юрій Гаврилович – уродженець Славгорода, професор, доктор сільськогосподарських наук, фахівець із захисту рослин

Красиловець Юрій Гаврилович (20.11.1935, с. Славгород Краснопільського р-ну, нині Сумської обл. – 2013, м. Харків) – вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (2002). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1963). Працював агрономом у Харківській області; на Сумській сільськогосподарській дослідницькій станції (1964–66); від 1969 року – в Інституті рослинництва НААНУ (Харків): від 1980 – завідувач лабораторії та сектору технічного захисту рослин, від 2004 – головний науковий співробітник; за сумісністю з 1994 року – у Харківському аграрному університеті (від 2002 – професор кафедри фітопатології). Обґрунтував природу стійкості пшениці до шкідників генеративних органів; розробив системи заходів із захисту овочевих та зернових колосових культур від шкідників і хвороб. Співредактор і співукладач довідника «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» (Х., 2006). Continue reading

Відійшов у засвіти наш земляк, професор, доктор історичних наук, уродженець Грабовського Сергій Олександрович Наумов

Харківський національний університет імені Каразіна з сумом повідомляє, що після раптової тяжкої хвороби передчасно відійшов у засвіти професор, доктор історичних наук Сергій Олександрович Наумов.

Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. Навчався у місцевій школі, згодом у Лебединському педагогічному училищі, а потім на історичному факультеті Харківського державного університету, отримавши диплом із відзнакою в 1982 р. Continue reading

Історик на тлі епохи: Федір Турченко про свій час

Книга спогадів відомого українського історика Федіра Турченка є панорамою одразу декількох епох: починаючи від пізньосталінського періоду і до сучасної російсько-української війни. Вони є чудовим джерелом для осмислення трансформації, яка відбувалась із цілим поколінням істориків.

Огляд на: Турченко Ф.Г. Перед викликами епохи. Спогади історика. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2023. 400 с.

Декілька тижнів тому я записував інтерв’ю з одним своїм приятелем-істориком старшого покоління. Розмовляли про його радянський період життя: від школи і до аспірантури. На жаль, через моє технічне невігластво я не зробив правильного запису, і файл був втрачений. Буквально за декілька днів мені потрапила до рук книга спогадів відомого українського історика Федора Турченка «Перед викликами епохи», яку я прочитав з великою цікавістю менш ніж за добу.

Continue reading

Леонід Ушкалов: “Вважайте, що це така собі …«мандрівка в молодість»”

«Краснопілля Інфо» продовжує знайомити небайдужих читачів з творчою спадщиною нашого незабутнього земляка, видатного літературознавця, провідного сковородинознавця професора Леоніда Ушкалова. Цього разу мова піде про книгу «Література і філософія: доба українського бароко», що побачила світ 2014 року у харківському видавництві «Майдан». А от про що ця книга розкаже нам сам автор у своєму передньому слові, яке й пропонується до вашої уваги нижче. Це навіть більше, ніж просто анотація чи презентація книги, – це фактично знайомство з автором, автобіографічний уривок, сторінка його життєвої історії. Як сказав сам автор – «…я вирішив подати на ваш, сподіваюсь, не надто суворий суд себе самого, яким був двадцять років тому». Continue reading

Професор Федір Турченко: «Перед викликами епохи. Спогади історика»

Уродженець нашого краю, відомий історик професор Федір Турченко нещодавно відзначив своє 75-річчя. Незважаючи на поважні роки, наш знаний земляк продовжує активно працювати. Зокрема, за минулі роки побачили світ дві нових книги Федора Турченка: «Міф про “Комбата” очима історика» (2017 рік) і «Перед викликами епохи. Спогади історика» (2023 рік). У цьому дописі пропонуємо нашим читачам ознайомитися з мемуарами поважного автора, у яких йдеться і про наш край, і про часи, свідками яких ми стали. Continue reading

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ВІНТАЖ (перечитуючи професора Леоніда Ушкалова)

Девайс чи книга?

Нині навряд чи можна здивувати персональним девайсом. Більше, мабуть, здивує його відсутність. Свій настільний девайс зараз є в кожної людини. Або майже в кожної. Без стаціонарного комп’ютера чи моноблока, ноутбука чи ультрабука, вочевидь, нереально уявити людину в середовищі ХХІ століття, причому зовсім не обов’язково технологічно дуже просунуту. Нерідко навіть звичайну сучасну людину, в якої – так складається нині – є свій ментально чи професійно необхідний девайс. Настільний, одне слово.

А от у мене є своя настільна книга. Ароматно білі сторінки якої я гортаю вранці, коли все, здається, лише тільки бере свій розбіг, лишень тільки-но розпочинається, або вдень, коли інерція часу набуває особливо харизматичної відчутності, або й увечері, коли у зовнішньому завершенні цьогоденних подій ледь зримо зароджуються напруга й темпоритміка завтрашнього ранку. Continue reading

Історик Федір Турченко: «Коли починають спалювати книжки, то буде час, коли спалюватимуть і людей»

Професор історії Федір Григорович Турченко, уродженець села Тимофіївка нашого району, якому у лютому цього року виповнилося 75 років, продовжує активну наукову і громадську діяльність.

Нещодавно професор в ефірі «Суспільне Запоріжжя» розповів про болючі і ганебні події, що відбуваються в окупованих районах Запорізької області. Зокрема про вилучення з бібліотек і знищення українських книжок, які є свідченням і втіленням нашої національної ідентичності.

*** Continue reading