Tag Archives: професор

Професор Іван Гаврилович Єременко про роботу з учнями з інтелектуальними порушеннями

18 квітня 2026 року виповнилося 110 років від дня народження уродженця Миропілля, професора, видатного педагога Івана Гавриловича Єременка (1916 – 2002). Все його життя було присвячене служінню дітям, які потребують особливої уваги й підтримки. Без його наукового внеску неможливо уявити становлення цілої галузі педагогічної науки.

Народився Іван Єременко у місті Миропілля на Сумщині в селянській родині. У 1938 році закінчив Полтавський педагогічний інститут. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор педагогічних наук (1968), професор (1969). Понад чверть століття (1959–86) його діяльність була пов’язана з Науково-дослідним інститутом педагогіки (нині Інститут педагогіки НАПН України): від завідувача відділу дефектології до керівника лабораторії олігофренопедагогіки. Саме тут формувалися наукові засади, які визначили розвиток української корекційної педагогіки.

Педагогічний досвід професора Івана Гавриловича Єременка пам’ятають і розвивають колеги-педагоги. Пропонуємо одну із недавніх статей, присвячених науковій спадщині видатного вченого. Continue reading →

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ГАРМОНІЯ

ГАРМОНІЯ

«О як гармонію, гармонію ми любим», — вигукнув колись Тичина. Шевченко теж її любив. А що для нього гармонія? Найперше — інструментальна музика. Так-так, музика для Шевченка — «чутна гармонія». 24 березня 1858 року поет пише про музикальну вечірку в мецената, почесного громадянина Москви Миколи Варенцова: «Тут я зустрівся з деякими московськими художниками й музикантами і, послухавши Моцарта, Бетговена й інших великих представників чутної гармонії, об 11 годині вернувсь назад…»

Пройнята неймовірною чуттєвістю, гармонія музики — «людська, надто людська». Та водночас це космічна стихія, котра гойдає людину на своїх хвилях. Ось герой повісті «Музикант» слухає концертну увертюру Фелікса Мендельсона-Бартольді до комедії Шекспіра «Сон літньої ночі». Виконавців двоє: чоловік — за віолончеллю, жінка — за фортепіано. «Віолончель з фортепіано, — каже він, — це така божественна гармонія, що вічно слухав би її й не наслухався, а особливо коли вони вдвох виконують цю чарівну серенаду. Я, зрештою, гадаю, і не без підстав, що, крім гармонії звуків, між ними існує найвища гармонія найніжніших почуттів». Гармонія звуків непомітно перебігає тут у гармонію почуттів, а гармонія почуттів — у гармонію звуків. Continue reading →

Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ПОКЛИКАННЯ

ПОКЛИКАННЯ

Мабуть, кожній людині хоча б раз у житті доводилось ставити собі питання: навіщо я живу? що я роблю на цьому світі? чого я хочу від нього? Сам я, здається, вперше по-справжньому відчув це років у дев’ятнадцять, коли в пошуках адреналіну опинивсь у війську. Якось, тримаючи в руках карабін, я стояв сам-один серед білої снігової пустелі, яка десь далеко-далеко за горизонтом танула у свинцевому небі. Аж раптом ні з сього ні з того все моє єство здригнулось від якогось незнаного досі холоду: «Матінко моя, що я тут роблю?»… Continue reading →

Красиловець Юрій Гаврилович – уродженець Славгорода, професор, доктор сільськогосподарських наук, фахівець із захисту рослин

Красиловець Юрій Гаврилович (20.11.1935, с. Славгород Краснопільського р-ну, нині Сумської обл. – 2013, м. Харків) – вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (2002). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1963). Працював агрономом у Харківській області; на Сумській сільськогосподарській дослідницькій станції (1964–66); від 1969 року – в Інституті рослинництва НААНУ (Харків): від 1980 – завідувач лабораторії та сектору технічного захисту рослин, від 2004 – головний науковий співробітник; за сумісністю з 1994 року – у Харківському аграрному університеті (від 2002 – професор кафедри фітопатології). Обґрунтував природу стійкості пшениці до шкідників генеративних органів; розробив системи заходів із захисту овочевих та зернових колосових культур від шкідників і хвороб. Співредактор і співукладач довідника «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» (Х., 2006). Continue reading →

Відійшов у засвіти наш земляк, професор, доктор історичних наук, уродженець Грабовського Сергій Олександрович Наумов

Харківський національний університет імені Каразіна з сумом повідомляє, що після раптової тяжкої хвороби передчасно відійшов у засвіти професор, доктор історичних наук Сергій Олександрович Наумов.

Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. Навчався у місцевій школі, згодом у Лебединському педагогічному училищі, а потім на історичному факультеті Харківського державного університету, отримавши диплом із відзнакою в 1982 р. Continue reading →

Історик на тлі епохи: Федір Турченко про свій час

Книга спогадів відомого українського історика Федіра Турченка є панорамою одразу декількох епох: починаючи від пізньосталінського періоду і до сучасної російсько-української війни. Вони є чудовим джерелом для осмислення трансформації, яка відбувалась із цілим поколінням істориків.

Огляд на: Турченко Ф.Г. Перед викликами епохи. Спогади історика. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2023. 400 с.

Декілька тижнів тому я записував інтерв’ю з одним своїм приятелем-істориком старшого покоління. Розмовляли про його радянський період життя: від школи і до аспірантури. На жаль, через моє технічне невігластво я не зробив правильного запису, і файл був втрачений. Буквально за декілька днів мені потрапила до рук книга спогадів відомого українського історика Федора Турченка «Перед викликами епохи», яку я прочитав з великою цікавістю менш ніж за добу.

Continue reading →

Леонід Ушкалов: “Вважайте, що це така собі …«мандрівка в молодість»”

«Краснопілля Інфо» продовжує знайомити небайдужих читачів з творчою спадщиною нашого незабутнього земляка, видатного літературознавця, провідного сковородинознавця професора Леоніда Ушкалова. Цього разу мова піде про книгу «Література і філософія: доба українського бароко», що побачила світ 2014 року у харківському видавництві «Майдан». А от про що ця книга розкаже нам сам автор у своєму передньому слові, яке й пропонується до вашої уваги нижче. Це навіть більше, ніж просто анотація чи презентація книги, – це фактично знайомство з автором, автобіографічний уривок, сторінка його життєвої історії. Як сказав сам автор – «…я вирішив подати на ваш, сподіваюсь, не надто суворий суд себе самого, яким був двадцять років тому». Continue reading →

Професор Федір Турченко: «Перед викликами епохи. Спогади історика»

Уродженець нашого краю, відомий історик професор Федір Турченко нещодавно відзначив своє 75-річчя. Незважаючи на поважні роки, наш знаний земляк продовжує активно працювати. Зокрема, за минулі роки побачили світ дві нових книги Федора Турченка: «Міф про “Комбата” очима історика» (2017 рік) і «Перед викликами епохи. Спогади історика» (2023 рік). У цьому дописі пропонуємо нашим читачам ознайомитися з мемуарами поважного автора, у яких йдеться і про наш край, і про часи, свідками яких ми стали. Continue reading →

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ВІНТАЖ (перечитуючи професора Леоніда Ушкалова)

Девайс чи книга?

Нині навряд чи можна здивувати персональним девайсом. Більше, мабуть, здивує його відсутність. Свій настільний девайс зараз є в кожної людини. Або майже в кожної. Без стаціонарного комп’ютера чи моноблока, ноутбука чи ультрабука, вочевидь, нереально уявити людину в середовищі ХХІ століття, причому зовсім не обов’язково технологічно дуже просунуту. Нерідко навіть звичайну сучасну людину, в якої – так складається нині – є свій ментально чи професійно необхідний девайс. Настільний, одне слово.

А от у мене є своя настільна книга. Ароматно білі сторінки якої я гортаю вранці, коли все, здається, лише тільки бере свій розбіг, лишень тільки-но розпочинається, або вдень, коли інерція часу набуває особливо харизматичної відчутності, або й увечері, коли у зовнішньому завершенні цьогоденних подій ледь зримо зароджуються напруга й темпоритміка завтрашнього ранку. Continue reading →

Історик Федір Турченко: «Коли починають спалювати книжки, то буде час, коли спалюватимуть і людей»

Професор історії Федір Григорович Турченко, уродженець села Тимофіївка нашого району, якому у лютому цього року виповнилося 75 років, продовжує активну наукову і громадську діяльність.

Нещодавно професор в ефірі «Суспільне Запоріжжя» розповів про болючі і ганебні події, що відбуваються в окупованих районах Запорізької області. Зокрема про вилучення з бібліотек і знищення українських книжок, які є свідченням і втіленням нашої національної ідентичності.

*** Continue reading →